Пеларгонія (Pelargonium): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 01 лютого 2019 Перша редакція: 02 серпня 2013 🕒 9 хвилин 👀 191946 разів 💬 8 коментарів

• Ботанічний опис
• Стисло про вирощування
• Фото пеларгонії
• Пеларгонія – відео
• Догляд за пеларгонією у домашніх умовах
  • Освітлення
  • Температура
  • Полив пеларгонії
  • Обприскування пеларгонії
  • Підживлення пеларгонії
  • Обрізування пеларгонії
  • Пересадка пеларгонії
  • Пеларгонія з насіння
  • Розмноження пеларгонії живцями
  • Отруйність пеларгонії
  • Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens
  • Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum
  • Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum
  • Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum
  • Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans
  • Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale
  • Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum
  • Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum
  • Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum
  • Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium
  • Пеларгонія рожева / Pelargonium radens
  • Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum
  • Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum
  • Коментарі

  Ботанічний опис

  Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав’янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.

  Домашня пеларгонія дивує тим, що може діяти на людей діаметрально протилежним чином: одним від аромату пеларгонії стає погано, а інших він заспокоює і розслабляє. Тільки деякі види пеларгонії культивували, але це не означає, що вибрати нема з чого.

  Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів.

  Стисло про вирощування

  • Цвітіння: з травня по жовтень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Температура: навесні і влітку – 25-30 ºC, взимку – не вище 14 ºC.
  • Полив: навесні і влітку – через 3-4 дні після того, як висохне верхній шар грунту в горщику. Взимку – коли земляна грудка висохне на третину глибини.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
  • Підживлення: навесні і влітку – один раз в два тижні мінеральним добривом для квітучих рослин. Після завершення цвітіння підживлення припиняють.
  • Період спокою: з листопада по березень.
  • Обрізування: щорічно під час періоду спокою до початку березня.
  • Пересадка: молоді рослини – щорічно, а дорослі – коли коріння повністю обплете земляну грудку.
  • Субстрат: перегнійна, листова, дернова земля і пісок в рівних частинах.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: білокрилки і тля.
  • Хвороби: коренева гниль, сіра гниль, втрата листям привабливості через неправильні умови утримання.
  • Властивості: деякі види пеларгонії отруйні!

  Фото пеларгонії

  Пеларгонія – відео

  Догляд за пеларгонією у домашніх умовах

  Освітлення

  Кімнатна пеларгонія якраз належить до рослин, які не тільки добре зносять прямі сонячні промені, а ще й потребують їх. Висновок – для пеларгонії найбільше підходять вікна на південній стороні. Але, незважаючи на це, рослина добре росте навіть на північній стороні, аби лиш світловий день був довгим, інакше пагони витягуються. Влітку пеларгонію виносять на вулицю або балкон, якщо є така можливість. Кімнату з пеларгонією треба провітрювати, тому що їй для нормального розвитку необхідне свіже повітря.

  Температура

  Влітку температура повинна бути від 25 до 30 °C, тобто кімнатною літньою температурою. Взимку температура має бути досить низькою, що необхідно для нормального цвітіння пеларгонії. Тому протягом усієї зими температурі бажано не підніматися вище 14 °C.

  Полив пеларгонії

  Влітку рослину пеларгонія в домашніх умовах слід поливати через 3-4 дні після висихання верхнього шару ґрунту. Можна перевірити, заглибивши палець на 1-2 см в субстрат. Узимку полив проводять таким чином, щоб ґрунт просто не пересох. При зниженій температурі повітря і високій вологості ґрунту може загнити коріння, що, своєю чергою, може призвести до захворювання всієї рослини і її загибелі.

  Обприскування пеларгонії

  Квітка пеларгонія не потерпає від сухого повітря, тому обприскувати пеларгонію не обов’язково. Якщо ж улітку температура дуже висока, то не зайвим буде і трохи обприскати листя.

  Підживлення пеларгонії

  Підживлення пеларгонії проводять раз або два з інтервалом у два тижні через кілька місяців після пересадки. Підживлюють для покращення цвітіння, для чого використовують фосфорні добрива. Підживлення органічними добривами небажане – рослина погано їх засвоює.

