Як зробити розбір слова як частина мови

Самостійно зробити розбір слова (до якої частини мови воно належить) або морфологічний розбір багато можуть у зв’язку з тим, що в свій час, проходячи шкільну програму по цій темі, їй було приділено мало уваги або недостатньо часу. Для того, щоб зрозуміти що це за слово і до якої частини мови належить певне слово, треба визначити значення, морфологічні особливості, а також синтаксичну роль по відношенню до пропозиції. Яким чином робиться розбір слова як частини мови – про це ми поговоримо докладніше в статті.

Таблиця аналізу слова

• Розберемо, до якої частини мови віднести слово
• Ім’я іменник
• Прикметник
• Дієслово
• Ім’я числівник

Розберемо, до якої частини мови віднести слово

Щоб це зробити, необхідно поставити питання до означуваного слова. До імені іменника можна поставити питання – «Хто?», «Що?», дієслово – «Що робити?», «Що зробити?». Але бувають випадки, коли одного питання недостатньо, щоб встановити, до якої частини мови воно належить або на однаковий питання, можуть відповідати різні частини мови, як дієслово і причастя. Тому часто буває необхідно звертати увагу на значення слова і морфологічні ознаки.

Всі частини мови з питаннями і прикладами

Щоб нам став зрозумілий розбір, необхідно провести визначення та аналіз частин мови, цей план можна корегувати і міняти місцями пункти на свій розсуд. Деякі люди можуть зіткнутися з труднощами з відмінюванням іменників, інші мають складності з наклонениями дієслів і т. д. Використовуючи такий план аналізу як можна частіше, ви навчитеся робити розбір слова як частина мови швидко та безпомилково.

Читайте також: Розбір речення за частинами мови онлайн.

Ім’я іменник

• Частина мови (іменник).
• Питання, на яке відповідає – «Хто?», «Що?».
• Позначає предмет або особу.
• Початкова форма, імен. падіж, од. число.
• Рід (жіночий, чоловічий, середній).
• Живу (неживе.)
• Ім’я загальне/власне.
• Синтаксична роль: поставити в смисловому питанні і виділити як член речення.
• Схилення (1, 2, 3)
• Приклад: Діти люблять їсти морозиво. Морозиво – іменник, початкова форма – морозиво, середній рід, неживе., загальне., 2 відмінювання, од. число.

Така інструкція: Розбір іменника як частини мови.

Прикметник

• Частина мови – прикметник.
• Питання, на який може відповідати – «Який?», «Який?», а також означає ознаку предмета.
• Постійні ознаки: якісне (найчастіше), відносне (може змінюватися по мірі в більшу або меншу), присвійний (приналежність до чого-небудь).
• Непостійні ознаки: відмінку (у повній формі), в порівняльної ступеня (якісні), коротка форма – який?, повна – який?, поміж (од. ч.), в роді (од. ч.).
• Синтаксична роль: указати питання в потрібній формі і підкреслити.
• Приклад: Повне відро води – повне – прикметник, знахідний відмінок, доповнення, нульової ступеня, початкова форма – повний, середній рід.

Дієслово

• Частина мови – дієслово.
• Питання, на який може відповідати – «Що робити?». Виражає дію предмета або особи.
• Початкова форма – інфінітив: що зробити?, що робити?
• Постійні ознаки: відмінювання – перше (ет, їм, ут/ють, єте, їж), друге (їм, іт, віть, ат/ят), разноспрягаемое, перехідний (вживається без прийменника в сущ.).
• Непостійні ознаки: єдине число, особа – наст., буд.: 1 л. (я), 2 л. (ви, ти), 3 л. (вони, він).
• Дієслово в невизначеній формі має лише постійні ознаки – це незмінна форма.
• Синтаксична роль (поставити питання в потрібній формі і виділити відповідним підкресленням).
• Приклад: Вони сказали, що більше не повернуться – сказали – дієслово, безповоротний, досконалий вигляд, початкова форма – сказати, множина, присудок, перша дієвідміна (у дійсному способі), минулий час.

Детальна інструкція: Розбір дієслова як частини мови.

