Люфа — від насіння до мочалки

Цього року я вирішила обійтися без розсади. В квартирі ремонт, і всі ці стаканчики з тендітними паростками мене точно зараз не порадують. Але є одна рослина, яку я таки посію на розсаду. Це люфа. Якби її можна було тільки їсти, я б з нею не возилася, мені і кабачки гарно смакують. Але з неї можна зробити натуральні мочалки, як для ванної, так і для миття посуду.

Люфа — від насіння до мочалки

Останнім часом я почала перейматися кількістю відходів, які продукує моя родина. «Пакетик» в місцевому АТБ мені вже не пропонують, бо знають, що у мене своя торбинка, всі кухонні відходи я компостую прямо на кухні квартири. Потім вони потрапляють на мою дачу – одразу на високі грядки, чи в компост. Всі миючі засоби у нас тільки органічні. Паперові і картонні відходи спалюємо в грубці на тій самій дачі. Досі не вирішене питання з пластиком, який поки накопичується в сараї, а найбільше мене мучили синтетичні губки для миття посуду. Я почала замовляти їх в Інтернеті, а тепер вирішила вирощувати сама. Буду залучати сусідів і родичів до більш екологічного життя – даруватиму губки для посуду з люфи! Але спочатку треба її виростити.

Люфа – що це за рослина?

Люфа, або люффа (Luffa) — рід трав’янистих ліан сімейства Гарбузові (Cucurbitaceae). Загальна кількість видів люффи понад п’ятдесят. Але тільки два види набули поширення в якості культурних рослин – це Люфа циліндрична (Luffa cylindrica) і Люфа гостроребриста (Luffa acutangula). У решти видів плоди настільки дрібні, що користі з них мало.

Вважається, що родом люфа з Індії. Листя люфи чергове п’яти- або семилопастне, іноді цільне. Квітки великі, одностатеві, жовті або білі. Тичинкові квітки зібрані в суцвіття, маточкові розташовуються поодиноко. Плоди подовжені циліндричні, всередині сухі і волокнисті з безліччю насіння.

Люфа – це ще й декоративна однорічна ліана. В наших краях її пагони досягають за сезон до п’яти метрів, а при гарних умовах і більше. Але тут ще мають значення сортові особливості (хоча у нас насіння люфи продаються найчастіше без зазначення сорту, просто як люфа). Її можна використати для декорування непривабливих старих парканів, для озеленення пергол, альтанок, пустити по старій стіні сараю… Головне, щоб місце для вирощування люфи було сонячним і безвітряним. Обов’язкова умова вирощування люфи – опора. Але про це пізніше. Спочатку — про розсаду люфи.

Для потреб однієї сім’ї цілком вистачить 3-5 рослин люфи в сезон. Мочалки з неї багаторазового використання, головне їх гарно просушувати. Одна губка для посуду з люфи може служити до трьох місяців. Молоді плоди люфи можна використовувати в кулінарії.

Люфа, або люффа (Luffa) – це ще й дуже декоративна рослина для вертикального озеленення

Посів насіння люфи на розсаду

В принципі, можна вирощувати в Україні люфу і безрозсадним способом. Але я читала дуже багато відгуків про те, що, по-перше, насіння у відкритому ґрунті дуже погано сходить, часто загниває, якщо період випаде дощовий. По-друге, люфа – рослина тропічна, тобто теплолюбна і має довгий період вегетації. З одного боку занадто рано сіяти її не можна, бо весняні заморозки вб’ють ніжні сходи, з іншого – посіяна запізно люфа може не визріти достатньо до осінніх заморозків.

Насіння люфи можна купити сьогодні практично в будь-якому садовому магазині і коштує копійки. Перед посівом на розсаду насіння люфи треба підготувати – прогріти при температурі +40°С. Це не проблема, адже посів слід проводити в кінці лютого-на початку березня. Це опалювальний сезон. Кладемо насінини на радіатор, забезпечивши певну «подушку безпеки» з натуральної тканини, наприклад. Можливо, її треба буде скласти у кілька разів. Бо якщо батарея дуже гаряча, насіння на ній просто висохне.

Чула поради не прогрівати тиждень насіння перед посівом, а замочити насінини люфи в теплій воді на добу (температура теж +40 градусів). Цей варіант мені підходить краще. А ємність з насінням – на радіатор, щоб трималася температура.

Сіємо насіння в окремі стаканчики, діаметром приблизно 7 см. Заглиблюємо в грунт на два сантиметри. Земля – пухка, але поживна. В принципі, підійде універсальний грунт для розсади. Поливаємо посіяні насінини водою кімнатної температури, накриваємо плівкою і ставимо на найбільш сонячне підвіконня. Ідеально — південне. Оптимальна температура на цей період – 30 градусів.

Приблизно за тиждень люфа проросте. Коли з’явилися перші листочки, розсаду треба переставити у більш прохолодне місце, бажано не більше +20ºС. Люфа любить поживний грунт навіть на стадії розсади. Раз на два тижні сіянці варто підживити органічним добривом. Опора буде потрібна рослині ще в контейнері. Коли виросте шість листочків і з’являться маленькі вусики, пора організувати люфі за що чіплятися.

Висадка розсади

Висаджувати у відкритий ґрунт люфу можна, коли мине загроза заморозків. Я живу на межі Волинської і Рівненської області. Думаю, в залежності від сезону, висаджувати розсаду люфи можна в кінці квітня-на початку травня. І мати на увазі, що раптом негода, її треба чимось вкрити.

Якщо земля бідна, посадкові ямки для люфи треба наполовину заповнити перегноєм або компостом. Розмір посадкових ям в цьому випадку – приблизно 40 см діаметром і 25-30 см глибиною. Якщо земля багата органікою, лунки для висадки люфи можна робити меншими.

Рослина утворює велику листяну масу, потребує опори і достатнього місця для росту. Тому між сіянцями треба витримувати дистанцію, як мінімум, 1 м.

Після висадки розсади, землю гарно поливаємо і мульчуємо компостом, соломою, або іншими органічними матеріалами.

Догляд за люфою

Люфа, як стверджують практики, невибаглива рослина, але любить поживні грунти. То ж якщо вам, як і мені, з родючістю землі не дуже пощастило (в мене пісок), то рослини доведеться за сезон кілька разів підживити. Ідеально – компост, перегній, настій з бур’янів. Але можна використати і мінеральні добрива. Перше підживлення варто провести через два тижні після висадки розсади, інші – спостерігаючи, як розвиваються рослини. Підживлюють люфу в першій половині вегетації. Після того, як зав’язалися плоди, можна звести підживлення до мінімуму, або і зовсім відмовитися від нього. Спостерігайте за своїми рослинками!

