Уреаплазмоз

Уреаплазмоз – одне з тих захворювань, про наявність яких у себе ми дізнаємося зовсім випадково, під час планового огляду у лікаря. Це захворювання в більшості випадків ніяк не відбивається на нашому самопочутті, тому часто захворювання діагностується лікарем вже на досить запущеній стадії. Збудник цього захворювання – уреаплазма, інфекція, за назвою якої і називається захворювання, хоча сучасні медики вважають за краще не використовувати термін уреаплазмоз, і, як правило, обмежуються тим, що вказують, що уреаплазма стала причиною даного захворювання.

Уреаплазма – інфекція порівняно молода – тільки в п’ятдесятих роках двадцятого століття її виявив лікар Шепард з Америки у хворого уретритом. Уреаплазма уреалітікум – це мікроорганізми, які являють собою щось середнє між одноклітинними і вірусами. Уреаплазмоз на різних етапах історії медичної науки відносили то до статевих інфекцій, то до запальних процесів сечостатевої системи. Виділяють чотирнадцять серотипів уреаплазм, при цьому у людини може бути присутнім кілька типів уреаплазм одночасно.

Мікроорганізм, що викликає уреаплазмоз, потрапляє в організм людини кількома можливими шляхами. Статевий шлях передачі інфекції найпоширеніший, при цьому способи злягання не грають особливої ​​ролі – хвороба передається і звичайним способом, і при оральному сексі, і при анальному. Крім того, під час проходження родових шляхів в пологах дитина може заразитися від хворої матері.

Існує також побутової спосіб передачі інфекції, але на цей спосіб немає однозначної думки у сучасних медиків. Частина з них схиляються до того, що заразитися можна в громадських місцях, наприклад, у транспорті або в душі, але є і антагоністи такої теорії.

По суті, уреаплазм присутній у більшості людей, які ведуть активне статеве життя. при невеликій кількості уреаплазма симптоматика може повністю відсутні, а проявитися тільки при збільшенні з яких-небудь причин їх кількості.

Симптоми

Симптоматика уреаплазмозу в чому схожа з симптоматикою багатьох інших запальних процесів. Спостерігаються, як правило, виділення прозорого характеру, часто мізерні, хворий відчуває болі в нижній частині живота, а також паління і несильні болі під час сечовипускання. Більшість пацієнтів схильні не приділяти достатньо уваги цим проявам. Однак перераховані симптоми, як у сукупності, так і поодинці, не слід залишати без уваги, оскільки запущений уреаплазмоз може призвести до запалення придатків, піхви і матки. Серед наслідків уреаплазмозу називають також спайки на маткових трубах, що, у свою чергу, є частою причиною безпліддя, а також може ускладнитися сама вагітність, оскільки уреаплазмоз часто стає причиною різноманітних патологій і порушень у розвитку плоду.

У ряді випадків у жінок спостерігаються сальпінгоофорит або запалення придатків і ендометрит або запалення внутрішньої оболонки матки.

Лікування

Лікування уреаплазмозу грунтується на антибактеріальної терапії, проте обов’язково проведення комплексу лікувальних процедур. За допомогою антибактеріальної терапії організм очищається від збудників інфекції, однак уреаплазми за своєю природою схильні до мутаціями і можуть легко пристосуватися до певного антибіотика. Саме тому на певному етапі знадобиться змінити препарат. Зазвичай використовують антибіотики класу макролідів – Вільпрафену або сумамед, а також класу фторхінолонів – офлоксацин або пефлоксацин. Традиційно застосовувався раніше для лікування уреаплазмозу доксициклін на сьогоднішній день став істотно нижче по ефективності, так як все частіше відзначається стійкість уреаплазма до цього препарату. Часто для підбору вірного антибіотика необхідно провести дослідження на стійкість уреаплазма до конкретного антибіотика. Лікування певним антибіотиком важливо довести до кінця, інакше захворювання до антибіотика стає резистентним. Антибіотики можуть бути призначені у вигляді свічок, а також пігулок та ін’єкцій. Лікування партнерів має бути паралельним, при цьому заняття сексом на час лікування слід припинити.

