ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ІТАЛІЇ

Італія – країна із старовинною банківською традицією, яка зародилася ще в Стародавньому Римі у III ст. до нашої ери. Першими банкірами були аргентарії (argentarius). Вони були приватними міняйлами, яким доручали ведення торговельних та грошових справ. Також у Стародавньому Римі існували громадські банкіри, які займалися банківською справою під заступництвом держави, – мензарії (mensarius) і нумулярії (nummularius). В обов’язки мензаріїв входили оцінка якості монет і розміщення державних грошей, в обов’язки нумуларіїв – видача грошей. У той же час мензарії і нумулярії також, як і аргентарії, могли займатися приватними справами і комісіями [101, с. 88].

Найбільший розвиток банківська діяльність отримала в Італії в XII ст. У цей час в Італії почали створюватися перші громадські банки. У Венеції в 1171 р. була заснована так звана “позикова камера” (camera di imprestidi), яка поклала початок Венеціанському банку Monte Nuovo, заснованому згодом Декретом сенату 28.12.1584 р. Позикова камера управляла державним боргом Венеції, вела книги, в якій записувалися імена кредиторів держави і зазначалася будь-яка передача з рук в руки облігацій державного боргу.

У 1401 р. шляхом злиття кількох товариств (кредиторів уряду) в Генуї було засновано знаменитий Банк Св. Георгія, який став кредитором Республіки і користувався великими привілеями – Генуезький мер під час прийняття посади присягався захищати самостійність банку і сприяти його процвітанню [101, с. 89].

У 1403 р. новий закон надав банкірам право вести морську та сухопутну торгівлю. Згідно цього закону банкіри віддавали більшу частину вкладів своїх клієнтів уряду Республіки. У 1455 р. застава для банків зросла до 20 тис. дукатів, а в 1523 р. – до 25 тис. Прийняті постанови призвели до занепаду банківської справи у Венеції, оскільки банкіри часто проводили ризиковані операції в торгівлі і давали великі позики Венеціанському уряду [101, с. 89].

Згодом в Італії почали з’являтися перші кредитні установи. Так, у різних італійських містах з метою надання кредиту нужденним класам почали засновуватися так звані “monte di pieta”, капітал яких утворювався з приватних або громадських пожертвувань. І перша така установа виникла в Орвієто в 1463 р. за згодою Папи Римського, а друга – в Перуджі в 1467 р. У 1472 р. було засновано банк Монте дей паски діСієна, що функціонує і нині. Установи даного типу стягували відсотки за позиками лише для покриття своїх витрат. У 1473 р. з’явилися перші ломбарди, що надавали кредити під заставу приватним особам.

У 1539 р. було засновано Банк Неаполя (один із найстаріших банків світу), а у 1584 р. у Венеції – громадський банк “Вапса della Piaza de Rialto”.

В середині XVI ст. банківська справа було оголошена монополією Венеціанської Республіки і приватним особам заборонялося засновувати банки. Згодом цю заборону скасували.

Згодом на території Італії розпочали свою діяльність жиробанки і депозитні комерційні банки, ощадні каси, іпотечні і ділові банки та інші фінансово-кредитні установи.

У перші роки після створення в 1860 р. італійської держави в країні функціонувала біметалічна система з твердим співвідношенням між золотом і сріблом 1:15,5. Золотомонетний стандарт було введено у 1875 р., причому золотий паритет ліри було встановлено у 0,290323 г, тобто нарівні з французьким франком. Карбувалися монети номіналом 1, 2 і 5 чентезимо з міді, 50 чентезимо, 1, 2 і 5 лір зі срібла, 10 і 20 лір із золота, емітувалися банкноти [205, с. 345-346].

