Оновився прогноз магнітних бур на березень: коли чекати на удари

До середини березня 2024 року на Землі очікується дві потужні магнітні бурі. Потім настане період затишшя. Геомагнітні удари поновляться наприкінці місяця.

Відео дня

Це виплаває з попереднього прогнозу центру Meteoagent. Згідно з графіком, 8 березня по Землі вдарить чотирибальна буря (помаранчевий рівень небезпечності), а 9 березня варто очікувати посилення шторму до 5 балів (червоний рівень).

Коли магнітні бурі 2024?

Чому відбуваються магнітні бурі

Магнітні бурі виникають через зміни у магнітному полі Землі, зазвичай спричинені сонячним вітром або сонячними вибухами. Коли сонячний вітер зіткнеться з магнітосферою Землі, це може спричинити розряди енергії, які викликають магнітні бурі. Ці бурі можуть мати різні наслідки для Землі, включаючи сяйво північного та південного сяйва (явище, коли атмосфера Землі освітлюється через взаємодію сонячного вітру з магнітосферою), а також можуть впливати на магнітні компаси та комунікаційні системи.

Як магнітні бурі впливають на організм людини

Деякі дослідження вказують на можливість, що інтенсивні магнітні бурі можуть впливати на фізичне і психічне здоров’я людини. Наприклад, деякі люди можуть відчути головний біль, стрес або збудження під час магнітних бур.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!

Як впливає зміна клімату на зростання тяжкості алергії

Організація Об’єднаних Націй повідомляє про значне підвищення температури поверхні Землі на 1,1°C з кінця 1800-х років, що перевищує рівень останніх 100 000 років.

Як розповідає News Bytes, тенденція до потепління була очевидною протягом останніх десятиліть, причому попередні сорок років були найтеплішими, починаючи з 1850 року. Такі зміни температури мають каскадний ефект по всій планеті, підкреслюючи взаємозв’язок, який існує в системі Землі.

Отже, яке відношення зміна клімату має до алергії? Спалювання викопного палива спричиняє викиди вуглекислого газу, що призводить до глобального потепління та зміни метеорологічних умов. Внаслідок цього рослини виробляють більше пилку протягом тривалого часу. А це, в свою чергу, загострює симптоми алергії.

Дослідження вказують на те, що внаслідок зміни клімату вегетаційний період рослин, які виробляють пилок, подовжується. Середній сезон пилкування вже збільшився на 20 днів з 1990 року. Прогнози показують, що до 2040 року рівень пилку може досягти піку інтенсивності вже 8 квітня, порівняно з 1 травня у 2000 році.

Коли люди з алергією на пилок вдихають його, їхня імунна система помилково сприймає нешкідливі часточки як загрозу і запускає алергічну реакцію. У відповідь на це вивільняються хімічні речовини, такі як гістамін, що викликають такі симптоми, як чхання, свербіж та закладеність носа.

На розвиток алергії може впливати поєднання генетичних та екологічних факторів. Дослідження показують, що гени, вплив алергенів у дитинстві, спосіб життя та індивідуальне функціонування імунної системи відіграють важливу роль у визначенні схильності до алергії.

Алергія на пилок, як правило, зберігається на все життя. Деякі люди відчувають симптоми протягом усього року, в той час як інші особливо страждають у сезон цвітіння. Наприклад, у людей з чутливістю до пилку берези симптоми загострюються навесні. Аналогічно, люди з алергією на амброзію найбільше страждають на початку осені.

Широкий спектр видів рослин сприяє виникненню алергії на пилок, серед яких найчастіше зустрічаються берези, дуби, трави та амброзія полинолиста. Кожен вид має різний рівень алергенності, причому пилок берези та дуба викликає особливе занепокоєння через його велику кількість та стійкість.

Симптоми алергії на пилок можуть бути різними за ступенем тяжкості й включати закладеність носа, тиск у носових пазухах, що призводить до болю в обличчі, нежить, свербіж і сльозотечу, біль у горлі, кашель, зниження смакових відчуттів і нюху, а також посилення симптомів астми. На вираженість цих ознак впливають конкретні види пилку, з якими людина контактує, та рівень її чутливості.

Для лікування сезонної алергії можна використовувати різні домашні засоби. Доктор Рітеш Сінгх, медичний працівник Hans Renal Care Bageshwar, рекомендує вживати фрукти та овочі, багаті на вітамін С, оскільки вони мають природні антигістамінні властивості. Додаткові засоби включають споживання меду та часнику, а також додавання куркуми в молоко перед сном. За словами лікаря Сінгха, промивання носа та розбавлена ефірна олія м’яти перцевої можуть полегшити закладеність носа.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти Bewell гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета – максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.