  Обрізування пеларгонії

  Пеларгонії в кімнатних умовах щорічно обрізують, залишаючи пагони тільки з 2-4 вузлами. Це робиться для того, щоб отримати пишний квітучий кущ. У пеларгонії необхідно видаляти листя, що пожовкло або всохло. Для цього використовують дуже гострий ніж, і ні в якому разі не відривають листки, оскільки рвані краї можуть почати гнити. Щоби цього не сталося, місце зрізу посипають товченим деревним вугіллям. Обрізати листя потрібно так, щоб основа черешка залишилася на рослині.

  Пересадка пеларгонії

  Молоді пеларгонії потребують щорічної пересадки, а більш дорослі – коли коріння повністю обплете горщик. На дно горщика, звісно ж, насипають дренаж, а зверху – ґрунтову суміш: перегнійна, дернова і листова земля, торф і пісок – усе в рівних частинах.

  Пеларгонія з насіння

  Пеларгонії при розмноженні насінням можуть втратити сортові ознаки, що потрібно враховувати при посадці. Для посіву складають ґрунтову суміш із рівних частин торфу, піску й дернової землі, насипають його в невисокий контейнер. Для швидкої появи сходів температура повинна бути в районі 22 °C, тоді насіння проросте протягом двох тижнів. Сіянці пікірують в індивідуальні невеликі горщики, а коли горщик стане малий, їх перевалюють у горщики 9 см у діаметрі. Перше цвітіння при правильному догляді спостерігається через рік із гаком.

  Розмноження пеларгонії живцями

  Домашня пеларгонія найкраще розмножується верхівковими живцями. Зрізають живці та укорінюють їх або наприкінці зими, або в кінці літа. Живець зрізають верхівковий, а зріз роблять під кутом трохи нижче вузла. На черешку повинно бути не менше трьох листочків, найкраще – від 3 до 5. Живці на кілька годин залишають підсохнути, а перед посадкою місця зрізу обробляють стимулятором коренеутворення і товченим деревним вугіллям. У контейнер насипають субстрат із рівних частин дернової землі, піску і торфу, а живці висаджують по периметру. Можна прищипнути живець, щоб квітка пеларгонія вийшла пишною. Посудину з живцями ставлять на місце з яскравим розсіяним світлом і регулярно обприскують ґрунт. Через 15-20 днів живці повинні вкоренитися. Коли саджанці зміцніють, їх розсаджують по індивідуальних горщиках. Потрібно враховувати, що від розміру горщика залежить рясність цвітіння: що більший горщик, то гірше цвіте пеларгонія. Через 5-7 місяців після вкорінення пеларгонія зацвіте.

  Отруйність пеларгонії

  Не всі пеларгонії отруйні, але краще мити руки після роботи з квіткою, якщо не відомо, чи отруйний цей вид.

  Хвороби і шкідники пеларгонії

  Пеларгонія не цвіте. Якщо рослина не хворіє і не уражена шкідниками, то це могло бути викликано зимівлею при високій температурі повітря та яскравому освітленні.

  Сохнуть краї у нижніх листків пеларгонії, що жовтіють. Пеларгонії не вистачає вологи в ґрунті – необхідно збільшити частоту поливань.

  Нижнє листя пеларгонії в’яне, жовтіє і гниє. Занадто часті поливання, ґрунт не встигає просихати між ними. Листя потрібно зрізати, а місце зрізу посипати порошком товченого вугілля.

  Чорніє основа стебла пеларгонії. Це коренева гниль, вона ж «Чорна ніжка». Читайте в розділі «Хвороби», як із нею боротися.

  Здуття на листі пеларгонії. Надлишок вологи в ґрунті. Поливати пеларгонію слід через кілька днів після висихання верхнього шару ґрунту.

  Сіра гниль на пеларгонії. Пеларгонія не зносить застою води в субстраті. Неправильний полив – сіра гниль тут як тут!