Лікуванню антибіотиками супроводжує застосуванням зубіотіков, тобто препаратів на основі біфідобактерій, спрямованих на відновлення мікрофлори піхви і кишечника. Супроводжує лікуванню уреаплазмозу і застосування імуностимуляторів, а також лікування за допомогою фізіотерапії. Лікар рекомендує пацієнту також дієтичне харчування, яке передбачає відмову від гострої та солоної їжі, алкоголю та спецій.

По завершенні лікування важливо упевнитися, що пацієнт повністю вилікувався. Для цього методом ПЛР, а також шляхом бакпосева тричі під час менструальних циклів досліджується наявність уреаплазма в організмі. Додатково проводять посів з провокацією. Навіть якщо хоча б один результат виявився позитивним, лікування продовжують.

Уреаплазмоз у вагітних, звичайно, особливо небезпечний, оскільки в даному випадку інфікується не тільки мати, а й дитя, плід. Ще зовсім недавно уреаплазмоз під час вагітність вважали показанням до аборту, проте на сьогоднішній день існує антибактеріальна терапія, яка не шкодить плоду.

Уреаплазмоз не варто лікувати самостійно: результати якщо й будуть, то тимчасові, але найнебезпечніше – це те, що захворювання може перейти в хронічну форму. Навіть в результаті своєчасного правильного лікування організм не виробляє стійкості до даного захворювання.

У групу ризику входять люди, що займаються безладним статевим життям, часто змінюють статевих партнерів. Крім того, з метою профілактики уреаплазмозу слід відмовитися від незахищеного сексу. Захворювання гінекологічні і особливо передаються статевим шляхом підвищують ризик заразитися уреаплазмозом.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.

Уреаплазмоз у жінок: симптоми, лікування та заходи профілактики

Добрий день, шановні читачі! Уреаплазмоз у жінок зустрічається набагато частіше, чим у чоловічого населення планети. Це ЗПСШ — захворювання, що передається статевим шляхом. Ви можете бути носієм інфекції і не знати про це, так як збудник може бути присутнім в організмі потай, не провокуючи ніяких симптомів.

Якщо у вас раптово почалися дивні виділення з піхви, болі внизу живота і проблеми з сечовипусканням, то, можливо, у вас уреаплазменная загострена інфекція. Як її лікувати? Про це розповість ця стаття.

Симптоматика: особливості уреаплазми і ознаки інфікування

Бактерія уреаплазма вважається умовно патогенної (її ви бачите на фото). Це означає, що вона може жизнедействовать в жіночому організмі, не видаючи себе нічим. При цьому у жінки не буде жодних проблем зі здоров’ям. Саме тому, якщо в аналізах виявляється уреаплазмоз, то його не завжди доводиться лікувати.

Інфекція може активізуватися при різних обставинах. Тільки після цього з’являться симптоми, такі як:

• ріжучі болі внизу очеревини;
• дивні вагінальні виділення (можуть бути прозорими і рясними, а при запальному процесі стають жовтуватими, сіруватими, зеленуватими і неприємно пахнуть);
• ангіна (це специфічний симптом, що виникає якщо зараження відбулося орально-генітальним методом);
• часті позиви до відвідування туалету для сечовипускання;
• дискомфорт, печіння під час відвідування туалету;
• хворобливі і дискомфортні відчуття всередині піхви під час і після сексу.

Діагностувати безсимптомну уреаплазмову інфекцію можна тільки за допомогою спеціальних аналізів. Найчастіше на такі аналізи направляють при виявленні додаткових ЗПСШ-інфекцій, наприклад, хламідіозу.

Якщо в ході діагностики виявиться уреаплазма у великій кількості, то жінці призначать лікування, навіть якщо інфекція протікає без характерних ознак.

