7 бізнес-ідей для агробізнесу в 2023

У цій статті ми зібрали найкращі бізнес-ідеї для фермерів, які успішно можна реалізувати як початківцям, так і досвідченим аграріям. Розповідаємо з чого починати діяльність, яка рентабельність того чи іншого виду бізнесу та які нюанси можуть виникнути під час роботи.

7 агробізнес-ідей

Розглянемо кожну ідею детальніше.

1. Міні-сироварня

Міні-сироварня — це бізнес з виготовлення сиру. Він підійде фермерським господарствам, які займаються розведенням великої рогатої худоби та мають надлишки молока. Це вигідно, оскільки не потрібно закуповувати сировину чи орендувати додаткове приміщення.

Основна перевага — безвідходне виробництво, адже певні види сиру виготовляються з сироватки. Також одне й те саме обладнання можна використовувати для виготовлення різних сирів.

Для міні-сироварні не потрібно великої площі — для виробництва достатньо 30 кв. м. Головне — правильно розподілити приміщення: робоча зона, склад для зберігання та сушки, кімната для персоналу.

Недоліками є те що бізнес вимагає дорогого обладнання, чіткої технології виробництва та спеціальної рецептури. Тому спершу оптимально виготовляти 2-3 види сиру. Також треба бути готовим до того, що сир дозріває кілька місяців, залежно від сорту.

Для реалізації продукції потрібно отримати сертифікат відповідності технічним стандартам в уповноваженому органі сертифікації. Сертифікація проводиться кількома способами:

• з обстеженням виробництва;
• без обстеження;
• з аналізом впровадження системи менеджменту ISO.

Міні-сироварня — це перспективний та прибутковий бізнес, адже натуральні продукти цінуються та набувають все більше популярності серед людей, які дбають про власне здоровʼя. Середня націнка на сир з коровʼячого молока становить до 90%, а з козячого — понад 120%.

2. Органічні продукти

Виробництво органічних продуктів передбачає виготовлення екологічно чистих продуктів без отрутохімікатів, синтетичних мінеральних добрив і ГМО. Це не лише про прибутки, а й про збереження природи та раціональне ведення господарства. Якщо ви вже маєте фермерське господарство, таке виробництво стане вигідним продовженням агробізнесу.

Український органічний ринок тільки формується, і більшість продукції йде на експорт. Ця сфера є перспективною, оскільки попит перевищує пропозицію. Найвигідніше виробляти:

• молочні продукти;
• м’ясні продукти;
• крупи;
• овочі;
• фрукти;
• зерно.

Для цієї агробізнес-ідеї не потрібно виділяти велику площу. Почати можна із земельної ділянки площею 2 га. Наприклад, для вигулу корів молочних порід достатньо 1 га на дві особини. Також на одну корову потрібно 6 кв. м закритого приміщення та 4,5 кв. м відкритої території.

Недоліком є те, що до 2019 року органічними продуктами могли бути звичайні продукти на полицях магазину, адже не було закону про маркування. Це спричинило певну недовіру споживачів. Тому, щоб досягти успіху, потрібно розробити бізнес-план і чітку стратегію позиціонування. Так клієнти обиратимуть ваш продукт, навіть якщо ціна на нього вища, ніж вартість аналогічних товарів.

Про те, що виробництво та продукти є справді органічними, засвідчує сертифікат. Наносити маркування органічної продукції без нього не можна. Офіційний логотип органічних продуктів у Європі — Євролисток. Український логотип почали використовувати лише з 2021 року. Отримати сертифікат можна в одному з 18 органів сертифікації. Один з них є українським — ТОВ «Органік стандарт». Всі інші — міжнародні філії.

3. Розведення куріпок

Бізнес-ідеї для сільського господарства з розведення куріпок вигідні тим, що можна отримати прибуток від реалізації і мʼяса, і яєць. При цьому, продаж яєць є більш прибутковим.

Для розведення куріпок потрібне тепле приміщення та вольєр для прогулянок. Інколи використовують клітки, але у вольєрі куріпки ростуть краще. Вирощування в клітці доцільне тільки для пташенят. Приміщення може бути невеликим, але воно має бути теплим, з сухою підстилкою та без протягів. Для 1-3 куріпок потрібен 1 кв. м вільного простору. Варто врахувати, що під час висиджування пташенят куріпки живуть попарно.

