Анаконда: найважча змія у світі – фото, опис, ТОП-4 види

Анаконда – величезний плазун, що змагається з пітоном за звання найдовшої змії у світі, але за вагою значно перевершує його. Вона є ендеміком басейнів річок Амазонка та Ориноко у Південній Америці та відома як найважча змія на планеті.

Анаконда – класифікація та наукова назва

Анаконда – величезна змія, що належить до родини Удавові (Boidae), роду Анаконда (Eunectes). Останній налічує 4 види. Найбільш відомою серед них є анаконда зелена.

Європейці вперше дізналися про існування анаконди у 17 ст. Мешканці Південної Америки здавна називали цих змій «сукурі». Вважається, що назва «анаконда» походить або від сингальського слова, що означає «громова змія», або від тамільського, яке має значення «вбивця слонів».

Обидві ці найменування використовувалися щодо пітонів, але доволі схожі на них анаконди отримали їх також. Цих змій також часто звуть удавами, адже саме цю родини вони представляють.

Це слово у перекладі з латинської мови означає корів. Пов’язано це з тим, що у народних легендах анаконди асоціювалися саме з цією рогатою худобою. За легендами, ці змії переслідували корів.

Латинська назва зеленої анаконди – Eunectes murinus. Перша її складова означає «вправний плавець», а друга – «мишачий», тому що спочатку вважалося, що ці величезні змії їдять переважно мишей.

Цікавий факт! Нерідко назву «анаконда» застосовують для опису будь-якої величезної та страшної на вигляд змії.

Як виглядає змія анаконда?

Анаконду завжди характеризують як змію величезного розміру. Існує чимало сумнівних повідомлень про гігантських особин, які не були офіційно задокументовані. Проте насправді найбільші з відомих анаконд сягали 4,8-5,4 м, причому дуже мало зустрічається екземплярів, які перевищують цю довжину.

Справжня винятковість удава анаконда не у розмірі, а у вазі. Ця змія є найважчою з усіх наявних у світі. Пітони можуть бути довшими, але анаконди важать майже вдвічі більше за них, маючи при цьому однакову довжину тіла. Дорослі особини можуть важити понад 90 кг.

Самиці зазвичай значно більші, ніж самці. Вони нерідко сягають 6 м та важать понад 90 кг. За вагою анаконда посідає друге місце серед представників ряду Лускаті, трохи поступаючись лише комодському варану.

Анаконди мають товсту шию та велику голову відповідно до обхвату тіла. Зазвичай ці змії мають оливково-зелений колір з темнішими плямами, що проходять по їх тілу складними візерунками. У них також є жовтувато-коричнева смуга, що проходить по всій довжині тіла, приблизно посередині обхвату. Черевце в анаконди значно світліша, ніж верхня частина тіла.

Цікавий факт! Вчені вважають, що пращуром анаконди, а також інших сучасних удавів та пітонів була величезна змія тітанобоа, що сягала завдовжки 13-15 м, а вшир – майже до 1 м та важила до 1130 кг. Це був найбільший хижак на землі з середини та до останньої частини епохи палеоцену. Харчувалися ці змії винятково рибою.

Поведінка та спосіб життя анаконди

Ці змії активізуються у сутінках та з настанням ночі. Більшу частину свого життя анаконди проводять у воді, де дуже добре плавають. Вони можуть пересуватися по землі, хоча набагато повільніші та менш спритні, ніж у водоймі. Відпочивати ці величезні змії полюбляють на гілках, що нависають над водою.

Більшу частину свого життя анаконди живуть поодинці та збираються разом лише під час сезону дощів для спаровування. Значну частину свого часу ці змії проводять, лежачи прямо під поверхнею води, лише маківки їхніх голів відкриті для повітря.

Цікавий факт! Анаконди мають ніздрі та очі, розташовані на верхній частині черепа, що дозволяють їм залишатися майже повністю прихованими, але дихати та бачити все навколо.

Де живе анаконда та яке її середовище існування?

Анаконди – змії Південної Америки. Вони живуть переважно у басейнах річок Амазонка та Ориноко. Зазвичай цих величезних змій можна знайти у тропічних районах Південної Америки та на півдні Тринідаду.