  Шкідники пеларгонії. Пеларгонією найчастіше харчуються білокрилка і попелиця.

  Види пеларгонії

  Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens

  Вічнозелений сильно розгалужений чагарник, опушений, у висоту доростає до метра. Листя опушене, розділене на 5-7 частин, зелене. Приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні, квітки численні – рожеві. Період цвітіння – впродовж літа.

  Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum

  Вічнозелений метровий чагарник із великою кількістю гілок. Листя часточкове або розсічене, брунькоподібно-округле, незначно опушене або без волосинок. На квітконосі росте до 3 білих квіток із жилками червоного кольору; квітки в діаметрі доростають до 3-4 см. Цвітіння припадає на середину весни – початок літа.

  Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum

  Вид представлений вічнозеленими напівчагарниками, що виростають у висоту до півметра з гаком. Пагони і листя опушені. Пагони прямі. Листя наче зім’яте, поділяється на 3-5 частин, зелене. Суцвіття парасолькоподібне. Квітки сидячі, ростуть у великій кількості, рожевого кольору (з відтінками фіолетового). Період цвітіння – середина-кінець літа. Листя пахне.

  Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum

  Чагарник, листя не скидає, пагони короткі. Листя до 5 см завширшки, серцеподібно-округлої форми, зі злегка рваними краями, вкрите дуже короткими і м’якими волосинками, дуже приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні. Квітки зібрані по 8-10 штук, рожево-білого кольору.

  Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans

  Півтораметровий вічнозелений чагарник із м’ясистими пагонами. Листя округлої брунькоподібної форми, темно-зелене. Суцвіття парасолеподібні. Квітконіжки короткі. Квітки червоного кольору. Залежно від догляду може цвісти наприкінці весни, влітку, восени і взимку.

  Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale

  Вічнозелені метрові напівчагарники з опушеними і м’ясистими пагонами. Листя зазвичай цілісне і лише іноді незначно лопатеве, зеленого кольору з коричневою облямівкою по краю. Сидячі червоні квітки зібрані в багатоквіткові суцвіття. Цвіте з кінця весни до початку осені.

  Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum

  Вічнозелений опушений чагарник родом із ПАР. Листя на довгих черешках, зелене. Суцвіття – парасолькоподібне. Численні квітки червоно-фіолетові. Період цвітіння припадає на кінець літа – початок осені. Зустрічаються сорти з махровим листям.

  Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum

  Вічнозелена пеларгонія виростає до одного метра у висоту. Листки трохи схожі на дубові, але частки листка хвилясті, а не прямі. Ростуть на короткому черешку. Суцвіття парасолькоподібне. Квіток багато, найчастіше яскраво-червоних. При правильному догляді цвітіння припадає на кінець літа – середину осені.

  Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum

  Вічнозелені кущі з великою кількістю гілок, доростають до півметра. Листя росте у два ряди, форма наближено нагадує серцеподібну, щільне, краї рвано-хвилясті, зубчасті. Цвіте в середині-кінці літа. Квітки ростуть на невисоких квітконіжках по дві-три штуки. Листя приємно пахне.

  Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium

  Це сукулентні листопадні рослини з товстими сланкими пагонами. Листки поділені на частки перистої форми і сизуватого кольору, в довжину досягають 8 см, можуть бути як вкриті волосинками, так і неопушеними. Суцвіття – парасолеподібні. Квітконіжки 1,5-2 см завдовжки, квітки ростуть по 5-6 штук, білого кольору; зів із червоними цятками.

  Пеларгонія рожева / Pelargonium radens

  Вічнозелені півтораметрові чагарники з великою кількістю опушених пагонів. Листки опушені з обох сторін: знизу м’якими, а зверху жорсткими волосинками; краї листків загнуті; листя дуже глибоко розділене. Дуже приємно пахне. Квітконос парасолеподібний, опушений. Квітки рожеві з темними жилками, ростуть по кілька штук на квітконосі.

  Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum

  Цей вид – листопадний чагарник, що виростає до 60-70 см у висоту. Стебла прямі, чотиригранні, світло-зелені або з відтінком сірого. Листки серцеподібної форми, черешкові, вкриті рідкісними волосинками, завширшки виростають до 5 см; край листка червонувато-коричневий. Квітки звичайно складаються з 5 пелюсток білого кольору (з кремовим або рожевим відтінком) – 3 великі пелюстки вгорі і 2 менші внизу.

  Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum

  Ампельний вічнозелений чагарник. Пагони бувають опушеними або голими. Листки м’ясисті, щитоподібної форми, блискучі, зелені, теж бувають опушеними або голими, розділені на п’ять часток, краї гладкі. Квітки, зібрані по кілька штук у парасолеподібних суцвіттях, бувають білого, рожевого, червоного кольору. Цвіте з середини весни до кінця літа.

  Як доглядати пеларгонію, щоб вона пишно цвіла: поради

  Пеларгонія, або, як її ще часом називають, герань кімнатна налічує до 400 видів і форм однорічних і багаторічних рослин. У Європі представники цього роду з’явилися наприкінці XV або початку XVI сторіччя. Зараз це одна з найпопулярніших кімнатних рослин, що не вимагає для вирощування ні особливих зусиль, ні часу. Як правильно її доглядати, розповідає «Флорист-Х».

  Кілька особливостей догляду пеларгонії, які потрібно знати:

  • взимку вона любить прохолодну температуру, однак не варто тримати її в приміщенні з температурою нижче +10°С;
  • пеларгонія обожнює сонце, тому найкраще місце для горщика – південне вікно;
  • домашня герань може цвісти цілий рік, для цього їй необхідні лише вдосталь харчування і світла;
  • для посилення гіллястості пагони потрібно прищипувати;
  • зів’ялі квіти потрібно обов’язково видаляти;
  • майже всі види герані потребують регулярного обрізування.

  Правила догляду пеларгонії

  Ґрунт для пеларгонії потрібен помірно родючий, щоб на кущику було більше квітів і менше зелені. Важливо забезпечити гарний дренажний шар з крупного керамзиту.

  Поливати рослину потрібно рясно, по мірі висихання ґрунту, натомість взимку полив майже припиняють. В обприскуваннях домашня герань не має потреби, влітку її було б добре виносити на балкон.

  Світло має бути яскравим, корисні прямі сонячні промені: лише в найспекотніші дні пеларгонію злегка прикривають від сонця. У літній час рослину влаштує будь-яка температура, а от узимку бажано, щоб у кімнаті було близько +15°С.

  Як підживлювати пеларгонію

  Підживлювати пеларгонію потрібно раз на два тижні з кінця березня до середини листопада рідкими добривами. Чудовим добривом є розчин йоду: 1 краплю йоду розчиняють в 1 л води і обережно проливають 50 мл по стінках горщика, не більше, щоб не спалити коріння. Після такого підживлення пеларгонія цвіте довго і рясно. Водночас органіку ця рослина не переносить.

  Як обрізати пеларгонію

  Обрізати квітку потрібно восени, залишаючи стебло з 6-7 листками. Видаляйте пагони, що ростуть не з кореня, а з листових пазух. Якщо за зиму рослина знову розрослася, наприкінці лютого або на початку березня її можна знову обрізати, залишивши на стеблі лише кілька бруньок. Відрізані гілочки можна використовувати як живці для розмноження. Надалі, щоб поліпшити цвітіння і зробити кущик густішим, пагони прищипують після 4-5 листків. З грудня до січня проводити обрізку квітникарі не рекомендують.

  Чому пеларгонія не цвіте

  Зазвичай причиною того, що не цвіте герань, є:

  • занизька температура або нестача світла: потрібно забезпечити досвічування рослини лампами денного світла;
  • занадто родючий ґрунт: постарайтеся купити спеціальний субстрат або зробіть його самостійно (торф, пісок і дернова земля в пропорції 1:1:2);
  • занадто просторий горщик, що стимулює ріст кореневої системи, але гальмує цвітіння;
  • несвоєчасне обрізання;
  • нерегулярне підживлення.

