Скільки потрібно дихати інгалятором дорослим і дітям

Інгаляція – один з найбільш ефективних спосіб лікування захворювань дихальних шляхів. По-перше, ліки безпосередньо доставляється до області запалення. По-друге, розпорошена форма ліки швидше вступає у взаємодію з мікробами, розріджує мокроту і створює умови для видалення слизу. По-третє, воно швидше всмоктується в кров і сприяє швидкому одужанню.

У сучасній медицині для терапії дихальної системи використовується небулайзер – апарат, що перетворює ліки в аерозольну форму, легко вдыхаемую пацієнтом. Завдяки компактності, доступності та ціною апарату, інгаляції можна робити вдома.

Правила використання інгаляторів в домашніх умовах

Дотримуючись дозування, приписаного лікарем, приготувати необхідну кількість суміші лікарської речовини і фізрозчину. Зручно сядьте, щільно притиснувши маску до обличчя. Під час процедури рекомендується глибоко і рівно дихати, допомагаючи ліків легше проникнути в бронхи.

1. Процедура проводиться не раніше ніж через 1,5 години після прийому їжі.
2. Строго дотримуватися дозування лікарського розчину, час процедури.
3. Прийом пиття і їжі не раніше 30-60 хвилин після процедури інгаляції.
4. Не можна робити інгаляції при температурі вище 37,5 градуса, гнійній ангіні, серцевої недостатності і при високому артеріальному тиску.

Також тривалість процедури може залежати від моделі небулайзера. Докладні відомості про можливості апарата можна дізнатися з характеристик та інструкцій до пристрою.

Скільки часу може дихати інгалятором дорослий

Середня тривалість процедури для дорослих становить 10 хвилин, в залежності від кількості ліків. Тому, якщо при заливці розчину не вдалося дотримати дозу, прописане лікарем, рекомендується при здійсненні процедури стежити за кількістю ліки за шкалою на стаканчику апарату. У будь-якому випадку не варто перевищувати час вдихання розчину понад 15 хвилин.

У разі використання небулайзера кількома членами сім’ї, необхідно робити перерву в його роботі на півгодини і дезінфікувати маску після кожного сеансу.

Скільки часу можна дихати інгалятором (небулайзером) дитині (при першій і наступних інгаляціях)

Проведення інгаляцій дитині обумовлено темпераментом і станом хворого. Однак, для мінімальної користі від процедури вона повинна тривати не менше 5-6 хвилин. У силу новизни і страху маленького пацієнта перший сеанс може скласти не менше 3 хвилин. Так як під час інгаляції необхідно спокійно дихати, рекомендується заздалегідь створити умови для більш спокійного прийому ліків (включити улюблений мультфільм, музику або почитати йому казку).

Розмірений голос мами і тактильне вплив допоможе надати заспокійливий вплив на малюка. Існують моделі небулайзерів, що дозволяють робити інгаляції в лежачому положенні.

Після першого знайомства з новою апаратурою подальші процедури тривають довше. Час для маленьких дітей становить 5-7 хвилин, для дітей старшого віку 7-10 хвилин. Загальна тривалість кожного сеансу не може перевищувати 10 хвилин.

Важливо! Залишки розведеного ліки не зберігають.

Частота інгаляцій в домашніх умовах

Традиційно інгаляції робляться двічі в день. За призначенням лікаря кількість процедур може бути збільшено.

Курс лікування рекомендується продовжувати 5-10 днів. Тривалість курсу варіюється від застосовуваного ліки.

Скільки разів на день можна дихати інгалятором

Як правило, інгаляція проводитися через 1-1,5 години після трапези. У разі застосування 2 разів на день – після сніданку і після вечері. При призначенні мірамістину або беродуала можливе використання інгалятора тричі за день. Ускладнення і загострення деяких захворювань допускають проведення інгаляцій до 4 разів на день. У таких випадках необхідне спостереження і консультації лікаря.

Скільки днів можна дихати інгалятором

Будь-який тип кашлю лікується з використанням інгаляцій. Термін лікування залежить від призначення лікаря або від його результатів: від 2-3 днів до 10-11 днів.

Увага! Самолікування рекомендовано при тривалому використанні пристрою.

Важливо! Дана стаття не є інструкцією до дії, не є офіційною інформацією ВООЗ або докторів. Просимо вас бути обережними і за порадами звертатися до свого лікаря.

Як правильно дихати інгалятором

Інгалятор – ефективний прилад для лікування захворювань органів дихання. Його результативність оцінили як лікарі, так і пацієнти, адже з його допомогою легко можна робити інгаляції в домашніх умовах. І ще одна перевага інгалятора – незважаючи на те, що це складний технологічний прилад, він дуже простий в експлуатації. Однак щоб процедура інгаляції принесла максимальний ефект, потрібно дотримуватися деяких правил.

• За 1 годину до інгаляції і 30 хвилин після потрібно утриматися від прийому їжі і гарячих напоїв.
• Під час проведення інгаляції потрібно сісти зручно, не розмовляти і не рухатися. Дихання має бути спокійним і розміреним. Одяг повинен бути зручним, не сковувати рухи і не здавлювати горло.
• У спеціальний відділ або розпилювач налийте потрібну дозу лікарського розчину. Зверніть увагу, що всі ліки для інгаляції та дози повинен призначати лікар.
• У паровому інгалятори після включення приладу почне утворюватися пар. Після цього потрібно притулити обличчя до маски і почати вдихати лікувальні пари. Будьте уважні, температура пара приблизно 40 ℃, і при необережному використанні є ризик отримати опіки. При використанні компресорного інгалятора виробляється аерозоль кімнатної температури.
• Для лікування захворювань носа використовуйте носовий мундштук. Вдих і видих потрібно робити носом.
• При захворюваннях горла, трахеї, бронхів і легенів необхідно використовувати ротову насадку або маску. Потрібно зробити глибокий вдих ротом, потім затримати дихання на 2-3 секунди і видихнути носом.
• Інгаляції дитині можна робити тільки під наглядом дорослих. При цьому потрібно використовувати дитячу маску, яка буде щільно прилягати до обличчя дитини (переконайтеся, що така маска йде в комплекті до ингалятору).
• Процедура інгаляції триває в середньому 10-15 хвилин. В день рекомендується проводити від двох до п’яти процедур.
• Після використання слід промити всі зйомні частини інгалятора (маску, насадки, розпилювач) під теплою проточною водою, а потім висушити їх на рушник. Якщо приладом одночасно користуються кілька людей, потрібно продезінфікувати маски перед кожним наступним використанням.

Маючи вдома хороший і надійний інгалятор, а також дотримуючись всіх перерахованих вище правил, ви зможете швидко і ефективно впорається з багатьма захворюваннями.

Корисні поради: як правильно робити інгаляції в домашніх умовах

Інгаляції, поряд з промиваннями носа і прийомом різних пастилок, є непоганим засобом боротьби з неприємними симптомами ЛОР-хвороб. Крім сприятливого впливу на уражені органи і оболонки, інгаляційні процедури істотно зміцнюють місцевий імунітет дихальної системи, що сприяє прискоренню процесу організованою терапії.

Для отримання належного ефекту інгаляції потрібно проводити правильно, з дотриманням грамотного порядку і всіх його нюансів. Про це та багато іншої корисної інформації, що стосується проведення інгаляційних процедур, читайте сьогодні.

призначення інгаляцій

Інгаляції показані при захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів

Інгаляції – це одна з типових і використовуваних терапевтичних методик. Вона ніколи не є основою будь-якої терапії, проте завжди сприяє усуненню неприємних симптомів недуги і прискоренню процесу його лікування.

Перелік захворювань, при яких інгаляційні процедури будуть реально корисні й ефективні, досить-таки великий. Як правило, інгаляції застосовуються при:

• загостреннях хронічних недуг дихальної системи
• ГРВІ багатьох формацій і будь-яких складнощів
• грибкових захворюваннях ЛОР-характеру
• туберкульозі легенів
• бронхіальній астмі і бронхоектатичної хвороби
• муковісцидозі
• завершальних стадіях лікування пневмонії
• респіраторних ускладненнях ВІЛ-інфекції
• необхідності профілактики застійних явищ в дихальній системі людини

Говорячи простіше, будь-яка патологія, що супроводжується кашлем і нежитем, вже теоретично є непрямим призначенням до проведення інгаляцій. Незважаючи на це, специфічні властивості деяких захворювань є протипоказанням до реалізації інгаляційних процедур, тому перед останніми вкрай важливо виключити їх наявність.

Оптимальне рішення при призначенні інгаляцій – консультація з лікарем.

Не забувайте, що самолікування не завжди може бути досить обґрунтованим і ефективним. При відсутності належних знань краще не експериментувати навіть, на перший погляд, з абсолютно безпечними інгаляціями. Слід пам’ятати, що в процесі лікування патологій організму головне – не нашкодити, тому і ігнорувати відвідування лікаря небажано.

