Смертність в Україні

За даними Державної служби статистики, до старту карантину щомісяця від хвороб дихальних шляхів вмирало близько тисячі осіб, з них через ГРВІ та пневмонії — близько 500 людей.

Усього смертей

Місяць	Січень 2019	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Січень 2020	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Січень 2021	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Січень 2022
Усього смертей	62 196	47 891	49 177	47 879	53 791	43 396	47 930	42 359	41 914	50 245	46 986	47 350	53 610	47 128	48 326	46 223	44 680	47 043	47 297	44 008	48 372	59 047	63 438	67 663	57 721	51 391	64 938	68 621	57 293	49 077	46 851	43 538	48 425	74 282	87 862	64 264	57 248
Грип і пневмонія	908	517	535	502	542	396	483	418	400	579	514	458	621	705	648	384	341	379	419	529	794	1 998	2 244	2 296	1 499	1 117	1 762	2 313	1 561	952	751	729	1 014	3 517	4 755	2 312	1 512
COVID-19	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	9	243	411	449	525	928	1 735	405	6 184	6 175	3 922	3 014	8 104	12 545	6 327	1 762	599	804	2 937	15 068	21 867	9 066	4 413

Згідно з даними статистики, поява коронавірусу суттєво вплинула на динаміку померлих. Так, за даними МОЗ, за 2021 рік від коронавірусу померло 86 015 українців. У порівнянні з минулими роками, на 65% зросла кількість померлих через хвороби дихальних шляхів — 27 588 осіб у 2021 році проти 16705 у 2020.

В середньому у 2021 році від коронавірусу в Україні помирало 7168 осіб на місяць. Через хвороби дихальних шляхів — 2299 людини.

Коронавірус у 2021 році став другою по частоті причиною смертей українців (12%). Третє місце посідає онкологія — 10,4%. Найчастіша причина незмінна — це серцево-судинні захворювання (60,2%).

Топ причин смертей українців

Серцево-судинні хвороби	430 013	60.2%
Ковід	86 015	12.0%
Онкологія	74 347	10.4%
Нещасні випадки	28 061	3.9%
Хвороби органів дихання	27 588	3.9%
Хвороби органів травлення	24 969	3.5%
Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при клінічних і лабораторних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках	23 556	3.3%
Хвороби нервової системи	4 529	0.6%
Туберкульоз	2 779	0.4%
Хвороби сечостатевої системи	2 628	0.4%
Інші	9 778	1.4%

У 2021 році зафіксовано найнижчу народжуваність за останні 10 років: вона склала 271 984 особи, в той час коли смертність сягнула 714 263 особи. Виходячи з даних народжуваності і смертності від Держстату, спостерігається депопуляція: населення України за 10 років скоротилося на 2 337 049 осіб.

Дані про смертність — це база для прийняття рішень держави та громади. Дані Держстату досі запізнюються майже на два місяці, й ми не можемо реально оцінити масштаби смертності в Україні на даний момент.

Чому в Україні висока смертність?

На сьогоднішній день висока смертність в Україні пов’язана з війною. Крім того сюди можна віднести соціально-економічні проблеми, захворювання, нездоровий спосіб життя та обмежений доступ до медичної допомоги.

Чому в Україні низька тривалість життя?

Низька тривалість життя в Україні може пояснюватися декількома причинами, такими як недостатній доступ до якісної медичної допомоги, низький рівень здоров’я та соціальних послуг, недостатня увага до профілактики хвороб, низький рівень життя, небезпечні звички і нездоровий спосіб життя.

ТЕМА 3 Статистичне вивчення смертності населення

Смертність — масовий демографічний процес припинення життя частини населення.

Джерело інформації — дані поточного обліку, причому державна статистика реєструє не самі події смерті, а записи актів про смерть. Оскільки реєстрація смерті відбувається, як правило,

містах 687 осіб. Отже, в сільських регіонах України надзвичайно гостра проблема соціально-економічного забезпечення протягом трьох днів, то момент реєстрації може не збігатися в часі з моментом настання події.

Статистичне вивчення та оцінка смертності здійснюється методом екстенсивного та інтенсивного аналізу.