На початку 90-х pp. XIX ст. в Італії функціонувало 5 емісійних інститутів: “Національний банк королівства”, “Тосканський кредитний банк”, “Національний Тосканський банк”, “Банк Неаполя” та “Банк Сицилії”. У 1893 р. внаслідок злиття трьох перших в Римі було засновано Банк Італії, який з моменту свого створення мав тісні відносини з державою, хоч юридично лишався приватним акціонерним товариством. Проте, виконувати функції центрального банку країни Банк Італії розпочав лише у 1926 р. [205. с. 346].

Під час першої світової війни і в повоєнне десятиріччя розмін банкнот Банку Італії на золото було заборонено. Золотий стандарт було відновлено лише в 1928 р. у формі золотодевізного стандарту.

Криза 1930-х pp. негативно вплинула на банківську систему, що змусило країну здійснити націоналізацію значної частини банків і сформувати Міжвідомчий комітет з кредитів та заощаджень (1947 р.) [101. с. 91].

У 1936 р. було прийнято Банківський закон, згідно якого Банк Італії було націоналізовано урядом Муссоліні і надано право виконувати функцію “банку банків”, тобто дозвіл на кредитування інших банків [205, с. 346].

У липні 1933 р. Італія приєдналася до “Золотого блоку” і зобов’язалася зберігати дію золотого стандарту . Однак, у 1936 р. вона відмовилась від нього, а паритет ліри було знижено [205. с. 346].

У повоєнні роки курс ліри було встановлено на рівні і дол США = 625 лір. Цей курс існував з 1949 р. по 1971 р. Мінімальний номінал банкнот, які випускалися Банком Італії, було встановлено в 1000 лір. Більш дрібні гроші випускалися казначейством [205. с. 346]. Крім того. через сильну інфляцію чентезимо більше не випускалося, і найдрібнішим номіналом стала монета в 1 ліру з нержавіючої сталі.

У 1979 р. Італія увійшла до Європейською валютного союзу (ЄВС) і встановила курс до екю (1 екю = 1148,5 лір) [207. с. 70].

З початку 1980-х pp. в Італії розпочинається поступова приватизація комерційних банків, у результаті чого частка держави в цих банках у ході емісії цінних паперів та реалізації їх на біржі знизилася до 51% [101. с. 91].

В 90-ті pp. XX ст. в Італії спостерігалася криза у кредитній системі. Так. у 1994 р. збитки 24 найбільших банків країни становили 518 млн. дол. СІНА. 1 одна із причин зростання збитків італійських банків у 1991-1994 pp. полягала у збільшенні обсягів проблемних і безнадійних кредитів. Для скорочення ризиків в Італії були введені наступні обмеження у сфері кредитування: банки і банківські групи повинні були надавати одному позичальникові або групі пов’язаних між собою позичальників кредити в розмірі не більше 25% власних засобів банків; сукупна величина великих кредитів (кожен з яких становить не менше 10% власних засобів банків або банківської групи) не могла перевищувати розмір власних засобів більше, ніж на 80%; було встановлено обмеження на видачу кредитів пов’язаним між собою особам у розмірі 20% власних засобів банків [143, с. 258].

Прийняття у 1990 р. “Закона Амато” створило передумови для реформування архаїчного кредитного сектора країни, оскільки згідно нього держбанкам було дозволено трансформуватися в акціонерні компанії і передавати свій акціонерний капітал фондам, які можуть потім продавати його. Проте він не захистив приватизований банк від посягань політичних партій, не рідко домінуючих у фондах. Тому позитивним передумовам не призначено було реалізуватися повністю, і італійські банки нині, як і раніше, відносяться до категорії найбільш неефективних в Західній Європі [205, с. 132].

У 1992 р. Італія змушена була вийти з ЄВС і тільки 29.11.1996 р. знову повернулася.

У 1992-1993 pp. в Італії ліра знецінилася і уряд був змушений здійснити дві девальвації ліри. Грошова маса в Італії перед введенням євро становила 850 трлн. лір [207, с. 70-71].

01.01.2002 р. в обіг на території Італії було введено євро і до 01.03.2003 р. воно використовувалося нарівні з лірою допоки остання повністю не була вилучена з обігу. Курс обміну дорівнював 1936,27 лір до 1 євро. Нині основною валютою Італії є європейська валюта євро [101, с. 93].