Якщо ви зацікавились ідеєю розведення куріпок, зважте всі плюси та мінуси. Витрати на розведення цієї птиці мінімальні, а попит перевищує пропозицію, тому розведення куріпок вигідне. Зазвичай великі підприємства націлені на розведення курчат-бройлерів, тому конкуренція в цій сфері є незначною. Також перевагою є те, що цей вид птахів невибагливий в утриманні та менше хворіє, ніж кури та качки.

Серед мінусів розведення куріпок можемо виділити те, що це дика птиця, яка вимагає іншого догляду, ніж звичайні кури. Якщо раціон не збагачувати вітамінами, куріпки будуть схильними до інфекційних захворювань. Самки швидко розвиваються й через 9 місяців втрачають здатність нести яйця. Також через стрес птахи можуть взагалі не нестися.

Щоб зрозуміти, які нюанси з бізнесом вас чекають, закладіть самці 10 яєць. Так ви зможете визначити приблизну прибутковість. Протягом сезону одна несучка дає до 60 яєць, що свідчить про високу продуктивність. Рентабельність складатиме близько 55% і бізнес окупиться за 9 місяців.

Для розведення куріпок необхідно отримати довідку ветеринарної служби.

4. Лікарські рослини

Успішні ідеї для малого агробізнесу також пов’язують із вирощуванням лікарських рослин. Українські землі пристосовані для цього, а тому рентабельність буде високою. Тож, якщо ви володієте навіть невеликою земельною ділянкою, то зможете отримати високі прибутки. Для початку можна висаджувати лікарські рослини на невеликій території від 10 соток до 10 га.

Ця сфера потребує спеціальних знань і умінь більше, ніж вирощування овочевих культур. Щоб рослина проросла, потрібно правильно підготувати ґрунт і зберегти вологу. Вибір культури залежить від особливостей ґрунту, тому насамперед важливо провести його аналіз.

Рентабельність вирощування лікарських рослин може сягати 122%. Все залежить від площі, особливостей культури та обсягів врожаю. Наприклад, вирощування кропиви дводомної в перший рік дає 44% прибутку, а вже на третій — 122%.

Щоб експортувати продукцію, потрібно отримати сертифікати EU Organic Standard, HACCP, USDA NOP та інші.

5. Популярні продукти харчування

Прибуткові бізнес-ідеї для агробізнесу — вирощування печериць, мікрозелені, лохини чи пряних трав. Такі варіанти підійдуть тим, хто має приміщення під теплицю та хоче урізноманітнити асортимент продукції. Вирощування не потребує великої площі чи спеціального обладнання, тож, якщо ви не хочете вкладати суттєві кошти у виробництво — ця бізнес-ідея є оптимальною.

Вирощувати печериці, лохину та інші продукти можна в теплицях або на відкритому повітрі, якщо клімат дозволяє. Насамперед потрібно організувати місце для вирощування, підготувати компост і полиці, якщо це теплиця. Для економії місця полиці розміщують у кілька ярусів. Для мікрозелені знадобиться люмінесцентна лампа. Вкладати кошти в дороге спеціальне обладнання не потрібно.

Плюси цього бізнесу в тому, що попит більший за пропозицію, а рівень конкуренції низький. Вартість запуску бізнесу невелика, оскільки не потребує дорогого обладнання. Більша частина цієї продукції доставляється з-за кордону, а тому український товар стане конкурентним через нижчу ціну. Врожай можна отримати в мінімальний термін — не потрібно чекати цілий сезон.

Мінусами є те, що кожен сорт потрібно тестувати, щоб визначити той, який підходить до кліматичних умов. Також деякі продукти потребують особливих умов вирощування. Наприклад, лохина росте лише на тих ділянках, де раніше не вирощували інші культури. Якщо таких немає, доведеться змінювати склад ґрунту.

Не варто очікувати, що такий малий бізнес окупиться за короткий термін. Потрібно зрозуміти специфіку вирощування, обрати найкращі сорти та знайти клієнтів. Наприклад, мікрозелень є нішевим продуктом, який зазвичай постачається до ресторанів.

Для реалізації такої продукції потрібен екологічний сертифікат відповідності, який підтверджує те, що вона є безпечною.

Перевагою бізнесу є стабільність, адже отримувати прибутки можна цілий рік. Вартість лохини чи мікрозелені висока, а тому при правильному підході дохідність буде такою ж. Рентабельність залежить від того, що саме вирощується — середній показник 25-50%.

6. Заготівля овочів на сухпайки

Заготівля овочів на сухпайки передбачає шинкування та сушіння овочів і подальше фасування для сухпайків. Ідея буде вдалою для тих фермерів, котрі вирощують різні культури та мають надлишок готової продукції.