Люфа любить полив, бо її листя випаровує багато вологи. Мульча допомагає зменшити кількість поливів, але все одно краще в перший місяць росту рослин у відкритому грунті поливати сіянці щотижня при сухій погоді. Коли наросте листя, поливи збільшують до двох разів в тиждень (у спеку). Приблизно з середини вересня поливи зменшують, або зовсім від них відмовляються, щоб стимулювати визрівання плодів.

Люфа обов’язково повинна рости на опорі. Якщо її не встановити, то рослина буде стелитися по землі, її плоди матимуть неправильну форму, а листя вражатиметься грибними захворюваннями.

Конструкції для опори люфи роблять різні. Орієнтуватися можна на вирощування винограду. Але це – для промислового вирощування. А в домашньому господарстві люфу можна пустити на паркан з сітки-рабіци чи будь-який інший. І вона ще й виконуватиме декоративну функцію вертикального озеленення.

Важливо! Пагони люфи в декількох місцях прив’язують до опори. На початку росту рослини всі бічні пагони видаляють, а основний прищипують, коли він досягне довжини приблизно 3 метри. Всі деформовані плоди і ті, що зав’язалися запізно, також видаляють. Для того, щоб з люфи вийшли якісні мочалки, на рослині залишають 6-10 плодів для дозрівання (краще – менше).

Люфа – це не тільки мочалка

Зі зрілих плодів люфи роблять губки для миття посуду і банних процедур, а ось молоді незрілі плоди використовуються в кулінарії. Кажуть вони дуже смачні в свіжих салатах. Не гірші за огірки. А листки, пагони, бутони і квіти трохи протушують, заправляють олією і їдять як гарнір. Хочу обов’язково спробувати.

В літературі багато даних про високу поживну цінність цього овоча. Так, пишуть, що плоди люфи можуть похвалитися вмістом каротину в півтора рази більшим, ніж у моркви. А листя багате на залізо і вітамін С.

Як зробити губку з люфи?

Чи смакуватиме мені люфа, як овоч чи зелень, покаже час і мої кулінарні експерименти, а ось те, що губка з люфи нічим не поступається по своїм функціональним якостям синтетичним мочалкам, це факт, бо я нею вже користуюся. Як виростити люфу, розібралася, тепер – як зробити з неї мочалку?

Детальну інструкцію з власними фото, сподіваюся, напишу восени, а поки опишу процес коротко (скоріше, для самої себе).

• Губку з люфи можна робити і з трохи недозрівших плодів (ще зелених) і з повністю дозрівших (жовто-бура шкірка). В останньому варіанті мочалки будуть грубішими. Приблизний розмір плодів, готових для виготовлення губок, в залежності від сорту, 40-60 см.
• Зібрані плоди сушать кілька тижнів в сухому провітрюваному приміщенні. Потім вимочують пару тижнів у воді, щоб пом’якшити шкірку.
• Далі – шкірку знімають, а внутрішні волокна очищають від м’якоті грубою щіткою.
• Отриману в результаті мочалку з люфи кілька разів промивають в мильному розчині, потім – під проточною водою, сушать і нарізають губки потрібного розміру.

До речі! Губки з люфи розміром 8 см в Інтернеті сьогодні коштують 45 грн (принаймні, я купую по такій ціні). Я не вважаю, що це дорого, бо служить вона пару місяців (порахуйте, скільки синтетичних губок ви використовуєте за два місяці). Але з однієї рослини по мінімальним підрахункам можна отримати 5 плодів розміром 40-60 см. Висушені вони будуть меншими, тож з одного плоду люфи можна виготовити (будемо рахувати по мінімуму) 3 мочалки по 8 см. Тобто одна рослина може «зробити» вам 15 мочалок люфи. 15 множимо на 45 грн і отримуємо 675 грн доходу з однієї рослини. Непогано, як для кабачка, так?

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Люфа: вирощування вдома, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 грудня 2018 🕒 8 хвилин 👀 19762 рази 💬 4 коментарі

Люфа (лат. Luffa) – рід трав’янистих ліан родини Гарбузові, ареал яких охоплює субтропіки та тропіки Азії й Африки.

У роду понад 50 видів. Деякі з них популярні в культурі.

Посадка й догляд за люфою

• Посадка: посів насіння на розсаду – на початку квітня, пересадка сіянців у відкритий ґрунт – у другій половині травня.
• Освітлення: яскраве сонячне світло.
• Ґрунт: супіщаний або чорнозем.
• Полив: регулярний і рясний (як огірки): ґрунт на ділянці весь час має бути трохи вологим.
• Підживлення: один раз на 2 місяці розчином коров’яку з додаванням деревної золи.
• Підв’язування, прищипування та формування: із середини червня потрібно видаляти зайві зав’язі, підв’язувати гудиння до опори, а центральний пагін слід прищипнути на висоті 4 м.
• Розмноження: насінням.
• Хвороби: борошниста роса, антракноз, бура й оливкова плямистість, коренева й біла гниль, бактеріоз, пероноспороз, вірусна мозаїка та бактеріальне в’янення.
• Шкідники: рослина стійка.
• Властивості: рослину вирощують як сировину для мочалок.

Рослина люфа – опис

Люфа – ліана з черговим розташуванням листків. Її оксамитові на дотик листові пластини можуть бути цільними або п’яти-семилопатевими. Великі білі або жовті квітки люфи розділені на чоловічі та жіночі: маточкові квітки розташовані поодиноко, а тичинкові утворюють суцвіття. Плоди у люфи довгі, зазвичай циліндричної форми. У їхній волокнистій середині зріє безліч насіння. Рослина люфа вирощується в однорічній культурі. Її зрілі плоди використовують для виготовлення мила, мочалок, найпростіших фільтрів для очищення води від механічних забруднень. Із молодих плодів деяких видів можна готувати їжу. Олія насіння люфи придатна для технічних цілей.

Догляд за люфою в домашніх умовах

Вирощування люфи з насіння

Вирощування люфи з насіння в домашніх умовах справа нескладна, однак перш ніж посадити люфу, краще попередньо потримати тверде насіння рослини у вологій тканині до набубнявіння і появи крихітних білих паростків. На це знадобиться 1-2 тижні.

