Як розібрати слово за складом окуляри

окуляр

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Як розібрати слово за складом

Розбір слова по складу у філологічній науці називається «морфемний аналіз». Це один з найскладніших видів аналітичної роботи з лексичними одиницями російської мови. Незважаючи на те, що морфеми вивчають вже в початковій школі, навіть у старшокласників часто виникають проблеми з їх визначенням всередині слів. Щоб правильно провести розбір за складом, необхідно дотримуватися певного алгоритму.

Прочитайте визначення основних морфем російської мови. В рамках традиційної шкільної програми вивчаються корінь, префікс, закінчення і суфікс. Корінь – головна частина слова, що має загальне значення для всіх споріднених (однокореневих) слів. Ця морфема є єдиною обов’язковою. Слів без кореня в російській мові немає.

Приставка і суфікс – морфеми, що використовуються для утворення нових слів. Приставка розташовується перед коренем, суфікс – за ним. Разом з коренем вони утворюють основу слова. Наявність приставки або суфікса може змінити зміст, спочатку закладений коренем, наприклад: «їдуть – з’їдуть – в’їдуть» або «малина – малинник». У ряді випадків у слові є дві приставки або два суфікса, наприклад: «балував» – суфікси «ова» і «л».

Закінчення – частина, що служить для утворення нових форм слова і зв’язку слів у реченні. Воно не змінює початкове лексичне значення, не утворює нову смислове одиницю. Закінчення буває нульовим, наприклад: кавун, баран, біль і т.д.

Випишіть слово, призначене для розбору на окремий лист. Визначте частина мови, до якої воно відноситься. Це може бути іменник, прикметник, дієслово і т.д. Вимовте слово вголос. Вирішіть, чи є воно змінним. При позитивній відповіді запишіть поруч первинну форму слова, наприклад: «баночка – банку».

Виділіть закінчення. Для цього змініть слово кілька разів за родами, відмінками або склонениям. Наприклад: «баночка – дати баночку – ні баночки – думаю про баночці» або «кавун – немає кавуна – піду за кавуном». Змінюється голосна на кінці і буде закінченням: в слові «баночка» – закінчення «а», в слові «кавун» – нульове.

Позначте основу слова. Зазвичай її підкреслюють знизу прямою лінією від першої літери до закінчення. Тільки з основи в російській мові складаються незмінні лексичні одиниці, наприклад: шосе, швидко, холодно, вчора та ін.

Знайдіть приставку. Для цього підберіть однокореневі слова з іншого морфемой перед коренем або без неї зовсім. Наприклад, виділити приставку «під» в дієслові «під’їхати» допоможуть наступні змінені варіанти: «переїхати – заїхати – виїхати – з’їхати – їхати».

Визначте суфікс. Приберіть цю морфему зі слова і переконайтеся, що нова лексична одиниця дійсно існує в російській мові. Наприклад, у слові «столик» присутній суфікс «ик». Якщо викреслити його, то вийде самостійне іменник «стіл». Щоб перевірити правильність «впізнання» морфеми, підберіть приклади слів, що мають той же суфікс, але з іншим смисловим значенням, наприклад: «столик – гвоздик – топірець».

В останню чергу виділіть корінь слова. Цю найважливішу морфему потрібно визначати тільки після знаходження закінчення, приставки і суфікса. У російській мові корінь може мати різний вигляд в однокореневих словах. У ньому часто змінюються або «зникають» літери, наприклад: «чорнота – чорний» або «йшов – прийшла». Для визначення кореня потрібно підібрати споріднені слова і знайти в них неизменяемую (загальну) частину, наприклад: «підмостки – міст – мостити» – корінь «міст».

Як розібрати слово за складом?

Виконувати розбір слова за складом необхідно вміти всім учням шкіл, а також студентам-лінгвістам. Нерідко даний вид роботи здається на перший погляд найлегшим з усіх типів розбору. Школярі приділяють йому не дуже багато уваги, оскільки при аналізі слова і поділі його на частини спеціальними значками, підрядковими і наголосами, вони не пишуть розгорнутих пропозицій, не користуються складними для них термінами. Умовні позначення основи, приставок, кореня і суфікса діти запам’ятовують відмінно, вважаючи, що це і є головна інформація для роботи.