Анаконди живуть на болотах, у водах повільних річок та озер серед густих тропічних лісів Болівії, Еквадору, Бразилії, Парагваю, Колумбії, Венесуели, Перу, Тринідаду та Гвіани. Хоча ці змії переважно водні, їх можна зустріти у сухих районах (наприклад, на луках). Вони віддають перевагу високій спеці та вологості та найкраще за все почуваються у воді.

До уваги! Через велику масу тіла, анаконди дуже повільно переміщуються на суші. Саме тому вони пристосувалися жити біля води та процвітати у цьому середовищі з хорошою швидкістю плавання.

Види анаконди – фото та опис

Зелена анаконда (Eunectes murinus)

Цей вид є найбільшим та найвідомішим представником родини цих великих змій. Також вважається, що зелена анаконда є найважчою змією у світі та однією з найдовших.

Досить часто представники цього виду важать понад 90 кг та сягають 4,5-5,5 м завдовжки. Поширені ці змії по всьому басейну Амазонки та більшій частині Бразилії та навколишніх країн.

Зелена анаконда має переважно тьмяно-оливково-зелений колір з круглими, досить рівномірними коричневими та чорними плямами. Навіть у молодих особин тіло дуже об’ємне, довге та м’язисте.

Голова у зеленої анаконди довга та трохи вузька у порівнянні з тілом. Деякі особини мають тонкі помаранчеві смуги вздовж голови та шиї. Очі у зеленої анаконди розташовані на голові, а не з боків, як у більшості наземних та деревних змій.

Мешкають представники цього виду переважно у низинних болотах. Хоча вони повільні на суші, але у воді напрочуд швидкі хижаки. Завдяки надгнучким щелепам зелені анаконди можуть знищувати та ковтати тварин, маса яких сягає 50% маси їхнього тіла. Перетравлюють свою здобич вони дуже повільно.

Жовта анаконда (Eunectes notaeus)

Цей вид також відомий під назвою парагвайський через те, що його ареал розповсюдження охоплює більшу частину річки Парагвай та її приток. Жовта анаконда дуже велика, але не така масивна, як зелена. У середньому представники цього виду сягають 3-4 м, а вага у них становить 22-45 кг.

Довге, мускулисте тіло жовтої анаконди має яскраво-жовтий колір з круглими коричневими та чорними плямами. Ці темні плями менш однакові за розміром, ніж у зеленої анаконди, і відрізняються за розміром та формою. Основний колір тіла у представників цього виду може коливатися від блідо-зеленувато-жовтого до темнішого золотисто-коричневого.

Наукова назва цього виду – «notaeus» у перекладі з давньогрецької мови означає «спинний». Зоолог Едвард Коуп дав таку назву через те, що у жовтої анаконди спинна луска менша, ніж у зеленої.

Жовті анаконди надають перевагу низинним водно-болотним та болотистим місцям існування. Полюють вони зазвичай на водну та напівводну здобич. На берег ці змії виповзають дуже рідко.

Болівійська анаконда (Eunectes beniensis)

Цей вид анаконди зустрічається у південно-східній частині Болівії, переважно у регіоні Бені. Він був відкритий у 2002 році. Болівійські анаконди трохи менші за жовтих.

Зазвичай представники цього виду мають основний колір від зеленуватого до жовтувато-коричневого з великою кількістю круглих темно-коричневих плям по всій довжині тіла. Нижня сторона тіла зазвичай має більш світло-жовтий або коричневий відтінок.

Тобто зовні цей вид доволі схожий на попередні два, і спочатку він вважався їхнім гібридом, аж поки не був визнаний окремим видом. Болівійські анаконди дуже довгі та громіздкі змії. Завдовжки вони сягають 3-4 м та важать приблизно 22-31 кг.

Чорнопляма анаконда (Eunectes deschauenseei)

Цей вид анаконд живе переважно у гирлі річки Амазонка на північному сході Південної Америки, переважно на півночі Бразилії. Мешкають чорноплямі анаконди переважно у низинних болотах.

Забарвлення у них зеленувато-коричневе з круглими темно-коричневими плямами. Чорнопляма анаконда виглядає схожою на зелену, але вона набагато менша – у середньому всього 1,5-2,1 м. Її тіло також набагато тонше та менш громіздке, що робить цю змію трохи швидшою на суші, ніж інші види.