Екстенсивний аналіз смертності передбачає визначення кількості померлих у цілому, в розрізі статі та по окремих вікових групах (п’ятирічний інтервал), а для померлих дітей віко м до 1 року — за кількістю прожитих днів (до 7; 7—27; 28—365) та кількістю прожитих місяців. Такі дані подаються в цілому по країні та в межах регіонів (областей), а також видів поселень. Окремо групуються померлі за причинами смерті: внаслідок хвороб (за видами); вроджених аномалій; нещасних випадків; вбивств; самогубств та інших зовнішніх дій. Ці поділи здійснюються за статтю та за окремими р егіонами.

На основі зазначених групувань розраховуються відносні показники (частки померлих окремих груп, співвідношення померлих за статтю в цілому та в межах однакових вікових груп). Наприклад, розраховуються частки померлих немовлят у загальній чисельності померлих, а також дітей до п’яти років; осіб працездатного віку. Визначається частка передчасних смертей .100

Порівнюється також кількість народжених та померлих за допомогою коефіцієнта життєвості Покровського: .100?? N K M

Він показує, яка кількість народжень (N) припадає на 100 випадків смертей (M) за рік.

Для померлих обчислюється середній, модальний та медіанний вік (за даними інтервального ряду) для населення в цілому та окремо для кожної статі по країні та її регіонах. Інтенсивний аналіз смертності здійснюється на основі відповідних коефіцієнтів ін тенсивності, що визначаються в розрахунку на 1000 населення і подаються в проміле (‰).

Розрізняють коефіцієнти інтенсивності: загальні (відносно всього населення регіону або виду поселення), спеціальні (відносно окремої групи населення, що продукує процес), часткові (відносно вікової групи чи вікового контингенту).

Загальний коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається. Як правило, це однорічний період, тому береться середньорічне населення: ,1000?? S M mде М — число померлих за рік; S — середньорічна чисельність населення.

Для оцінки та порівняння загального рівня смертності населення країни використовується міжнародна шкала ООН (додаток 1).

Спеціальні (диференційовані) коефіцієнти смертності розраховуються окремо для кожної статі: ,1000?? m m m S M m ,1000?? F F F S M mде m m , m F — відповідно коефіцієнти смертності чоловіків та жінок. Використовуючи їх, можна обчислити загальний коефіцієнт смертності як середньоарифметичну зважену на частку чоловіків s m та жінок s F в усьому населенні: m = m m ?s m + m F ?s F .

Рівень вікової смертності оцінюють часткові (вікові) коефіцієнти смертності: ,1000?? x x x S

— кількість померлих за рік у х-віковій групі, x S ,

— середньорічна чисельність населення х-вікової групи.

На основі часткових (вікових) коефіцієнтів можна розрахувати спеціальні або загальний коефіцієнт смертності за середньою арифметичною зваженою: де s x

—частка населення х-вікової групи в загальній його чисельності. Інтенсивний аналіз смертності передбачає порівняння рівнів смертності окремих груп населення за статтю, за місцем їхнього помешкання (міські та сільські поселення), за характером праці (переважно розумової чи фізичної) тощо. Здійснюються також міжнародні порівняння загальних та спеціальних коефіцієнтів смертності по окремих країнах.

Зокрема порівнюються рівні смертності чоловічого та жіночого населення. У чоловіків смертність здебільшого вища, ніж у жінок, що пов’язано з біологічними особливостями, а також різним способом та умовами життєдіяльності. Явище перебільшення рівні в смертності чоловіків одержало назву надсмертності чоловіків, а відносна величина порівняння — індекс надсмертності (чоловіків): , F m m m m i?де m m

Так, значення спеціальних коефіцієнтів смертності залежать і від різної інтенсивності вимирання чоловіків та жінок, і від їхнього вікового скла ду. Чоловіче населення, як правило, більш молоде, ніж жіноче. Для того, щоб порівняти чисті рівні смертності кожної групи, потрібно усунути вплив вікової структури, що здійснюється методом стандартизації. Стандартизація полягає в коригуванні базисного показника інтенсивності (смертності) на відповідний індекс фіксованого складу. Існують кілька способів стандартизації. Найчастіше застосовуються прямий та поб ічний.

Прямий спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться структура стандартного населення (середнього українського або європейського населення, прогнозного населення чи населення з традиційно меншим рівнем смертності (жіноче)). У загальному вигляді стандартизований коефіцієнт смертності запишеться так: ,

0 x s , m F — коефіцієнти смертності, відповідно чоловіків і жінок. Індекс надсмертності характеризує не лише розбіжності в рівнях смертності двох порівнювальних сукупностей населення, а і вплив вікової структури, зокрема процесу старіння кожної сукупності населення.

