Амітриптилін (Amitriptyline) ATC-класифікація

Амітриптилін — це трициклічний антидепресант, який був синтезований у 1960 р. та дозволений до застосування в медичній практиці ще в 1961 р. в США. Амітриптилін і сьогодні є одним із найпоширеніших антидепресантів, які часто призначаються. Також він часто застосовується в якості препарату порівняння в дослідженнях терапевтичного ефекту нових антидепресантів (Leucht C. et al., 2012). Вважається, що препарати групи антидепресантів (амітриптилін) більш ефективні у пацієнтів з тяжкими формами депресії (Leucht C. et al., 2012). Що цікаво, у багатьох нещодавніх дослідженнях ефективності антидепресантів було відмічено, що частота відповіді на плацебо підвищилася. Коментарем до цих даних може бути те, що спостерігається тенденція до терапії легких форм депресії, коли, можливо, ще немає гострої необхідності в медикаментозному лікуванні та перевагу слід віддати психотерапевтичним методам. Однак результати попередніх досліджень свідчать про перевагу амітриптиліну порівняно з плацебо. Також немає переконливих даних про підвищення смертності серед пацієнтів через побічні реакції на препарат (Leucht C. et al., 2012).

Депресія: симптоми й актуальність проблеми

Депресія — це психічний розлад, що характеризується широким спектром симптомів. Основними ознаками депресії є пригнічений настрій і зниження або втрата цікавості чи здатності отримувати задоволення. Захворювання часто супроводжується низкою інших проявів, таких як втомлюваність, проблеми зі сном, неадекватне відчуття провини та суїцидальні думки, загальмованість мислення та зниження рухової активності, песимістичне ставлення до оточення, занижена самооцінка. Депресія — це дуже розповсюджений психічний розлад. 15–18% населення у світі протягом життя хоч раз відчували симптоми депресії, що потребували медичного втручання. У 2005 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) було підраховано, що депресію відмічають у більше ніж 120 млн людей у світі. У ті ж роки було зроблено прогноз, що до 2020 р. депресія може стати найрозповсюдженішим захворюванням у світі після захворювань серцево-судинної системи. Наприклад, депресивні розлади в Німеччині зайняли 3-тє місце у списку захворювань, що мають масовий характер, після захворювань серцево-судинної системи та органів травлення (Leucht C. et al., 2012). Кількість самогубств значно вища серед осіб із глибокою депресією, ніж у населення в цілому.
Сьогодні доступні різні методи діагностики та терапії цього захворювання. Як правило, проводиться комплексне лікування із застосуванням медикаментозної терапії та психотерапевтичних методів. Серед психотерапевтичних методів лікування найбільш ефективне застосування когнітивно-поведінкової терапії.
Основою фармакологічного лікування є призначення антидепресантів різних груп. Першим трициклічним антидепресантом (ТЦА) був іміпрамін (1955 р.). Найближчими роками після того були синтезовані й інші препарати, що належать до цієї групи. Амітриптилін , антидепресант, що належить до ТЦА, почав застосовуватися у 1961 р., нині він все ще активно застосовується. Наприклад, він був третім серед антидепресантів, що призначаються часто, у Німеччині після циталопраму та міртазапіну у 2008 р. (Leucht C. et al., 2012). Окрім лікування депресивного розладу, амітриптилін також призначається для терапії інших форм депресії, хронічного болю, мігрені та тривожних розладів, хоча й немає офіційних показань для цього (інструкція).
В останні три десятиліття група ТЦА була частково заміщена більш новими препаратами, зокрема селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективними інгібіторами зворотного захоплення норадреналіну та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Основною перевагою СІЗЗС є їх краща загальна переносимість порівняно з ТЦА. Сьогодні немає єдиної думки, чи може бути амітриптилін більш ефективним, ніж СІЗЗС, зокрема, у пацієнтів з тяжкою депресією (Guaiana G. et al., 2007).
Існує думка, що нові антидепресанти слід призначати тільки хворим з тяжкою формою депресії, а не при легких формах, коли їх часто призначають. Ця думка також критикувалася іншими дослідниками (Leucht C. еt al., 2012). Можливо, для терапії легких форм депресії слід підбирати інші препарати, адже слід враховувати погану переносимість амітриптиліну, його побічні реакції.
Однією з теорій етіології депресії є дисфункція моноамінової системи головного мозку (моноамінова теорія), у тому числі нейромедіаторів серотоніну та норадреналіну. Амітриптилін підвищує концентрацію цих нейротрансміттерів у синаптичній щілині, пригнічуючи їх зворотне захоплення в пресинаптичний нейрон. Інгібування зворотного захоплення досягається шляхом блокування переносників норадреналіну та серотоніну. Амітриптилін має відносну спорідненість з цими двома рецепторами, у той час як, наприклад, клопірамін має набагато більшу спорідненість з серотоніном порівняно з переносником норадреналіну.
Амітриптилін — антагоніст стосовно різноманітних інших нейрорецепторів, таких як гістамінові H₁-рецептори, мускаринові холінорецептори, α₁-адренорецептори та 5-HT2А-рецептори, вважається, що ця дія може бути пов’язана з розвитком побічних реакцій при терапії препаратом.