Однак розібрати слово за складом правильно досить складно, аналіз деяких мовних одиниць викликає труднощі навіть у досвідчених лінгвістів. Зрозуміло, в загальноосвітньою програмою учні шкіл отримують для розбору не настільки важкі слова, а решта мовні одиниці зустрічаються в завданнях підвищеної складності. Але розбір за складом будь-якого слова також вимагає великої уваги і знань у різних областях мови. У першу чергу, важливо добре орієнтуватися в словотворенні, його методах, відчувати лексичні відтінки слів і не плутати одиниці зі схожими значеннями. Тоді морфеми (мінімальні значущі частини слова) можна визначити точно і досить швидко.

Порядок розбору слова за складом: основні етапи

1. Вчені пропонують різні методи розбору слова за складом, але практично всі сходяться на думці: спочатку необхідно знайти і виділити закінчення слова. Щоб вірно з’ясувати, яке у конкретного слова закінчення, слово необхідно змінити за відмінками, числами, родами або особам. Однокореневі форми допоможуть визначити закінчення.
2. Після позначення закінчення, шляхом обведення його в квадратну або прямокутну рамочку, потрібно виділити основу. Її підкреслюють прямий рисою, а з боків доводять невеликі палички вгору «закриваючи» основу.
3. Потім знаходять корінь слова. Щоб визначити його, потрібно підібрати однокореневі слова. Процес нескладний, якщо форма слова не надто довга і добре знайома. Але деякі вчені та методисти звертають увагу на складність знаходження кореня, коли слово довге або маловідоме. Вони пропонують на даному етапі виділяти приставки і суфікси, а корінь позначати в останню чергу, коли всі інші частини вже «відкинуті». Тим не менш, в класичних шкільних програмах третім пунктом йде саме з’ясування та позначення кореня слова, як його головною і лексично найбільш значущою частини. Корінь виділяють, обводячи його зверху кривій, що нагадує букву «с», що лежить на боці.
4. Потім краще виділити приставку, оскільки найчастіше знайти її не складає труднощів. Її отчёрківают зверху прямою лінією, проводячи вниз коротку межу, що відокремлює приставку від кореня.
5. На останньому етапі розбору позначають суфікси. Їх виділяють, малюючи зверху «кришечку». Зазвичай саме з цією частиною слова виникають проблеми: суфіксів дуже багато, вони різноманітні за значенням. Оптимальний варіант – запам’ятати основні суфікси для кожної частини мови, навчитися орієнтуватися в їх словотворчих значеннях.

Часто зустрічаються словоформи, в яких закінчення немає, але його місце вакантне. Якщо слово змінити, закінчення з’явиться. У таких випадках мова йде про так званий «нульовий закінчення»: його необхідно позначити квадратиком, всередині у якого залишиться порожнеча.

Крім закінчення, в основу не слід включати формотворчих суфікси дієслів. Це суфікси минулого часу (л-), суфікси невизначеної форми (-ти, -ть).

• при-, основні значення: незавершена дія (прилягти), приєднання (приліпити) –
• пре-, основні значення: дуже (премилий), пере- (переступити, злочинець).

• -ость-, -тель-, -до- дуже часто зустрічаються у іменників (швидкість, водій, кошеня) –
• -ущ-, -ящ-, -ащ-, -ющ- утворюють причастя (прилеглий, що приходить) –
• -л– суфікс минулого часу дієслова.

• для іменників: -тель-, -іст-, -нік-, -щик-, -чик-, -до-, -ость-, еньк-, -онк-, -ек-, -от-, -ушк- , -ишк-, -іц-, -і-, -іщ–
• для прикметників: -онн-, -енн-, -ян-, -ан-, -ін-, -н, -альн-, -ав-, -лів-, -ічн-, -іческ-, ськ , -до-, -ин-, -ін-, -ев-, -ов–
• для дієслів: -ива-, -ова-, -ева-, -ірова-, -ніча-, -ізірова-, -ствова–
• для дієприслівників: -а, -я, -у, -ши, -вші-
• для дійсних дієприкметників: -ущ-, -ющ-, -ящ-, -ащ-, ш-, -вш–
• для пасивних дієприкметників: -ом-, -ем-, -ім-, -ённ-, -енн-, НН, т-.