Ім’я числівник

• Частина мови – числівник.
• Питання, на яке відповідає – «Який?», «Скільки?», виражає кількість, порядок предметів.
• Початкова форма – чоловічий рід, од. ч., називний відмінок.
• Постійні ознаки: по значення (подразряд і кількісне (власне., К., дробове, збірне), порядкове).
• За структурою (складене/складне/просте).
• Відмінювання: складові кол. і складне схиляються зі зміною частини слова, складові кол. і складні схиляються зі зміною слова, яке стоїть в кінці речення. Сорок, дев’яносто, півтора, мають дві форми. Прості числівники від 1 порядкові і збірні відмінюються як прикметники.
• Непостійні ознаки: рід (од. ч.), число (якщо є), відмінок.
• Синтаксична роль: (разом із сущ.) з визначенням слова.
• Приклад: Чотири ластівки сиділи на дроті – чотири – кількісне, називний відмінок, без роду і числа, виступає підметом, початкова форма – чотири, просте. Повнозначні частини мови

В Інтернеті є спеціальні сервіси, які дозволяють зробити розбір слова як частини мови. Щоб скористатися таким сервісом – достатньо зайти на головну сторінку, знайти вікно, в яке потрібно ввести слово і через кілька секунд ви отримаєте готовий розбір потрібного слова.

Морфемний розбір слів: як зробити розбір слова за будовою

З морфемним розбором слова учні знайомляться в другому класі й далі поглиблюють свої знання. Діти дізнаються, як виникають нові лексеми, яка частинка слова є носієм лексичного значення, які є значущі частини слова і як розбирати слова за будовою. Якщо ви хочете вивчити чи повторити цю тему – ознайомтеся зі статтею.

Які є значущі частини слова?

Морфемна будова слова – це розташовані в закономірній послідовності взаємопов’язані значущі частини слова.

Значущі частини слова – це корінь, різні афікси (префікс, суфікс, інтерфікс) та закінчення.

Корінь слова мають усі повнозначні лексеми. Він містить у собі лексичне значення споріднених слів. Наприклад:

Корінь – це спільна частина «лет». Зверніть увагу, що є варіант кореня «літ», але чергування не призводить до зміни значення кореня.

У мові є так звані омонімічні корені:

• Горіти;
• Гористий;
• Гірка;
• Згорілий.

В усіх словах є частинка «гор», утім лексичні значення слів різні. «Горіти» і «згорілий» пов’язані зі значенням горіння, а «гористий» і «гірка» – зі значенням гори.

Афікси є різними й характеризують їх за позицією щодо кореня.

Префікс – це такий афікс, який стоїть перед коренем: казати – сказати (префікс «с»).

Суфікс – це такий афікс, який стоїть після кореня: малий – маленький (суфікс – «еньк»).

Також у деяких дієсловах є специфічна часточка -ся, з допомогою якої надається особливе значення: бити – битися. Її називають постфіксом, бо він стоїть після всіх інших частин.

Є ще інтерфікс – сполучна голосна: хвилеріз (інтерфікс – «е»).

Корінь слова та афікси складають основу. Основа слова – це частина слова без закінчення. Лексичне значення слова міститься саме в основі:

Із цих звукових комплексів можна зрозуміти лексичне значення слів. Частини основи додають щось до лексичного значення, ніби моделюють його. Тому корінь, суфікс і префікс називають значущими частинами слова.

А закінчення слова є показником граматичного значення. Воно є лише в змінюваних словах.

Якщо слово змінюване, але в якійсь формі закінчення не виражене звуком (дуб – дуба, сад – саду), то воно є нульовим і позначається порожнім віконечком поруч зі словом. Будь-яке закінчення, навіть нульове є ознакою змінюваного слова.

Кожна частина слова має графічне позначення. Щоб дізнатися, як позначається суфікс чи корінь, подивіться на зображення.

Що таке форма слова?

Слова з різними закінченнями, але однаковими основами, вважають тим самим словом. Фактично це інша форма слова, її ще називають словоформою.

Утворення форм слова називають словозміною. Залежно від того, можуть утворюватися форми слова чи ні, усі слова поділяють на змінювані й незмінювані. Змінювані слова мають форми слова, відповідно вони мають закінчення.

Незмінювані слова закінчень не мають:

• Швидко;
• Горілиць;
• Журі;
• Шосе;
• Співати;
• Співаючи;
• Прибрано;
• Вимито.

Ці слова мають лише основу. Закінчення в них не позначається навіть порожнім віконечком.

Читайте також: Вивчаємо фонетику: уподібнення та правопис приголосних звуків

Якими бувають основи слова?

Якщо основа слова складається лише з кореня і закінчення, то вона є непохідною:

Непохідна основа збігається з коренем і не поділяється на окремі морфеми.

Інші основи, у яких є хоча б один словотворчий афікс, є похідними:

Основи в цих двох словах складаються з кореня і суфікса.

Що таке спільнокореневі слова?

Спільнокореневі слова мають спільну форму і спільне значення. Наприклад, слова морозець, морозний, заморозки, підморозило, морозиво мають спільну форму (корінь «мороз») і їх поєднує спільний значення «мороз, дуже холодно, мінусова температура».

