Як збільшити продаж в магазині одягу?

Як без витрат підвищити продажі в магазині одягу

1. Пропонуйте клієнтам дорожчі товари.
2. Підштовхуйте відвідувачів до супутньої покупки.
3. Раз візитівка – два візитівки.
4. Підвищіть зорову вартість товару.
5. Зробіть прогресивну шкалу заохочень.
6. Програма лояльності

Яка має бути націнка на одяг?

Середня націнка на одяг 60-100 %, на аксесуари – до 300%. Завдяки цьому рентабельність підприємства може сягнути 10 %, а вкладення можуть окупитися через 10-12 місяців. Не потрібно купувати дороге обладнання. Найважливіше: гарне освітлення, стійкі вішали, багато дзеркал.

Як збільшити продаж в магазині?

Як підняти продажі в магазині

1. Правильно розкладайте товари на вітрині.
2. Працюйте над асортиментом.
3. Вдосконалюйте сервіс …
4. Автоматизуйте торгівлю.
5. Запустіть рекламу.
6. Публікуйте оцінки та відгуки …
7. Проводьте акції та розпродажі.
8. Використовуйте сервіси з продажу купонів

Як Збільшити Продаж Магазину Одягу
ТОР10 способів швидко збільшити продаж в магазині одягу | BizConsulting.com.ua

Як продати справу без ризику 8 порад бізнес-брокера

Продаж бізнесу досить ризикована справа і для покупця, і для продавця.

У матеріалах про продаж бізнесу часто розглядають помилки та ризики покупців, хоча продавець ризикує не лише грошима, а й репутацією та втратою своєї справи.

Я працюю бізнес-брокером, і десять років допомагаю продавати компанії. У цій статті хочу розповісти про основні помилки, які, на мій погляд, припускають власники компаній під час продажу своїх активів, і про те, як їх уникнути.

Розстрочка без гарантій

Ситуація. На ринку часто зустрічається схема продажу бізнесу на виплат. Покупець пропонує заплатити продавцю якусь частку від загальної вартості компанії, наприклад, 10% або 20%, переоформити бізнес на нього, а далі розраховуватися частинами. Сам собою спосіб робочий, але в ньому є багато ризиків для продавця.

• Приклад із моєї практики: власник магазину побутової техніки підписав із потенційним покупцем договір про розстрочку. По ній покупець відразу вніс 25% вартості магазину, а суму, що залишилася, був зобов'язаний внести протягом року. Застави не було, бо продавець магазину був упевнений у юридичній силі такого договору.
• Покупець вніс першу суму і одразу отримав доступ до постачальників, зберігання товару та клієнтів. А ще він зрозумів, що може не платити решту суми за бізнес, і за це йому нічого не буде.
• Продавець бізнесу пішов у суд і довів, що покупець не вносив гроші, і суд став на його бік — але коли справа дійшла до стягнення боргу, виявилося, що покупець не має матеріальних коштів для його оплати. Продавець магазину лишився ні з чим.

У ситуаціях, як у прикладі вище, покупці часто звинувачують продавця в недостатній прибутковості бізнесу чи тому, що він приховав від нього проблеми у проекті.

Рішення. Зовсім відмовлятися від продажу на виплат не варто, щоб не втрачати потенційних покупців. Але погоджуватись на неї можна, якщо убезпечити себе від можливих ризиків. Для цього потрібно зробити так, щоб у клієнта не було можливості не платити, наприклад, підстрахуватися за допомогою застави.

Запорукою може бути нерухомість клієнта, яку передасть продавцю, якщо порушить договір. Або продасть і із цих грошей виплатить необхідну суму.

Для більшої надійності можна зафіксувати в договорі систему штрафів. Наприклад, покупець повинен виплатити 3 млн. рублів, у заставу він надає свою нерухомість вартістю 6 млн. рублів.

Якщо покупець відмовиться від зобов'язань протягом певного терміну, нерухомість перейде у власність продавця бізнесу. Додаткові 3 мільйони рублів будуть штрафом за невиконання умов договору.

Тестовий період із доступом до цінних даних

Ситуація. Деякі покупці пропонують власнику бізнесу попрацювати в компанії якийсь час за відсоток вартості бізнесу, щоб отримати більш повне уявлення про бізнес.

Тестовий період – найбезпечніший механізм перевірки бізнесу для покупця. Він може зрозуміти, як працює бізнес зсередини, подивитися всі процеси, оцінити потенціал та свої ресурси — чи готовий він купити такий бізнес та розвивати його. Продавцеві бізнесу тестовий період допомагає залучити покупця, поділитися деталями проекту, щоб той не мав сумнівів у тому, що бізнес дохідний.

Але є й ризики, що недобросовісний клієнт може отримати доступ до потрібної інформації та відмовитися від угоди.

Рішення. Важливо заздалегідь обговорити з покупцем, чого саме ви дасте йому доступ, а чого немає — і прописати це в акті до договору про купівлю-продаж бізнес-активів.

Наприклад, покупець може з'їздити на переговори з клієнтом разом із власником, взяти участь у процесі надання послуги. Але при цьому не передавати покупцеві інформацію про основних постачальників, клієнтів, фахівців на аутсорсі. Ці дані він отримає лише після укладання угоди та повної її оплати.