Вирощування розсади люфи схоже на вирощування огіркових сіянців. Заповніть контейнери або горщики вологим живильним субстратом, обережно розкладіть насіння люфи, що проклюнулося, по його поверхні, засипте зверху шаром субстрату завтовшки 3 см, полийте, накрийте посуд прозорою плівкою або склом і помістіть у тепло. Залежно від температури в приміщенні сходи почнуть з’являтися через 1-2 тижні, і щойно проросте перше насіння, плівку з посівів можна буде зняти.

Наступний етап розвитку люфи має проходити при температурі 20 ˚C. Як виростити люфу на підвіконні? Догляд за розсадою полягає в регулярному зволоженні та розпушуванні ґрунту. Окрім того, розсада потребує свіжого повітря, тому приміщення слід щодня провітрювати, не допускаючи утворення протягів. У стадії розвитку у сіянців 5-6 справжніх листків їх висаджують у відкритий ґрунт після попереднього двотижневого загартування.

Перший сеанс загартування проводять у теплий ясний день після 16 години: сіянці ненадовго виносять на відкрите повітря, організувавши для них захист від протягів, різких поривів вітру й опадів. Потім тривалість щоденних прогулянок поступово збільшують до 5-6 годин.

Пересадка люфи у відкритий ґрунт

Люфа вимагає значного простору, і якщо у вас немає теплиці, то краще загартовані сіянці висадити у відкритий ґрунт: на підвіконні дорослі рослини не помістяться. Висаджують розсаду після гартівних процедур у стадії розвитку 5-6 листків за умови, що настала справжня весна, і температура повітря в саду тримається на рівні 15 ˚C. Зазвичай це відбувається в другій половині травня.

Ділянку під люфу готують ще з осені. Рослина віддає перевагу відкритим, сонячним, захищеним від вітру та протягів ділянкам із нейтральним, багатим на поживні речовини ґрунтом. Найбільше для люфи підходять чорноземи та супіски. Не саджайте люфу там, де до неї росли гарбузові чи баштанні культури, що потребують таких самих, як люфа, поживних речовин і потерпають від тих самих хвороб.

Перекопайте ділянку, звільняючи її від бур’янів і рослинних залишків попередньої культури. У кислий ґрунт унесіть під перекопування цементний пил, вапно або доломітове борошно з розрахунку 150-300 г на кожен м². Якщо ґрунт на ділянці вбогий, тижні за два після вапнування перекопайте його з перегноєм або компостом із розрахунку 1 відро на м², а також унесіть на кожну одиницю площі по столовій ложці сульфату калію й сечовини та по 2,5 столової ложки суперфосфату. Піщаний ґрунт вимагає більшої кількості перегною, а в занадто важкі ґрунти, окрім перегною й мінеральних добрив, потрібно буде внести рінь і листову землю. Для сіянців на ділянці викопують ямки завглибшки і діаметром 30 см. Відстані між ямками дотримуються не менше 1 м. На дно посадкової ями насипають суміш із перегною і компосту, встановлюють на нього саджанець і заповнюють ґрунтом простір, що залишився. Після посадки ділянку поливають.

Полив і підживлення люфи

Мочалка люфа, як і огірки, потребує зволоження, регулярних підживлень, прищипування, формування куща та міцної опори. Люфа – любителька не тільки вологого ґрунту, а й вологого повітря. Поливати її слід зі шланга або дощової установки після 16 годин. Частота поливань і витрата води залежать від погодних умов та особливостей ґрунту: земля на грядці має бути повсякчас трохи вологою, але не мокрою.

Попервах висаджену на грядку розсаду поливають один раз на тиждень, але в період цвітіння люфа вимагає більшої кількості вологи.

Досвідчені городники рекомендують із червня по середину вересня зволожувати люфу тричі на тиждень, а в подальшому полив поступово скорочують. Такий режим зволоження сприяє швидкому дозріванню плодів рослини. Коренева система люфи розташована поверхнево, тому промочити при поливі потрібно тільки шар ґрунту завтовшки 15-20 см. Після того, як вода вбереться, слід розпушити ґрунт і видалити на ділянці бур’яни.

Підживлюють люфу впродовж усього сезону двічі на місяць. Добрива краще вносити в ґрунт у рідкому вигляді, розчинивши в 10 л води 250 г деревної золи і 1 кг коров’яку. Добре відгукується культура на розчин 1 частини курячого посліду в 10 частинах води або 2 чайних ложок сечовини в відрі води.

Прищипування, формування та підв’язування люфи

Рослина люфа вимагає до себе постійної уваги: потрібно стежити за тим, щоб плоди формувалися рівномірно, своєчасно видаляти непотрібні бічні відростки та прищипувати центральний пагін на висоті 4 м. Із середини червня потрібно видаляти зайві зав’язі, що виснажують бадилля, залишаючи на кущі не більше 8 зеленців. Огудиння рослини вимагає регулярного прив’язування до опори, щоб плоди не деформувались і не псувалися: плід має звисати зі шпалери вільно. Використовуйте ваш досвід підв’язування до шпалери огірків.

Шкідники та хвороби люфи

У несприятливих умовах і при поганому догляді люфу можуть уражати спільні для всіх гарбузових культур захворювання: борошниста роса, антракноз, бура й оливкова плямистість, коренева та біла гниль, бактеріоз, пероноспороз, вірусна мозаїка та бактеріальне в’янення. Проти бактеріальних і вірусних інфекцій ліків не існує, тож хворі рослини слід негайно з грядки видалити та спалити. Що стосується грибкових захворювань, то знищити патогенні мікроорганізми, які їх викликали, можна за допомогою розчинів фунгіцидних препаратів, якими обробляють люфу та ґрунт під кущами. Шкідники люфу зазвичай не пошкоджують, але якщо така неприємність і трапиться, обробіть рослину інсектицидним препаратом.

Види та сорти люфи

Люфа гостроребриста (Luffa acutangula)

Або люфа ребриста, або люфа гранчаста, що виростає в природі в Пакистані й Індії. Це однорічна ліана, шершаві ребристі стебла якої сягають у довжину від 3 до 6 м. Майже лопатеве або п’яти-семикутне листя діаметром до 20 см розташоване на черешках завдовжки до 12 см. Квітки у рослини блідо-жовті, роздільностатеві: маточкові – поодинокі, пазушні, а тичинкові зібрані в гроноподібні суцвіття. Булавоподібні плоди з гострими поздовжніми ребрами сягають у довжину 30, а в діаметрі 10 см. У молодих зеленців м’якоть солодкувата, соковита, нагадує за смаком огірок, але в міру дозрівання плоду вона стає волокнистою і сухою.