Корінь є спільною частиною спільнокореневих слів.

Зверніть увагу, що в словах корінь може виражатися однаково, проте означати зовсім різне: око – покотом, околиця, окостенілий. Ці слова не є спільнокореневими.

Водночас у лексемах з однаковим значенням може відбуватися чергування: око – заочний. Такі слова також є спільнокореневими, бо чергування не призводить до зміни значення кореня.

Читайте також: Правопис слів іншомовного походження

Розбір слова за будовою: покроковий план

Визначати закінчення і значущі частини слова в складі лексичної основи є важливим вмінням. Такий аналіз називається розбором слова за будовою. Спробуємо це зробити на прикладі слова «передосінній».

Для того, щоб розібрати це й будь-яке інше слово, необхідно насамперед визначити, змінюване воно чи незмінюване. Для цього змінюємо форму:

• Передосінній;
• Передосіннього;
• Передосінньому.

Слово змінюється, змінною частинкою є «ій». Це й буде закінчення.

Тепер можна позначати основу слова «передосінн», адже частина слова без закінчення і буде його основою.

Далі необхідно дібрати кілька спільнокореневих слів:

Спільною частинкою споріднених слів є частина «осін». Це корінь слова.

Усе, що передує кореню є префіксом. У цьому слові – це «перед». Те, що стоїть після кореня – це суфікс. У слові «передосінній» суфіксом є «н».

Отже, розбір слів за будовою складається з таких кроків:

1. Змінюване / незмінюване слово.
2. Закінчення слова.
3. Основа слова.
4. Добір спільнокореневих слів.
5. Корінь слова.
6. Афікси.

Будова слова: приклади

Спробуємо з допомогою цього алгоритму розібрати за будовою слово «змальовувати»:

1. Незмінюване слово (інфінітив).
2. Немає закінчення.
3. Основа – змальовувати.
4. Малюнок, мальований, малюю.
5. Корінь – мал(ь).
6. Префікс – з; суфікси – овув, а, ти.

Другим словом для розбору буде «сидячий»:

1. Змінюване слово (сидячому, сидячій).
2. Закінчення – ий.
3. Основа – сидяч.
4. Сидіти, посиденьки.
5. Корінь – сид.
6. Суфікс – яч.

Розберемо ще слово «сніговик»:

1. Змінюване слово (сніговику).
2. Закінчення нульове.
3. Основа – сніговик.
4. Сніг, сніжний, сніжити.
5. Корінь – сніг.
6. Суфікс – ов.

Якщо у вас виникають сумніви під час роботи зі складною лексемою, можна скористатися спеціальним сервісом, на якому можна розібрати слово за будовою онлайн.

Тести з теми «Морфемний розбір слів»

Тести із цього розділу трапляються на ЗНО. Завдання з префіксами й суфіксами є дуже рідкісними, а ось тести на знаходження спільнокореневих слів є досить часто. І деяким учням важко з ними впоратися, тому що діти враховують лише зовнішнє оформлення, тобто збіг певних звуків і не замислюються над значенням слів або забувають про можливість чергування звуків у корені.

Щоби потренуватися вирішувати типові завдання, спробуйте відповісти на кілька питань.

В) Огірок;
Г) Горянка.

А) Переганяти;
Б) Наздожену;
В) Навздогінці;
Г) Розігнутися.

А) Музика, музичний, музикант, музикальний;
Б) Мрія, замріяний, мрійник, омріяний;
В) Ходити, ходив, ходили, ходитимуть;
Г) Круг, круглий, округлий, круговий.

А) Лікувати, лікар, ліктьовий, лікарня;
Б) Струна, струнний, струнко, стрункість;
В) Корінь, коріння, кора, кореневий;
Г) Звір, звірок, звіриний, звіринець.

Відповіді: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В; 5 – Г; 6 – В; 7 – Г.

Якщо ви недостатньо добре зрозуміли цю або іншу тему, варто вчасно звернутися по допомогу до репетитора з української мови. Незрозумілі розділи здатні доєднуватися один до одного як снігова куля і із часом погіршувати успішність учня, знижувати його мотивацію.

Наприклад, якщо школяр погано засвоїв тему «Морфемний розбір слів», йому буде важко вивчати орфографічні правила, які здебільшого стосуються певної частини слова (префікса, суфікса, закінчення).

Учитель дізнається про складні й незрозумілі теми, визначить поточний рівень знань і ціль вивчення дисципліни й на основі цієї інформації розробить індивідуальний план навчання. Педагог допоможе підготуватися до наступного уроку, контрольної чи ЗНО, наздогнати пропущений чи незрозумілий матеріал. Знайти репетитора з української мови можна на сайті BUKI.