Протипоказання

Як було вірно зазначено вище, проведення інгаляцій можливо далеко не завжди. В силу деякої специфічності – вплив паром, інгаляційні процедури мають ряд протипоказань.

При підвищеній температурі проводити інгаляції заборонено!

1. підвищена температура тіла
2. схильність до кровотеч з носа
3. недуги серцево-судинній системі середньої і високої тяжкості
4. легенева недостатність та інших проблеми з легенями
5. висока чутливість до компонентів використовуваних інгаляційних розчинів
6. наявність гнійників в дихальній системі
7. вік до 2 років

Особливу увагу слід приділити використанню інгаляцій при протікають алергіях. Справа в тому, що далеко не кожна алергічна реакція організму здатна нормально реагувати на що надходить в нього пар і здатна посилитися.

Чи можливо таке в конкретно взятому випадку, людині без особливих медичних знань не визначити. Тому наш ресурс настійно рекомендує чутливим до алергенів людям бути вкрай обережними та уважними в плані проведення інгаляцій. В іншому ж, використовувати цю методику терапії можна без особливої ​​побоювання.

Методики проведення інгаляційних процедур

Все інгаляційні процедури, формально, слід поділити на два види за типом проведення:

• Перші – реалізуються за допомогою використання спеціалізованих приладів (небулайзерів).
• Другі – проводяться за допомогою підручних засобів (як правило, вдихання парів над ємністю з дуже гарячим інгаляційним розчином).

Природно, при використанні спеціальних пристроїв ККД проведеної процедури помітно вище. Пов’язано це з тим, що надівається маска виключає ризики випаровування інгаляційних парів, і всі вони доходять до потрібних областей дихальної системи.

Незважаючи на це, грамотне проведення інгаляцій підручними засобами також досить-таки ефективно. До якою методикою вдатися краще – вирішуйте самі. Можна лише порекомендувати використання небулайзерів, але якщо можливості їх придбання немає – то впадати у відчай також не слід, адже є, так скажемо, дідівські способи інгалірованіе.

Оптимальна частотність заходів

Небулайзер – ефективне і безпечне пристрій для інгаляцій

Багатьох людей, які лікуються в домашніх умовах, цікавить те – з якою частотою проводити інгаляції? Насправді це питання досить-таки багатогранний і точну відповідь на нього дати складно, особливо без знання специфіки конкретно взятого клінічного випадку.

Природно, важливу роль у визначенні частотності є наявний у хворого недуга. Але, з огляду на різноманітність можливих захворювань, відштовхуватися слід від використовуваної методики інгалірованіе.

Якщо судити з відгуків багатьох медиків, то оптимально проводити інгаляції:

• 2 рази в день (вранці і перед сном) при використанні парових інгаляцій
• 3-5 разів на добу при реалізації сухого інгалірованіе (вдихання парів лука, часнику і т.п.)

При цьому дуже важливо дотримуватися основи проведення інгаляційних процедур. До них, наприклад, відноситься тривалість одного заходу – 10-15 хвилин. Також слід стежити за тим, як організм реагує на проведені операції.

Якщо інгаляції ефективні і позитивно позначаються на хворому, то відмовлятися від них не потрібно. В іншому випадку, як мінімум, слід знизити частотність реалізації процедур, а ще краще – повністю відмовитися від них, знайшовши відповідну альтернативу.

Порядок проведення інгаляцій

Інгаляційні процедури – звичайно, невмілий складова терапії, проте має деякі особливості. Для отримання належного ефекту від інгалірованіе дотримати такі вкрай важливо, інакше реалізовані операції будуть марні. Істинно правильний порядок інгаляцій такий:

В першу чергу, важливо визначитися з типом проведеної процедури. Особливу увагу слід звернути на те:

• яка методика інгаляції буде застосовуватися – за допомогою підручних засобів або апаратна
• наскільки висока буде температура інгаляційного розчину – холодна (до 30 градусів за Цельсієм), тепловологої (до 50) і повністю парова (більше 50)

Важливо! Інгаляція – це лікувальна процедура, зловживати якої не можна

Від зроблених висновків буде залежить багато – вибір інгаляційних препаратів, тривалість проведення процедури і її техніка.

Отже, визначившись з методикою проводиться інгаляції, доведеться підготувати відповідний лікарський розчин. Техніка його виготовлення буде розглянута нижче. Якщо коротко, при використанні небулайзерів її сутність полягає в точної дозуванні деяких вже готових препаратів, а при реалізації інгаляцій підручними засобами – в підготовці деяких продуктів і їх приготуванні.

Після того, як розчин підготовлений, реалізується безпосередньо інгаляція з дотриманням необхідних правил.

Примітка! Час і приватність інгаляційних процедур для дітей до 14 років слід скоротити в 2 рази, щодо того – як вони проводяться для дорослих.

До слова, про правила проведення інгаляційних процедур. Вони різні для апаратних і неаппаратних методик. У випадку з першими потрібно:

1. вдихати пари до повного випаровування підготовленого розчину (при дотриманні вірних дозувань, інакше – дихати ними не більше 8 хвилин)
2. в процесі реалізації операції дихати рівно і глибоко
3. не відволікатися ні на що і проводити процедуру єдине, нерозривно навіть на кілька секунд

При використанні ж підручних засобів необхідно:

1. дихати парами 10-20 хвилин
2. накритися погано проникною для повітря тканиною і сидіти над ємністю з джерелом парів
3. також не відволікатися від реалізації операції і дихати рівно, глибоко

В цілому, описані правила інгалірованіе колосально прості для дотримання, тому ігнорувати їх не варто. Не забувайте, що від грамотної реалізації таких залежить ефективність не тільки самих інгаляцій, а й усього курсу терапії.

Кращі засоби для інгаляційних процедур

Для інгаляцій можна використовувати як медикаментозні, так і народні засоби

Мабуть, поряд з дотриманням техніки інгалірованіе, в його процесі вкрай важливо грамотно підготувати інгаляційний розчин. Дозування, методики виготовлення та інші особливості використовуваних засобів повинні визначатися виключно лікарем.

Але, якщо таке неможливо, можна звернутися до використання цілком безпечних, загальноприйнятих і нескладних в приготуванні розчинів.

В першу чергу, звернемо увагу на засоби для небулайзера, а саме:

• Чистий фізіологічний розчин. Кількість слід визначити дослідним шляхом, заливши близько 30 мілілітрів і подивившись – чи вистачить їх на 7-8 хвилин безперервної інгаляції. Дана тривалість, до слова, оптимальна для безпечних інгаляційних процедур за допомогою апаратних засобів.
• Нарзан або Боржомі. В принципі, особливих відмінностей від фізрозчину в плані використання вони не мають. Єдине, що слід відзначити, так це специфічність використання інгаляцій мінеральними водами. Їх краще проводити протягом 5-6 хвилин, не більше.
• Інтерферон. Використовується строго по додається до нього, в якій детально описані дозування для кожного віку.
• Ефірні масла. Оптимальним рішенням буде накапати 15-20 крапель таких в ту кількість фізіологічного розчину, якого вистачить на 7 хвилин інгаляційних процедур. Подібний симбіоз буде найбільш зручний, безпечний і ефективний в плані лікування. Ефірні масла в чистому вигляді використовувати не можна.
• Відвари трав (календула, ромашка і т.п.). Для якісного інгалірованіе дихальних шляхів вистачить 20 мілілітрів на одну процедуру. При позитивній реакції на трав’яні інгаляції кількість використовуваного розчину можна збільшити, але не суттєво (до 30-35 мілілітрів).

Детальніше про інгаляціях можна дізнатися з відео:

Інгаляційні ж розчини для «дідівських» інгаляцій можна приготувати трьома основними способами:

• Перший – зварити картоплю і цибулю. Для цього кошти інгаляцій потрібно взяти каструлю з 3 літрами води, помістити в неї 3-5 середніх картоплини і одну очищену цибулину. Отриману суміш слід довести до кипіння, після чого використовувати для вдихання парів. Другий раз цей розчин також допустимо застосовувати, однак між сусідніми ингаляциями не повинно бути більше доби, інакше їх ефективність буде практично нульова.
• Другий – вдихати пари цибулі, часнику або кореня хрону. В цьому випадку необхідно натерти близько 50-100 грам зазначених продуктів і використовувати сировину як джерело інгаляційних парів.
• Третій – змішати воду і будь-яка з ефірних масел. Отриману суміш, як і у випадку з картоплею, бажано підігріти. Розігрівати можна і до кипіння, і до середніх температур – все залежить від індивідуальних переваг хворого. Запам’ятайте: чим менше температура інгаляційного розчину, тим довше слід проводити процедуру інгалірованіе (аж до півгодинного періоду часу).

Перед використанням будь-якого з описаних способів не забудьте виключити ризики алергічної реакції на компоненти використовуваних засобів. В іншому випадку, інгаляції завдадуть тільки шкоду, посиливши протягом наявної патології дихальних шляхів.

Переваги методики терапії

Резюмуючи сьогоднішня розповідь про інгаляційних процедурах, звернемо увагу на переваги даного методу терапії. В цілому, за винятком наявних протипоказань, інгаляції характеризуються виключно з позитивного боку.