Люфа циліндрична (Luffa aegyptiaca)

Або люфа єгипетська теж є однорічником із п’ятигранними, шорсткими на ребрах стеблами завдовжки від 3 до 6 м. Пальчасто-лопатеве листя, що сягає в діаметрі 25 см, розташоване на черешках завдовжки до 12 см. Яскраво-жовті квітки, як і у люфи ребристої, роздільностатеві. Гладкі, безреберні, схожі на китайські огірки плоди люфи єгипетської мають булавоподібну чи циліндричну форму та сягають у довжину іноді понад півметра, а в діаметрі – 10 см.

Застосування люфи

М’якоть молодих зеленців культурної люфи використовується в їжу. Особливо широко її застосовують в азійській кухні: смажать, тушкують, запікають, їдять у сирому вигляді. Для приготування страв потрібні плоди з ніжною й однорідною м’якоттю, довжина яких не перевищує 15 см. Насіння люфи можна лузати, як насіння соняшнику, прожаривши на сухій сковорідці.

Із висохлих нутрощів стиглих плодів виготовляють мочалки, фільтри, килимки, натуральні наповнювачі для матраців, вази, плафони, ширми, кашпо, головні убори та інші речі. Аби зробити мочалку для миття, потрібно очистити плід від насіння та шкірки. Однак майте на увазі, що в органічному матеріалі від вологи швидко розмножуються патогенні мікроорганізми, тому після миття мочалку потрібно ретельно вимити та висушити. Термін придатності мочалки з люфи при правильному за нею догляді становить не довше 3 місяців.

Сік люфи може вилікувати кон’юнктивіт і хвороби носоглотки. Люфа чинить тонізуючу, імуностимулюючу та жарознижувальну дію. Пов’язки з люфи прекрасно замінюють гіпс: вони легкі, міцні, надійно фіксують положення кінцівки та стимулюють кровообіг. Затребувана люфа також у косметичній і фармацевтичній промисловості. Розділи: Кімнатні рослини Гарбузові Городні рослини Плодові Баштанні Рослини на Л

Люффа мочалка рослини. Опис, особливості, види та догляд за люффою

У XXI столітті люди гідно оцінили натуральні продукти, одяг та предмети гігієни. Тому вирощування люфи з насіння в домашніх умовах на дачній ділянці стало для багатьох улюбленою справою. Рослина часто називають «шалений огірок» або «їстівна мочалка». Кожна з них вказує на унікальні особливості люфи. Познайомимося ближче з цією дивовижною рослиною і дізнаємося, як її вирощують у домашніх умовах та переносять на грядку.

Що таке люфа?

Люффа належить до сімейства гарбузових, її батьківщиною вважається Азія. Своїм зовнішнім виглядом вона нагадує ліану і може досягати в довжину до 5 метрів, завдяки таким якостям цю рослину часто використовують у вигляді живоплоту.

Утворює слабку кореневу систему, що знаходиться на поверхні.

Плоди можуть досягати 70 сантиметрів. Залежно від ступеня зрілості існує кілька способів їх застосування:

1. Молоді плоди широко використовуються у кулінарії, готують їх так само, як і кабачок. Вони мають безліч корисних якостей і цінуються любителями смачної та здорової їжі.
2. Зі зрілих екземплярів виходить чудова мочалка з люффи. Таке незвичайне застосування пов’язане із структурою овочів. Коли плід повністю визріє, він стає міцним, волокнистим та сітчастим.

Види та сорти

У культурі вирощуються переважно два види люффи:

Люффа гостроребриста (Luffa acutangula)

Або люффа ребриста, або люффа граниста, що росте в природі в Пакистані та Індії. Це однорічна ліана, шорсткі і ребристі стебла якої досягають у довжину від 3 до 6 м. Майже лопатеве або п’яти-семикутне листя діаметром до 20 см розташовуються на черешках довжиною до 12 см. Квітки у рослини блідо-жовті, окремостатеві: маточки пазушні, а тичинкові зібрані в кистевидні суцвіття. Булавоподібні плоди з гострими поздовжніми ребрами досягають у довжину 30, а в діаметрі 10 см. У молодих зеленців м’якуш солодкуватий, соковитий, що нагадує за смаком огірок, але в міру дозрівання плода вона стає волокнистою і сухою.

На фото: Люффа гостроребриста (Luffa acutangula)

Люффа циліндрична (Luffa aegyptiaca)

Або люфа єгипетська теж є однорічником з п’ятигранними, шорсткими на ребрах стеблами довжиною від 3 до 6 м. Пальчато-лопатеве листя, що досягає в діаметрі 25 см, розташовуються на черешках довжиною до 12 см. Яскраво-жовті квітки, як і у роздільностатеві. Гладкі, безреберні, схожі на китайські огірки, плоди люфи єгипетської мають булавоподібну або циліндричну форму і досягають у довжину іноді більше півметра, а в діаметрі – 10 см.

На фото: Люффа циліндрична (Luffa aegyptiaca)

Люффа мочалка – це трав’яниста однорічна ліана, найближчий родич наших кабачків та огірків. Довжина плетеподібних стебел із вусиками може досягати 6 метрів. Листя – велике (близько 20 см), пальчасті, іноді зустрічаються ліани з цілим краєм листової пластини. Рослина – дводомна, на кожному екземплярі розвиваються і маточкові (жіночі), і тичинкові (чоловічі) квітки. Пестичні квіточки розташовуються поодиноко, а тичинкові зібрані в невеликі суцвіття-пензлі. Квітки досить великі, частіше жовтого кольору, формою схожі на квітки огірка і гарбуза.

На місці жіночої квітки утворюється витягнутий плід, що досягає 70 см завдовжки. У недозрілого плоду під шкіркою ніжна біла м’якоть. У зрілому стані він набуває сітчастої волокнистої структури, в середній частині якої дозрівають довгасте велике насіння (близько 1,5 см) чорного кольору.

Коренева система розвинена слабо і розташовується у верхніх шарах ґрунту.