00 ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? x x xx x xx xxm sm sm smI ? st mm

У результаті скорочення дробу одержимо: або для стандартного жіночого населення де — віковий коефіцієнт смертності чоловічого населення; — частка х-вікової групи жіночого населення.

0 ? ? ? ? x F x m x st smm m x m F x s де x , x — вікові коефіцієнти смертності відповідно досліджуваного та базисного (стандартного) населення.

Побічний спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться досліджувана структура населення (чоловічого): ? ? ? ?

00 x xx x xx xx sm sm sm або .

0 ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? x x m x F x x m x m x F x F x st sm sm smm st m i

Стандартизований коефіцієнт смертності порівнюється з фактичним коефіцієнтом, взятим за базу порівняння. У результаті отримують стандартизований індекс надсмертності , який оцінює міру «чистої» розбіжності інтенсивності вимирання порівнюваних сукупностей населення (чоловічого і жіночого), незалежну від їхнього вікового складу:

0 m m i st st m ? , який у розгорнутому вигляді набуває вигляду: ;

01 ? ? ? ? ? ? ? x xx x xx st m sm sm i за прямого способу стандартизації .

11 ? ? ? ? ? ? ? x xx x xx st m sm sm i за побічного способу стандартизації

Інтенсивність вимирання (дожиття) людей в окремих вікових групах різна. Є вікові групи, яким притаманний відносно вищий рівень смертності. Це особи старшого віку та немовлята.

Смертність немовлят — смертність дітей віком до одного року. Винятковість цього показника полягає в тому, що інтенсивність вимирання немовлят значно вища, ніж у наступних вікових групах через неприст осованість немовлят до зовнішніх умов, вплив генетичних чинників тощо. Коефіцієнт смертності немовлят має також особливості розрахунку. Це пов’язано з тим, що частина немовлят, померлих у поточному році, народилась у попередньому календарному році. Тому формула коефіцієнта смертності немовлят набуває вигляду: ,

0 Mде — кількість померлих дітей до 1 року в році спостереження; N, N–1

— кількість живонароджених відповідно в поточному та попередньому календарному році; ?, ? — частка померлих дітей серед народжених відповідно в кожному році.

Оскільки імовірність померти в році народження більша, то ?>? і, залежно від співвідношення померлих немовлят у ранньому та пізньому періодах, набуватиме значень: ? = 2/3, або ?=3/4. У сучасній структурі пом ерлих немовлят України співвідношення таке: ? = 4/5 (? = 1/5). Окремо визначається коефіцієнт смертності немовлят у межах статі.

Для оцінки рівня смертності немовлят використовується міжнародна шкала ООН (додаток 1).

Екстенсивний аналіз смертності немовлят охоплює методи: групування, відносних і середніх величин, аналізу варіації та сезонних коливань.

Визначається також материнська смертність — смертні сть жінок під час вагітності, пологів та в післяпологовий період (до 42 днів після пологів).

Показник материнської смертності розраховується відношенням кількості померлих жінок за рік унаслідок ускладнення вагітності, пологів і після пологового періоду до кількості живонароджених за рік, подається в розрахунку на 100000 новонароджених.

1.Демографічні дослідження. — К.: НАН Ін-т економіки, 1999. — Вип.21. — С. 9—27; 38—48.

2.Народонаселение. Энциклопедический словарь. — М.: Больш. рос. энц., 1994. — С. 50—55.

3.Пальян З. О., Гладун О. М., Задоєнко Л. В. Деякі методичні питання визначення рівня смертності немовлят. — Інформаційний бюлетень №9— 10. — К.: Держкомстат України, 1997.

4.Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении.

5.Пресса Р. Народонаселение и его изучение. — М.: Статистика, 1966.

6.Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк. 1993. — С. 179—213.

7.Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрямки протидії / За ред. В. С. Стешенко. — К.: НАН України, Ін-т економіки, 2001. — 560 с.

Термінологічний словник

Надсмертність — перевищення рівня смертності однієї групи населення над іншою.

Метод стандартизації — метод приведення показників до зіставного виду шляхом усунення впливу структурного чинника на значення показника.

Передчасні смерті — смерті людей віком до 65 років (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ).

Запитання для самоконтролю

1. Як використовується ме тод відносних і середніх величин в екстенсивному аналізі процесу смертності?