Схожі риси усіх видів анаконди

• Напівводний спосіб життя. Ці змії надзвичайно вправні плавці. Вони живуть переважно у низьких заболочених місцях та болотах у найспекотніших та найбільш вологих регіонах Південної Америки.
• Усі види анаконди – неотруйні змії, подібно до інших удавів.
• Анаконди – одні з найбільших та найдовших змій у світі. Вони мають дуже довгі, об’ємні тіла.
• Ці змії мають сильні м’язи для стискання здобичі, яку знищують за допомогою звуження.
• Усі анаконди мають гнучкі щелепи для ковтання дуже великої здобичі та подовжені кістки у черепі, які дозволяють розкривати щелепи дуже широко.

Що їсть змія анаконда?

Як і більшість змій, анаконди – умовно-патогенні м’ясоїдні тварини. Вони полюють та споживають майже все, що є легкою здобиччю. Раціон молодих анаконд складається переважно з риби, амфібій, плазунів та дрібних гризунів, а також водоплавних птахів.

Дорослі особини мають набагато різноманітніший раціон. Ці великі змії є вправними мисливцями, які можуть з’їсти все, що забажають. Чим більше їжі, тим рідше їм доводиться їсти.

Раціон великих анаконд може включати капібар, тапірів, оленів, кайманів, крокодилів, ігуан, а іноді навіть інших змій свого роду (особливо молодих особин). Самиці анаконди також не відмовляться з’їсти меншого самця.

У цих змій дуже повільний метаболізм, і доросла особина може обходитися тижнями або місяцями без їжі. Молоді особини повинні харчуватися частіше, принаймні раз на тиждень. Хоча, це частково тому, що вони їдять меншу здобич, і тому потребують більшої кількості їжі.

Цікавий факт! Самиці анаконди часто не полюють протягом усієї вагітності (близько 7 місяців) і за цей час можуть втратити до половини ваги.

Розмноження та життєвий цикл анаконди

Самці та самиці анаконди збираються разом, щоб спаровуватися під час сезону дощів, який триває з квітня по травень. Самиці можуть залишати феромони на землі або випускати їх у повітря, щоб привернути увагу самців. Вчені у цьому не впевнені, але у будь-якому випадку самці приходять до самиць.

Самці анаконди змагаються один з одним за привілей спаровуватися з самицею. Це може створити так званий «племінний бал», коли багато самців борються за одну самицю. Вони групуються, заплутуються один з одним, намагаючись дістатися до самиці у центрі кулі.

За допомогою «анальних шпор», розташованих з боків клоаки, самці дряпають самицю, намагаючись спонукати її до спаровування. Зазвичай самиця вибирає найбільшого, найвражаючого самця. Спаровування відбувається повністю під водою.

Більшість видів анаконд є яйцеживородними. Після запліднення самиця виношує дитинчат (спочатку в яйцях, потім як живих) протягом 6-7 місяців. Яйця вилуплюються всередині матері. Новонароджені змії з’являються на світ у тонких мішках, які вони швидко проривають, щоб поплисти.

У анаконди народжується 20-40 дитинчат, хоча є повідомлення про появу до 100 малюків. Самиці стають статевозрілими у віці 3-4 років, а самці – приблизно у 1,5 року. У дикій природі анаконди живуть приблизно 10 років, а у неволі – понад 30 років.

Хижаки, загрози та популяція анаконди

Молоді анаконди стикаються з багатьма загрозами, включаючи більших анаконд, кайманів, крокодилів, птахів, ягуарів та людей. Дорослі змії не мають природних хижаків. Єдиний виняток із цього становлять люди, які через страх, часто вбивають цих великих плазунів.

Наразі анаконди внесені до списку видів, що викликають найменше занепокоєння. Однак цим зміям загрожує втрата середовища існування, браконьєрство та вилов для торгівлі.

Знайти анаконду важко навіть досвідченим дослідникам. Через водний спосіб життя цих змій дуже важко досліджувати. Таким чином, немає відомих оцінок потенційної чисельності популяції навіть найпоширеніших видів анаконди. Проте вчені припускають, що два доволі рідкісних різновиди цих змій можуть мати скромні розміри популяції.

Анаконда: загальна характеристика, класифікація, види та багато іншого

Сукурі – яйцекладний вид, що належить до родини плазунів і удавів. Він визнаний найбільшою і наймогутнішою змією у світі, символом життя і смерті.