Знання способів словотворення забезпечить чіткий і правильний розбір слова за складом. Учні та студенти, які орієнтуються в словотворенні, завжди зуміють визначити частини слова. Способи словотворення бувають морфологічними і неморфологіческімі.

Коли слово утворене неморфологіческім способом, воно переходить з однієї частини мови в іншу.

При морфологічному способі освіти слово утворюється завдяки морфемам. Виділяють три морфологічних способу словотворення: суфіксальний, префіксальних і приставочно-суфіксальний. Вказуючи при розборі слова за складом спосіб словотворення, учні починають краще орієнтуватися в процесах утворення слів, основних морфемах.

Іноді необхідно частково транскрибувати слово, згадуючи фонетику. Це стосується тих слів, при розборі яких з’являється звук [й]. Коли літери я, ю, е, є опиняються в певних позиціях, вони розпадаються на два звуки, один з них – й. Звук виявляється на стику різних частин слова. Потрібно розглядати його уважно, думаючи, до якої частини віднести. Він може бути самостійним суфіксом, або входити в корінь або суфікс.

Складні для розбору слова: ефективний метод для їх аналізу
Існує оптимальний спосіб розбору за складом таких слів, які здаються складними для аналізу, містять занадто багато морфем. Метод допомагає виділити приставки, суфікси, корінь. Спосіб умовно прийнято називати «методом матрьошки».

Потрібно підібрати максимальну кількість однокореневих слів і записати їх під аналізованих словом. Спочатку треба спробувати відкинути якісь морфеми, а потім подивитися: чи існує слово без такої частини. Слідувати бажано від довгих слів до більш коротким.

Щоб метод завжди приводив до вірного результату, необхідно запам’ятати кілька моментів.

Важливо враховувати, що деякі слова пов’язані етимологічним спорідненістю, але не є однокорінними. Тобто у них спільне походження, проте корінь слід виділяти відповідно до їх лексичним значенням. Для цього знадобиться звернутися до тлумачного словника. Наприклад, не можна від слова слід утворити одиницю досліджувати – це різнокорінні слова, хоча на перший погляд учневі може здатися зворотне. Справа в тому, що значення даних слів сильно розійшлися в сучасній російській мові. Дослідити – вивчати науково або оглядати, а слід – відбиток, залишок або нижня частина ступні. Таким чином, у слові досліджувати не можна виділяти приставку.

Слова, спірні за складом з наукової точки зору, потрібно або запам’ятати, або перевіряти їх членування за словником А.Н.Тихонова. В основному це стосується одиниць, висхідних до стародавнього коріння і претерпевших надалі серйозні зміни, наприклад: виймати (корінь -нім-), вийняти (корінь -ну -) – піднімати (корінь подніма-), підняти (корінь подня-).

Особливості розбору слова в вузах
У різних вищих навчальних закладах вимоги до розбору слова за складом можуть значно відрізнятися. Абітурієнтам необхідно з’ясовувати конкретні схеми, за якими прийнято аналізувати слова. На філологічних факультетах використовується більш складна термінологія при розборі слів за складом, вводиться ряд понять. Наприклад, виділяють аффіксоіди. Це морфеми, що володіють ознаками коренів і афіксів (тобто суфіксів або приставок). Вони бувають суффіксоідамі (літературознавець – -адже), префіксоїд (напівчеревики – напів-). Конфікс – словотворча морфема, яка виступає в своєрідній єдності двох окремих частин слова, коли воно утворюється тільки цими морфемами одночасно: підвіконня (під- і -нік-)

Розбираючи слово за складом, студенти-лінгвісти повинні вказати спосіб словотворення, словотвірні значення утворює морфеми, дати характеристику всіх морфем. Окремо розглядають додавання, зрощення, явища інтерфіксаціі, накладення, усічення основи і чергування, визначаючи все спостерігаються процеси при розборі слова за складом.