Крім медицини, фіалку використовують у кондитерському виробництві та застосовують для ароматизації солодощів та напоїв.
У народній медицині трава фіалок триколірної і польової використовується внутрішньо при золотусі і як кровоочисний, потогінний, сечогінний і відкашлювальний засіб; зовішньо — при суглобному ревматизмі, хворобах шкіри, для лікування ран, що повільно загоюються.
Є й антисептик — саліцилова кислота. Тож, у першу чергу, фіалку запашну використовують в разі захворювань верхніх дихальних шляхів і легень. Її обов'язково додають до лікувальних зборів від туберкульозу. Теплий чай з фіалки запашної зарадить від гострого та хронічного бронхіту, полегшить видалення мокротиння.
Фіалка – символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи; девіз Афін; знак невинності, скромності, цноти, чистоти; беззахисності, відданості своєму коханому. У греків фіалка вважалася квіткою смутку і смерті. Нею прибирали смертне ложе і могили молодих, дочасно померлих двічат.
Фіалки люблять багато м'якого, розсіяного світла, тобто ставити їх варто в добре освітлених, проте захищених від прямих сонячних променів місцях. Улітку найкраще підходять підвіконня з північного боку, взимку – з південного.
Фіа́лка, фія́лка (Viola) — рід квіткових рослин родини фіалкових, що містить від 200—500 видів у всьому світі (докладніше див.
Фіалки триколірна використовується при шкірних висипах, гнійних ранах, свербежі шкіри, ревматизмі, подагрі, атеросклерозі, і як сечогінний засіб.