Сукурі має давню репутацію тихого вбивці річок і джунглів Південної Америки, де існують сотні історій про його надприродну доблесть.

Сукурі – це велика змія, що мешкає в Південній Америці. Дослідники розрізняють чотири різних види, які відносяться до таксономічного роду Eunectes. Вони належать до сімейства удавів, а їхніми найближчими родичами є удави, деревні удави та райдужні удави. Ці змії відомі своєю вражаючою довжиною та вагою. Насправді, вони є одним з видів змійСукурі мають темно-коричневу або зеленувато-жовту луску з чорними або коричневими плямами.

• Класифікація: Хребетні / Рептилії
• Розмноження: Яйцекладне
• Харчування: Хижаки
• Середовище існування: Земля
• Порядок: Squamata
• Родина: Качкодзьоби (Boidae)
• Рід: Eunectes
• Довговічність: до 30 років
• Розмір: 3 – 6м
• Вага: 200 – 225 кг

Класифікація, рід і види сукурі

Сукурі – це великі змії, що належать до роду Eunectes. Цей рід є частиною родини Boidae, до якої належать удави. Власне, змії є великими удавами, яких зазвичай називають водними удавами через те, що вони віддають перевагу водному середовищу існування. Відомо 4 види сукурі:

• Зелена анаконда (Eunectes murinus)
• Жовта анаконда (Eunectes notaeus)
• Чорночерева анаконда (Eunectes deschauenseei)
• Болівійська анаконда (Eunectes beniensis)

З них зелена анаконда є найбільшою з середньою довжиною 6 метрів, хоча вони можуть досягати набагато більших розмірів. Буває важко оцінити максимальну загальну довжину цих змій через перебільшені та неперевірені повідомлення, деякі з яких налічують особин довжиною понад 30 метрів. При своїй середній довжині зелена анаконда може мати поперечний переріз 30 см здіаметром і вагою понад 225 кг.

Хоча їх часто об’єднують в одну групу через схожий зовнішній вигляд, змії не так тісно пов’язані з удавами та анакондами, як можна було б подумати. Насправді, найбільш спільне походження між цими групами могло статися 90 мільйонів років тому. Ці відмінності стають набагато зрозумілішими, якщо поглянути на їхні репродуктивні стратегії. Змії – це горезвісні шари, якіБагато хороших видів є яйцеживородними, тобто яйця висиджуються і вилуплюються всередині матері і народжуються живими. Сукуріси є хорошими яйцеживородними.

Ареал проживання: де знайти змію Сукурі

Ця велика змія поширена по всій Південній Америці, особливо в басейнах Амазонки та Оріноко, а також на островах Тринідад і Гвіана. Хоча ці змії є яйцекладними рептиліями, вони зазвичай живуть у воді, але також можуть жити на деревах і в деяких наземних просторах, оскільки вони навчені жити в обох екосистемах.

Сукурі – це великий хижий і яйцекладний вид, який зазвичай зустрічається в лісових районах, в гідрографічних басейнах, а також в лагунах зі спокійною водою. Відомо, що він живе в річці Амазонка, але також може бути знайдений в басейнах інших річок, таких як Парагвай, Оріноко, Напо, Альто-Парана і Путумайо. Країни, де зустрічаються сукурі: Венесуела, Перу, острів Тринідад, Еквадор, Парагвай,Колумбія, Болівія та Бразилія.

Всі чотири види займають схожі місця проживання. Це водні істоти, і їхні улюблені екосистеми – річки, струмки, болота та затоплені регіони. Завдяки каламутному забарвленню луски вони чудово маскуються у каламутній або мутній воді.

Час від часу вони виходять з води, щоб полювати або зігрітися. Коли вони це роблять, вони пересуваються тропічними лісами, саванами та луками.

Сукурісів часто називають водяними удавами, маючи на увазі їхню перевагу до болотистих місцевостей. Цих змій можна зустріти в напівводних прісноводних біотопах з повільною течією. Тип рослинності може варіюватися, оскільки сукурісів реєстрували в трав’янистих і лісистих водно-болотних угіддях.

Поширення сукурі

Кожен вид має свій власний унікальний ареал, але дослідники не впевнені в точному ареалі деяких більш ізольованих видів. Загалом, ці змії зустрічаються по всьому басейну річки Амазонки та прилеглих територіях Південної Америки.

