Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Українське слово жито походить від прасл. *žito («хліб на корені», «збіжжя»), спорідненого з прусськ.
ЖИТО, а, с. 1. Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
час перед вечором; початок вечора.
Посів здійснюють приблизно за 50 днів до настання морозів, коли температура опуститься нижче 5 градусів за Цельсієм. У разі жита використовується рядовий, перехресний або вузькорядного метод.
1. Жито. 2. По складам: жи. -то ( 2 склади; наголос на 1-му складі). 3. [ жи. то ] 4. ж [ ж ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий непарний (правило E) и. [ и. ] – голосний, наголошений (правило A) т [ т ] – приголосний, глухий парний, твердий парний …