Лікування нейропатичного болю у дорослих

У 2011 р. Міжнародна асоціація з вивчення болю визначила нейропатичний біль як «біль, що викликаний ураженням чи хворобою соматосенсорної системи». Нейропатичний біль — це біль у результаті паталогічного збудження нейронів у периферичній нервовій системі чи ЦНС. Багато осіб з нейропатичними больовими станами протягом багатьох років страждають від помірного чи сильного болю. Хронічний біль — це одна з найрозповсюдженіших причин інвалідності, зниження якості життя, непрацездатності та збільшення витрат на лікування. За даними різних авторів, вважається, що нейропатичний біль відмічають у 3–10% населення (Moore R. et al., 2015). Найрозповсюдженішими патологічними станами, при яких виникає цей різновид болю, є діабетична нейропатія, постгерпетична невралгія, біль після інсульту, також нейропатичний біль може розвиватися внаслідок травми, хірургічного втручання, ампутації (фантомний біль), у спінальних хворих, при невралгії трійчастого нерва, вірусі імунодефіциту людини (ВІЛ). Ознаки нейропатичного болю можна виявити в пацієнтів з болем у суглобах. Іноді нейропатичний біль є ідіопатичним, коли причину його виникнення неможливо з’ясувати.
Нейропатичний біль відрізняється від больових відчуттів, що виникають при пошкодженні тканин, наприклад при травмах від падіння або уколу, при артриті колінного суглоба, які не супроводжуються пошкодженням самого нервового волокна. Відомо, що препарати, які часто застосовуються для знеболення, такі як парацетамол та ібупрофен, зазвичай неефективні при нейропатичному болю.
Цей вид болю важко піддається лікуванню. Тільки невелика кількість пацієнтів відчувають клінічно значуще покращення стану від застосування медикаментозної терапії. Сьогодні пропонується комбінувати лікування препаратами з фізичними чи когнітивними методиками. Проте інколи у деяких пацієнтів спостерігається терапевтичний ефект від застосування лідокаїнового пластиру чи місцевого застосування препаратів, що містять капсаїцин (алкалоїд, що міститься в різних видах перцю). Лікування часто проводиться за допомогою антидепресантів, таких як амітриптилін або дулоксетин, чи протиепілептичних препаратів (Moore R. et al., 2015). Амітриптилін досить часто призначається для лікування нейропатичних больових станів. Уже багато років він є препаратом першої лінії для лікування нейропатичного болю та рекомендується з цією метою в багатьох настановах. Наприклад, антидепресанти при терапії цього стану пропонуються в якості препаратів першого ряду в останніх канадських настановах та оновлених настановах Міжнародної асоціації з вивчення болю. Також слід відмітити, що при цій патології необхідно призначати антидепресанти в дозах нижчих, ніж ті, що призначаються для лікування депресії.
Амітриптилін , вірогідно, не діє при нейропатичному болю, що виникає на фоні ВІЛ чи при лікуванні раку. Проте слід пам’ятати, що амітриптилін здатен полегшувати біль приблизно у 1 з 4 (25%) хворих, яким був призначений, а близько 25% пацієнтів повідомляють про розвиток побічних ефектів, які зазвичай не є серйозними.