  Більше корисних порад – у рубриці « Дім »

  Основні правила догляду і вирощування пеларгонії будинку

  Всім відома квітка пеларгонія не виходить з моди в усі часи. Калачик, герань, пеларгонія – ця рослина створює благополучну атмосферу в домі. Відома своєю неперевершеною витривалістю, а також тим, що вона досить добре зростає як в півтіні, так і на сонці. Квітне червоними, рожевими, білими і фіолетовими квітами. Пеларгонія багата активними ефірними маслами і дуже сильно пахне.

  Батьківщиною пеларгонії прийнято вважати південні райони Африки. Звідти до нас прийшла ця дуже корисна і красива рослина. Пеларгонія або, як називають в народі, калачик, як вид рослини належить до сімейства Геранієвих. Калачик вважають багаторічною, трав’янистою рослиною, що росте в вигляді компактного напівчагарника. Теплолюбна рослина, дуже любить сонячні місця. Висота центрального стебла рослини досягає 80 сантиметрів. Бічні пагони дуже добре розвинені. При правильному догляді, зокрема своєчасній обрізці і прищипуванні верхівок бічних пагонів, формує гарний, кулястий кущ. Листові пластини різних сортів герані відрізняються між собою зовнішнім виглядом та формою. Листочки бувають прості, пальчаті, пальчасто-розсічені, яскраво-зелені за кольором, махрові на дотик. Квіти на рослині теж значно відрізняються. В дикорослих сортів квіти маленькі, кількість їх є набагато меншою, ніж у сортів, що вирощуються в тепличних умовах. Форма квіткового суцвіття зонтична. Квіти розпускаються прості або махрові, зустрічаються одноколірні або двоколірні бутони.

  На сьогоднішній день в ботаніці відомі близько 180 сортів і видів пеларгоній, які в основному зустрічаються в дикій природі. Безліч сортів отримані шляхом селекційних досліджень і практики саме від дикорослих видів. Вирощують сьогодні пеларгонію в оранжереях і теплицях, а також в закритих житлових приміщеннях. Через сильний і стійкий запах, дуже мало сортів вирощують в квартирних умовах. Навіть рослини, які вирощують на підвіконнях, на літній період виносять на відкриті балкони або тераси, так як в період цвітіння, геранієподібні рослини особливо ароматні, і не кожній людині приємний настільки сильний, різкий аромат.

  Види пеларгонії

  Розрізняють декілька видів цієї рослини, рекомендованих для вирощування в домашніх умовах, зокрема на підвіконнях в житлових приміщеннях. Розглянемо найбільш розповсюджені сорти герані, придатні для вирощування в приміщенні.

  • Плющелистна пеларгонія. Використовується для вирощування в кашпо. Служить прекрасною прикрасою відкритих балконів, терас і альтанок. Рекомендована ця герань до вирощування як рослина, що створює відмінні ампельні композиції. Кущова рослина, з красивими звисаючими зеленими гілками, які обплітаються ніжними і різнокольоровими, квітами. Дуже приваблива на вигляд рослина, яка має сильний, різкий і дещо п’янкий аромат.
  • Зональна пеларгонія. Дуже стародавній різновид, один з перших сортів герані, вирощуваних багато десятиліть в квартирних умовах. Рослина, з темно-зеленими, пальчасто-розсіченими листочками і багаточисленними ніжно-рожевими, білими і червоними квітами. Рослина має дуже сильний запах, тому навіть при найменшій взаємодії з її зеленими листочками, можна відчути сильний аромат герані.
  • Королівська пеларгонія. Рослина відноситься до великоквіткових сортів герані. Квіти розпускаються дійсно дуже великі і красиві, переважно червоного кольору. Кущики невеликі за розміром, листові пластини пальчастої форми. Квіти дуже сильно пахнуть, але запах королівської пеларгонії, набагато приємніший і солодший, ніж в інших сортів цієї квітки. Квітнуть кущики пеларгонії з травня і до жовтня, за умови дотримання правил вирощування та догляду за рослиною.

