Підсумуйте виплати працівникові за останні два календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують звільненню працівника (п. 2 Порядку № 100). Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середню зарплату обчислюйте виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Нарахування вихідної допомоги провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Відповідно до ст. 241-1 КЗпП, строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Тому, на нашу думку, у разі коли працівник подав заяву на звільнення, наприклад, у середу, то адміністрація повинна його звільнити не пізніше як у середу, що настає через 14 календарних днів.
Розрахунок при звільненні за власним бажанням включає такі виплати, як: заробітна плата за фактично відпрацьований час; вихідна допомога — не менше тримісячного середнього заробітку; компенсація за невикористані дні відпустки.
Тобто необхідно подвійний розмір окладу розділити на кількість робочих днів у 2-місячному періоді, що передує місяцю звільнення. Це буде середньоденна зарплата.
Якщо звільнення відбувається у зв'язку із скороченням штату або чисельності, то працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).
Вихідна допомога при звільненні в Україні: виплата, як розрахувати, нарахування вихідної допомоги при скороченні штату та з інших причин згідно КЗпП