Властивості та використання

Використання різних частин рослини-мочалки засноване на особливостях його хімічного складу та фізичних властивостях. Люффа має широкий спектр застосування, від кулінарії до військового обмундирування:

• Вміст каротину в листі рослини вищий, ніж у моркви або перцю в півтора рази. Молоді плоди мають чудовий смак, готують їх так само, як кабачки, і їдять сирими. Крім того, вони входять до рецептів приготування різних супів, салатів, соусу каррі. Як гарнір, злегка загасивши і заправивши маслом, вживають і інші частини люффи: бутони, квіти, листя і пагони.
• Зелені частини люффи багаті на залізо і вітамін С. Японці використовують сік люффи при виготовленні дорогих сортів помади і лосьйонів, що очищають.
• У насінні міститься близько 40% білка та 45% харчової олії. Олія люффи застосовується в косметології, вона входить до складу різних кремів, масок та інших продуктів.
• Волокниста та пориста структура перезрілих плодів забезпечує хорошу шумоізоляцію та фільтраційні якості. У XX столітті в армії США їх використовували для виготовлення сталевих солдатських шоломів та корпусів бронетехніки, а також паливних фільтрів для двигунів.
• Зі зрілих плодів люфи людина з давніх-давен навчилася робити мочалки. Така натуральна помічниця має серйозні переваги перед синтетичними аналогами. Вона чудово очищає і масажує шкіру, має антицелюлітну дію і покращує кровопостачання.
• Рослина люффа знайшла застосування й у народній медицині. Каша з плодів з рисом допомагає очистити легені та позбутися затяжного кашлю. Високий вміст клітковини допомагає роботі кишечника та актуально при здуттях та метеоризмі. Страви з використанням люфи мають жарознижувальну дію і стимулюють лактацію. Гомеопатична медицина застосовує рослину при ринітах та різних видах алергії. Відвари корінців і стебел мають кровоспинну дію і використовуються при внутрішніх кровотечах. Сік люффи застосовують при лікуванні кон’юнктивіту та анемії.

Види люфи

Одним із найспецифічніших представників сімейства гарбузових є люффа. Як зробити мочалку з рослини, хочуть дізнатися багато садівників, які тільки починають вирощувати його на своїх ділянках. Для початку потрібно правильно вибрати відповідний сорт.

• Люффа гостроребриста – даний підвид рослини вирощувати набагато легше, тому що він менш вимогливий до ґрунту та догляду, також він рідше піддається різним захворюванням. Квітки розпускаються вночі, тому їх запилюють за допомогою нічних комах або вручну. Плоди слід вживати до настання повної зрілості, коли їх розмір становить 30-40 сантиметрів, інакше смак продукту зміниться і гіркуватиме. За своєю формою люфф цього сорту нагадує конус або булаву, поверхня ребриста, шкірка погано відокремлюється від м’якоті.

Плоди вживають так само, як огірки. Але при цьому вони входять до складу каррі та додаються до супів. Листя, пагони та квіти рослини також їстівні, протушкувати їх кілька хвилин і змішавши з олією, можна отримати незвичайний та смачний гарнір.

• Циліндрична люфа – саме такий підвид підходить для виготовлення мочалки. За своєю довжиною плоди можуть досягати 70 сантиметрів, трохи загострюються у напрямку плодоніжки. Відрізняються тонкою шкіркою, яку легко відокремити, та ніжною білою м’якоттю. За способом приготування нічим не відрізняється від гостроребристої люфи.

Види рослини

Переважна більшість видів не використовується людьми, все ж таки існує два сорти, які можливо вирощувати для вживання в їжу і не тільки. Це гостроребриста та циліндрична. Вони відрізняються зовнішнім виглядом, внутрішнім змістом, застосуванням.

Гостроребриста

Люфа гостроребриста культивується для застосування в кулінарії. Для цього її збирають трохи недозрілу. З соковитих овочів можна приготувати різноманітні страви, що відрізняються підвищеною користю та смаковими якостями.

Цей сорт характеризується витягнутими овочами, що досягають довжини в 40 см. М’яка начинка «одягнена» в досить жорстку шкірку. Щоб легше було чистити плід, потрібно потримати в окропі кілька хвилин.

Пелюстки розпускаються тільки в темний час доби, тому запилити квітки можуть виключно нічні запилювачі. Невибагливий витривалий вигляд люфи має велику опірність до ураження грибком та вірусом, на відміну від циліндричного сорту.

Сама рослина-ліана розвивається до 6 метрів, здатна тягнутися вгору, чіпляючись за прямостоячі предмети. Сама м’якоть на смак схожа з огірком із солодким присмаком. З неї можна зібрати достатньо насіння, щоб виростити новий матеріал.

Циліндрична

Вигляд люфи, з якого можна створити екологічні мочалки. Предмет для догляду за тілом продається у багатьох маркетах. Люфові еко-мочалки коштують недешево. У зв’язку з цим багато хто вирощує циліндричну люфу самостійно, а потім виготовляє з неї мочалки.

Плоди цього виду відрізняються довжиною в 0,6 – 0,7 м. Вони мають вужчий діаметр у самої плодоніжки. Внутрішність м’якіша, світліша, а шкірка – тонка, тому легко знімається. Слід враховувати певні нюанси вирощування. Тоді можна отримати високу врожайність.

Волокнистий матеріал також послужить для створення предметів декору, капелюшків, картин і навіть меблів.

Вирощування розсади

Багато дачників задаються питанням про те, як садити і вирощувати люффу (мочалку). Відповідь у біологічних особливостях цієї рослини. У нього досить довгий період вегетації, тому процес прийнято розпочинати з пророщування розсади.

1. Оскільки насіння люффи дуже тверде і покрите товстою оболонкою, його потрібно підготувати до висаджування. Для цього приблизно за тиждень до робіт їх потрібно помістити в дуже тепле місце з температурою повітря не менше 40 градусів.
2. Потім їх потрібно замочити в алое соку на 20-30 хвилин.
3. Починати вирощувати розсаду потрібно вже на початку квітня, щоб плоди встигли дозріти до зимових холодів.
4. Грунт обов’язково повинен бути поживним і пухким, щоб уникнути появи бактеріальних захворювань, його варто продезінфікувати.
5. Через 5-6 днів після посіву мають з’явитися перші сходи.
6. Щоб люфа (мочалка) отримала якнайбільше поживних речовин, під час вирощування розсади її потрібно 2 рази полити коров’яком, розбавленим у воді, у пропорції один до десяти.

Вирощування люфи з насіння в домашніх умовах

Екзотична культура з теплих країн ідеально розвивається на захищеній від поривчастого вітру грядці (у південних регіонах або за спекотного літа) або теплиці. Вона любить пухкий родючий ґрунт.