2. Чи залежить загальний коефіцієнт смертності від статевовікового складу населення?

3. Чи можна визначити загальний коефіцієнт смертності на основі диференційованих коефіцієнтів?

4. Який статистичний метод дає можливість усунути вплив вікової структури населення на спеціальні коефіцієнти смертності?

5. У чо му особливість статистичної оцінки смертності немовлят?

Плани практичних занять

1. З’ясування методики статистичного аналізу смертності населення, в тому числі смертності немовлят.

2. Статистична оцінка смертності населення в цілому та окремих його груп.

3. Виконання самостійної роботи з визначення загального, спеціальних і вікових коефіцієнтів смертності.

1. Обґрунтування напрямів вивчення та статистичного оцінювання надсмертності.

2. Застосування прямого мето ду стандартизації показників смертності.

3. Обчислення фактичного і стандартизованого індексів надсмертності.

Навчальні завдання

1.Кількість померлого населення регіону в розрізі демографічних поколінь характеризується даними:

Визначте часткові та загальний коефіцієнти смертності населення регіону. Оцініть загальний рівень смертності за міжнародною шкалою.

2.Нижче наведено дані про смертність населення регіону в поточному році по окремих демографічних поколіннях:

Вік, років	Середньорічна чисельність населення, тис. осіб	Коефіцієнт смертності, ‰ 1,2 4,3 51,2
0—14	316
15—49	741

Обчисліть загальний коефіцієнт смертності населення регіону та оцініть його рівень за міжнародною шкалою. Визначте структуру померлих за демографічними поколіннями та проаналізуйте її.

3.Інтенсивність смертності чоловіків та жінок у розрізі місця їхнього помешкання характеризується даними:

Визначте диференційовані коефіцієнти смертності та індекс надсмертності чоловіків у цілому по регіону. Зробіть висновки.

4.Смертність населення кожної статі від найпоширеніших причин характеризується в регіоні такими даними:

Розрахуйте диференційовані коефіцієнти смертності та індекси надсмертності в цілому, а також індекси надсмертності по кожній причині смерті. Результати проаналізуйте.

5.Нижче наведено результати порівняння смертності населення європейської та азійської країн:

Визначте загальні коефіцієнти смертності населення кожної країни та порівняйте їх зі стандартизованим коефіцієнтом смертності, розрахованим прямим способом стандартизації, взявши за стандарт європейську структуру населення. Результати проаналізуйте.

6.Нижче наведено дані про смертність дітей до 1-го року в одній з областей України:

Розрахуйте загальний коефіцієнт смертності немовлят області в поточному році та оцініть його рівень за міжнародною шкалою.

7.У таблиці наведено віковий розподіл населення регіону та коефіцієнти смертності за поточний рік:

45— 49	65279	30256	35023	49460	23855	25605	12, 2	3, 2	14 ,9	4, 3
50— 54	54075	25240	28835	43707	19493	24214	16, 1	5, 9	22 ,5	6, 8
55— 59	40123	18339	21784	56370	23137	33233	23, 1	8, 5	26 ,3	10 ,2
60— 64	48185	21266	26919	80879	33006	47873	33, 1	14 ,6	39 ,8	15 ,6
65— 69	26156	10680	15476	56444	21031	35413	40, 8	20 ,4	50 ,4	23 ,2
70 +	64556	21123	43433	15356 7	39499	11406 8	92,5	75, 4	99, 4	79, 9
У цілому	864865	404997	459868	930540	412018	518522	13,0	10, 4	21, 1	22, 4

Визначте для покоління «батьків» міської місцевості:

1) диференційовані коефіцієнти смертності;

2) загальний коефіцієнт смертності на основі диференційованих;

3) оцініть загальний рівень смертності в регіоні за міжнародною шкалою.

8.За даними завд. 7 визначте для покоління «батьків» сільської місцевості:

1) диференційовані коефіцієнти смертності;

2) загальний коефіцієнт смертності на основі диференційованих;

3) фактичний індекс на дсмертності чоловіків.

9.Користуючись даними, завд. 7, розрахуйте для населення регіону в цілому:

1) диференційовані коефіцієнти смертності;

2) стандартизований прямим способом коефіцієнт смертності;

3) фактичний та стандартизований індекси надсмертності.

Зробіть висновки. Результати проаналізуйте.

10.За даними, наведеними в завданні 7, обчисліть:

1) для покоління «прабатьків» коефіцієнти смертності міського і сільського населення;

2) індекс на дсмертності сільського населення;

3) стандартизований індекс надсмертності.

Розв’язування типових задач

1.За даними про кількість померлих в Україні серед міського та сільського населення окремих вікових груп визначте:

1) вікові та спеціальні коефіцієнти смертності;

2) загальний коефіцієнт смертності на основі спеціальних;

3) фактичний і стандартизований індекси надсмертності сільського населення. Результати проаналізуйте.

Серед міського населення допрацездатного віку рівень смертвіці до 16 років припадала в середньому одна померла особа. Рівень смертності міського населення оцінюється спеціальним коесмертність міського населення згідно з міжнародною шкалою відповідає середньому рівневі (дод. 1), а сільського — 18,9‰ оцінюється як високий.

0–15 = (5353 : 6126407)·1000 = 0,87‰, а серед сільського — 1,13‰, тобто на кожну тисячу сільського населення у ності становив: m

0–15 = (5353 : 6126407)·1000 = 0,87‰, а серед сільського — 1,13‰, тобто на кожну тисячу сільського населення у фіцієнтом смертності m м = (454593 : 33376239)·1000 = 13,6‰. Отже, фіцієнтом смертності m м = (454593 : 33376239)·1000 = 13,6‰. Отже,

Загальний рівень смертності можна визначити безпосередньо через абсолютну кількість померлих або через взаємозв’язок зі

спеціальними коефіцієнтами смертності за формулою m = m м ?s м + с ?s с , де s м , s с , відповідно частки міського та сільського населення м = (33376239 : 49246305) = с = 0,323, де 49246305 = 33376239 + 15870066. Тоді m = ?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу спеціальними коефіцієнтами смертності за формулою m = m м ?s м + с ?s с , де s м , s с , відповідно частки міського та сільського населення м = (33376239 : 49246305) = с = 0,323, де 49246305 = 33376239 + 15870066. Тоді m = ?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу в загальній його чисельності. Тобто s м = (33376239 : 49246305) = с = 0,323, де 49246305 = 33376239 + 15870066. Тоді m = ?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу 0,677, а s с = 0,323, де 49246305 = 33376239 + 15870066. Тоді m = ?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу 13,6?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу спеціальними коефіцієнтами смертності за формулою m = m м ?s м + m с ?s с , де s м , s с , відповідно частки міського та сільського населення в загальній його чисельності. Тобто s м = (33376239 : 49246305) = 0,677, а s с = 0,323, де 49246305 = 33376239 + 15870066. Тоді m = 13,6?0,677 + 18,9? ,323 = 15,3‰. Таким чином, на кожну тисячу

населення припадає в середньому 15 померлих, що свідчить про високий рівень смертності (15‰ і більше). с селення в 1,4 раза перевищує цей показник у містах. Така значна різниця рівнів смертності пов’язана не лише з різними умовами життя міського і сільського населення, а і з різною їхньою віковою структурою. Відомо, що сільське населення за віковим складом старіше (див. тему 2). Очистити коефіцієнт смертності ві д впливу структурного чинника можна шляхом його стандартизації.

вить м m m i? = 18,9 : 13,6 = 1,39, тобто смертність сільського наин

Фактчий індекс надсмертності сільського населення становить м m m m i? = 18,9 : 13,6 = 1,39, тобто смертність сільського на

Розрахуємо стандартизований показник смертності прямим способом, в якому за базу порівняння береться міське населення з меншим рівнем смертності. Для цього обчислимо частки окремих якби вікова структура сільського населення була такою, як у містах, тобто більш молодою, то в середньому за рік на кожну тисячу сільського населення припадало б 15 померлих, а не 19 за 1,11. Таким чином, смертність сільського населення перевищує смертність міського в 1,11 раза за умов усунення впливу старої вікової структури сільського населення.

вікових груп у загальній чисельності міського населення: s

0–15 = 6126407 : 33376239 = 0,183, аналогічно s

Тоді m st = 1,13?0,183 + 6,75?0,635 + 58,3?0,182 = 15,1‰, отже, 6126407 : 33376239 = 0,183, аналогічно s

Тоді m st = 1,13?0,183 + 6,75?0,635 + 58,3?0,182 = 15,1‰, отже,

Тоді m st = 1,13?0,183 + 6,75?0,635 + 58,3?0,182 = 15,1‰, отже,

Тоді m st = 1,13?0,183 + 6,75?0,635 + 58,3?0,182 = 15,1‰, отже, вікових груп у загальній чисельності міського населення: s

0–15 = 6126407 : 33376239 = 0,183, аналогічно s

Тоді m st = 1,13?0,183 + 6,75?0,635 + 58,3?0,182 = 15,1‰, отже, st i c умов фактичного вікового складу.