Як стереотипи впливають на наше життя? Розробка уроку третього розділу курсу “Громадянська освіта”

1) демобілізований солдат, який повертається із зони АТО; 2) телевізійний продюсер, ймовірно з грішми; 3) чорношкірий чоловік з Танзанії; 4) молодий художник, ВІЛ-інфікований; 5) молодий хлопець з нашивкою Правого Сектору на куртці; 6) журналістка з Росії, яка приїхала в Україну в службовому відрядженні; 7) жінка, яка везе кошик з надзвичайно ароматними квітами; 8) переселенка з двома дітьми; 9) мусульманин з дружиною в національному одязі; 10) жінка, хвора на рак…”

Це лише фрагмент однієї з вправ пропонованого нижче уроку, в якому знайдете багато запитань і ситуацій для своїх учнів, що стимулюватимуть їх думати, спільно обговорювати проблему, розвивати критичне мислення. Також в уроці є корисна пам’ятка, як почати відмовлятись від стереотипів та чого бажано уникати під час зіткнення з негативними стереотипами.

Курс “Громадянська освіта” для 10-класників

Розділ третій “Людина в соціокультурному просторі”: ЯК СТЕРЕОТИПИ ВПЛИВАЮТЬ НА НАШЕ ЖИТТЯ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть

■ пояснювати, що таке стереотипи, як вони формуються і як впливають на поведінку людини, які є шляхи звільнення від стереотипів;
■ визначати власні стереотипи та їхній вплив на життя;
■ висловлювати власне ставлення до стереотипів та проявів стереотипної поведінки в себе й інших.

Хід уроку

Вступна частина

Починаючи урок, зазначте, що часто в розмові ми можемо почути такі вислови: “Та це ж всі знають, що…” і далі може бути: “жінки емоційніші, ніж чоловіки”, “всі татари хитрі”, “щоб добре лікували – треба завжди платити” тощо.

Запитайте учнів: “Чи можна довіряти таким судженням? Як вони називаються?”.

Зауважте, що сьогодні на уроці шукатимете відповіді на те, як реагувати на стереотипи, чому люди таке говорять та як це впливає на наше життя.

Основна частина

Запропонуйте учням пошукати власні стереотипи. Для цього попросіть їх обрати одне слово з переліку слів: українець, селянин, шахтар, туристка, конфлікт – і проілюструвати його малюнком. Потім хай, не підписуючи малюнок, передадуть його сусідові по парті. Сусід/сусідка мають здогадатись, що саме намальовано, і пояснити свою думку.

Потім обговоріть з учнями в загальному колі:

■ Чи відгадали вони слова, проілюстровані однокласниками? Чому?
■ Які з їхніх уявлень збіглися?
■ Які з них можна назвати стереотипами? Чому?

Далі запропонуйте учням прочитати текст і подумати:

■ За якими ознаками можна відрізнити стереотипи?
■ Як вони впливають на поведінку і стосунки людей?

ЯК СТЕРЕОТИПИ ВПЛИВАЮТЬ НА СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ

“Грузини дуже емоційні”, “На Заході не люблять східняків”, “Усі мусульмани агресивні” – усі ці судження є прикладами негативних стереотипів у сприйнятті одних людей іншими.

Слово “стереотип” у перекладі з грецької означає “твердий відбиток”. Стереотип – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину чи групу людей. Він зазвичай ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного, що всім членам певної групи притаманні схожі якості.

Припустимо, ви зустріли мешканця планети Марс, який розмовляв з вами грубо. Висновком, заснованим на стереотипі, буде: “Всі мешканці Марса – грубіяни”. Але що ви знаєте про інших мешканців планети? Чи всі вони невиховані та грубі? Можливо, ні. Деякі з них можуть бути саме такими, а деякі – ні.

Стереотипи та пов’язані з ними упередження (або передсуди) насамперед спрощують реальність і зводять людську різноманітність до однієї спільної групової риси чи характеристики: “вони всі такі…”: чиновники беруть хабарі; відмінниці – зануди; начальники – тирани; грузини – емоційні, чоловіки – мовчазні; жінки – пліткарки.

Стереотипи обумовлюють помилкове ставлення до ідей та явищ, часто призводять до хибних висновків.

Деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Деякі можуть виникати через брак інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду і уявлень, прийнятих у громаді чи суспільстві.

Стереотипи впливають на нашу поведінку. Нерідко їх існування веде до перекручення реальності, коли, наприклад, незнайома група людей вважається ворожою, “не нашою”, адже вони не такі, як ми. Через стереотипи люди помічають тільки те, що підпадає під стереотип, і відкидають інформацію, котра йому суперечить. Через негативні стереотипи щодо іншої групи люди можуть не помічати або виправдовувати недоліки у власній групі.