При необхідності бідну землю удобрюють :

Коли грунт готовий, приступають до вирощування люфи з насіння в домашніх умовах для цілей, що стоять. Посадковий матеріал купують у спеціалізованих магазинах або в Інтернеті. Потім викладають його на папір і ретельно прогрівають у будь-який доступний спосіб. Найпростіший варіант – сонячні промені або радіатори для опалення, якщо температура вбирається у 40°C. Процедура триває до 10 днів. Далі насіння замочують у соку алое, розведеному чистою водою (1:1). Завдяки таким діям зерна набувають сили, щоб успішно прорости.

Грамотна агротехніка вирощування люфи передбачає підготовку окремих ємностей для кожної рослини. Було помічено, що «шалений огірок» болісно переносить пересадку. Тому культуру не пікірують, а відразу висівають у відповідний контейнер. Його діаметр близько 7 див.

Ідеальний варіант для посадки люфи є торф’яний стаканчик або ємність з органічного матеріалу.

Схема посадки

Витримане в розчині алое насіння люфи опускають у субстрат приблизно на 2 см, присипають землею і рясно поливають.

Грунт для горщиків готують із компонентів :

Усі «інгредієнти» беруть у однаковій кількості та ретельно перемішують.

Місткості накривають плівкою, щоб створити тепличний ефект. Коли з’являться перші паростки, її знімають. Зазвичай рослині вистачає вологи, яку вона отримала під час посадки. Та й під плівкою збирається цілющий конденсат. Ємності розміщують на підвіконні, де тепло та багато сонячного світла. Температура у приміщенні має бути приблизно +30°C.

Після появи зелених паростків покриття з плівки знімають. А рослину заносять у більш прохолодне місце із температурою +20°C. Далі йдуть поради агрономів, які знають, як виростити мочалку з насіння в домашніх умовах. На їхню думку, приблизно на сороковий день розсаду починають гартувати. Її виносять надвір спочатку на 30 хвилин, а потім поступово збільшують період адаптації до повного світлового дня. В результаті розсада готова до переселення.

Підживлення

Щоб саджанці зміцніли, потрібне хороше підживлення. Її готують самостійно. Спочатку новий гній поміщають у скляну ємність. Потім заливають окропом з розрахунку 1 до 5 і добре перемішують. Накривають та наполягають 14 діб, періодично збовтуючи вміст банки. Коли щільні елементи осядуть на дно, готова настоянка. При регулярному поливі у саджанців люфи утворюється по 5-7 листових пластин та мініатюрні вусики, для яких роблять стійку опору.

Пересадка на постійне місце

Коли весна візьме владу до рук, рослину переносять на нове місце. Розберемо поетапно, як виростити на дачі мочалку для потреб гігієни. Насамперед фахівці спостерігають за погодою. Якщо температура навколишнього середовища тримається не більше +15°C, приступають до справи.

Ретельно готують грядку:

• перекопують:
• вирівнюють верхній шар ґрунту граблями;
• роблять лунки у кілька рядів.

При необхідності підгодовують грунт деревною золою, перегноєм або торфом. Відстань між рядами приблизно 100 см, оскільки рослина має великі листові пластини. Територію іноді готують із осені. Далі культуру акуратно витягують із горщиків, які рясно полили водою.

Пластикові стаканчики можна просто розрізати ножем та висадити розсаду на грядку.

Розміщують рослину усередині лунки, поглиблюючи до сім’ядольних листових пластин. Потім рясно присипають землею та утрамбовують верхній шар. Оскільки посадка люфи і догляд нагадують роботу з кучерявими рослинами, біля кожного екземпляра встановлюють дерев’яні опори. Завдяки цьому коренева система успішно розвиватиметься навколо міцної основи. Якщо зробити їх пізніше, люфа загине через пошкоджену кореневу систему.

Коли рослину вирощують для кулінарних цілей, її висаджують прямо на грядку. Спочатку роблять вирви глибиною 25 см, діаметром близько 30 см. Половину ямки заповнюють коров’ячим гноєм, що перепрів. У центр кладуть зернятко та покривають його землею. Рясно поливають. Плоди збирають у середині літа, поки вони ще молоді.

Як вибрати місце для люфи?

Перед тим як висаджувати люффу, потрібно правильно підібрати місце, в якому рослина почуватиметься максимально комфортно:

• Люффа (мочалка) не переносить сильних вітрів.
• Любить сонячне світло.
• Рослину можна висаджувати як у теплицю, так і у відкритий ґрунт.
• Перед початком посадки потрібно подбати про опору, вона має бути міцною та міцною, тому що рослина дуже швидко росте та набирає вагу. Прикладом може бути шпалера, натягнутий шпагат або зовсім металевий, сітчастий паркан.

Пересадка у відкритий ґрунт

Після того, як питання з місцем буде вирішено, необхідно висадити самі рослини. Якщо люффу поміщати в теплицю, то оптимальним часом буде друга половина травня, а якщо в якості постійного місця зростання обраний відкритий грунт, то всі роботи слід відкласти до початку червня.

Перед посадкою потрібно підготувати лунки, глибина та ширина яких складатиме 30 сантиметрів. Відстань між рослинами має бути не менше одного метра.

Щоб люфа (мочалка) якнайкраще прижилася на новому місці, грунт необхідно удобрити:

• На дно потрібно висипати половину відра перегною та додати туди 2 столові ложки сульфату калію.
• Або ж можна використати половину склянки золи на одну рослину.

Поглиблювати люффу потрібно до сім’ядольного листя, потім коріння акуратно прикопується, дуже важливо не пошкодити їх під час посадки.