Стандартизований індекс надсмертності становить = 15,1 : 13,6 = st i c умов фактичного вікового складу.

Стандартизований індекс надсмертності становить = 15,1 : 13,6 =

2. Розглянемо розрахунок коефіцієнта смертності немовлят в одній з областей України.

Коефіцієнт смертності хлопчиків дорівнює:

0 ?? ? M m ‰, а для дівчаток ‰.

Таким чином, для хлопчиків характерний середній рівень смертності (12

—15‰), а для дівчаток — дуже низький (7

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)

Методика вивчення та оцінка показників смертності

Засвідчення смерті проводиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій та інших осіб або за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.

Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора – не пізніше п’яти.

Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом “Лікарське свідоцтво про смерть” (форма № 106/0-95) або “Фельдшерська довідка про смерть” (форма № 106-1/0-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Всі заклади охорони здоров’я, які видають “Лікарське свідоцтво про смерть” або”Фельдшерську довідку про смерть” ведуть журнал обліку померлих (ф. №151/0). Облік проводиться паралельно з видачею вищевказаних документів, які засвідчують смерть, тільки у випадках, коли останнім місцем проживання померлого був даний район (місто).

Щомісяця в ці журнали вноситься інформація з органів РАГСу про померлих, на які видано”Лікарське свідоцтво про смерть” або “Фельдшерська довідка про смерть” у закладах охорони здоров’я”за межами даного району (міста) чи у відомчих лікувально-профілактичних закладах.

Для померлих осіб,які за життя були віднесені до категорії постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, слід зробити відмітку про це на підставі відповідного посвідчення.

Журнали обліку померлих у цілому по району чи місту на початку нового за звітним року передаються в обласні центри медичної статистики для автоматизованої обробки та аналізу смертності. Бази обласних даних померлих передаються до інформаційно-аналітичного центру медичної статистики МОЗ України для створення аналогічної державної бази.

Реєстрація народження мертвої дитини повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з моменту пологів.

У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється “Медичне свідоцтво пронародження” дитини – форма № 103/0-95 і “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” – форма № 106-2/0-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини.

Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть”, ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф. № 153/0). Запис у журналі робиться паралельно з заповненням вищевказаного свідоцтва.

Щомісячно проводиться корекція числа випадків перинатальної смерті за записом у журналі ф. № 153/0 з числом випадків, зареєстрованих в органах РАГСу.

Відповідальність за повідомлення в органи реєстрації актів громадянського стану про народження мертвої дитини, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається:

• на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, де знаходилася мати під час пологів, де помер новонароджений;

• на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома;

• на керівника судово-медичної експертизи – у випадку встановлення факту смерті дитини поза лікарняним закладом ( на вулиці, вдома та ін.).

Відділи РАГСу, в свою чергу, передають інформацію про чисельність померлих на даній території у відповідні органи статистики, які здійснюють розрахунок загальних і спеціальних показників смертності.

Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.

Число померлих за рік• 1000

Середньорічна чисельність населення

Спеціальні показники смертності – це смертність за статтю (у чоловіків і жінок), за віком (в окремих вікових групах) і за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань).

Як свідчать дані таблиці 1, за період з 1955 по 1965 рр. В Україні показники загальної смертності становили 7,5-7,6 %о і були найнижчими за весь повоєнний час.

Починаючи з 1965 по 1995 рік показник загальної смертності мав невпинну тенденцію до зростання, а з 1995 року почав поступово, хоч і дуже повільно, знижуватись.

У 1999 році порівняно з 1996-м загальний показник смертності зменшився з 15,4 %о до 14,8 %.

Найбільш високі рівні загальної смертності мають місце в Північно-східному регіоні, далі – в Центральному та Південно-східному регіонах України.

По областях найвищі рівні смертності в останні роки реєструються в Чернігівській, Сумській, найнижчі – в Закарпатській області та в м. Києві.