Найбільш істотні їх наступні плюси:

• Сприятливий вплив на слизові оболонки та органи дихальної системи. Так, при сухості дихальних шляхів інгаляції зволожують їх, збільшуючи секрецію слизу, а при нормальному функціонуванні – надають їм тонус і покращують загальний імунітет. Також інгаляційні процедури збільшують відторгнення нежиті, що в рази прискорює боротьбу з основною причиною дихальних патологій.
• Надання тонусу всьому організму, що відбувається через стабілізацію дихальної функції. Подібне, до речі, спостерігається при інгаляційної терапії абсолютно будь-яких недуг.
• Усунення причин кашлю і посилення процесів розрідження, відходження мокроти. Відбувається це завдяки сприятливому впливу інгаляцій на бронхи людини. М’яко діючи на них, пара не просто стимулює посилене утворення мокротиння, але робить її відходження більш приємним і безболісним. Крім цього, інгаляційні процедури усувають спазми бронхів, що сприяє хоча б тимчасової нейтралізації кашльового рефлексу.
• Зміцнення місцевого імунітету дихальної системи, що, знову ж таки, прискорює процес терапії абсолютно будь-якої недуги. Дана властивість інгаляційні процедури мають за рахунок того, що високі температури пара і його компоненти практично завжди вбивають несприятливу мікрофлору.
• Простота і швидкість проведення процедур. Мабуть, ніхто з цим не сперечається. В середньому, на одну повноцінну інгаляцію з підготовкою всіх необхідних засобів йде не більше 20-30 хвилин. У порівнянні з багатьма іншими процедурами, інгаляційні заходи набагато економічніше в плані тимчасових витрат. Це особливо вигідно з урахуванням високої ефективності інгаляцій.

Як бачите, характеризуються інгаляційні процедури виключно позитивно. Природно, всі плюси досягаються тільки при грамотній і систематичної реалізації всіх заходів по інгалірованіе. Сподіваємося, представлений сьогодні матеріал був для вас корисний і дав відповіді на питання, що цікавлять. Здоров’я вам!

Домашні інгаляції при різних захворюваннях дихальної системи

За допомогою інгаляцій лікують різні захворювання, застосовуючи певні медикаменти і народні засоби. Самостійно будинку роблять інгаляції з гарячою парою або за допомогою небулайзера. Важливо грамотно організувати процедуру і правильно підібрати засоби для неї. Обов’язково слід враховувати протипоказання.

Як правильно робити інгаляції?

Інгаляції гарячою парою або небулайзером потрібно робити правильно. У кожної процедури є свої особливості. Під час інгаляції стан має бути спокійним, дихання рівним. Процедура займає небагато часу. Не слід під час неї відволікатися – читати, дивитися телевізор, грати. Після інгаляції не рекомендується розмовляти протягом як мінімум години.

парові інгаляції

Ця процедура може виконуватися за допомогою спеціального інгалятора або за допомогою підручного пристосування – ємності з гарячою водою. Безпечніше використовувати спеціальний прилад.

Класичний паровий інгалятор являє собою ємність, куди заливають гарячу воду і додають ліки, і кришку з клапаном. Для зручності використовуються спеціальні трубки, маски, насадки.

При відсутності інгалятора зручно використовувати чайник. На його носик встановлюють воронку з картону або щільного паперу, через яку і треба дихати. Допускається використовувати і каструлю – дихати парами треба під рушником. Від джерела пара до особи має бути безпечну відстань, щоб не обпектися.

Для першої парової інгаляції достатньо 1-2 хвилин, особливо якщо лікарський засіб використовується вперше. Надалі тривалість проведення процедури можна збільшити до 5-10 хвилин.

Окріп для інгаляцій небезпечний – потрібно почекати не менше 10 хвилин після закипання води. Рекомендується рідина не гаряче 40 градусів дорослим і до 30-35 градусів дітям.

Інгаляції потрібно проводити не раніше, ніж через 2 години після їжі. Після проведення процедури не рекомендується їсти протягом мінімум години. Також кілька годин не можна виходити на вулицю, перебувати на протязі.

Парові інгаляції зазвичай роблять один раз на добу. Рекомендується проводити їх ввечері, але до сну повинно пройти кілька годин, особливо якщо лікується кашель.

Інгаляції з небулайзером

Використовуючи небулайзер, важливо правильно зібрати прилад і доглядати за ним. Потрібно регулярно промивати його деталі і періодично проводити стерилізацію – всі особливості догляду розписані в інструкції.

Будь інгаляційний розчин повинен бути кімнатної температури. Якщо є необхідність у використанні фізіологічного розчину, то набирати засіб треба стерилізованих шприцом, не розкриваючи упаковку, або ж застосовувати його в ампулах.

Завдяки небулайзеру лікарський склад дрібно розпорошується. Для його концентрованого впливу використовують спеціальні насадки або маски. Розпилення ліки здійснюється за рахунок компресора, що подає повітря через довгу гнучку трубку.

Якщо для інгаляції використовується лікарський препарат, то процедуру потрібно продовжувати до тих пір, поки в ємності ліки не залишиться. При використанні народних коштів важливо дотримуватися рекомендованих дозування. Тривалість процедури в цьому випадку не повинна перевищувати 10-15 хвилин.

При виконанні інгаляції з небулайзером важливо дотримуватися наступних правил:

• протягом 1-1,5 годин до процедури виключається будь-яка їжа, значні фізичні навантаження;
• курити не можна протягом мінімум години до інгаляції і стільки ж після неї, за правилами куріння на час лікування необхідно повністю виключити;
• якщо лікування спрямоване на носові шляхи, то дихати треба носом – дихання має бути спокійним, ненапруженим;
• при патологіях верхніх дихальних шляхів слід глибоко вдихнути ротом, на пару секунд затримати дихання, повністю видихнути носом;
• виключити перед процедурою застосування відхаркувальних засобів, інакше дихання буде порушуватися, що знизить ефективність інгаляції;
• не використовувати перед процедурою антисептичні розчини для полоскання.

Тривалість лікування небулайзером визначається лікуючим лікарем. В середньому курс включає 6-15 процедур. Інгаляції виконуються 1-2 рази на день.

З чим можна робити інгаляції?

Для інгаляційної терапії використовують різні медикаментозні препарати, ефірні масла, трав’яні настої і відвари, мінеральну воду, соду. Для лікування кожного захворювання є певні рецепти.

при кашлі

Для боротьби з кашлем використовують різні лікарські препарати. Орієнтуватися треба на діагноз, характер кашлю. Медикаменти зазвичай використовують для інгаляцій небулайзером.

• муколітики (розрідження мокротиння, відхаркувальну дію): амброгексал, Амбробене, Лазолван;
• антибіотики: Флуімуціл;
• бронходілятатори (розширення бронхів): Беродуал, Саламол, Беротек;
• глюкокортикостероїди (зняття набряку, протизапальну дію): Пульмикорт;
• протиалергічні препарати: Кромогексал (стабілізатор мембран тучних клітин).

Препарати на основі амброксолу не можна одночасно використовувати з протикашльовими засобами типу сінекод, Кодеїну, бронхолітин. Враховувати треба можливість поєднання і інших медикаментів.

При кашлі ефективно вдаватися до лужних і сольових розчинів. Це може бути мінеральна вода Боржомі, фізрозчин. Останній часто використовують для приготування різних розчинів з медикаментами для небулайзера.

Відмінним лужним засобом для інгаляцій при кашлі є сода. Для приготування розчину потрібно додати 4 ч. Л. продукту на 1 літр води.

Як відхаркувальний засіб застосовують різні лікарські трави. Для проведення інгаляцій потрібно приготувати настій або відвар – при покупці в аптеці інструкція до будь-якого сировини вказується на упаковці. При кашлі ефективні:

• багно;
• оман;
• звіробій;
• календула;
• мати й мачуха;
• ромашка;
• чебрець;
• шавлія;
• евкаліпт.

При сухому кашлі добре використовувати масло обліпихи, персика, евкаліпта, оливкова олія з прополісом. Застосовують масла зазвичай для парових інгаляцій. Досить додати 3-5 крапель вибраного продукту на півсклянки води. Інгаляції роблять 1-2 рази в день по 5 хвилин.

при нежиті

Наявність небулайзера при нежиті дозволяє використовувати такі лікарські препарати:

• інтерферон;
• хлорофіліпт;
• Тонзилгон;
• нафтизин;
• ізофра;
• настоянка прополісу, календули.

При нежиті роблять інгаляції з ефірними маслами. Ефективні ментол, герань, ялівець, ялицеве, соснове масло. Добре використовувати відвари і настої таких рослин:

при ангіні

При цьому захворюванні горла інгаляції забезпечують комплексний ефект. Вони знімають біль і запалення, пом’якшують слизову. При ангіні ефективно використовувати такі засоби для інгаляції:

• розчин Мірамістин (антисептик);
• мінеральна вода: Боржомі, Нарзан;
• настоянка прополісу – для парової інгаляції розводять 1 ч. л. кошти в склянці окропу;
• ефірне масло сосни, ялиці, евкаліпта, ментолу – на півсклянки гарячої води додавати 10 крапель обраного засоби;
• настої і відвари лікарських трав – чебрецю, материнки, мати-й-мачухи, лаванди, ромашки, шавлії, календули.