Люфа – як виростити натуральну мочалку

• Купуємо насіння люфи, сортів її безліч, рекомендують сорт «Циліндрична», він добре підходить для виготовлення мочалок.
• Технологія вирощування люфи схожа на вирощування огірків. Вона не любить пересадки, вологолюбна, при загущеній посадці погано плодоносить.
• Насіння висівати в окремі торф’яні стаканчики, з початку березня до середини квітня, терміни посадки залежать від вашого клімату. У Кіровській області насіння люфи висаджуємо на початку квітня.
• Слідкуйте за тим, щоб земля була завжди волога і температура до появи сходів висока 25-30 градусів. При появі сходів стаканчики переставте в більш прохолодне місце.
• Розсаду, що досягла 40 днів, починають гартувати. При теплій погоді, що встановилася, теплих ночах, висаджують у грунт з південного боку.
• Люфа дуже чутлива до ґрунту, любить і добре плодоносить на пухкій, легкій та поживній землі. Приготуйте ділянку під неї з осені, внесіть перегній та золу.
• Готуємо лунку, засипаємо туди перегній і перемішуємо із землею, розсаду пересаджуємо акуратно, не руйнуючи грудку землі, де знаходиться коріння. Коренева система у люфи поверхнева, рекомендується відразу ставити опору для рослин, а зі зростанням натягувати сітки або направляти рослину по альтанці, спеціальної арки.
• Відстань між рослинами має бути не менше 1,5 метра, вона дуже розростається, а при загущеній посадці не дає гарного врожаю. При досягненні 5 метрів середню гілка необхідно прищипнути, цим ми збільшимо врожайність.
• Підгодовуємо рослину 1-2 рази на місяць, наводимо на відро води 1 літр коров’яку та 0,5л золи.
• Не даємо землі пересихати, а й перезволоження не допускаємо.

Ось таким чином можна виростити цю чудову та красиву рослину люфу.

Догляд за рослиною

Багатьох цікавить така рослина, як люфа. Як зробити мочалку? Щоб виготовити банний аксесуар, спочатку потрібно виростити якісні плоди.

Листя люффи вбирає в себе величезну кількість вологи, тому потрібно ретельно стежити за тим, щоб грунт не пересихав, і рослина мала постійний доступ до необхідних поживних речовин. Вода для поливу обов’язково має бути теплою, інакше люфа може загинути. Також досвідчені городники рекомендують один раз на два тижні обприскувати саму ліану або використовувати розбризкувач.

Як тільки утворюються перші зрілі зав’язі, потрібно вибрати 3-5 найміцніших із них, решту потрібно вищипати. Щоб поживні речовини надходили до плоду, бічні гілки краще видалити, те саме стосується і зайвої зеленої маси.

Люффа, як і будь-яка інша рослина, вимагає великої кількості кисню, тому ґрунт потрібно розпушувати тричі за сезон, враховуючи поверхневу кореневу систему, цю процедуру потрібно проводити дуже акуратно.

Запилення – спочатку утворюються лише жіночі квітки, чоловічі починають з’являтися лише за 10–12 днів. Враховуючи особливість рослини, запилювати її за допомогою комах практично неможливо, найнадійнішим способом буде використання ручного методу. Про те, чи вдалося провести роботу чи ні, можна буде дізнатися за кілька днів, запилені зав’язі значно збільшуються у розмірі.

Суміжні питання:

Скільки часу потрібно, щоб виростити мочалку?

Якщо ви вирощує мочалку для збору врожаю губки, вони займуть 150-200 днів, перш ніж досягнуть зрілості. Якщо ви хочете вирощувати люфу, щоб їсти – як ви зробили б цукіні – люфи, як правило, будуть готові до збирання врожаю на 2-3 тижні раніше, протягом 130-170 днів.

Чи можна вирощувати мочалку у контейнерах?

Так, ви можете вирощувати мочалку у контейнерах. Використовуйте 12-дюймовий контейнер або більше , оскільки коріння виросте досить глибоко. Помістіть контейнер у місце, де є повне сонце (і виростіть світло, щоб доповнити його для вирощування в приміщенні), і обов’язково встановіть опори для кучерявих лоз. Це відмінний варіант, якщо ви живете в більш короткий вегетаційний період і вам потрібно тримати їх усередині довше, або якщо у вас погана якість ґрунту та дренажу у вашому саду.

Що я можу зробити з мочалкою із люфи?

Є всі види продуктів та подарунків, які ви можете легко зробити за допомогою губок. Мильниці та багатоцільові скрубери (посуд, тіло, ванна і т. д.) є найбільш поширеними видами застосування , але я навіть бачив витвори мистецтва та вази для квітів з люфи!

Внесення підживлення

Удобрювати рослину можна з використанням наступних речовин:

• Аміачна селітра застосовується під час посадки, другого та третього розпушування.
• Розчин коров’яку потрібно змішати з водою в пропорції 1 до 10. Підживлення проводиться під час формування зав’язей.
• Комплексне добриво – можна використовувати 1 столову ложку нітрофоски, розведену у відрі води. Така процедура проводиться у середині періоду вегетації.
• Витяжка суперфосфату – 1 столова ложка речовини розлучається у відрі води. Це підживлення сприяє визріванню кісточок і найкращому дозріванню плода.

Як доглядати за люффою

Розсаду люфи пересаджують, коли мине загроза поворотних заморозків і ґрунт прогріється до 13-15°С. У герметичну теплицю сіянці можна пересадити вже у середині квітня. У відкритий ґрунт – на кілька тижнів пізніше, під тимчасове укриття. Для посадки вибирають сонячну ділянку з родючою землею. У посадкові лунки додають кілька жменей перегною, біогумусу або компосту і поливають розчином біофунгіциду на основі сінної палички або триходерми.

Люффа розвивається досить швидко, активно нарощуючи зелену масу, тому потребує регулярних органічних та мінеральних підживлень. Через 2-3 тижні після висадки в ґрунт можна полити рослини настоєм коров’яку, розбавивши його водою у пропорції 1:10. У період цвітіння підійдуть такі добрива, як суперфосфат, нітроамофоска та настій деревної золи. Під час плодоношення рослини потребують калійного підживлення, тому можна використовувати сульфат калію або монофосфат калію (монокалійфосфат). Добрива розчиняють у воді відповідно до рекомендацій на упаковці. Рідке підживлення – найефективніший спосіб, оскільки з водою елементи живлення набагато швидше проникають до коріння.

Важливим правилом вирощування люфи є обов’язкове підв’язування до опори. Якщо не створити опору і стебла розстилатимуться по землі, то плоди виростуть деформованими. Для отримання гарних і рівних мочалок плоди повинні вільно звисати. Як опору можна використовувати шпалери або сітки для підв’язування огірків.

• Як підв’язати огірки на грядці – найкращі поради та ідеї з фотоНапередодні сезону посадок нагадуємо вам основні методи формування огіркових кущів та розповідаємо про новинки.

Поливати люффу потрібно в міру висихання ґрунту: земля завжди повинна бути вологою, оскільки коренева система рослини розташована в поверхневому шарі ґрунту. Щоб коріння не пересихало і поливати рослини не доводилося дуже часто, землю бажано замульчувати. На початку осені, після того, як плоди сформуються і почнуть дозрівати, кількість поливів скорочують.