З чотирьох видів найбільший ареал має зелений вид. Він мешкає на більшій частині Південної Америки на схід від Анд.

Жовтий вид зустрічається в деяких частинах Бразилії, Болівії, Аргентини та Парагваю. Дослідники вважають, що плямистий вид мешкає переважно у Французькій Гвіані та на півночі Бразилії. Нарешті, болівійський вид походить з Болівії.

Які характеристики відрізняють сукурі від інших рептилій?

Сукурі виділяються тим, що є одними з найважчих і найбільш громіздких рептилій, які існують у світі, крім того, їх дуже боїться людина, оскільки вони мають наступні характеристики:

Цей вид рептилій вважається однією з найбільших змій і може досягати 12 метрів у довжину, але виміри варіюються від 2 до 10 метрів залежно від виду, а приблизний діаметр становить 30 сантиметрів. Вона може важити понад 200 кілограмів.

Голова сури невеликого розміру і сплющеної форми, характеризується великою кількістю м’язів, з отворами для очей і ніздрів, які розташовані в спинному положенні. Вона має вилочковий язик, який відповідає за збір пахучих частинок, що знаходяться в навколишньому середовищі. Язик всередині рота передає інформацію до органу Якобсона (вомероназального органу), який єз’єднується з мозком і дає йому точну інформацію про те, що відбувається в навколишньому середовищі.

Сукурі дуже добре орієнтується у воді, оскільки вона швидка і демонструє велику спритність. Вона здатна занурюватися під воду на 10 хвилин завдяки чудовому розташуванню очей і ніздрів. Однак ця змія не має такої ж здатності пересуватися по суші, оскільки вона досить повільна.

Більше інформації про характеристики виду

Вони мають маленькі очі, еліптичні та вертикальні зіниці, не мають гострого зору. Очі цих рептилій розташовані на маківці голови, що дозволяє їм дивитися над водою, як у перископ. Повіка утворює прозору лінзу, яка сидить над оком.

Він має добре розвинену дерму, бідну на залози, але дуже добре забезпечену нервовими закінченнями. Вони, як правило, темно-зеленого кольору з охристими і чорними овалами з боків. Черево має світлі тони, а на хвості – візерунки у відтінках чорного і жовтого кольорів.

Вони мають тіло, що складається з лусочок, з кератиновими властивостями, що дозволяє їм бути гнучкими і з часом оновлювати свою шкіру.

Сукурі – це водяна змія, яка зазвичай харчується водною їжею. Хоча риба становить значну частину їхнього раціону, відомо, що вони також іноді поїдають наземних ссавців.

Нерідкі випадки, коли велика анаконда з’їдає цілого оленя або теля. Великі напівводні гризуни, які називаються капібари, також є звичайною здобиччю. Змії різняться за кольором і можуть бути коричневими, чорними, зеленими або жовтими, в основному, залежно від виду.

У всіх чотирьох видів сукурі ніздрі та очі розташовані вище на голові. Це допомагає їм дихати і бачити над поверхнею під час плавання. Самки, як правило, більші за самців, що є загальною тенденцією для багатьох видів змій. Їх луска гладка і без кіля.

Види сукурісів, познайомтеся з видами

Наразі офіційно визнано чотири види. Слід зазначити, що жодного підвиду не виявлено.

Кожен з чотирьох видів дещо відрізняється один від одного. Дізнайтеся більше про окремі види та їхні унікальні характеристики нижче.

Болівійська анаконда (Eunectes beniensis)

Останній визначений вид, як вказує його назва, мешкає в Болівії, зокрема в провінціях Бені та Пандо. Були випадки знахідок екземплярів у Бразилії.

Спочатку вчені прийняли цей вид за гібрид зеленого і жовтого видів. Зовсім недавно вони виділили цю змію в окремий вид за допомогою генетичних досліджень.

Жовта анаконда (Eunectes notaues)

Відомий як жовтий або парагвайський сукурі, він є найменшим видом з чотирьох перелічених, але одним з найбільших у світі. Жовтий сукурі поширений переважно вздовж стоку річки Парагвай та її приток.

Вони поширені від регіону Пантанал у Болівії, Парагваї та західній Бразилії до північно-східної Аргентини.

Жовта анаконда має скромні розміри, приблизно 3 метри завдовжки, і відповідає своїй назві: її луска жовта з темно-коричневими плямами.

Сукурі зелена (Eunectes murinus)

Це найчисленніший і найпоширеніший вид на південноамериканському континенті, головним чином у Венесуелі, Бразилії та Колумбії.

Цей вид є найвідомішим і найбільшим з чотирьох видів. Найдовша зареєстрована особина сягала 5 метрів завдовжки і важила 100 кг, але повідомлялося про ще більших змій.

Плямиста анаконда (Eunectes deschauenseei)

Цей вид, який також називається Schauensee, знаходиться під найбільшою загрозою зникнення, оскільки савани і території, на яких вони мешкають, скорочуються через зростання і розширення сільського господарства.

Вони простягаються від північного сходу Бразилії (штати Пара і Амапа) аж до Французької Гайани.

Темноплямиста анаконда – дослідники не впевнені, скільки тварин залишилося в популяції цього виду змій. Ці рептилії досить рідкісні і не піддаються опису. Руйнування середовища існування загрожує цьому виду, але вчені не впевнені, наскільки серйозним є його скорочення.

Зрозуміти процес розмноження сукуріїв

Зазвичай сукурі – одиночна рептилія, але під час шлюбного періоду, який припадає на квітень-травень, самка подає сигнал самцям, які рухаються туди, де вона стоїть на місці. Для спарювання може прибути близько 12 самців, які оточують самку, що називається “шлюбною кулею”.

Група самців, які намагаються спаруватися з самкою, може тривати від 2 до 4 тижнів, де самці змагаються за самку. Зазвичай у цій боротьбі перемагає найбільший і найсильніший.

Фаза спарювання цих яйцекладних тварин відбувається виключно у воді, а виношування і догляд за яйцями триває приблизно 6-7 місяців. Потім самка народжує потомство, яке досягає 70-80 сантиметрів у довжину.

Після спарювання змії потрібно близько 6-7 місяців, щоб народити дитину. Всі види є яйцеживородними, тобто яйця розвиваються в їхньому тілі, вилуплюються всередині і народжуються “живими”.

Більшість змій народжує від 20 до 40 малят. Після пологів самка відлітає, а малята залишаються напризволяще. Для досягнення статевої зрілості молодим потрібно 3-4 роки.

Їжа та раціон: що їдять сукуріси?

Ці рептилії є хижаками, харчуються великою кількістю тварин, таких як риба, птахи, різні ссавці та інші рептилії. Завдяки своїм великим розмірам сукурі здатні поїдати оленів, кайманів, тапірів, капібар, але роблять вони це нерегулярно.

Вони відомі тим, що поїдають людей, але це лише легенди, оскільки не доведено, що таке трапляється. Так само, щоб поглинути свою здобич, вони роблять це за допомогою стиснення, характерного для цього виду змій.

Самка практикує канібалізм, оскільки було доведено, що самка поїдає самця. Ця поведінка досі не зрозуміла дослідникам, які пояснюють її тим, що відбувається після розмноження і пов’язана з потребою в додатковому джерелі їжі.

Ці великі рептилії є хижаками, що означає, що вони поїдають інших тварин. Вони їдять майже все, що можуть зловити і проковтнути. Їхній основний метод полювання – засідка, де вони чекають, поки здобич сама прийде до них.

Дрібні змії поїдають птахів, рибу, молодих кайманів, жаб, дрібних ссавців та інших змій. Дорослі харчуються кайманами, тапірами, капібарами, алігаторами, агутісами, агутисами тощо.

Які основні хижаки сукурі?

Доросла сукурі – велика тварина, яка не має природних хижаків, однак, коли вона перебуває в неактивному стані, бо харчується великою твариною, на неї можуть напасти хижаки, але дуже мало тварин нападають на дорослу змію.

Молоді анаконди, які перетравлюють здобич і залишаються малорухомими, можуть стати жертвами інших тварин, таких як ягуари, каймани, оцелоти та інші, які зазвичай користуються їхньою нерухомістю і нападають, щоб прогодуватися.

Знайте цікавинки про Сукуріс

• Хоча у них може бути близько 40 яєць, живими народжуються в середньому лише 29 пташенят;
• Це найважчі змії у світі;
• Вони здатні затримувати дихання під водою;
• Вони мають чотири ряди зубів;
• Це сімейство удавових.