Яку інформацію бізнес може надати покупцю до угоди

1. Документи, які підтверджують, що бізнес має у власності ключові активи: машини, обладнання та майно.
2. Інформацію про реєстрацію інтелектуальної власності.
3. Контракти з постачальниками, у яких купувалися активи, але без контактних даних.
4. Показники прибутку та збитків, фінансова звітність за останні три роки.
5. Опис вироблених товарів та послуг, огляд конкурентів і споживачів, бізнес-план на майбутній період, що включає аналіз фінансового стану, сильні та слабкі сторони бізнесу, що продається.
6. Інформацію про борги компанії та її контрагентів.
7. Відомості про кількість працівників.

Витік інформації

Ситуація. Власник продає інтернет-магазин, який торгує на "Вайлдберріз". Бізнес досить успішний, оборот становить 7 млн ​​рублів на місяць, прибуток – 2 млн, їх приблизно 1,3 млн дістається власнику.

З потенційним покупцем домовилися про продаж компанії за 20 млн рублів, не рахуючи товарного залишку. Клієнт просить документи зрозуміти, як працює бізнес. Бачить добрі ціни, які дають продавцю його постачальники, і вирішує не купувати компанію, а вкрасти контакти контрагентів.

Другий ризик тут – зрив угоди. Припустимо, у покупця немає підступних намірів, і він насправді хоче купити бізнес. Але, отримавши контакти постачальників раніше, він може вийти з ними на контакт до повної покупки бізнесу, щоб домовитися про аналогічні знижки в майбутньому. Не всі постачальники готові давати вигідні ціни незнайомим клієнтам, а покупець може вирішити, що угода йому невигідна, і відмовитися від покупки.

Рішення. Перед зустріччю з потенційним клієнтом варто уважно переглянути всі документи та будь-яким зручним чином приховати стратегічну інформацію, у тому числі і про контрагентів. Наприклад, тимчасово закрити клейкою стрічкою всі згадки про контрагентів у документах, які ви показуєте покупцю.

Клієнту це можна пояснити тим, що продавець не повинен розкривати весь механізм роботи компанії, це комерційна таємниця, доступ до неї можливий лише після укладання угоди.

У той же час, щоб не залишитися без покупця, запропонуйте йому перевірити фінансові показники бізнесу, наприклад бухгалтерський звіт за останні 1—3 роки і виписки по всіх банківських рахунках.

Кейс: продаж інтернет-магазину корпоративних сувенірів

Особливу цінність для бізнесу у разі представляв постачальник сувенірів. Під час тестового періоду потенційний покупець вирішив отримати стратегічну інформацію, а потім відмовитись від покупки та відкрити власний магазин.

Власник магазину заздалегідь поговорив із співробітниками та розповів, що компанія залучатиме нових інвесторів, і що цим можуть скористатися непорядні конкуренти, щоб викрасти важливу інформацію.

Усіх працівників попередили, що якщо їх попросять поділитись інформацією про компанію, потрібно повідомити керівництво. Такі спроби були: покупець вийшов на менеджера, який взаємодіяв із постачальником і запропонував купити у нього контакти основних контрагентів.

Менеджер не погодився та про все розповів власнику магазину. Власник використав цю інформацію у подальших переговорах. Спочатку він думав надати покупцеві знижку, але тепер виставив жорсткіші умови угоди.

Покупцеві, який дійсно зацікавлений у покупці, довелося заплатити повну вартість бізнесу. А контакти постачальників він отримав лише після повної оплати.

Передчасна заява про продаж бізнесу

Ситуація. На мій досвід, власники часто продають бізнес, коли хочуть змінити напрямок діяльності або розквитатися з особистими боргами. При цьому бізнес, який продають, дає стабільний дохід.

Але іноді оголошення про те, що бізнес продається, викликає не зовсім адекватну реакцію над ринком. Постачальники та клієнти запитують, чому бізнес продається — у компанії щось не так? Клієнти можуть сумніватися, чи варто співпрацювати з бізнесом далі, а ключові контрагенти йдуть. Це погано і для продажу компанії, і її роботи.

А ще важко передбачити реакцію працівників. Хтось може вирішити, що компанія має серйозні проблеми і необхідно терміново шукати нове місце роботи. Втрата ключових кадрів під час продажу бізнесу може зірвати угоду.

Рішення. При публікації оголошення потрібно розкривати реальні цифри – оборот, рентабельність, маржинальність. А ось сферу діяльності можна замінити на щось максимально схоже за бізнес-процесами та форматом.

Щоб знизити рівень стресу для персоналу, можна уявити майбутнього власника як нового партнера, який з цього моменту буде на рівних правах із власником займатися справами компанії.

За час перехідного періоду співробітники звикнуть з ним взаємодіяти, і інформація про те, що з якогось моменту ця людина стає власником, вже не викликає страху змін. Звісно, ​​покупця теж потрібно попередити про це.

Недооцінка команди

Ситуація. У моїй практиці були випадки, коли на стадії знайомства з бізнесом покупці намагалися підкупити співробітників компанії, щоб отримати від них конфіденційну інформацію, доступ до ключових технологій або просто переманити їх до себе.

Рішення. На жаль, власники бізнесу не завжди розуміють цінність команди. Попередити співробітників про можливі зміни у бізнесі — простий спосіб уникнути втрати кадрів та витоку даних.

На активній стадії продажу потрібно розповісти співробітникам, що власник планує займатися бізнесом не один, а з партнером, який братиме участь фінансово та займатиметься управлінням.