Перевагою є тривалий термін зберігання порівняно зі свіжими овочами. Бізнес не потребує спеціальних навичок, особливих умов зберігання та великої площі. Достатньо організувати приміщення для підготовки та сушіння.

Недоліками є те, що в деяких містах попит на такі овочі незначний і доведеться шукати канали збуту.

Перспектива розвитку бізнесу полягає в тому, що конкуренція низька, а попит на продукти для сухпайків зберігатиметься ще довгий час. Сухпайки у великій кількості потрібні для військових, адже не завжди в гарячих точках є можливість приготувати їжу. Ціняться саме українські сухпайки, в складі яких є звичні для кожного продукти.

7. Вирощування горіхів: волоського та фундука

Для вирощування горіхів потрібно виділити землю та посадити сад. Реалізовувати продукцію можна українським підприємствам, зокрема кондитерським компаніям, та відправляти на експорт. Цей бізнес підійде тим, хто уже має землю у власності, адже короткострокова оренда буде недоцільною. Також про ідеї для бізнесу у сільському господарстві з вирощування горіхів варто задуматися тим, у кого є фруктові сади.

Можна починати з площі в один гектар. Її достатньо для висадки 200 дерев.

Це довготривала інвестиція, тому не варто чекати, що окупиться за рік. Проте, попит на горіхи не зменшується, тому такий бізнес здатен приносити доходи десятиріччями.

Плюсами є те, що дерева невимогливі в догляді, а плоди можуть довго зберігатися. Українські виробники фундука можуть скористатися програмою компенсації 80% вартості саджанців згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства». Рентабельність від інвестицій передбачається на рівні 400%.

Мінус у тому, що перший хороший врожай можна отримати лише через 3-5 років. Відтак, бізнес окупиться через 5-6 років.

Існує лише кілька країн, які вирощують фундук. Серед найбільших виробників: Туреччина, Іспанія, Італія. Горіховий бізнес в Україні ще тільки набирає обертів. За якістю українські горіхи можна назвати одними з кращих. Більша частина врожаю йде на експорт. Найчастіше його закуповують кондитерські компанії. У 2018 році Україна імпортувала цих горіхів на суму 5 млн доларів. Тож перспективи розвитку цієї сфери очевидні.

Якщо хочете реалізувати одну з цих ідей або маєте альтернативу і вам потрібні додаткові кошти, скористайтеся послугами сервісу AgroApp . Тут обʼєднані банки, фінансові та дилерські організації, постачальники, які працюють з аграріями на кредитній основі. Достатньо залишити заявку та протягом 24 годин отримати попереднє рішення про кредитування свого бізнесу.

Часті питання про бізнес-ідеї для фермерів

Який найвигідніший бізнес у сільському господарстві

Найшвидше отримати прибуток можна з вирощування популярних продуктів харчування та розведення куріпок.

Що можна відкрити у невеликому селі

У невеликому селі ви можете займатися:

• вирощуванням розсади та лікарських рослин;
• розведенням куріпок;
• горіховим бізнесом;
• вирощуванням печериць.

Якщо потрібні кошти на той чи інший вид агробізнесу, залишайте заявку на сайті AgroApp .

Чому краще бути зоотехніком та дояркою, ніж економістом та менеджером

Стереотип, що молодь із села прагне переїхати до великого міста, розвіюється, коли зустрічаєш молодь, яка із задоволенням працює у сільській місцевості.

Хлопці та дівчата від самого початку їхали вчитися до Харкова, щоб потім застосувати свої знання на рідній фермі. Доярка Любов Товт і зоотехнік Дмитро Христенко із села Світличне Золочівського району розповіли «СК», як їм працюється на рідній землі, чому повернулися на свою ферму і які, на їхню думку, переваги життя у селі.

Ніколи не подобалося місто

23-річний зоотехнік Дмитро Христенко в 17 років чітко знав, де і ким хоче працювати, адже з раннього дитинства спостерігав, як на фермі працює батько. Тому, коли хлопець їхав навчатися до Харкова, в зооветеринарну академію, був упевнений, що трудитися повернеться до рідного Світличного. Так і сталося. Життя у великому місті не звабило Дмитра, він одразу ж після закінчення вишу почав працювати зоотехніком у фермерському господарстві, де працює і батько.

– Раніше батько відповідав за пташник, але потім птицю перестали розводити і тато став зоотехніком, – каже Дмитро. – З дитинства він брав мене з собою на роботу, тому я вже тоді уявляв, як працювати на фермі.