Побічні реакції

При терапії препаратом спостерігається ряд побічних ефектів, які можуть включати ажитацію, неспокій, делірій, проблеми з навчанням та засвоєнням нової інформації, антихолінергічні ефекти (запор, сухість у роті, закладеність носа, проблеми з сечовипусканням, проблеми з зором). Можливий також розвиток таких небажаних реакцій, як помутніння чи нечіткість зору, марення, запаморочення, седація, тахікардія, артеріальна гіпотензія, сексуальна дисфункція, збільшення маси тіла. Повідомлялося про випадки суїцидальних думок чи поведінки протягом терапії чи одразу після її завершення.

Спосіб застосування та рекомендовані дози

Терапію починають з мінімальних доз з наступним їх підвищенням. Терапія проводиться під клінічним спостереженням ефективності та розвитку побічних реакцій.
Для дорослих стартовою дозою є 25 мг на один прийом, 3 р/добу. Підвищення дози здійснюється через день (кожен другий день) на 25 мг/добу до добової дози 150 мг. Добові дози вище 150 мг слід застосовувати виключно в умовах стаціонару.
Антидепресивний ефект при прийомі препарату в основному розвивається протягом перших 2–4 тиж. У той же час курс лікування може тривати до 6 міс і навіть до кількох років при рецидивуючій уніполярній депресії.
Нейропатичний біль. Стартова доза становить 25 мг препарату, приймається увечері. Доза може поступово підвищуватися до розвитку терапевтичного ефекту. Максимальна доза Амітриптиліну , що рекомендується для терапії хронічного болю, становить 100 мг 1 р/добу (приймається зазвичай у вечірній час). Хворим похилого віку рекомендується половина цієї дози.
Амітриптилін дозволений до застосування у дітей з 7-річного віку для терапії нічного енурезу. Для дітей віком 7–12 років — 25 мг 1 р/добу, для дітей віком старше 12 років — 50 мг за 30–60 хв до сну (тривалість лікування не більше 3 міс). Лікарський засіб не рекомендований для застосування у дітей та підлітків для терапії депресії, оскільки інформація про ефективність у цій віковій групі відсутня. Крім того, у пацієнтів дитячого віку підвищується ризик розвитку побічних ефектів.

Амітриптилін

Розчин для ін’єкцій (По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в коробці або по 2 мл в ампулі; по 10 ампул в коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Безбарвна, прозора рідина.

Купити Амітриптілін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на заспокійливі таблетки Амітриптілін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Амітриптилін – трициклічний антидепресант, неселективний інгібітор зворотного захоплення моноамінів. Має виражену тимолептичну дію, відноситься до групи великих антидепресантів. Тимолептичний ефект поєднується з вираженим седативним ефектом. Надає також антисеротониновое, антигістамінний і антихолинергическое дії.

Фармакокінетика

Біодоступність становить приблизно 50%. З білками плазми крові зв’язується понад 90%. Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів – нортриптиліну і дінітротріптіліну. Період напіввиведення становить приблизно 17-30 годин, іноді більше. Виводиться переважно у вигляді метаболітів з сечею.

Абсорбція. Пероральний прийом препарату в таблетках зумовлює досягнення максимального рівня в сироватці приблизно через 4 години (tmax = 3,89 ± 1,87 год; діапазон 1,03-7,98 год). Після перорального прийому 50 мг середня величина Cmax = 30,95 ± 9,61 нг/мл, діапазон 10,85–45,7 нг/мл (111,57 ± 34,64 нмоль/л; діапазон 39,06–164, 52 нмоль/л). Середня величина абсолютної пероральної біодоступності становить 53% (Fabs = 0,527±0,123; діапазон 0,219–0,756).

Купити антидепресанти Амітріптілін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на препарат Амітриптілін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Показання до застосування

Ендогенні депресії, особливо тривожно-депресивні стани. Хронічний больовий синдром. Часто застосовують амітриптілін при депресії, амітриптілін при невралгії, амітриптілін при неврозі. Амітриптилін при мігрені не тільки впливає на больовий синдром, а й зменшує деякі симптоми, що супроводжують. Ефективний амітріптілін при панічних атаках. Можна приймати Амітриптілін при шийному остеохондрозі у складі комплексного лікування. Часто застосовують амітріптілін на ніч. Є думка про те, що Амітриптілін знижує тиск, проте може спостерігатися як підвищення, так і зниження артеріального тиску. Амітриптилін при болях у животі при СРК послаблює біль у животі. Ефективний Амітриптілін при клімаксі для лікування депресивного стану.
Купити снодійне Амітріптілін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Амітриптілін для сну вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Протипоказання

Гіперчутливість до амітриптиліну або будь-якого зі складових препарату. Глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, атонія сечового міхура.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму серця, а також недостатність коронарних артерій.