Сукурі та взаємодія з людьми

Люди та анаконди певною мірою взаємодіють, але ці змії живуть у відносно віддалених районах, тому напади на людей трапляються нечасто. На жаль, люди вбивають цих змій, щоб продати частини їхніх тіл для традиційної медицини та духовних ритуалів.

Втрата середовища існування також становить загрозу для всіх видів. Знищення тропічних лісів через лісозаготівлю, сільське господарство, видобуток корисних копалин та зростання чисельності населення призводить до скорочення популяцій диких тварин на цих територіях.

Догляд за сукурі

Як ви вже здогадалися, утримання такого великого виду змій може бути складним. Зоопарки повинні мати великі вольєри і забезпечувати змій великою кількістю води, в якій вони могли б ховатися. Годують змій різноманітними продуктами, включаючи щурів, мишей, рибу, попередньо заморожених (а потім розморожених) кроликів тощо.

Розуміння поведінки анаконди

Ці рептилії найбільш активні під час сходу та заходу сонця, що робить їх сутінковими. Вони ведуть одиночний спосіб життя, проводячи більшу частину часу у воді або поблизу неї в очікуванні їжі. Їхні очі знаходяться на верхній частині голови, що дозволяє їм занурювати решту тіла так, щоб здобич не могла їх побачити.

Під час сухого сезону самці змій починають шукати самок для розмноження. Вони долають неймовірні відстані в пошуках пари.

Чим небезпечні сукури?

Змії сукурі зазвичай вважаються небезпечними зміями. Незважаючи на це звинувачення, більшість сукурі нешкідливі. Сукурі є констрикторами, тобто вони вбивають свою жертву, міцно стискаючи її, щоб перешкодити роботі серця або легенів жертви.

Сукуріси є одними з єдиних вужів, досить великих, щоб бути потенційно небезпечними для дорослої людини. Хоча великі змії часто зображуються у фольклорі як небезпечні чудовиська, голодні до людей, наразі немає підтверджених випадків, коли сукуріс вбивав людину. Напади цього виду рідко були задокументовані і, як правило, вони булиздаються захисними атаками проти тих, хто підійшов надто близько.

Хоча укус сукурі може трохи пощипувати, він також не є неймовірно небезпечним. Сукурі не є отруйними зміями. Хоча великі отруйні змії, такі як королівська кобра (яка може виростати до 20 футів завдовжки), можуть наносити небезпечні для життя удари, сукурі не є їхніми близькими родичами і не мають здатності виробляти небезпечну отруту.

Змії та екосистеми

Змії неймовірно важливі у своїх екосистемах. Хоча багато людей вважають за краще не бачити змій, дикі змії є важливими членами харчового ланцюга. Маленькі змії можуть навіть приносити користь у садах, оскільки вони можуть поїдати слимаків та равликів, які шкодять рослинам.

Великі змії, такі як сукуріси, відіграють важливу роль у своїй екосистемі, підтримуючи популяції здобичі. Молоді та малі сукуріси також є важливою здобиччю для інших видів.

Висновки та заключні міркування

Сукури – це великі змії, що відносяться до удавів родини Boidae. Існує чотири види сукурів, всі вони належать до роду Eunectes. Хоча удавів і вужів часто плутають, це не одне й те саме, оскільки змії відкладають яйця, і багато удавів є яйцеживородними, тобто яйця інкубуються і вилуплюються всередині матері, а дитинчата народжуються живими.

Сукуріси не отруйні і вбивають свою здобич як констриктори, тобто сильно стискають її, щоб убити. Незважаючи на погану репутацію, змії, як відомо, не є дуже небезпечними для людини.

Зелені сукуріси – найважчі змії у світі, їхня вага може перевищувати 225 кг. Середній сукуріс може виростати до 6 метрів у довжину, хоча його максимальна довжина невідома через перебільшені та непідтверджені розповіді.

Сподобалася інформація? Залиште свій коментар нижче, він важливий для нас!

Інформація про анаконду у Вікіпедії

Читайте також: Альбатрос: види, характеристики, живлення, розмноження та ареал проживання

Завітайте до нашого віртуального магазину та дізнайтеся про акції!