Хлопець стверджує, що жити в місті йому не дуже подобалося. Хотілося повернутися в рідну домівку, де є можливість працювати з тваринами, на свіжому повітрі. Тепер Дмитро щодня дбає про те, щоб у господарстві вистачало корму, працівники правильно розподілили силос для корів і зробили комбікорм, стежить за доїнням і роздачею кормів. Незважаючи на юний вік Дмитра та невеликий стаж роботи (всього 1,5 року), він упевнений керівник, якого слухають.

– Доводиться іноді сварити доярок. Звісно, не кричу, — ще молодий для цього (сміється). Ніби слухають або, принаймні, роблять вигляд, – ділиться зоотехнік.
Дмитру його робота подобається. Він із захопленням розповідає про те, чим годують корів і як збільшити надої.

– Ми на нашій фермі вирішили не переходити на зелений корм, адже у корови може бути стрес і вона даватиме менше молока. До того ж, силос більш поживний для худоби. Цього року спробуємо до силосу додати ще й сінаж, – розповідає про свої перші рішення зоотехнік.

Дмитро не єдиний молодий працівник у господарстві. На фермі працюють дві 21-річні доярки. Хлопець каже, що незабаром на ферму прийде працювати ще одна юна дівчина. Їй доручать череду молодих телиць.

Жінка, яка нічого не боїться

А от Любов Григорівна працює дояркою з 17 років – з того часу, як заміж вийшла. Сьогодні жінці 40, проте вона чудово виглядає і називає себе молодою гарною бабусею. Зовсім юною отримала професію швачки у Харкові, проте працювати у швейному цеху не судилося – чоловік не бажав переїжджати до міста. Його місце було у Світличному – хотів працювати на землі.

– Він у мене не городянин. Тоді, як і тепер, працював трактористом, – каже Любов Григорівна. Жінка розповідає, що ферма їй добре знайома ще з дитинства.

– Тут працювала дояркою моя мама, а тепер її справу продовжую я. У селі влаштуватися перукарем чи швачкою неможливо, тому прийшла на рідну ферму, – розповідає жінка.

Проте навчання дарма не минуло. Любов Григорівна й досі шиє одяг і стриже знайомих односельчан.

– Кому треба штори пошити чи відремонтувати одяг, ідуть до мене, – каже Любов Григорівна. – Коли старша дочка була маленькою, шила їй кофтинки, спіднички – тоді з грошима було сутужно, купувати всі ці речі не могла.

Жінка розповіла, що за весь час її трудового стажу їй таки доводилося покидати рідну ферму.

– Були часи, коли не було грошей і нам на фермі не платили зарплату. Тоді довелося піти. І продавцем працювала, і прибиральницею, адже жити на щось треба було. Коли на фермі змінилося керівництво і справи почали налагоджуватися, із задоволенням повернулася сюди, – ділиться доярка. – Уже дев’ять років минуло з того часу. Зараз на фермі добре платять і ми нормально заробляємо.

Любов Григорівна розповіла, що в середньому на день доїть 25 корів, за день надоює близько 320–330 літрів молока.

– Бувало так, що й по 500 літрів на день доїли. А в цілому за рік одна корова повинна дати не менше п’яти тонн молока, – розповіла доярка.

Окрім 25 фермерських, Любов Григорівна доглядає ще й за своєю коровою, яку, звісно ж, доїть вручну.

– Це село, а як у селі жити без худоби? Є ще й кури, качки, город, – каже жінка.
До корів, як розповіла Любов Григорівна, у неї особливий підхід. Вона ніколи не б’є і не сварить худобу.

– Якщо бути з твариною лагідною, то і вона спокійно реагуватиме. Корова може чогось злякатися і навіть вдарити. Та в таких ситуаціях з нею треба говорити, аби вона заспокоїлася, а не гримати на неї, – ділиться досвідом доярка.

Та, незважаючи на гуманне ставлення до корови, тварина не завжди відповідає люб’язністю. Любов Григорівна розповіла, що вередлива худоба не раз буцалася.
– Ой, ви знаєте, з такими синцями колись ходила – навіть десь фотографії лишилися, – каже Любов Товт. – Коли корова розтелюється вперше, вона дуже б’ється. Вони мене били і в 17, і досі б’ють.

Та, як запевняє жінка, вона не боїться задиракуватих корів.
– Мені нічого не страшно, – стверджує пані Любов.

Інна ПИРЛИК, матеріал з газети “Слобідський край” №120 від 06.10.2012