Одночасне лікування із застосуванням ІМАО (інгібіторів МАО) або застосування протягом двох тижнів після припинення лікування ІМАО.

Немає інформації в інструкції про Амітриптілін після запою, Амітриптілін при онкології, Амітриптілін з похмілля та Амітриптілін при цукровому діабеті. Амітриптилін для схуднення та Амітриптилін при деменції зазвичай не використовують. Амітриптилін при біполярному розладі та Амітриптилін при тривожному розладі слід приймати з обережністю. Перед застосуванням Амітриптілін при гастриті та Амітриптілін при простатиті слід проконсультуватися з лікарем.

Спосіб застосування та дози

При важких депресіях лікування можна починати з парентерального введення препарату – внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно – дорослим в дозі 25-40 мг 3-4 рази на добу. Курс лікування – 3-12 введень. Після цього доцільно призначати амитриптилина гідрохлорид всередину у формі таблеток.

Пацієнти віком від 65 років: лікування слід починати з приблизно половинної величини рекомендованої дози, застосовуючи амітриптилін у відповідній лікарській формі з поступовим підвищенням за потреби кожен другий день до 100–150 мг на добу. Додаткову дозу слід приймати ввечері. Підтримуюча доза відповідає оптимальній терапевтичній.

Зниження функції печінки: рекомендується обережний підбір дози та, якщо можливо, визначення вмісту препарату у сироватці крові.

Метод застосування: збільшення дози зазвичай здійснюється за рахунок прийому препарату увечері або перед сном. При підтримуючій терапії загальну добову дозу можна приймати одноразово переважно перед сном. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи та запиваючи водою.

Передозування

Ознаки. Посилення виразності описаних побічних ефектів.

Лікування. Лікування носить симптоматичний і підтримуючий характер. Обов’язковою є ретельний моніторинг стану навіть при очевидно нетяжкі випадку. Оцінюють стан свідомості, характер пульсу, величину артеріального тиску і функцію дихання; через невеликі проміжки часу проводять визначення вмісту електролітів і газів крові. Прохідність дихальних шляхів забезпечують в разі необхідності шляхом інтубації. Загалом рекомендується проведення лікування із застосуванням примусової вентиляції легенів для запобігання можливій зупинці дихання. Безперервний ЕКГ-моніторинг слід проводити протягом 3-5 діб. При розширенні інтервалу QRS, серцевої недостатності та шлуночкових аритміях може бути ефективним зсув рН крові в лужний бік (призначення розчину бікарбонату або проведення гіпервентиляції) зі швидким введенням гіпертонічного розчину натрію хлориду (100-200 ммоль Na +). При шлуночкових аритміях можливе застосування традиційних антиаритмічнихзасобів, як, наприклад, 50-100 мг лідокаїну (1-1,5 мг/кг) внутрішньовенно з наступним вливанням зі швидкістю 1-3 мг/хв.

У разі необхідності застосовують кардіоверсію і дефібриляцію. Циркуляторную недостатність коректують з допомогою плазмозамінників, а у важких випадках – шляхом інфузії добутаміну (спочатку зі швидкістю 2-3 мкг/кг в хвилину) зі збільшенням дози залежно від ефекту. Збудження і судоми можна припинити за допомогою призначення діазепаму.

Чутливість до перевищення дози в значній мірі індивідуальна.

У дорослих дози 500 мг можуть викликати інтоксикації середнього і важкого ступеня, дози ж незначно менше 1000 мг були летальними.

Побічні дії

У перелік, наведений нижче, використовуються терміни MedDRA ВООЗ для класів систем органів:

Особливі вказівки

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Препарат протипоказано при вагітності.

Під час лікування слід припинити годування груддю.