  Вирощування пеларгонії в домашніх умовах

  Для отримання красивої, корисної і здорової рослини треба дотримуватися необхідних умов і правил вирощування.

  • Прищипування верхівок. Формування куща. Для того, що б кущик був хорошим, компактним, і на ньому було багато квітів, потрібно формувати його крону, робити прищіпку верхівок бічних пагонів. В цьому випадку вийде компактна, зелена розетка, прикрашена великими різнокольоровими квітами. Формування куща проводять ще на стадії живцювання. Верхівку в молодого живця прищипують, залишаючи п’ять, шість, сім листочків. З бічних пазух підуть нові, зелені пагони, і після цього буде сформована нова, компактна розетка, на якій утворюються квітучі бутони.
  • Субстрат. Ґрунт для висадки живців герані повинна бути з нейтральною кислотністю. В підготовлений, а краще придбаний ґрунт для кімнатних рослин, необхідно додати природний матеріал, вермикуліт. Субстрат стане об’ємним і підвищиться його вологоємність за рахунок вермикуліту, який здатний утримувати вологу і, в потрібний момент, віддавати її рослині. В звичайній землі багато органічних залишків, які можуть викликати загнивання коренів. Щоб цього не було, її треба пролити фунгіцидом «Фітоспорін», тоді загнивання не буде.
  • Місце вирощування. Герань вирощують на відкритих клумбах влітку, ана зиму рослину заносять в приміщення. Припустимо вирощування квітки в спеціальних вазонах або горщиках, в яких рослина росте досить довго, не потребуючи в пересаджування. Ці вазони виставляють на сонячні місця в альтанках, на балконах і терасах в літній, теплий період. На зиму заносять вазони в кімнату і встановлюють на добре освітлених підвіконнях.
  • Температура при вирощуванні. Кімнатна герань досить теплолюбна рослина, не виносить знижених температур, але і не витримує дуже жарку погоду. Добре розвивається вона при температурі близько 22-25 градусів тепла. Якщо влітку температурний показник набагато вище, то рослини на клумбі або терасі, по можливості, притіняють. В приміщенні застосовують часті провітрювання для зниження температурних показників.
  • Зимівля пеларгонії. Бажано організувати зимівлю пеларгонії в приміщеннях із низькою температурою. Рослина, що перебуває в стані спокою, буде добре себе почувати при температурі повітря близько 15 градусів тепла.
  • Підживлення рослини. Підживлення сприяє цвітінню пеларгонії, особливо королівської. Для того, що б пеларгонія успішно цвіла, рекомендують для підгодівлі використовувати сірчанокислий магній. Підгодовувати рослину необхідно кожні два тижні, тоді не будуть опадати квіткові бутони і листя не почнуть жовтіти. Підгодовувати кімнатні пеларгонії можна починати на стадії укорінених живців. На 1 склянку води додають на кінчику ложки селітру калієву, добряче перемішують розчин. Цим розчином поливають рослину під корінь по зволоженій землі 1 раз в два тижні впродовж усього вегетаційного періоду, аж до цвітіння, і під час цвітіння. Припиняють підгодівлі восени. З настанням холодів у пеларгонії настає період спокою. В грудні, січні, лютому рослина припиняє своє зростання. В цей час необхідно забезпечити зниження температури до 12-15 градусів тепла. Спляча рослина має потребу лиш в достатньому освітленні. Підживлення на цей період теж припиняють. А поливи слід робити мінімальні, які тільки підтримують тургор листочків. Садівники рекомендують періодично підгодовувати пеларгонію розчином йоду медичного і перекису водню. В півтора літрову пляшку з водою, додати перекис водню, який дасть повітря корінцям, і йод медичний, як додатковий мікроелемент. Перекису слід один кубик вилити в пляшку, йоду додати пів кубика. Все перемішати і цією сумішшю поливати пеларгонію. Така підгодівля збільшує цвітіння.
  • Пересаджування пеларгонії. Пересаджувати рослини потрібно в міру зростання куща. Відразу, укорінений живець, пікірують в стакан побільше, через місяць вже добре вкорінені садженці, перевалюють в ще більший горщик. І так роблять доти, поки рослина не сформує кущ потрібних розмірів. Якщо взяти занадто великий горщик з самого початку росту квітки, то від цього бутони на квітці не з’являться. Рослина буде нарощувати зелену масу, тобто жирувати через наявність великого простору для кореневої системи і листяної маси. Тому вазон повинен бути трохи малуватий для квітки герані.
  • Полив. Поливають рослину в міру підсихання ґрунту, не допускаючи перезволоження і пересихання, що, в будь-якому випадку, погано позначається на зовнішньому вигляді пеларгонії.
  • Розмноження. Розмножують рослини пеларгонії двома способами. Насінням, отриманими від вже відцвілих рослин і живцями.

  Поганий розвиток рослини

  • Витягнуті пагони, а квітів немає.
  • Неправильно підібрана температура для росту.
  • Бракує освітлення.
  • Рослина посаджена в дуже великий горщик.
  • Рослина не отримує правильного добрива.
  • Проведена рання пересадка.
  • Рослина не правильно обрізана.

  Якщо листя жовтіє, бутони всихають, то рослина заражене кореневою гниллю .

  Треба рослину обприскати фунгіцидом «Вітарос» або «Максим». За інструкцією розчинити препарат і полити рослини. «Фітоспорін Реаниматор» діє тоді, коли почалися явні проблеми з квіткою. Обприскуємо і проливаємо як рослину, так і землю в вазоні.

  Якщо пеларгонія не квітне, то потрібно оглянути рослину на наявність комах-шкідників.

  При виявленні будь-яких комах, необхідно обов’язково обприскати рослину препаратом «Фитоверм форте». Препарат розводять відповідно до інструкції, обприскують рослина і проливають земляний ком.

  Мало бічних пагонів і суцвіть

  Для того, щоб рослина була досить пухнастою, треба використовувати стимулятори росту, набір мікро і макро елементів, розрахований саме для цієї культури. Рослини підгодовують таким збалансованим розчином.

  Рослина, з великою листяної масою і великою кількістю бутонів, куплена в магазині, не справляється з ростом при звичайних підгодівлі. Для рослини, щоб вона рясно квітнула, потрібні підгодівлі два-три рази на місяць добривом для кімнатних рослин «дженджик» або гуматовими добривами.

  Рослина дуже загущена

  Необхідно зменшити кількість пагонів. На рослині є бічні пагони, які ростуть всередину куща. Вони затінені самі і відбирають харчування у всієї рослини, тому їх слід прибрати і прорідити крону. Бічні, зрізані черешки можна використовувати для вкорінення і отримання окремого самостійного куща.

  Якщо квіти в’януть

  Квіти треба обов’язково відщипнути. Чим частіше відщипувати, тим довше рослина буде квітнути. Жовті листочки завжди обривають.

  Немає бутонів на рослині

  Обсяг рослини не повинен бути сильно великим, інакше на рослині не буде бутонів. Горщик має бути тісним.

  Внесення правильної підгодівлі також впливає на цвітіння. Потрібні часті підгодівлі до моменту розкриття бутонів, азотовмісним добривом, а в момент цвітіння підгодовуємо фосфором і калієм.

  Корисні властивості пеларгонії

  Використовують листя сушені або свіжі. В хімічному складі квітки міститься велика кількість ефірних олій, всіляких солей, органічних кислот, антоціанів. Великий вміст вітамінів і мікроелементів кальцію.

  • Володіє бактерицидною дією. Повітря буде здоровим при зростанні в кімнаті герані.
  • Прекрасний протизапальний засіб.
  • Знімає набряки і болі.
  • Розслабляє нервову систему.
  • Знімає головний біль.
  • Використовується при лікуванні горла і носоглотки.
  • Лікує хвороби серця, гіпертонію.
  • Хвороби шлунку, кишечника, нирок.

  Протипоказання

  Не можна вдихати запах пеларгонії людям, які страждають на алергію. Протипоказана квітка особам, з підвищеною в’язкістю крові і хворим атонією кишечника.