Після обговорення тексту за поставленими запитаннями, попросіть учнів уявити, що їм треба подорожувати цілу добу потягом в одному купе з кількома пасажирами. Прямо зараз вони мають обрати собі бажаних супутників з такого переліку:

1) демобілізований солдат, який повертається із зони АТО;
2) телевізійний продюсер, імовірно із грішми;
3) чорношкірий чоловік з Танзанії;
4) молодий художник, ВІЛ-інфікований;
5) молодий хлопець з нашивкою Правого Сектору на куртці;
6) журналістка з Росії, яка приїхала в Україну в службовому відрядженні;
7) жінка, яка везе кошик з надзвичайно ароматними квітами;
8) переселенка з двома дітьми;
9) мусульманин з дружиною в національному одязі;
10) жінка, хвора на рак.

Потім об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб й попросіть ще раз звернутися до переліку пасажирів. На окремому аркуші по черзі хай поставлять знаки “плюс +” поряд з тими, з якими б вони їхали, і знак “мінус -” – кого б не хотіли мати за супутника.

Через 5 хвилин попросіть групи представити висновки, відповідаючи на запитання:

■ Проти кого з перелічених осіб найбільше плюсів? Як ви це пояснюєте?
■ Проти кого з перелічених осіб найбільше мінусів? Чому?
■ Чи є особи у списку, з якими б хотіли їхати всі? Чому?
■ Чи є особи у списку, з якими б ніхто не хотів їхати? Чому?

На завершення цієї вправи обговоріть у загальному колі: Чи проявились у виборах ваші спільні стереотипи? Які саме? До яких наслідків може призвести існування цих стереотипів?

Запросіть учнів подумати, чи можна відмовитись від стереотипів. Що потрібно для цього зробити? Після обговорення нехай порівняють свої думки з пам’яткою. Запитайте, чи знайшли учні в ній щось нове, важливе для себе?

Якщо залишається час, попросіть учнів у групах обрати та прочитати один з фрагментів (А чи Б), що складається зі стислого опису життєвої ситуації й думок фахівців. Запросіть їх прокоментувати ситуацію, спираючись на інформацію від фахівців. Можна допомогти їм, ставлячи запитання: У чому полягає конфлікт ситуації? Що кажуть про це фахівці? Чи траплялися вам у житті схожі ситуації? Як варто на них реагувати?

А. Ситуація

“Чоловік допив каву і кинув паперовий стаканчик біля лави. Жінка, яка проходила поруч, обурилася:

– Чому кидаєте сміття?
– Кажуть, що донецькі не достатньо культурні, так от вам, хай буде по-вашому…”

Стереотипи серйозно впливають не тільки на дії тих, хто є їх носіями, але і на суб’єкт стереотипу. Якщо до людини застосовується стереотипне судження, вона може підсвідомо намагатися відповідати ознакам, які їй приписують (вчені називають цей ефект “пророцтво, що виконується саме”).

Б. Ситуація

Група студентів дивилась відеозапис бесіди з дівчиною, яка відповідала на питання тесту здібностей. Одній групі розповіли, що дівчинка – з бідної родини, живе на окраїні, у неблагополучному районі, іншій – що це донька інтелігентів-вчених з респектабельного району. Перша група оцінила здібності дівчинки нижче середнього рівня і згадала, що вона не відповіла майже на половину запитань тесту. Друга група оцінила рівень здібностей як високий, згадавши, що вона на більшість питань відповіла правильно.

Стереотипи відрізняються стійкістю. Це забезпечує вибіркове сприйняття інформації: звертають увагу на частину інформації, яка відповідає стереотипу, а іншу частину ігнорують.

Підсумкова частина

Запросіть учнів обмінятись думками та враженнями від заняття, закінчуючи одне чи кілька речень:

Сьогодні для мене було важливо… Для мене було корисно…
Сьогодні на занятті я зрадів/зраділа, коли… Тепер я вмію…
Тепер я зможу…

Домашнє завдання

1. Потренуйтеся в навичках розпізнавання негативних стереотипів. Поміркуйте, чи є у вас стереотипи? Як вони впливають на ваші дії стосовно інших людей?

2. Спостерігаючи ситуації роз’єднання людей та аналізуючи його причини, спробуйте зібрати “колекцію” негативних стереотипів, що заважають людям з різних соціальних груп діяти разом.

3. Згодом об’єднайте свої “екземпляри” з тим, що назбирали друзі – можливо, вийде цілий “музей”, куди ви будете “приводити” тих, кому негативні стереотипи нав’язують руйнівну поведінку.

Олена Пометун, експертка й авторка Платформи “Критичне мислення”

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos