ПРЯНИЙ, а, е. 1. У коренях, листках чи плодах якого містяться ароматичні або пекучого смаку речовини, що використовуються як прянощі (про рослини).
Пряний — стосовні до прянощів – смакові ароматичні речовини, що застосовуються для приготування різноманітних страв.
ПРЯДИВО, а, с. 1. Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т.
ПРЯНИК, а, ч. Солодке печиво у вигляді товстого коржика, приготовлено на меду, патоці або цукровому сиропі з доданням прянощів.
Спе́ція, або припра́ва — «переважно в множині «спеції», означає прянощі, які додають до страви для поліпшення смаку й аромату; приправа; застаріле: зілля». Приправа — те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату, а також харчовий продукт як складова частина якоїсь страви.
минулий
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | СЕР. РІД |
|---|---|---|
| Давальний | минулому | минулому |
| Знахідний | минулий, минулого | минуле |
| Орудний | минулим | минулим |
| Місцевий | на/у минулому, минулім | на/у минулому, минулім |
пряний. Тлумачення із "Словника української мови"*. ПРЯНИЙ, а, е. 1. У коренях, листках чи плодах якого містяться ароматичні або пекучого смаку речовини, що використовуються як прянощі ( про …