Для приготування настою для інгаляції при ангіні потрібно заварити 1 ст. л. обраного сировини в склянці окропу, настоювати 15 хвилин, профільтрувати. Відвар готують на водяній бані. Пропорції використовують такі ж, приготування займає півгодини, а наполягати складу треба мінімум 40 хвилин.

при бронхіті

Інгаляції при цьому захворюванні дозволяють пом’якшити кашель, прискорити виведення секрету. Для процедури з небулайзером використовують такі засоби:

• розріджує мокротиння Амбробене, Лазолван, Амброксол, Флуімуціл, АЦЦ;
• зволожують слизові оболонки слабощелочние мінеральні води – Боржомі, Нарзан;
• антисептичний ефект забезпечує Хлорофіліпт;
• добре справляється з інфекцією Ротокан, а його комбінація з фізіологічним розчином забезпечує зволоження слизової бронхів і полегшує виведення мокротиння;
• при нападах задухи використовують Беродуал;
• в разі бронхіальної астми призначають Беротек, Атровент, Сальбутамол.

З народних засобів при бронхіті ефективні ефірні масла. Це може бути ялиця, евкаліпт, сосна, лаванда, м’ята.

Хороший ефект дає питна сода. Для інгаляції треба розчинити в літрі окропу 2 ст. л. продукту.

При бронхіті для інгаляцій застосовують різні настої і відвари. Використовують лікарські трави і окремо, і в різних комбінаціях. Ефективні такі рослини:

• перцева м’ята;
• малиновий лист;
• шавлія;
• мати й мачуха;
• липовий цвіт.

при гаймориті

Гайморит – захворювання серйозне. Інгаляції для його лікування є допоміжним методом і обов’язково повинні бути узгоджені з отоларингологом. Для інгаляцій використовують судинозвужувальні препарати (Ксилометазолин), антибіотики (ізофра, Биопарокс), комбіновані медикаменти (Полідекса). Для інгаляцій такі препарати розбавляють фізіологічним розчином.

Для процедури можуть бути використані також наступні засоби:

• настої і відвари лікарських трав – шавлії, ромашки, евкаліпта, низки;
• ефірні масла – евкаліпта, шавлії, обліпихи, чайного дерева, перцевої м’яти;
• мед;
• прополіс.

Ефективні також такі трав’яні збори:

• по 2 частини трави чистотілу і подорожника, 3 частини трави м’яти;
• по одній частині трави звіробою і чистотілу, 2 частини трави деревію, 3 частини ромашкового кольору;
• по одній частині евкаліптового листя і квіток календули, 3 частини малинового листа.

При гаймориті допускаються парові інгаляції з картопляним відваром. Можна використовувати лавровий лист – опустити сировину в окріп (30 листків на літр), варити 5 хвилин, через 1 годину процідити.

при вагітності

Інгаляційна терапія під час вагітності приваблива тим, що використовуються склади діють місцево. Це ефективно в лікуванні певних захворювань і не шкодить дитині.

Вагітній жінці можна використовувати для інгаляцій наступні засоби:

• для лікування сухого кашлю – алтей, шавлія, липовий цвіт, подорожник, мати-й-мачуху, чебрець у вигляді відварів;
• при вологому кашлі – брусничний лист, багно, евкаліпт, деревій, череду;
• содовий розчин – готується класичним способом, 2 ст. л. на літр води;
• мінеральна вода Боржомі;
• при ларингіті, трахеїті або бронхіті ефірні масла – ялиця, лайм, мирт, евкаліпт, шавлія, кедр, лаванда, сосна;
• при нежиті – розбавлений сік часнику чи цибулі, ефірні масла хвойних рослин.

У дитячому віці

Проведення інгаляцій дітям повинно здійснюватися суворо за правилами. Дітям перших трьох років життя парові процедури не рекомендують, в подальшому їх треба організовувати з усіма пересторогами.

Уважно треба підійти і до вибору лікарських засобів, оскільки багато препаратів протипоказані до певного віку або дітям в принципі. Це стосується і лікарських трав. Перед застосуванням будь-якого засобу треба уважно прочитати інструкцію.

При різних захворюваннях, що супроводжуються кашлем, дітям для інгаляцій призначають Амбробене або Лазолван. Ефективно використовувати також фізрозчин, мінеральну воду. З відхаркувальних засобів дітям дозволяється Пертусин, Мукалтин (таблетку розчиняють в 60 мл фізрозчину).

Строго за призначенням лікаря можуть використовуватися такі препарати, як Беродуал, Пульмикорт, Беротек, Атровент. Застосовують їх при нападах задухи, бронхіальній астмі.

При патологіях горла можна використовувати содовий розчин і різні склади на рослинній основі (Малаві, Тонзилгон, Ротокан), настоянки прополісу, календули. При ангіні добре допомагає цибульний і часниковий сік або їх суміш – засіб треба розводити в 10 частинах води.

У дитячому віці для інгаляцій можна використовувати і різні лікарські трави:

• липовий цвіт;
• сосна;
• ялиця;
• ялівець;
• кедр;
• евкаліпт;
• чорносмородиновий і малиновий лист;
• береза;
• лаванда;
• ромашка.

Настої і відвари готуються стандартним способом. На склянку води беруть 1 ст. л. трави.

Дітям можна робити інгаляції з картопляним відваром. Замість нього добре використовувати лушпиння вівса.

Маленьким дітям найбільш ефективно і безпечно робити інгаляції з небулайзером. Він передбачає наявність маски, тому дитина неминуче буде вдихати лікарський склад. Єдиний мінус – маляті не пояснити, як правильно дихати. Дитина може також злякатися маски, але дорослий може надіти таке ж пристосування і перетворити все в гру.

У будь-якому віці лікування, в тому числі і за допомогою інгаляцій, має призначатися лікарем. Багато захворювань проявляються однаково, а поставити діагноз може тільки фахівець. Самолікування може виявитися не тільки неефективним, а й небезпечним.

Протипоказання до проведення інгаляцій

Інгаляції можна виконувати далеко не всім. Є такі протипоказання до такої процедури:

• індивідуальна непереносимість призначеного препарату;
• підвищена температура тіла (вище 37,5 градусів);
• пневмоторакс – спонтанний, травматичний;
• легенева кровотеча;
• буллезная емфізема легенів;
• аритмія серця;
• тяжка серцева недостатність.

Використання парових інгаляцій (будь-який спосіб) має також додаткові протипоказання:

• ослаблений імунітет;
• схильність до носових кровотеч;
• ВІЛ, СНІД;
• захворювання верхніх дихальних шляхів вірусної етіології;
• хвороби крові.

Інгаляції використовуються в якості основного і допоміжного лікування різних захворювань. Такі процедури можна проводити в домашніх умовах. Важливо дотримуватися техніки проведення інгаляцій, грамотно підбирати лікувальні склади і їх дозування. Правильне лікування призначить лікар.

Інгаляція небулайзером в лікуванні захворювань дихальних шляхів

Інгаляцію сьогодні називають найефективнішим способом лікування захворювань дихальних шляхів. У порівнянні з пігулками і сиропами, цей метод має очевидну перевагу. По-перше, розпорошену ліки стикається майже з усією поверхнею слизової, швидше всмоктується в кров і, як наслідок, дає кращий результат і швидке одужання. По-друге, вплив лікарських речовин йде прямо на дихальні шляхи, минаючи довгий шлях прийому препарату через шлунок. По-третє, за допомогою інгаляції з дихальної системи швидше виводяться мікроби, що полегшує видалення слизу і мокротиння.

У зв’язку з цим велике визнання серед лікарів і пацієнтів отримав небулайзер. Цей прилад перетворює ліки в аерозоль і подає його в дихальні шляхи хворого. Завдяки цьому пристрою, сьогодні інгаляційна терапія доступна не тільки в физиокабинет медичних установ – користуватися небулайзером легко і зручно і в домашніх умовах.

Пацієнти різного віку можуть застосовувати інгаляцію для профілактики нападів бронхіальної астми, для полегшення дихання і поліпшення швидкості вдиху, для прискорення відходження мокроти під час гострих респіраторних захворювань.

Поряд з іншими видами інгаляцій саме небулайзерная є найбільш безпечною, комфортною і сучасної.

Прилад забезпечує безперервну подачу ліки, в зв’язку з чим відсутня необхідність виконання глибоких вдихів-видихів. Ще одне з найбільш важливих переваг небулайзерів – це те, що в них не використовуються пропелленти – речовини, за допомогою яких створюється тиск, що забезпечує розпилення.

У лікуванні яких хвороб ефективне застосування небулайзера?

Інгаляції використовуються не тільки як засіб боротьби і усунення хвороби, а й в якості профілактичних заходів для підтримки імунітету, для лікування грибкових уражень слизової. Спектр хвороб, які піддаються лікуванню за допомогою методу інгаляції, досить широкий, його можна розділити на кілька груп.

• До першої групи належать захворювання, які проявляються нападами і які потребують невідкладного втручання. При загостренні алергічної і астматичної хвороби інгаляція вважається основним методом введення медичного препарату. Препарат для інгаляції призначає алерголог.
• У другій групі – хронічні запальні патології дихальних шляхів: хронічний бронхіт, хронічний риніт та інші. Особливо актуально наявність небулайзера в сім’ях, де є маленькі діти, схильні до частих простудних захворювань. Проводити інгаляцію дитині для лікування кашлю – значить прискорити процес одужання. Оскільки інгаляція є місцевою терапією, вплив ліків йде прямо на вогнища хвороби.
• До третьої групи відносяться гострі респіраторні захворювання: ларингіт, фарингіт, риніт.
• Четверта група – хвороби, пов’язані з професійною діяльністю. До таких небезпечних професій належать актори, шахтарі, хіміки та ін.
• П’ята група – захворювання нервової, ендокринної, серцево-судинної та інших систем.

При якому кашлі рекомендується робити інгаляцію?

Давайте докладніше розглянемо питання, який кашель можна лікувати за допомогою інгаляцій. Найчастіше, інгаляції застосовуються при сухому трахеітном кашлі, що виникає на тлі ГРВІ, який супроводжується першением в горлі і поразкою голосових зв’язок. В цьому випадку інгаляційна терапія знімає набряк гортані.
Ингаляционному лікуванню прекрасно піддається і вологий кашель. При лікуванні вологого кашлю необхідно домогтися розрідження мокротиння і якнайшвидшого виведення її з бронхів. При сухому і вологому кашлі лікарі часто призначають інгаляції з амброгексалом. Препарат відноситься до групи муколітиків і мукорегуляторов і сприяє утворенню слизу. Інгаляцію з флуімуцілом застосовують тільки при в’язкої мокроті для поліпшення відхаркування. Амбробене також використовується для інгаляцій при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів з виділенням в’язкого мокротиння. Для профілактики і симптоматичного лікування бронхіальної астми, а також для усунення нападів ядухи підходять інгаляції на основі Вентолін. Дезінфікуючі властивості широкого спектру дії має диоксидин.Зазвичай інгаляції з диоксидином призначають при тривалому перебігу хвороби після неефективності інших препаратів.
Схему лікування і склад розчину визначає тільки лікар.

Як правильно користуватися небулайзером?

Перед проведенням інгаляції необхідно насамперед ретельно вимити руки з милом, щоб уникнути попадання мікробів. Потім потрібно з’єднати всі частини приладу, уважно вивчивши інструкцію, що додається. Після цього в стаканчик небулайзера вливається необхідну кількість лікарської речовини (не менше 5 мл). Спочатку вливається фізіологічний розчин, потім необхідна доза ліків. Для заправки слід використовувати тільки стерильні голки і шприци. Коли для проведення процедури все готово, надівається маска, і терапію інгаляцій можна починати. Важливо бути впевненим в придатності препарату, тому кожен раз потрібно перевіряти термін придатності.
Багатьох цікавить питання: скільки хвилин потрібно робити інгаляцію небулайзером? Процедуру слід проводити до повного витрачання лікарського розчину. В цілому це займає не більше 10 хвилин. Тривалість одного курсу не повинна перевищувати цей час. Після закінчення всі частини небулайзера промиваються під гарячою водою без застосування будь-яких підручних засобів (щіток або йоржиків), використовуючи звичайний мильний розчин.
1 раз в тиждень прилад потрібно стерилізувати: робити це потрібно або в спеціально призначеному термодезінфекторе, або методом кип’ятіння не менше 10 хвилин (якщо такий метод дозволений в інструкції до вашого небулайзеру), або використовуючи дезінфікуючі засоби з лінійки «Дезавід». Вимитий і висушений небулайзер зберігається в чистому сухому рушнику або серветці.

Правила проведення інгаляції небулайзером

Інгаляції дадуть належний ефект вже через кілька процедур. Однак не всі знають, як все-таки правильно робити інгаляцію за допомогою небулайзера. Існує ряд правил, нехтувати якими не можна:

1. починати інгаляцію потрібно через 1-1,5 години після прийому їжі і проведення серйозних фізичних навантажень;
2. під час процедури не можна відволікатися на читання і розмови;
3. одяг не повинен обмежувати область шиї, щоб не утрудняти дихання;
4. під час інгаляційної терапії не рекомендується куріння;
5. при захворюваннях носоглотки, носа або навколоносових пазух рекомендується проводити назальний інгаляцію (вдихати аерозоль найкраще через ніс), використовуючи маску або спеціальні насадки;
6. при захворюваннях глотки, гортані, трахеї, бронхів і легенів вдихати аерозоль слід через рот, при цьому дихати потрібно рівно. Глибоко вдихнувши, потрібно постаратися затримати дихання на 2 секунди і спокійно видихнути через ніс;
7. перед інгаляцією не потрібно приймати препарати, що покращують відходження мокроти, а також полоскати рот антисептичними засобами;
8. після процедури слід прополоскати рот охолодженої до кімнатної температури кип’яченою водою. Якщо для інгаляції використовувалася маска, також необхідно промити обличчя і очі;
9. приймати їжу, пити і розмовляти заборонено протягом 15-20 хвилин після інгаляції;
10. проводити інгаляції з лікарськими засобами слід до 3 разів на добу.

Коли потрібно робити інгаляції дитині?

Найчастіше дітям призначають інгаляцію небулайзером при абструктівний бронхіті. Процедури з використанням лікарських засобів можна проводити тільки за призначенням лікаря і в суворій відповідності до рекомендацій педіатра. Тривалість інгаляцій для дітей до 5 років повинна складати 3 хвилини, частота – 1-2 рази на добу. Лікувати дитину за допомогою інгалірованіе можна при будь-якому типі кашлю.

Коли не можна використовувати інгаляційний метод?

Незважаючи на ефективність інгаляцій, існує і ряд протипоказань для проведення лікування інгаляціями. Метод не можна використовувати, якщо у хворого виявлено:

• схильність до носових і легеневих кровотеч;
• гнійна ангіна;
• захворювання серцево-судинної системи (серцева недостатність, інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, інсульт);
• патології дихальної системи.

Таким чином, кожен конкретний випадок індивідуальний. Перед проведенням інгаляцій краще проконсультуватися з лікарем з метою виявлення протипоказань.

Які лікарські засоби рекомендовано використовувати для проведення інгаляцій небулайзером?

Для інгаляцій небулайзером фармацевтика випускає спеціальні лікарські розчини різного призначення. Одні використовуються для розрідження мокроти, інші – в якості антибіотиків і антисептиків, алерголог в Мінську призначає як протиалергічні і так далі. Всі препарати і їх дозування визначаються виключно лікарем, який і контролює ефективність їх впливу в ході лікування.
У небулайзера заборонено використовувати масла, так як вони підвищують ризик розвитку алергії (дитячий алерголог повинен попередити до початку лікування) і виникнення так званих «масляних пневмоній». Для масляних інгаляцій використовується спеціальний паровий інгалятор.
У більшості пристроїв можна використовувати суспензії і сиропи – їх застосування може призвести до поломки приладу. Самостійно приготовані відвари і настої трав необхідно проціджувати з особливою ретельністю, щоб в розчині не залишалися зважені частинки.

інгаляції

Інгаляція – (лат. Ihalo – «вдихаю») вдихання лікарських речовин. Інгаляція – лікувальна процедура, не завжди проводиться в кабінеті фізіотерапії або будинку. Цілюще морське повітря або аромати соснового бору – справжнісінька природна інгаляція.

Це страшне слово «інгаляція»

На жаль, для багатьох з нас слово «інгаляція» – майже синонім виразу «середньовічна катування». Виною тому кошмарні спогади родом з дитинства: каструля з вареною картоплею, стовпом валить з неї пар і щільне ковдру на голові для повноти картини і абсолютної відсутності можливості вдихнути хоч ковток нераскаленного повітря. Замість каструлі іноді бував чайник з заваренной лікарської травою. Пора боротися з дитячими страхами! І неправильними уявленнями про інгаляції. Та воістину варварська процедура з минулого в дійсності не має нічого спільного зі справжньою інгаляцій – одним з ефективних методів фізіотерапії.

Переваги інгаляції:

• значно скорочується час всмоктування лікарських засобів;
• цілеспрямоване місцевий вплив ліків на дихальну систему;
• більш висока ефективність мікродісперсний аерозольних форм, в які рідкі ліки перетворюються в ингаляторах;
• менший ризик розвитку побічних ефектів у порівнянні з іншими методами введення антибактеріальних, відхаркувальних, бронхолитических, протизапальних препаратів в організм – ін’єкціями і прийомом таблеток.

Що лікують інгаляціями?

• респіраторні захворювання (ГРВІ): нежить, ларингіт, трахеїт, фарингіт;
• ускладнення після ГРВІ: ларинготрахеїт, риносинусит;
• легеневий синдром муковісцидозу;
• грибкові та бактеріальні захворювання дихальних шляхів;
• бронхіти і пнемонія на 4 останньої стадії дозволу;
• туберкульоз бронхів і легенів.

Крім того, інгаляція просто незамінна в знятті нападів бронхіальної астми.

Як правильно робити інгаляції?

Щоб інгаляція не перетворилася з ефективного методу лікування в марний або навіть шкідливий і болісне захід, досить дотримуватися простих правил, свого роду 9 заповідей інгаляції:

• Ніколи не проводите інгаляцію при температурі тіла вище 37,5о С і не раніше ніж через 1 – 1,5 після їжі або сильних фізичних навантажень.
• Носові і легеневі кровотечі, гірертоніческая хвороба III стадії, дихальна та серцево-судинна недостатність III cтепени – абсолюно протипоказання до інгаляцій.
• Інгаляція – це лікувальна процедура, і час її проведення має бути строго дозовано! «Доза» інгаляції – те саме, що і доза при прийомі ліків. Адже нікому не прийде в голову випити всю упаковку антибіотика разом.

Для дітей: 1 – 2 рази на день по 1 – 3 хвилини.
Для дорослих: 2 – 3 рази на день 5 – 10 хвилин.

А ще краще – дотримуватися дозування, визначену лікарем, в крайньому випадку – інструкцією із застосування інгалятора.

• Лікування нежиті інгаляціями вимагає вдиху через ніс, захворювань легенів і глотки – через рот. Інгаляції, спрямовані на лікування гортані, глотки, трахеї, бронхів, будуть набагато ефективніше, якщо після вдиху затримати дихання на 2 секунди і тільки потім максимально видихнути.
• Дихання при інгаляціях носа не повинно бути напруженим, при вдиханні через рот – див. Вище; одяг не повинен перешкоджати вільному диханню.
• Невелика жертва для ефективності лікування: інгаляція вимагає тиші. Під час інгаляції та протягом години після неї потрібно дотримуватися мовчання.
• Небажано їсти, пити і курити протягом години після інгаляції.
• Проста гігієна: перед проведенням інгаляції мийте руки, якщо інгаляція проводиться дитині – йому теж.
• Дезинфікуйте інгалятор після кожного застосування і не використовуйте масляні препарати в ультразвукових приладах.

І зовсім зайве – розпарювати все обличчя, приймаючи інгаляції. Через шкіру обличчя цілющі речовини ніяк не всмоктуються.

Які бувають інгаляції?

За температурі розрізняють інгаляції :

Інгаляції з киплячою водою небезпечні для здоров’я! Занадто гаряча пара викликає опіки верхніх дихальних шляхів. При правильному проведенні парових інгаляцій максимальна допустима температура пара – 52 – 57 о С.

По виду використовуваного лікарського засобу розрізняють інгаляції :

Під час сухих інгаляцій розпорошується лікарський розчин змішується з гарячим сухим повітрям. Після випаровування води зважені в повітрі частки вдихаются і проникають глибоко в легені. Сухі інгаляції використовуються головним чином при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Для розпилення порошкового лікарської речовини існують і прості порошковдувателя. Гідність сухий інгаляції полягає в тому, що вона дозволяє точніше дозувати лікарську речовину в порівнянні з вологими.

Масляні інгаляції застосовуються для створення захисної плівки на слизовій оболонці дихальних шляхів при запальних процесах гипертрофического характеру (з утворенням кірок) і з профілактичною метою.

Категорично заборонено застосування масляних інгаляцій для працюючих на шкідливих виробництвах з великою кількістю будь-сухого пилу (мука, азбест і ін.)! Змішуючись з пилом, масло створює в просвіті бронхів щільні пробки. В результаті в закупорених просвітах бронхів розвивається запалення.

При порушенні дренажної фунции бронхів масляні інгаляції призводять до небажаного зайвого скупчення жиру в бронхах.

мінеральні інгаляції

Мінеральні інгаляції займають особливе місце. По суті, це спосіб прийому мінеральної води всередину, але тільки в розпиленому вигляді та через дихальні шляхи. Мінеральні інгаляції ефективні при лікуванні хронічного риніту, бронхіальної астми, алергічних захворювань, фарингіту, тонзиліту, ларинготрахеїту, бронхіту, залишкових явищ після запалення легенів, пиловий хвороби легенів – пневмокониоза і навіть діатезу, подагри, ревматизму (радон інгаляції).

Для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів використовують всім відомі мінеральні води.

При гострих і загостреннях хронічних захворювань для інгаляцій використовують :

При хронічних рінофарінголарінгітах :

• содові «Боржомі», «Лужанська», «Діліжан», «Саирме»;
• сульфітні (сірководневі) «Екмері», «Єсентуки», «Мацеста», «Пятигорск»;
• вуглекислі «Смирновська», «Славяновская».

За допомогою інгалятора бальнеологічний курорт можна влаштувати і вдома. Температура мінеральної води повинна бути 35 – 38о С. Воду обов’язково відстояти для дегазації. Тривалість мінеральної інгаляції – 10 хвилин (5 хвилин вдихати через ніс, наступні 5 хвилин – через рот), 3 – 4 рази на день, курс – 10 – 15 процедур.

інгалятор

Використання інгалятора робить процедуру інгаляції набагато дієвіше, ніж просте вдихання пара над каструлькою. Якщо в будинку є часто хворіють на простудні або бронхолегеневі захворювання, варто обзавестися інгалятором. Вони бувають різних типів, але при їх домашньому використанні виникає ряд труднощів, наприклад, не завжди просто скоординувати глибокий вдих і натискання клапана інгалятора, особливо коли мова про маленьких дітей.

Небулайзер – останнє слово в інгаляціях

Вирішили проблему інгалятори нового покоління – Турбухалером (інгалятори сухого пудри), спейсери (пристрої для точного дозування аерозольних препаратів, свого роду перехідники між інгалятором і носоглоткою приймає інгаляцію) і небулайзери. У камері небулайзара лікарський розчин розпорошується до аерозолю і подається в дихальні шляхи. Від хворого не потрібно ніяких додаткових дій або підстроювання дихання під ритм роботи інгалятора. Тому небулайзер відмінно підходить для домашнього лікування як немовлят, так і літніх людей, зняття нападів алергії і астми.

Інгаляції без інгалятора (підручними засобами)

Якщо Ви ще не обзавелися інгалятором, його можна зробити з підручних засобів. Проста воронка з згорнутого картону, надіта на носик чайника для заварювання, – ось Вам і тимчасова експрес-система для інгаляцій. Більш вдосконалений варіант – до чайнику через гумову трубку завдовжки близько 20 см приєднується «маска для інгаляцій» – пластмасова воронка.

Інгаляції при нежиті

Швидке полегшення при скупченні слизу і утруднене дихання під час нежиті приносять парові інгаляції з ефірними маслами. Якщо нежить тільки почався, допоможе масло перцевої м’яти, особливо в поєднанні з маслами евкаліпта і мелалеукі. Тривалий нежить здасться під впливом парових інгаляцій з маслами сосни, ромашки, лаванди і мелалеукі. Їх можна використовувати окремо і в поєднанні один з одним.

Масляні інгаляції можна замінити паровими з відварами трав.

Інгаляції при гострому нежиті

На 1 літр окропу по жмені листя перцевої м’яти, евкаліпта і квітів ромашки або соснових бруньок. Як і масла, трави можна застосовувати окремо, можна в комбінації.

Інгаляції при хронічному нежитю

• змішати настій мати-й-мачухи (на 200 мл води 15 г листя трави) і відвар стебел і листя ожини (на 200 мл води 20 г стебел і листя).
• змішати настої з листя малини (малини: 200 мл води, 20 г трави) і квітів календули (200 мл води, 10 г трави).

Інгаляції при застуді

Для лікування простудних захворювань і ГРВІ в домашніх умовах добре підходять медові інгаляції. Вони не вимагають постійного лікарського нагляду. Натуральний квітковий мед має відмінно виражену протизапальну дію.

У 100 мл води розчинити 1 – 2 чайні ложки меду.

Розчин повинен бути завжди свіжоприготовленим. На одну інгаляцію – 5 мл розчину. Проводити 2 рази в день.

Інгаляції соком цибулі і часнику

У 5 мл води або фізіологічного розчину додати 3 краплі свіжого соку цибулі або часнику. Надають виражену антимікробну дію.

Інгаляції соком каланхое

У 5 мл води або фізіологічного розчину додати 1 мл соку каланхое. Мають протизапальну і противірусну дію.

Інгаляції ефірними маслами

На 200 мл води 2 краплі будь-якого з масел – ялиці, сосни, евкаліпта.

Інгаляції при кашлі

Необхідно пам’ятати, що при гнійної ангіні, набряклості і підвищеній температурі інгаляції протипоказані. Оптимальний варіант інгаляцій при кашлі – з використанням небулайзера. Сьогодні існує безліч різновидів, дозволяють застосовувати не тільки відвари трав, а й ефірні масла.

Від болю в горлі позбавлять парові інгаляції

• з відварами трав шавлії, ромашки, материнки, чебрецю (на склянку води столова ложка трав);
• з ефірними маслами – ментоловим, смерековим, сосновим, евкаліптовим (на півсклянки води 10 крапель одного з масел).

відхаркувальні інгаляції

• відвари багна, девятисила, мати-й-мачухи, чебрецю (пропорції см. вище);
• настоянка на «Боржомі» суміші квіток календули, звіробою, ромашки, шавлії, евкаліпта (на склянку води столова ложка суміші трав);
• аптечні настоянки хлорофіліпту або календули.

Інгаляції при сухому кашлі

Масляні: обліпихи, персикове, евкаліптова олії, прополіс з оливковою олією (на 100 мл води не більше 5 крапель масла). 5 хвилин 1 – 2 рази на день протягом тижня.

Інгаляції при бронхіті

на 200 мл води масляна суміш з 2 крапель м’яти, 1 краплі шавлії, евкаліпта і лаванди по 2 краплі, лимонної полину – 4.

Інгаляції для дітей

Перше правило дитячих інгаляцій – ніякого окропу! Тільки тепло-вологі (30 – 40о С) і вологі (до 30о С) інгаляції. Тривалість від 1 до 3 хвилин, 1 – 2 рази на день. І пам’ятайте, передозування ефірних масел викликає сухість слизових оболонок.

Для відходження мокроти

При запаленні мигдалин

• сік цибулі і часнику в співвідношенні 1 (сік): 10 (вода);
• відвари з подрібненої хвої кедра, ялиці, сосни, ялівцю, липового цвіту, листя чорної смородини, дуба, берези, евкаліпта, квітів ромашки, лаванди (250 мл води на 1 столову ложку збору).

Інфекції верхніх дихальних шляхів

При ГРВІ для зовсім маленьких відмінний спосіб аромаінгаляціі: нанести краплю евкаліптової олії або олії чайного дерева на комірець. Але Ви повинні бути впевнені, що у дитини немає атонического дерматиту.

Корисно вдихання фітонцидів, що виділяються кашкою цибулі і часнику в перші 10 – 15 хвилин після її приготування. Досить розкласти по кімнаті, в якій знаходиться малюк, кашку в будь-якої ємності.

Інгаляції при вагітності

Ці інгаляції є найбезпечнішим способом лікування застуд, так як вони не мають жодного впливу на роботу внутрішніх органів і на малюка.

Особливих протипоказань для інгаляцій при вагітності немає. Єдина рекомендація – зробити тест на переносимість перед проведенням інгаляцій з ефірними маслами, щоб виключити ризик алергічної реакції. Нанесіть краплю олії на внутрішню сторону передпліччя, там де в дитинстві Вам робили пробу Манту. Якщо через 30 хвилин – годину не відбудеться ніяких змін, інгаляція з цим маслом принесе Вам тільки користь.

Інгаляції з ефірними маслами при вагітності не повинні тривати довше 5 – 7 хвилин!

Рецепти інгаляцій при вагітності

Рецепти інгаляцій при вагітності не відрізняються від рецептів інгаляцій при не настільки «форс-мажорному» положенні.

Сухий кашель при вагітності

Відвари алтея, подорожника, липового цвіту, шавлії, чебрецю, ромашки, звіробою.

Вологий кашель при вагітності

• відвари листя брусниці, деревію, багна, евкаліпта, череди, квітів мати-й-мачухи.
• «Боржомі» або розчин соди (2 – 3 столові ложки на літр води).

Ларингіт, трахеїт, бронхіт при вагітності

Інгаляції з ефірними маслами лайма, ялиці, мирта, шавлії, лепехи, розмарину, евкаліпта, кедра, лаванди, сосни, троянди.

Нежить при вагітності

Консультація у Вашого гінеколога ніколи не буде зайвою перед застосуванням будь-якого лікування, навіть такого безпечного, як інгаляції.

Додати коментар

Коментарі

Дякую за змістовну статтю про інгаляції, де представлено чіткий поділ лікування в залежності від віку та стану здоров’я хворого. Багато нового для себе дізналася про збори трав і поєднаннях масел.

У мене хронічний бронхіт. Купила свого часу недорогий Ингалятор «Запахи Здоров’я» (в рази відрізняється від дорогих небулайзерів), він допомагає мені продовжувати періоди ремісії. Інгалятор простий і зручний в застосуванні і є чудовою альтернативою чайнику з лійкою. Як я робила: в ємність (в ній 7 осередків) для ефірних масел додавала масло евкаліпта, ялиці, м’яти, лимона і шавлії. Починала дихати з 5 хв., Потім перейшла на 8-10 хв. Уже через кілька днів відчула поліпшення, кашель вже став не таким сухим і болісним, покращує з чшілось відходження мокроти. Таку терапію проводжу протягом 10-15 днів (приблизно півмісяця), самопочуття в цілому швидко приходить в норму.

Інгаляція в домашніх умовах

Холодна пора року часто підносить нам простудні захворювання. Лікування медикаментами ніхто не скасовує, але є більш проста і корисна процедура, щоб полегшити стан хворого. У даній статті буде розказано, як проводити інгаляцію в домашніх умовах.

З чим робити інгаляції

Інгаляції більше тяжіють до народної медицини. Сучасні лікарі призначають їх як доповнення до медикаментозного лікування. Для кожного захворювання є особливий перелік компонентів (медикаментів, трав, ефірних масел), які сприятливо впливають на стан пацієнта. Такі процедури допомагають зняти набряклість, зменшують нежить, дозволяють вільно дихати і позбавляють від кашлю.

при нежиті

Нежить супроводжує будь застуда. Однак перед інгаляцією обов’язково переконайтеся, що нежить не є наслідком алергічної реакції. В цьому випадку процедура проводиться інакше.

Якщо нежить все ж викликаний застудою, то можна використовувати:

1. картопляний відвар (тільки в перший день застуди);
2. ефірні масла: ялицеве, евкаліптова, кедрове, ялівцеві;
3. назальні краплі «Піносол», так як вони складаються з ефірних масел;
4. трав’яний відвар з квіток ромашки, м’яти, лаванди, хвойних шишок.

Також нежить добре прибирає соляної або содовий розчин. Для цього на 1 літр гарячої води береться 1 ст. ложка речовини.

Якщо є компресорний небулайзер, то використовуйте:

1. мінеральну воду;
2. фізіологічний розчин;
3. фурацилін;
4. настоянку прополісу;
5. антибіотики, який пропише лікар.

Порада: «Якщо виділення з носа придбали жовтий або зелений колір, то інгаляції варто припинити».

при кашлі

Кашель буває двох типів: сухий і вологий. Кожен тип має своє лікування.

Якщо кашель сухий, то необхідно зняти спазми (позиви кашляти) і розрідити мокротиння. Для цього підійде:

1. сода;
2. ефірне масло гвоздікіевкаліптапіхти;
3. ромашка;
4. солодка;
5. шавлія;
6. мати й мачуха.

Дихати парами при хворому горлі і кашлі потрібно вранці і ввечері протягом 15 хвилин.

Мокрий кашель

Лікувати мокрий кашель з використанням каструлі можна тими ж способами, якими лікують сухий кашель, але краще придбати компресорний небулайзер. З його допомогою можна робити інгаляції з різними сиропами від кашлю:

Під час такої процедури лікарські засоби доставляються відразу в дихальну систему, що значно прискорює одужання.

при бронхіті

Робити парові інгаляції над каструлею при бронхіті не варто з кількох причин:

1. у хворого не повинно бути підвищеної температури, яка часто супроводжує бронхіт;
2. полегшення від інгаляції буде короткочасним і не вилікує хворобу;
3. гаряча пара створює сприятливе середовище для розмноження хвороботворних бактерій в бронхах, що може привести до патології.

З небулайзером використовують такі лікарські засоби:

• Бромексін;
• Амбробене;
• Доктор Мом;
• Сальгім;
• беродуал;
• Лазолван.

Бронхіт – небезпечне захворювання, яке має лікуватися під наглядом лікаря.

при гаймориті

Робити інгаляції без небулайзера при гаймориті досить важко: не можна перегрівати навколоносових пазух. Також над каструлею доведеться нахиляти голову, що дуже болісно при гаймориті.

Якщо використовувати небулайзер немає можливості, то в каструлю з гарячою водою додайте сіль (вона розріджує гнійні відкладення). Також використовуйте для процедури відвар з деревію, евкаліпта, ромашки, шавлії.

З небулайзером можна використовувати:

1. фурацилін;
2. фізіологічний розчин;
3. мінеральна вода «Нарзан», «Боржомі», «Єсентуки», «Новотерская»;
4. хлорид натрію;
5. Інтерферон.

Порада: «Робити інгаляції при гаймориті можна після застосування судинозвужувальних крапель:« Нафтизин »,« ксиліт »,« Длянос ».

При температурі

Якщо температура тіла перевищує 37,5 °, то гарячі парові інгаляції заборонені! Температура означає, що організм бореться з інфекцією. Коли робиться гаряча інгаляція, то організм змушений витрачати на її засвоєння додаткові сили. Максимум – можна подихати над теплою водою, щоб зволожити дихальну систему. Небулайзер не виробляє гаряча пара, але використовувати його при температурі вище 38 ° також не слід.

При температурі можна скористатися:

Найкраще перед процедурою збити температуру, і тільки потім приготуватися до процедури.

при астмі

Відразу варто відзначити, що бронхіальна астма – небезпечне захворювання, при якому потрібно своєчасне, якісне лікування. Є кілька видів препаратів, що призначаються при бронхіальній астмі:

• для розширення бронхів: Беротек, сульфат магнію, Беродуал;
• для розрідження мокротиння: фізіологічний розчин, Лазолван;
• для зупинки задухи: кромогліціевой кислота;

У домашніх умовах парові інгаляції не можна робити прямо під час нападу. Коли задуха спало, то можна застосувати наступні інгаляції:

1. Одну велику цибулину і чесночіни очистити руками від лушпиння, порізати і подрібнити у блендері. Кашку залити 300 мл окропу і настоювати 10-15 хвилин. Проводиться інгаляції повинні вранці і ввечері протягом двох тижнів.
2. Столову ложку евкаліпта прокип’ятити в каструлі протягом 15 хвилин. Дати настоятися і робити інгаляцію 3 рази на добу протягом 15-20 днів.
3. Настоянку прополісу змішати з персиковим маслом (1: 2) і залити гарячою водою (1: 3). Процедура триває 5-10 хвилин.

Все інгаляції правильно проводити курсами в 15-20 днів. Через кілька місяців повторювати курс.

Інгаляції з ефірними маслами

Ефірні масла хороші тим, що їх можна використовувати різними способами.

Порада: «Не використовуйте ефірні масла для інгаляції небулайзером – пристрій може вийти з ладу».

У аромалампу додається 5-10 крапель олії, запалюється свічка. Аромат швидко поширюється по кімнаті. Такі інгаляції зручні тим, що не треба витрачати час, сидячи з каструлею або тримаючи руками небулайзер.

Великий плюс такої процедури в тому, що пристрій не тільки ароматизує квартиру, але ще і зволожує повітря, що сприяє розрідженню слизу в бронхах і навколоносових пазухах. Мокрота буде відходити легше, в носі не утворюється кірка.

Ефірними маслами можна натирати шкіру на скронях, грудній клітці, під носом.

Якщо під час сну мучать напади кашлю або алергії, то корисно нанести кілька крапель олії на шматочок тканини і покласти її в метрі від ліжка.

Порада: «Для нічних інгаляцій підходить масло лаванди, троянди, іланг-іланг, ромашки, кедра, ялівцю».

Хвойні інгаляції

У хвойному лісі повітря чисте, легко дихається. Ефірні масла хвойних дерев допомагають зняти набряклість, роблять дихання більш спокійним, рівним. Є кілька рецептів для хвойних інгаляцій в домашніх умовах:

1. Зберіть 200 гр. соснових або ялинових голок. Промийте водою і залийте 300 мл. окропу. Хворий повинен сховатися рушником і вдихати пари 15-20хвилин.
2. Кілька ялинових шишок заливають окропом і дихають над парою.
3. Найпростіший спосіб – використовувати хвойні ефірні масла, додані в аромалампу або чашу з окропом.

Порада: «Найкращий спосіб отримати користь від хвойних дерев – посидіти у ванній з провареними хвойними голками і шишками».

Інгалятор своїми руками

Куплені інгалятори мають масу переваг, але на них потрібно витрачати гроші. Якщо хвороба почалася раптово, то можна провести інгаляцію без інгалятора, використовуючи подручниевещі, які 100% є у кожного в будинку.

Інгалятор з пластикової пляшки

За допомогою звичайної пластикової пляшки можна змайструвати непоганий саморобний інгалятор. Є мінімум два варіанти, як зробити інгалятор.

Для цього буде потрібно приготувати:

1. пластикова пляшка 1-2 літрова;
2. скляна банка;
3. пластмасова кришка для банки;
4. трубочка;
5. изолента або скотч.

Перший варіант

Пластикову пляшку розрізаємо навпіл. З верхньої частини вирізаємо овал так, щоб з горлечка вийшло щось схоже на кисневу маску. Така форма дозволить тримати маску максимально близько до обличчя, тому не буде виходити занадто багато пара повз особи. З метою безпеки варто обмотати обрізаний кінець пляшки ізолентою, щоб не подряпати обличчя.

У кришці від банки треба зробити два отвори. Перше – для шийки пляшки; друге – для того, щоб вставити туди трубочку.

Порада: «Замість гумової трубочки можна використовувати звичайну соломинку для лимонаду».

Кришку надіти на банку. Шийка пляшки протягнути в більшу дірку, можна додатково закріпити її ізоляційною стрічкою або скотчем. Соломинку протягнути в менший отвір.

Саморобний інгалятор з підручних предметів готовий!

Другий варіант

Другий спосіб не суттєво відрізняється від першого. Багатьом даний варіант подобається більше, ніж попередній, так як пара не розсіюється.

Для цього потрібні ті ж предмети, крім кришки. Потрібно обрізати пластикову пляшку навпіл. Горловина банки повинна ідеально підходити під діаметр обрізаної частини пляшки, або бути трохи менше. Банку поєднуємо з обрізаної частиною пляшки і скріплюємо все ізолентою або скотчем. Соломинку, через яку буде входити повітря, необхідно вставити в заздалегідь виконану дірку в пляшці. Приготований відвар вливається через горловину пляшки.

Чим замінити небулайзер в домашніх умовах

Небулайзер – це подарунок технологічного прогресу. Його можна купити практично в будь-якій аптеці. Але раніше їх не було і наші мами, бабусі справлялися своїми силами і використовували кмітливість для подібних процедур.

Завдання небулайзера – доставляти лікарські препарати відразу в дихальні шляхи. У цьому його явну перевагу перед сиропами і таблетками, які починають діяти тільки після всмоктування в кров. Ще один плюс – він мобільний і можна робити процедуру в поїздках. Якщо небулайзера немає, а інгаляції робити треба, то варто звернутися до перевірених роками способами.

Виглядає, як скляна трубка з декількома поглибленнями. Така трубка була дуже поширена в СРСР, тому є у багатьох вдома, як спадок, передане поколіннями. Користуватися нею дуже просто: в саму трубку наливається кілька крапель ефірного масла. Низ трубки поринає в гарячу воду (не окріп, інакше скло лопне). Масло нагрівається і його парами дихають через інший кінець трубки. Процедуру повторювати 2 рази на день.

Найдоступніший метод – використовувати каструлю. Для проведення процедури необхідно закип’ятити воду, додати в неї ромашку, шкірку апельсина і лимона. Також можна крапнути кілька крапель ефірних масел. Хворий повинен накрити голову великим рушником, нахилитися над каструлею і дихати лікувальним парою. Ще один популярний спосіб – дихати над вареною картоплею.

Для процедури беруть чайник, краще невеликого розміру з маленьким носиком. Воду налити в чайник і нагріти, додати 2-5 крапель ефірних масел або зробити трав’яний відвар. Можна дихати прямо через носик – пара не буде випаровуватися. Якщо дихати важко, то потрібно звернути аркуш паперу у вигляді конуса і вставити його в носик чайника.

Всі страждають кашлем і нежитем помічають, що під час купання у ванній або під душем стає легше дихати. Пояснення просте – там вологе повітря. Використання ванної кімнати для полегшення стану хворого – це справжня знахідка для мам, які не можуть змусити дитину використовувати для процедури небулайзер. Потрібно просто набрати ванну водою, можна тепло-гарячої, щоб виділився пар. З дитиною потрібно посидіти або пограти там протягом півгодини. Процедуру повторювати рази 3-4 в день.

Інгаляція – потужний помічник в боротьбі з простудними захворюваннями. У такої процедури практично немає протипоказань. Максимальної ефективності процедура досягає при поєднанні з медикаментозним лікуванням, прописаним лікарем.

Важливо дотримуватися деяких правил:

1. при інгаляції над каструлею можна дихати над занадто гарячою парою;
2. якщо додаєте ефірні масла, то переконаєтеся, що на них немає алергії;
3. не залишайте дітей без нагляду, особливо, якщо інгаляції проводяться без небулайзера.

Напишіть в коментарях, чи користуєтеся ви небулайзером? Як діти ставляться до таких процедур? Багато батьків купують дитячий небулайзер в формі звіряток, розфарбований в яскраві кольори. Чи допомагають такі хитрощі відвернути увагу дитини і правильно провести процедуру?

Діліться статтею в соціальних мережах і не забудьте оцінити інформативність матеріалу. Дякую за увагу!