Перукар — усе що потрібно знати про професію

Щоби бути успішним перукарем із великою клієнтською базою, у наш час не достатньо вміти лише акуратно підстригати волосся і робити модні укладки. Майстер перукарської справи сьогодні — це перукар, колорист, стиліст і психолог водночас.

Хто такий перукар та які в нього обов’язки?

Перукар — це багатофункціональний спеціаліст, який підстригає, вкладає, фарбує та доглядає за волоссям клієнтів. Успіх та популярність такого майстра залежать від його вмінь, таланту, навичок та переліку послуг, які він може надати. Хороший фахівець здатен працювати в різних напрямах — стригти чоловіків і жінок, робити укладки різної складності, застосовувати різні техніки фарбування. Проте в наш час більш актуальною є тенденція поділу майстрів перукарської справи на вузьких спеціалістів:

• жіночий — займається жіночими стрижками та укладками, опанував різні техніки фарбування, може підібрати зачіску, зважаючи на типаж зовнішності та вік клієнтки;
• чоловічий — підстригає та укладає не тільки волосся, а й бороду;
• дитячий — вміє працювати з дитячим волоссям, під час роботи дотримується особливих правил безпеки;
• перукар-стиліст — підстригає, укладає, фарбує волосся відповідно до замовлення клієнта, а також підбирає варіант зачіски, зважаючи на особливості зовнішності та модні тенденції;
• колорист — знає різні техніки фарбування та освітлення волосся, вміє правильно працювати з різними видами фарб;
• брейдер — майстер, який спеціалізується на плетінні африканських кісок, дредів, джгутів тощо.

Також є перукарі-трихологи, барбери, фахівці з нарощування волосся.

Робота перукаря: що потрібно знати

Перелік того, що потрібно знати перукарю для успішної роботи, доволі великий. Фахівець має:

• вміти стригти та фарбувати в різних техніках;
• знати про властивості фарб, освітлювачів, засобів для завивки та як їх поєднувати та застосовувати;
• вміти працювати з різними видами перукарського інструментарію та пристроями для стайлінгу.

Навіть початківець має вміти виконувати стандартні стрижки, а також святкові укладки й зачіски.

Де може працювати перукар?

Якщо ваша професія — перукар, то у вас на вибір може бути декілька варіантів працевлаштування:

Майстри перукарської справи можуть працювати в компаніях, які займаються організацією весіль «під ключ». Такі фахівці незамінні в театральній, кіно- і модній індустрії, на телебаченні, у рекламних агентствах. Досвідчені майстри можуть відкривати власні школи перукарського мистецтва, проводити навчальні майстер-класи, курси.

Які здібності необхідні для перукаря?

Опанувати перукарську професію варто людям комунікабельним, тактовним, терплячим, акуратним, уважним до деталей. Для такого фахівця важливо мати добрий зір, гарний смак і адекватне сприйняття кольорів, бути фізично витривалим. Людям з алергією, захворюваннями опорно-рухового апарату робота перукарем може бути протипоказана.

Попит професії перукаря

Майстер перукарської справи — одна з найбільш популярних професій у сегменті обслуговування. Хороший перукар без особливих складнощів зможе працевлаштуватися чи відкрити власну справу в будь-якому регіоні України. Високо цінується робота перукаря за кордоном.

Професія перукар плюси й мінуси

Основні переваги професії:

• можливість реалізувати власний творчий потенціал;
• хороші перспективи працевлаштування;
• зарплата залежить від майстерності та працелюбства майстра;
• можливість працювати за гнучким графіком, зокрема вдома;
• відсутність вікових обмежень для освоєння спеціальності;
• можливість знайомитись із цікавими людьми.

У цієї спеціальності є і певні мінуси:

• високе фізичне навантаження;
• перукарські інструменти й обладнання для власної майстерні коштують дорого;
• висока конкуренція спонукає до постійного вдосконалення;
• регулярний контакт із засобами для стайлінгу, фарбування волосся.

Проте, якщо дотримуватися правил гігієни та режиму праці, вдасться уникнути негативного впливу професії на здоров’я та отримувати від перукарської справи більше плюсів, ніж мінусів.

Як стати перукарем?

Якісна освіта — запорука успішної роботи в цій сфері. А варіантів для навчання чимало: від вишів і училищ до різноманітних майстер-класів і тренінгів. Також за бажання можна відшукати приватні й державні курси перукарів, які проходять в очному форматі. Тим, хто віддає перевагу дистанційному навчанню, корисними можуть бути онлайн-курси перукаря. Хоча такий варіант вважається більш корисним для тих, хто бажає поглибити власні знання чи в загальних рисах познайомитися з професією.

У середньому навчання перукарської майстерності триває недовго — від 3 місяців до 1 року. Довше доведеться вчитися тим, кого цікавить професія стиліст-перукар. Однак і майстерність таких фахівців також вища.

Як знайти роботу?

Способів пошуку роботи для перукаря-початківця чи досвідченого майстра чимало: від «сарафанного радіо» й соцмереж до послуг агентств із працевлаштування. А є і простіші й доволі дієві варіанти:

• написати резюме перукаря, скориставшись шаблоном;
• розмістити оголошення про надання перукарських послуг на OLX.

До речі, станом на березень 2023 року таким варіантом пошуку роботи скористалося понад 1700 осіб, які вже розмістили свої оголошення про послуги перукаря на OLX. Головна перевага такого методу — оголошення можуть побачити тисячі людей із різних куточків України, тож шанси знайти хорошу роботу дуже високі.

Скільки заробляє перукар?

Зарплата перукаря залежить від низки чинників:

• досвід і кваліфікація;
• майстерність, знання перукарських технік;
• локація перукарні;
• специфіка роботи — найманий працівник чи праця на себе.

Проте якщо аналізувати середні зарплати в Україні, то станом на березень 2023 року перукарі отримували в місяць близько 14000 грн. Середня зарплата в січні становила 13500 грн, а в листопаді минулого року — у межах 12500 грн.

Колорист

Колорист – укладач кольору, фахівець зі змішування барвників, підбору кольорової гами. Від лат. color – фарба, колір.
Особливості професії
Колорист – професія різнопланова. У деяких галузях вона вимагає від майстра освіти технолога. Це залежить й від особливостей виробництва та виконуваних функцій.
Наприклад, технолог-колорист може сам займатися розробкою нових кольорів і рецептури змішування барвників. Колористові-виконавцю достатньо користуватися вже існуючими технологічними картами та рецептурами.
На текстильних підприємствах. Технолог-колорист займається колористичним оформленням тканин. Він розробляє варіанти малюнків і колірних рішень, аналізує концентрацію кожного барвника, стежить, щоб кожен вибраний відтнок витримувався в процесі виробництва.
На шкіряних підприємствах. Керуючись технологічними картами та рецептурами, колорист змішує барвники, робить пробне фарбування зразків шкіри. Коли досягнута відповідність зразку, передає отриману суміш у виробництво.
У целюлозно-паперовій промисловості колорист займається фарбуванням паперової маси. У своєму розпорядженні він має колірні зразки. Змішуючи різні барвники, підбираючи концентрацію, він домагається потрібного відтінку. Замінює концентрацію кожного барвника, щоб керуватися формулою для подальшої роботи. Потім він контролює колір готового паперу.
Забарвленням волосся займається колорист-перукар.
У друкарні. Як і при виробництві паперу, колорист отримує у своє розпорядження зразок – оригінал-макет майбутнього виробу, розроблений на комп’ютері. Звіряючись з оригіналом, колорист розробляє співвідношення фарб, регулює їхню концентрацію. Перед запуском друку тиражу робить пробні відбитки.
На підприємствах з авторемонту колорист (колорист-маляр) займається фарбуванням автомобілів. Клієнт вибирає в картотеці зразків потрібний колір, і колорист, змішуючи фарби, підбирає потрібний відтінок.
На автомобільних заводах колорист, підібравши колір, передає отриману суміш до фарбувального цеху.
Виробництво фарби. Тут колорист також керується еталоном, розраховує кількість основного та додаткових барвників для підгонки кольору для запуску у виробництво.
Важливі якості
Гарне колірний зір, методичність.
При алергії на фарбу така робота протипоказана.
Знання та навички
Колорист повинен знати властивості барвників, методи змішування барвників та розрахунку їх співвідношення, знати норми витрати барвників і розріджувачів.
Де вчать
Освіту технолога можна отримати в технікумі відповідної галузі. В інших випадках достатньо початкової професійної освіти.