Отже, пройшовши значний шлях свого розвитку, італійська грошово-кредитна система продовжує інтегруватися у європейський фінансовий простір з його високими стандартами та вимогами.

Як переказати гроші з Італії в Україну на картку Приватбанку та інших банків

Італія – одна з найбільш популярних країн для трудової міграції серед українських громадян. Причин для цього багато, серед них: комфортний клімат, вдале географічне розташування, доступність ринку праці для охочих працювати та інше.

У багатьох українців, що працюють в Італії, на батьківщині залишаються рідні, тому питання, як дешево та зручно відправляти грошові перекази з Італії до України, є актуальним. У цій статті відповімо на це питання та з’ясуємо чи можливо здійснювати прямий переказ на карту Приватбанку або іншого українського банку.

Спойлер: нижче ви знайдете опис процесу переказу безпосередньо через італійські банки. Якщо ви бажаєте:

• зекономити час,
• бути впевненим, що обмінний курс не містить націнки,
• спростити процес,
• переказати гроші за номером картки,

переходьте в кінець статті, де ви взнаєте більше про міжнародні перекази з Wise.

Як переказати гроші з Італії в Україну на картку Приватбанку (або рахунок/картку іншого банку)

В Італії представлені як італійські, так і міжнародні банки. Для відправлення банківського переказу необхідно буде знайти банк, в якому послуга відкриття рахунку доступна іноземним громадянам, тому що не всі італійські банки дозволяють реєструвати рахунки іноземцям.

Загалом у банках Італії, як і в інших європейських країнах, є декілька видів міжнародних платежів. Один з них – SEPA платіж. Цей вид платежу передбачає дешеве та швидке відправлення платежів в євро, але він доступний тільки для певних країн (країни ЄС та деякі інші, зокрема Швейцарія, Норвегія, Ісландія).¹

Україна не входить до зони SEPA, тому для переказу грошей у цьому випадку потрібно буде здійснити SWIFT платіж. SWIFT платежі здебільшого доступні в усіх банках. Для переказу вам необхідно буде отримати реквізити отримувача, які містять SWIFT код банку, а також номер рахунку отримувача у форматі IBAN. Отримувач може запросити в своєму банку інформацію про те, як знайти свої реквізити, якщо раптом з’явилися складнощі. Достатнім буде уточнити, що клієнт намагається отримати переказ із-за кордону.

Українські банки перейшли на формат IBAN ще кілька років тому, тому у вас не має бути проблем з отриманням реквізитів у належному форматі.¹

Відправляючи SWIFT платіж, уточнюйте умови та вимоги безпосередньо у вашому банку, тому що для цього типу платежів можуть діяти додаткові обмеження. Наприклад, у банку Monte dei Paschi di Siena такий платіж можна зробити тільки в робочий день з 8.00 до 19.00-20.00 (в залежності від валюти переказу). Що стосується онлайн-переказу, уточнюйте у своєму банку, чи є в них така опція.²

Якщо ваш отримувач в Україні є клієнтом Монобанку або Альфабанку, ви також маєте можливість відправити йому прямий переказ на картку. Щоб зробити переказ клієнту Монбанку, вам потрібно знати індивідуальне посилання для переказу, яке він може знайти в себе в мобільному додатку. При переході на посилання у вас відкриється форма в браузері, де ви можете здійснити платіж. Переказ клієнтам Альфабанку можна зробити онлайн через сайт банку, за номером картки або номером телефону отримувача.

Ціни на перекази з Італії в Україну

Chebanka

• Відправлення міжнародного платежу в євро: фіксована комісія 8,5 євро
• Відправлення міжнародного платежу в іншій валюті: фіксована комісія 13,5 євро
• Комісія при конвертації валюти, якщо вона необхідна: +0,05%³

Intensa Sanpaolo

• Платежі за межі ЄС в євро або іншій валюті
• Фіксована комісія за переказ онлайн – 8 євро
• Сервісний збір – 2.2% з кожної тисячі, але не менш 4 євро
• Комісія при конвертації валюти – 2.2% з кожної тисячі.⁴

Якщо ви відправляєте прямий переказ на карту Монобанку в Україні, у доповнення до комісії на стороні італійського банку, Монобанк зніме з платежу комісію 1,8%.⁵ Альфабанк з міжнародних платежів знімає комісію в розмірі 2%.⁶

Під час здійснення переказу майте на увазі також, що якщо переказ вимагає конвертації валюти, курс обміну може відрізнятися від офіційного курсу банку та містити націнку. Перевіряйте курс, що використовується для конвертації, перш ніж здійснювати платіж, щоб заздалегідь розуміти остаточну суму комісій та зборів.

Міжнародні перекази в Україну з Wise

Щоб не витрачати час на підрахунок комісій та бачити остаточну вартість міжвалютного трансферу, ви можете скористатися Wise та переказати гроші за реальним середньоринковим курсом обміну.

Достатньо пройти кілька простих кроків, онлайн, без потреби виходити з дому.

1. Зареєструйтеся через повну версію або додаток
2. Натисніть зеленку кнопку “Відправити гроші”
3. Виберіть валюти відправлення та отримання (наприклад з EUR в UAH)
4. Заповніть реквізити отримувача (картка або банківський рахунок)
5. Сплатіть переказ будь-яким із наявних способів (наприклад карткою)

Примітка: Ви не можете відправляти UAH на юніорські картки (“Картка Юнiора”) або бізнес-картки/бізнес-рахунки. Також недоступні платежі клієнтам Сбербанку та А-банку (він же «Акцент банк»).

Створивши профіль, ви можете зберігати баланси у 50+ валютах, мати реквізити рахунку в 10 з них (USD, EUR, GBP та ін.), а в багатьох країнах світу доступна й фізична дебетова картка Wise, з прив’язкою до всіх балансів. Разом із персональним профілем ви також можете мати бізнес-профілі, але й це далеко не всі можливості.

Джерела перевірено 13.04.2022

Ознайомтеся з умовами використання й доступністю продукту у своєму регіоні або відвідайте сторінку Комісії Wise, щоб отримати актуальну інформацію про ціни й комісії.

Ця публікація має ознайомлювальний характер і не прирівнюється до юридичних, податкових чи інших професійних консультацій компанії Wise Payments Limited чи її партнерів. Крім того, інформація, наведена тут, не заміняє професійні консультації, зокрема фінансові.

Ми не даємо жодних гарантій і не робимо заяв, явних чи опосередкованих, щодо точності, повноти й актуальності вмісту цієї публікації.

Знак італійської ліри

Ліра донедавна була національною валютою Італії, Ватикану, Сан-Марино і Мальти, однак всі вони вже перейшли на Євро. Наразі ліра є національною валютою Туреччини (код валюти TRY). Крім того, грошові одиниці Лівану та Сирії, хоча і називаються зазвичай словом фунт, проте в оригіналі (арабською) також називаються ліра .

Назва ліра , так само, як і фунт , походить від вагової одиниці — тройського фунту, який вживався для зважування срібла, і латиною називався Libra .

Позначкою ліри є латинська літера L в курсивному зображенні з двома горизонтальними рисками (для ліри використовують дві риски, щоб відрізнити її позначення від знака фунту, що позначається тією ж літерою, але з однією рискою). Для турецької ліри є власне, оригінальне позначення: ₺ .

Ще раз — загальна таблиця зо всіма позначками валют:

Якщо ви замість символів, що позначають ту чи іншу валюту, бачите прямокутники, або інші незрозумілі символи, які не відповідають їхньому графічному зображенню, що показано у лівому стовпчику — це значить, що на вашому комп’ютері не встановлено нові шрифти для підтримки цих позначень. Не лякайтеся, нічого жахливого нема.