Діти

Амітриптиліну гідрохлорид протипоказаний для лікування депресії у дітей (у віці до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності. Лікування амітриптиліном пов’язують з ризиком кардіоваскулярних побічних реакцій у всіх вікових групах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат призначений для застосування в умовах стаціонару.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Інгібітори МАО (неселективні, а також селективні А (моклобемід) і В (селегілін) – ризик серотонінового синдрому (див. Розділ «Протипоказання»).

Симпатоміметики: амітриптилін здатний посилювати кардіоваскулярні ефекти адреналіну, ефедрину, ізопреналіну, норадреналіну, фенілефрину і фенілпропаноламіну.

Блокатори адренергічних нейронів: трициклічні антидепресанти можуть перешкоджати антигіпертензивним ефектам гуанетидину, бетанідину, резерпіну, клонідину та метилдопи.

Рекомендується переглянути всю схему антигіпертензивної терапії при лікуванні із застосуванням трициклічних антидепресантів.

Антихолінергічні засоби: трициклічні антидепресанти здатні посилювати ефекти таких лікарських засобів стосовно органів зору, ЦНС, кишечника і сечового міхура; слід уникати одночасного з ними застосування через підвищений ризик паралітичної кишкової непрохідності, гіперпірексії.

Протигрибкові засоби, такі як флуконазол і тербінафін, зумовлюють збільшення концентрації в сироватці крові трициклічних антидепресантів і вираженості супутньої токсичності. Бувають випадки втрати свідомості та виникнення хаотичної поліморфної шлуночкової тахікардії.

Депресанти ЦНС: амітриптилін здатний посилювати ефекти алкоголю, барбітуратів та інших засобів пригнічення ЦНС.

Вплив інших медикаментозних засобів на фармакокінетику трициклічних антидепресантів

Барбітурати, як i інші стимулятори ензимів, наприклад, рифампіцин та карбамазепін, можуть посилювати метаболізм і тим самим обумовлювати зниження вмісту трициклічних антидепресантів в плазмі крові та зменшення антидепресантів ефекту.

Циметидин і метилфенідат, а також препарати блокаторів кальцієвих каналів підвищують рівні трициклічних сполук у плазмі та відповідну токсичність.

Трициклічніантидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного; це може привести до зниження судомного порога і появи судом. Може виникнути потреба в регулюванні доз зазначених лікарських засобів.

Такі протигрибкові засоби, як флуконазол і тербінафін, збільшували сироваткові рівні амитриптилина і нортриптиліну. У присутності етанолу вільні плазмові концентрації амітриптиліну і концентрації нортриптиліну були збільшені.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності – 5 років.

Купити Амітриптілін в ампулах (укол Амітриптілін) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Амітриптілін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Зверніть увагу!

Опис препарату Амітриптилін на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

Амітриптилін: інструкції

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою, по 25 мг in bulk: по 15000 таблеток у контейнерах

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 25 мг

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою, по 25 мг; по 25 таблеток у банках або контейнерах; по 10 таблеток у блістерах; по 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів в коробці

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну 25 мг;

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою, по 25 мг; по 25 таблеток у банках або контейнерах; по 10 таблеток у блістерах; по 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів в коробці

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну 25 мг;

Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою, по 25 мг, по 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці з картону, по 10 таблеток у блістері, по 100 блістерів у коробці з картону

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 25 мг

Форма випуску: таблетки по 25 мг, по 25 таблеток у блістері; по 1 блістеру у коробці; по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у коробці

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну гідрохлориду 25 мг

Форма випуску: таблетки по 25 мг, по 25 таблеток у блістері; по 1 блістеру у коробці; по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у коробці

Склад: 1 таблетка містить амітриптиліну гідрохлориду 25 мг

Форма випуску: розчин для ін’єкцій, 10 мг/мл; по 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці; по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері, по 1 блістеру у коробці

Склад: 1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг

Форма випуску: розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці; по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 2 мл в ампулі, по 10 ампул у блістері, по 1 блістеру у коробці

Склад: 1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг

Форма випуску: розчин для ін’єкцій, 10 мг/мл, по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у пачці з картону; по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці з картону; по 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістеру у пачці з картону

Склад: 1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг

Форма випуску: розчин для ін’єкцій, 10 мг/мл, по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у пачці з картону; по 2 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці з картону; по 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістеру у пачці з картону

Склад: 1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг