Амоксил – інструкція, застосування, аналоги Амоксил

Амоксицилін – напівсинтетичний амінопеніцеліновий антибіотик широкого спектру дії для перорального застосування. Пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Має широкий спектр антимікробної дії.

Застосування Амоксилу

Інфекції органів дихання, сечостатевої системи, травного тракту (у тому числі в комбінації з метронідазолом або кларитроміцином застосовують для лікування захворювань, асоційованих з Helicobacter pylori), шкіри і м’яких тканин, спричинені чутливими до лікарського засобу мікроорганізмами).

Амоксил: склад і форма випуску Амоксил

Діюча речовина: amoxicillin; 1 таблетка містить амоксициліну тригідрату, у перерахуванні на амоксицилін – 250 мг або 500 мг. Допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кальцію стеарат.

Таблетки білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні з фаскою і рискою.

По 10 таблеток в блістері, по 2 блістери в пачці. Відпускається за рецептом. Виробник: ПАТ «Київмедпрепарат» (Україна, 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 139). Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 ° С. Зберігайте у недоступному для дітей місці.

Амоксил: як приймати Амоксил

Діапазон доз при застосуванні препарату Амоксил дуже широкий. Дозу, частоту введення і тривалість лікування лікар встановлює індивідуально.

Дорослим і дітям з масою тіла понад 40 кг приймати від 250 мг до 500 мг препарату Амоксил 3 рази на добу. При синуситі, пневмонії та інших тяжких інфекціях слід приймати від 500 мг до 1000 мг тричі на добу. Добову дозу можна збільшити максимум до 6 м

Дітям з масою тіла менше 40 кг в основному приймати 40-90 мг / кг / добу препарату Амоксил щодня у 3 прийоми або від 25 мг до 45 мг / кг / добу у два прийоми. Максимальна добова доза для дітей становить 100 мг / кг маси тіла.

У разі інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості препарат приймати протягом 7 днів. Однак при інфекціях, спричинених стрептококами, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.

При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій з тяжким перебігом дози препарату повинні визначатися з урахуванням клінічної картини захворювання.

Прийом препарату слід продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.

Амоксил можна застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю.

При тяжкій нирковій недостатності.

При порушенні функції печінки корекція дози не потрібна.

Амоксил можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетку слід ковтати, запиваючи рідиною. Під час лікування препаратом Амоксил пацієнту рекомендується пити більше рідини, ніж зазвичай.

Дітям до 5 років призначають інші лікарські форми амоксициліну.

Передозування може викликати нудоту, блювоту, діарею. У пацієнтів з порушеннями функції нирок або у пацієнтів, які отримували високі дози препарату, можуть виникнути судоми. У таких випадках слід викликати блювоту або провести промивання шлунка, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний послаблюючий засіб.

Амоксил: протипоказання, побічні ефекти

• Еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія (включаючи важку нейтропенію і агранулоцитоз), оборотна тромбоцитопенія, панцитопенія, мієлосупресія, гранулоцитопенія, збільшення часу кровотечі і протромбінового індексу;
• важкі алергічні реакції, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, набряк гортані, сироваткову хворобу, алергічний васкуліт, анафілактичний шок, енантема, гіперемія, гарячка;
• діарея і нудота, блювота, метеоризм, дискомфорт і біль в животі, м’який стілець, свербіж в області ануса, втрата апетиту, енантема (особливо в області рота), сухість у роті, порушення смаку;
• безсоння, втрата свідомості, головний біль, гіперкінезія, сплутаність свідомості, гіперактивність, запаморочення, судоми;
• гепатит, холестатична жовтяниця, помірне і короткочасне підвищення рівня печінкових ферментів;
• шкірний висип, кропив’янка, свербіж, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний та ексфоліативний дерматити реакція на лікарський засіб, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз;
• гострий інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Аналоги Амоксил

• Абіклав
• Амоксиклав
• Амоксікомб
• Аугментин
• Бактоклав

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Амоксицилін – інструкція, застосування, аналоги препарату

Амоксицилін — напівсинтетичний амінопеніциліновий антибіотик широкого спектра дії для перорального застосування. Пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Має широкий спектр антимікробної дії.

Застосування Амоксициліну

Препарат вживають у випадках: інфекції шкіри та м’яких тканин; гострого бактеріального синуситу; гострого отиту середнього вуха; гострого стрептококового тонзиліту і фарингіту; загострення хронічного бронхіту; негоспітальної пневмонії; гострого циститу; безсимптомної бактеріурії у період вагітності; гострого пієлонефриту; тифоїдної і паратифоїдної лихоманки; інфекції протезованих суглобів; лікування та профілактика ендокардитів.

Амоксицилін – склад і форма випуску препарату

Таблетки, містить у своєму складі натрій (у таблетці по 250 мг вміст натрію становить 3,311–4,967 мг/табл.; в таблетці по 500 мг — 6,622–9,933 мг/табл.), що слід враховувати при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті.

Амоксицилін: як приймати препарат

Ддорослим і дітям віком від 12 років (з масою тіла ˃ 40 кг) — 250 -500 мг 3 р/добу або 750-1000 мг 2 р/добу; діти з масою тіла менше 40 кг: 40-90 мг за 3 прийоми або 25 — 45 мг за 2 прийоми.

У випадках синуситу, пневмонії та інших тяжких інфекціях: 750 — 1000 мг 3 рази; середньому отиті — по 500 мг 4 рази на добу; ранній стадії хвороби Лайма по 50 мг на добу за 3 прийоми протягом 14-21 днів.

При тифоїдній і паратифоїдній лихоманці – по 500-2000 мг 4 рази на добу; інфекції протезованих суглобів — по 500-1000 мг 4 рази на добу; профілактиці ендокардиту: 50 мг/кг маси тіла, при прийомі разової дози за 1 годину до планової хірургічної процедури.

При інфекціях, спричинених стрептококом, — не менше 10 днів; при лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу тривалість визначати за клінічною картиною захворювання; прийом продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів.

Амоксицилін – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання: гіперчутливість або наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до амоксициліну та інших β-лактамних а/б (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів), до допоміжних речовин ЛЗ.

Побічні ефекти:

• суперінфекції;
• еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, тяжка нейтропенія;
• агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, мієлосупресія, гранулоцитопенія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу;
• тяжкі АР, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), анафілаксія, сироваткова хвороба, алергічний васкуліт, набряк гортані, анафілактичний шок;
• гіперкінезія, гіперактивність, запаморочення, судоми, асептичний менінгіт; діарея, нудота, блювання, метеоризм, м’які випорожнення, свербіж у ділянці ануса, втрата апетиту, енантема, сухість у роті, порушення смаку; зміна кольору поверхні зубів; кандидоз кишківника, забарвлення язика у чорний колір; гепатит, помірне і короткочасне підвищення рівня печінкових ферментів;
• шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, бульозний та ексфоліативний дерматит, с-м Лайєлла, реакція Яриша-Герксгеймера;
• інтерстиціальний нефрит, кристалурія; гарячка.

Аналоги Амоксициліну

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.