Не лікувати таке ЗПСШ можна, якщо воно знаходиться в стадії глибокої ремісії (таке можливо при хронічному уреаплазмозе).

Яким чином відбувається зараження інфекцією?

Щоб зрозуміти, чи ви входите до групи ризику, потрібно знати, яким чином можна заразитися уреаплазмою.

Найпоширеніший шлях передачі інфекції — під час сексу від носія до здорового партнера.

Жінці заразитися простіше, так як її статеві органи мають більш широку площу чутливою і вразливою слизової.

Під час сексу уреаплазма може перейти з чоловічого статевого органу на жіночий разом з мастильними виділеннями і слизом. Варто відзначити, що інфікування може відбутися не тільки в ході класичного вагінального сексу, але і при оральному.

Ще один метод передачі уреаплазмозу — вертикальний. Таке можливо тільки у вагітних жінок, що народжували природним шляхом. В ході пологів може підчепити інфекцію дитина, коли буде проходити через родові шляхи.

На щастя, зараження відбувається далеко не завжди, а в нинішній час його взагалі можна запобігти завдяки своєчасній діагностиці та лікуванню.

Якщо ви маєте уреаплазмоз, то повинні розуміти, що за певних обставин інфекція може передатися членам вашої сім’ї контактно-побутовим шляхом.

Як це відбувається? Все дуже просто: через одяг і рушники; через сантехніку у ванній кімнаті (особливо через туалет).

Крім того, підчепити уреаплазмоз можна в деяких громадських місцях. Крім громадських туалетів, небезпечними є лазні, сауни, басейни. Такі способи зараження вважаються малоймовірними, але можливі.

Отже, давайте виділимо найбільш небезпечні ситуації, в яких можна підчепити вищеописане ЗПСШ:

• незахищений (небезпечний) секс;
• рання і нерозбірлива статеве життя (часта зміна партнерів);
• використання чужих коштів особистої гігієни та одягу;
• необережна поведінка в громадських місцях (туалетах, лазнях).

Тепер ви знаєте основні причини зараження уреаплазменной інфекцією. Після зараження можуть пройти місяці і навіть роки до тих пір, поки інфекція не прокинеться. Що може активізувати її?

Причини виникнення гострого уреаплазмоза

Найсприятливішим для уреаплазми фактором є зниження імунітету носія. Гостра інфекція має безліч причин виникнення. Давайте розглянемо найбільш поширені з них:

• неправильне харчування або виснажують організм дієти;
• перенесені «на ногах» вірусні інфекції;
• стреси, перевтома, депресії;
• шкідливі різнотипні звички;
• відмова від лікування або самолікування;
• тривалий прийом гормональних препаратів та антибіотиків.

Наскільки небезпечний уреаплазмоз?

Ви могли подумати, що це ЗПСШ не особливо небезпечне, оскільки може довгий час бути безсимптомним. Насправді, уреаплазменная інфекція дуже небезпечна тим, що може провокувати різні більш серйозні хвороби сечостатевої системи. Будь-які ЗПСШ послаблюють природний захист — імунітет.

Наслідки ігнорування уреаплазмозу можуть бути такими:

• кольпіт — запальний процес в інтимній зоні, має безліч ознак;
• ендометрит — порушення режиму менструації і внутрішні кровотечі;
• цервіцит — запалення слизової оболонки маткової шийки;
• цистит — запалення складових сечовивідної системи;
• пієлонефрит — нирковий запальний процес.

До кого звернутися, щоб обстежитися і вилікувати уреаплазмоз?

Якщо ви запідозрили у себе ознаки такого захворювання ППП або просто хочете обстежитися для самозаспокоєння, тоді зверніться до гінеколога. Найчастіше консультації гінеколога і здачі аналізів достатньо. Але якщо в ході обстеження виявляються інші ЗПСШ, тоді вас направлять до уролога.

Які аналізи здаються?