У середній смузі плоди люфи не завжди встигають визріти до холодів. Тому рослини потрібно обов’язково формувати: своєчасно видаляти бічні пагони, а центральні стебла прищипувати після того, як вони досягнуть трьох метрів. На одному кущі циліндричної люфи достатньо залишити 5-7 зав’язей, на кущі гостроребристої – до 10. Якщо цього не робити, вся енергія рослини буде спрямована на нарощування зеленої маси, а не формування плодів.

Коли збирати люффу на мочалку?

Щоб використовувати плоди в кулінарії, їх потрібно збирати, доки вони молоді. А ось що стосується виготовлення банного приладдя, то час зняття залежатиме лише від бажання самої людини.

Щоб отримати м’яку мочалку, слід збирати зелені плоди, а ось для жорсткіших екземплярів підійде зріла, бура люфа. Обов’язковою умовою буде зняття врожаю до заморозків, інакше він буде непридатний для використання.

Як зробити мочалку з люфи?

Люффа – мочалка, виготовлення якої починається з тривалого сушіння плодів, зазвичай вона триває кілька тижнів. Щоб підготувати рослину до процесу, потрібно обрізати кінці і позбавитися насіння. Потім майбутні губки підвішують у сухому приміщенні, не даючи їм стикатися один з одним, інакше можуть утворитися механічні пошкодження або вологі плями, і плоди, швидше за все, загниють.

Наступним етапом буде вимочування в окропі. Така процедура потрібна для того, щоб шкірка плода розм’якшилася і її легше було зняти.

Як тільки мочалка буде майже готова, необхідно очистити її волокна від м’якоті та насіння жорсткою щіткою.

Щоб підготувати губку до використання, її потрібно промити у мильній воді та висушити природним шляхом, вивісивши на сонячній ділянці або поклавши на вікно.

Як зшивати мочалки з люфи?

Щоб банний аксесуар було зручно використовувати, його розрізають до необхідного розміру і прив’язують ручки. Також можна оформити мочалку у вигляді скребка. Для цього люффе надають овальної форми, одну сторону повністю обшивають тканиною, до якої заздалегідь прикріплюють петлю.

Якщо мочалка не розтягується в гарячій воді і не стискається в холодній, отже, вся технологія була виконана правильно.

Сорти люфи

Перше, що ви повинні зробити, це вирішити, яким типом виробника люфи ви хочете бути.

• Ви найбільше зацікавлені у вирощуванні їх для їжі?
• Ви мрієте зібрати губку, щоб зробити екологічно чисті та екологічні продукти для вашого будинку?

Або, якщо ви схожі на мене, можливо, ви хочете зробити обидва!

Деякі різновиди люфи краще ніж інші для специфічного використання.

Наприклад, деякі люфи мають гірку шкіру та не мають гарного смаку; інші будуть смачними, але вони можуть бути занадто маленькими або незручною для ідеального домашнього використання.

Коли я збирався вирощувати мочалку, я годинами намагався з’ясувати різницю між насінням та видами, але все, що я читав, тільки приводило мене в ще більше замішання.

Найпростіша і найкорисніша відмінність, яку я виявив, це «незграбна» люфа проти «гладкої мочалки».

• Кутова люфа (часто продається як «китайська бамія») має гребені на гарбузі і є найпопулярнішою люфою для їжі.
• Гладка мочалка (іноді звана гарбузова тарілка) найчастіше вирощується для губки.

Звичайно, є багато інших сортів, які підходять для кожного використання. Але якщо ви тільки починаєте, розуміння основних сортів – кутовий або гладкий, або “китайська бамія” або “гарбузова тарілка” – значно спростить ваше життя!

Не хвилюйтеся, ви дізнаєтеся про всі складнощі мочалок, щоб розвинути свої особисті уподобання, стаючи більш досвідченим виробником люфи.

Як користуватися мочалкою з люфи?

Перед тим, як використовувати таку губку, її потрібно трохи розм’якшити, потримавши 2-3 хвилини в гарячій воді.

Люффа – мочалка, відгуки про яку завжди залишаються на найвищому рівні. Але щоб не нашкодити своєму організму, а принести сприятливий ефект, не можна перестаратися у застосуванні (не частіше двох разів на тиждень). В іншому випадку на тілі може виникнути роздратування або порушення шкірного покриву.

Після кожного використання такої мочалки потрібно обов’язково користуватися зволожуючими кремами чи оліями.

Люффа має властивість прибирати відмерлі клітини шкіри, але після місяця використання пори губки засмічуються і в них починають розмножуватися бактерії.

Після кожного використання мочалку необхідно ретельно промивати та висушувати.

Використання люфи в медицині

Дуже багато країн Азії та Сходу широко застосовують люффу у народній медицині. Відвар з коріння та зеленої частини рослини є чудовим засобом для зупинки внутрішніх кровотеч, також його використовують для лікування носових пазух.

Багато косметологів рекомендують використовувати люффу спільно з домашнім милом. В отвори, які утворюються після очищення плода від насіння і м’якоті, заливають розтоплене мило і використовують губку, що вийшла, у вигляді скрабу. Такий косметичний засіб чудово очистить шкіру та простимулює кровообіг у дрібних судинах.

Одні із найкорисніших для шкіри плоди дає рослина під назвою люффа. Мочалка, фото якої можна побачити вище, є екологічно чистим продуктом. Доклавши достатньо зусиль, її можна виростити на своїй садовій ділянці. До того ж, ліани, на яких утворюються плоди, відрізняються незвичайним зовнішнім виглядом, тому їх часто використовують у ландшафтному дизайні.

Люфа фон

Люфи виникли у південній Азії та вирощуються від Близького Сходу до Південно-Східної Азії. Це тропічна і субтропічна рослина, тому вони віддають перевагу тривалому теплому вегетаційному періоду.
Люфи насправді є частиною сімейства гарбузових (АКА гарбуз). Тож, якщо ви вирощували огірки, гарбуз чи диню, то виросте люфа.

Гарбузи з люфи можна збирати рано, щоб їсти як овоч, або ви можете дозволити їм дозріти на лозі і зібрати врожай для волокнистої губки, яка утворюється всередині.

Люфи не є морськими губками. Морські губки насправді є морською твариною, і хоча морські губки мають аналогічне застосування як люфа, люфа – це рослина.

Люфа – єдина відома нам рослина, яку можна вирощувати через його губки! Як це круто?

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.