Виявити присутність збудника вищеописаною інфекції в організмі допомагає специфічний метод полімеразної ланцюгової реакції — ПЛР. З допомогою цього аналізу можна виявити ДНК і РНК збудника. В ході його складання береться кров з вени.

Додатковий метод — бакпосів. Для цього аналізу потрібно мазок з інтимної області. Біологічний матеріал, вилучений з допомогою мазка, поміщається в живильне спеціальну середу і вирощується.

Після вирощування можна визначити не тільки наявність уреаплазми, але і чисельність даних бактерій в 1 мл вагінальних виділень. Завдяки такому дослідженню визначається активність інфекції. Чим більше бактерій, тим активніше ЗПСШ.

Після діагностики призначається лікування. Чи цікаво вам, як вилікувати уреаплазмову інфекцію? Якщо відповідь позитивна, тоді читайте уважно.

Лікування: яке воно, за допомогою яких засобів проводиться?

Так як збудником інфекції служить бактерія, то лікування проводиться за допомогою антибактеріальних нинішніх медикаментів — скорочено антибіотиків. Терапія однакова для жінок і для чоловіків.

На жаль, вона не завжди рятує від інфекції повністю, так як бактерії швидко розвиваються і виробляють імунітет до сучасних антибіотиків.

Щоб визначити чутливість збудника до препарату, проводиться все той же бакпосів.

Після вирощування бактерій-уреаплазм перевіряється їх чутливість до різних антибіотичну речовин.

Потім лікар підбирає антибіотик індивідуально для кожної пацієнтки. Самостійне лікування такої патології буде марним, тому навіть не намагайтеся його проводити!

Зазвичай проти уреаплазми застосовуються антибіотичні препарати, що відносяться до класу «макроліди»:

• Вильпрафен — ціна 500-700 рублів (залежить від концентрації діючої речовини);
• Сумамед — вартість 300-500 рублів.

Крім цих антибіотиків, можуть призначатися інші, відносяться до класу «фторхінолони»:

Раніше інфекцію лікували за допомогою Доксицикліну, вважаючи його найбільш ефективним препаратом. В сучасний час все частіше відзначається нечутливість уреаплазми до цього медикаменту. Тому від нього поступово відмовляються.

Терапія за допомогою антибіотиків повинна проводитися до кінця. Якщо припиніть приймати їх за власним бажанням, то ефекту не доб’єтеся. Повторне лікування тим же самим медикаментом теж буде малоефективним. Тому дуже серйозно ставитеся до такого лікування.

Разом з жінкою лікування має проходити її сексуальний партнер. Ще йому теж рекомендується пройти обстеження, оскільки, найімовірніше, інфекцію виявлять і у нього. На період противоуреаплазменной терапії заняття сексом доведеться припинити.

Тривалість антибактеріальної терапії не перевищує 14 діб. Щоб ефективно боротися з цією хворобою, потрібно лікуватися комплексно. Тому разом з антибіотиками призначають зміцнюють імунітет препарати. Для стимуляції захисних властивостей імунітету потрібно:

• приймати вітаміни різного типу — А, В, С, Е;
• приймати вітамінно-мінеральні комплекси, наприклад, Бади;
• харчуватися збалансовано і правильно;
• відмовитися від шкідливих звичок (якщо вони є);
• дотримуватися режим активності і відпочинку.

Антибіотики впливають не тільки на патогенних бактерій, але і на звичайних, наприклад, на кишкову мікрофлору. Після антибактеріальної терапії мікрофлору ШКТ доведеться відновлювати. Як лікувати такий наслідок? З допомогою зубиотиков — медикаментів на основі біфідобактерій.

Ось така схема лікування очікує жінку, у якої виявили уреаплазму. Після боротьби з інфекцією потрібно переконатися в позитивному результаті. Як це зробити?

Які аналізи і коли здавати після лікування?

Через два тижні після антибактеріальної терапії потрібно пройти повторне обстеження методом ПЛР. Крім того, додатково повторно здається бакпосів.

Тільки після отримання результатів гінеколог з упевненістю скаже, що лікування пройшло успішно. Якщо воно виявиться неефективним або не до кінця знищить інфекцію, тоді його повторюють, але змінюють при цьому антибіотик.

Уреаплазменная інфекція у вагітних жінок: що робити, який прогноз?

Раніше такий діагноз служив показанням для штучного переривання вагітності. На щастя, в теперішній час все змінилося і тепер ЗПСШ подібного роду легко лікуються на ранніх термінах вагітності.

Незважаючи на це, не варто думати, що все так безпечно і позитивно. Інфекція може передатися дитині, якщо лікування виявиться неефективним або буде здійснюватися неправильно.

Лікування вагітних проводиться за допомогою спеціальних антибіотиків, не шкодять дитині.

Профілактичні заходи: як захиститися від ЗПСШ жінці?

Будь-яку хворобу, особливо сечостатеву, легше запобігти, чим лікувати. Найбільш дієвим профілактичним методом є запобігання під час сексуальних контактів.

Оберігатися рекомендується з допомогою бар’єрних контрацептивів — презервативів. Використовувати презервативи потрібно не тільки під час класичного статевого контакту, але і при оральному або анальному.

Якщо ви вже маєте уреаплазмоз і не хочете спровокувати загострення або ускладнення, тоді дотримуйтеся наступних рекомендацій:

На цьому все, дорогі читачі. Сподіваюся, стаття відповіла на всі ваші питання відносно уреаплазменной інфекції у жінок. Ставтеся до свого «жіночого здоров’я» відповідально і серйозно. Не бійтеся проходити профілактичні огляди і здавати аналізи на приховані ЗПСШ.

Якщо ця стаття вам сподобалася, так як була цікавою та пізнавальною, то поділіться прочитаним зі своїми друзями в соціальних мережах і підпишіться на оновлення дерматологічного сайту. Виникли питання, ви можете задати в режимі онлайн досвідченим фахівцям. Всього вам доброго!

Автор статті: Анна Дербеньова (лікар-дерматолог)

Схожі записи:

Як можна заразитися уреаплазмою жінці: способи зараження, шляхи передачі

Багато жінок при відвідуванні лікаря, що чують діагноз у вигляді уреаплазми, задаються питанням, що це за паразит, наскільки він небезпечний і, чи можна його лікувати, а головне чи потрібно це?
Насправді в якості шляхи зараження, може бути абсолютно будь-яка причина, наприклад.
Заразитися можна при статевому контакті, причому інфікуватися годі й, тільки при класичному, а й оральному і анальному вигляді сексу. Крім цього є шляхи передачі уреаплазми і при поцілунку, якщо в роті є пошкодження слизової.
За допомогою побутового контакту, наприклад при використанні рушники хворої людини, або інших речей з засобів особистої гігієни.
І при зараженні плода від інфікованої матері при виношуванні, або при самих пологах.
У чоловічій категорії пацієнтів, цей паразит, зазвичай локалізується в передміхуровій залозі, і зазвичай без прояву симптоматики. Тобто чоловік просто не здогадується про те, що є носієм даного паразита.
Проте, шляхом статевого контакту, уреаплазма здатна передатися від нього жінці, і всередині її організму, паразит починає свій розвиток, внаслідок чого у неї провокуються різні захворювання сечостатевої системи.

Для того щоб попередити інфікування цим шляхом, доцільно користуватися презервативом, причому тут неважливо, у кого з партнерів відзначається інфікування.
Що стосується побутового способу передачі уреаплазми, він хоч і можливий, але є вкрай рідкісним, а зараження в басейні, лазні та інших місцях загального користування без прямих контактів з зараженим людиною, практично неможливо.
Іноді виникають випадки, коли під час вагітності, жінка інфікується паразитом, внаслідок чого піддається зараженню і майбутня дитина. До речі, ми раніше розглядали навіть питання про те, чи може битьВ уреаплазма у діви .

Ступінь уразливості ембріона характеризується тим, на якому терміні вагітності організм дитини був інфікований.

Основні ознаки захворювання і його патогенез

Перша симптоматика паразитарного захворювання, настає не відразу а після того як пройде інкубаційний період.
У жінок ці симптоми виражаються:

У дискомфорті і свербінні зовнішніх статевих органів.

Досить часто уреаплазмоз, хоч у кого, будь то чоловік або жінка, проходить без будь-яких ознак.
Тим не менш, деякі жінки на прийомі у лікаря можуть дізнатися про те, що у них з’явився аднексит, або запалення яєчників.
До наслідків уреаплазмоза у жінок відносяться спайкові процеси в придатках, що призводять до непрохідності в маткових трубах, і в підсумку до повного безпліддя.
Не менш часто ці паразити є причиною виникнення хронічних захворювань сечовивідних шляхів та нирок, які можуть привести до утворення каменів.

Для того щоб уникнути інфікування уреаплазмою, потрібно користуватися презервативом, а якщо є ризик зараження побутовим способом, можна просто не відвідувати місця загального користування, і не займатися гігієнічними процедурами поза домом.

Зараження уреаплазмою статевим способом

Будь-які захворювання інфекційно запального характеру в сечостатевій системі, в тому числі і уреаплазмоз, відносять до тих видів паразитарних захворювань, які передаються статевим шляхом.
У частини населення цей паразит спокійно локалізується на поверхні слизових і не призводить до розвитку ускладнень.
Під час статевого акту здорової людини і інфікованого, як шлях передачі, є статеві губи партнерки, в результаті чого інфікування і здійснюється.
Також якщо в ротовій порожнині, виникнуть, або пошкодження слизової, паразитами можна заразитися і при глибокому поцілунку і при оральні пестощі що доводить можливість зараження уреаплазмою через слину.
Коли відбувається інфікування, події можуть розвиватися двома способами, і кожен з них залежить від багатьох факторів, в тому числі і від сили опірності організму людини.
При першому варіанті, коли проходить період інкубації, починають виникати перші симптоми, які вказують на інфікування уреаплазмозом у вигляді запальних процесів. У жінок, ці ознаки характеризуються у вигляді кольпіту, а у чоловіків в уретриті.
Зазвичай період інкубації уреаплазми, складається з трьох, чотирьох тижнів, але іноді, в залежності від індивідуальних особливостей людського організму і імунної системи, може видозмінюватися в меншу, або більшу сторону.
При другому варіанті розвитку подій, які настають відразу ж після зараження паразитами, уреаплазма локалізується на поверхні органів сечостатевої системи людей обох статей, і не викликає самого захворювання, але нею можна заразитися через описані вище шляху передачі.
Проте, якщо у людини утворилися певні умови, уреаплазма, якою володіє носій, може сформувати уреаплазмоз.
Причиною можуть стати знижені захисні сили організму і порушені слизові тканини в органах сечостатевої системи, які і уражаються паразитом.
Зазвичай імунітет може знизитися з причин:

Сама ж слизова оболонка органів сечостатевої системи порушується внаслідок найрізноманітніших причин.
Цьому можуть посприяти медичні маніпуляції, або будь-які інші захворювання, якими можна інфікуватися статевим шляхом, внаслідок чого і розвиваються запальні процеси, що утворюють своєрідний В «пропускВ» для зараження в статевих органах уреаплазмою.
Саме через це, уреаплазмоз є поєднується з різними іншими видами інфекцій, в числі яких:

В якості ефективного способу, для того щоб уникнути передачі будь-якого з цих захворювань, є звичайний презерватив.

Зараження уреаплазмою в період вагітності

Інфікування плода уреаплазмою від хворої матері відбувається дуже рідко, але такий випадок можливий. Під час вагітності, у жінок уреаплазма дуже рідко проникає до плоду, оскільки він знаходиться поза доступності паразита, під надійним захистом.
Незважаючи на це, внутрішньоутробна інфекція, що викликає захворювання, також відзначається.
Дане зараження пояснюється тим, що патогенний організм у вигляді паразита уреаплазми, проникає до тканин плода з порожнини матки крізь оболонки плода.
У кого-то з жінок зараження може відбутися за допомогою кровоносних судин, за якими паразити проникають разом з усіма поживними речовинами, крізь плаценту.
У більшості випадків, при зараженні дитини за допомогою навколоплідних вод і плодові оболонки, відбувається проникнення паразитів в дихальні системи плода, внаслідок чого з’являються запальні процеси в легенях.
За допомогою зараження плода за допомогою крові, можна піддати його множинним ураженням внутрішніх органів і систем, що позначиться на подальшому його розвитку, і що також є причиною виникнення багатьох ускладнень після народження.
Бувають і такі способи зараження, коли виношування плоду проходить без виникнення симптомів інфікування, але під час пологів, паразити передаються від жінок до дитини, через що надалі виникають різні захворювання.
При вагітності інфікування паразитних захворюванням є не менш небезпечним і для самих жінок.
Справа в тому, що в цей час всі сили будь-якої жінки, скільки б їх не було, йдуть на підтримку життєздатності плода і його розвитку, і внаслідок цього, імунна система сильно зношується, внаслідок чого подібне носійство здатне перейти в стадію інфекційно-запального характеру.
З цього випливає, що ті паразити які провокують уреаплазмоз, навіть якщо вони і не викликають у жінок саме захворювання, є суттєвою загрозою для кожної жінки і її дитини.

Саме через це вкрай бажано провести ретельне обстеження на наявність паразитів перш ніж завагітніти.
Якщо обстеження виявить наявність паразита в жіночому організмі, то в цьому випадку необхідно організувати терапію не тільки для самої жінки, але і для її партнера.
Не менш важливо приділяти час і профілактичним заходам, особливо вагітним жінкам:

Якщо слідувати інструкціям і стежити за своїм здоров’ям, то підвищується ймовірність зберегти здоров’я не тільки собі але і своїм близьким та оточуючим.

Можливі шляхи зараження іншими способами

Незважаючи на те, що одні фахівці стверджують, що існують способи передачі паразита жінці за допомогою побутових шляхів, інші фахівці ставлять їх під сумнів.
Тим не менше, використання одного рушники хворим і здоровою людиною, є вкрай небажаним, і також небажано відвідувати басейн, або сауну, якщо відомо, що у кого-то є захворювання.
Також існують і інші способи інфікування паразитом, які полягають в зараженні при трансплантації органів або тканин, і, не дивлячись на те, що всі органи найретельнішим чином обстежуються, іноді осічки бувають. Детально про уреаплазми розповість фахівець в відео в цій статті.

Похожие публикации:

1. Бругіоз: фото збудника, симптоми, розвиток хвороби на початковій стадії
2. Діворм: інструкція із застосування препарату від паразитів
3. Декарис: інструкція із застосування, ціна, відгуки, аналоги 50 і 150 мг
4. Ліки від гельмінтів для людини: види препаратів і засобів з широким спектром дії
5. Відвар від паразитів і глистів: полин, пижмо, ромашка та інші трави
6. Коньяк і касторове масло проти паразитів: чистка від глистів, рецепти, відгуки
7. Комаровський: глисти, паразити і лікування, відео
8. Дослідження на ентеробіоз: як здавати зішкріб калу на яйця гельмінтів
9. Уреаплазма 10 в 5 ступені: чи треба лікувати таку концентрацію
10. Гіменолепідоз аналіз: як здавати і що це таке
11. Трематодози людини: профілактика, фото, симптоми і лікування
12. Ліки від паразитів: найкращі засоби від глистів для людини, лікування та знищення гельмінтів