Смертність серед сільського населення в 1,5 раза виша, ніж серед міського. В 1999 році вонастановила відповідно 18,7 %о і 13 %о, в той час як стандартизовані за вікомпоказники як для сільського, так і для міського населення були однакові. Ці дані свідчать про те, що різниця в смертності сільського та міського населення в значній мірі обумовлена різницею у віковій структурі населення (серед сільського населення більше осіб старшого віку).

В Европі середній показник смертності – 10,5 %о (1995 рік). Найнижчий рівень у Нідерландах – 8,6%о.

Серед деяких зарубіжних країн смертність становить (1995 р.): в Китаї -7%о, США – 9%о, країнах африканського континенту – 14%о.

До так званих “демографічно еталонних” країн, у тому числі й за показниками загальної смертності, належать Японія (найнижчий рівень смертності в світі протягом багатьох років – близько 5 %о), країни північної Європи та країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

В Україні показники загальної смертності як чоловіків, так і жінок вищі, ніж у зазначених “демографічно еталонних” країнах.

Смертність населення в статево-віковому розрізі має досить стабільні особливості, а саме смертність чоловіків у всіх вікових групах вища за смертність жінок. Ця особливість проявляється в усьому світі, але міра переважання чоловічої смертності над жіночою в різних країнах різна.

Різниця особливо проявляється в працездатному віці. Якщо у 15-19-річних чоловіків смертність перевищує жіночу в 1,5 рази, то в 40-49 років це перевищення вже становить 3,5рази.

Структура загальної смертності серед населення України, зогляду на окремі причини, із року в рік досить стабільна. Перше місце займають хвороби системи кровообігу (60,5 %), на другому місці – злоякісні новоутворення (13,5 %), на третьому – нещасні випадки, отруєння та травми (9,7), на четвертому — хвороби органів дихання (6,9). Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.

В економічнорозвинутих країнах, як і в нових незалежних державах, що утворились на території колишнього СРСР, питома вага померлих від серцево-судинних захворювань становить близько 50 %.

Підвищення рівнів смертності в Україні за останні роки відбулося, в основному, за рахунок серцево-судинних хвороб, нещасних випадків, отруєнь і травм, а також за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб.

У структурі смертності дитячого населення (0-14 років) перші місця посідають нещасні випадки, травми та отруєння (22,5 %о у 1997 р.). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в автокатастрофах. На другому місці в структурі загальної смертності дітей – вроджені аномалії (15,7 %). Хвороби нервової системи та органів дихання посідають третє та четверте місця (по 7,8 %).

Структура причин смертності за статтю дещо відрізняється. Перше місце як у чоловіків, такі у жінок посідають хвороби системи кровообігу. Серед чоловіків друге місце займають нещасні випадки, отруєння та травми, а третє – злоякісні новоутворення. В жінок на другому місці – злоякісні новоутворення, а третє займають нещасні випадки, отруєння та травми.

Підвищення смертності в Україні за останні роки пов’язане не тільки з постарінням. Воно відбулося також у значній мірі за рахунок населення працездатного віку.

Структура та рівні смертності населення в працездатному віці мають свої особливості. Перші два рангових місця займають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми.

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє десятиріччя підвищився в основному за рахунок нещасних випадків, отруєнь і травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб – в першу чергу, туберкульозу, дифтерії, СНІДу.

Більш різке зростання рівня смертності в працездатному віці спостерігається серед чоловіків, у яких перші два місця в структурі смертності посідають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми. Взагалі, рівні смертності чоловіків працездатного віку від хвороб системи кровообігу перевищують показники жінок в 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь і травм – у 5-6разів.

На основі рівнів смертності в статево-вікових групах розраховується ще один статистичний показник, який розкриває причини формування смертності в різних вікових групах.Це показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року,до 15 років, до 45 років, до 65 років,

В Україні показники дожиття до основних життєвих рубежів мають суттєву статеву різницю, яка збільшується з віком. Так, до 45 років доживає 93,8 % жінок і лише 83,1 %чоловіків, до 65 років відповідно 77 % і 46,7 %.

За останні роки в міжнародній практиці використовується ще один інтеграційний показник, що пов’язує смертність від окремих причин з потенційною втратою років життя. Показник потенційно втрачених років життяза період 0-65 років серед чоловіків майжев 3 рази вищий, ніж у жінок, які помирають у значно старшому віці.

Смертність чоловіківв Україні можна визначати як надсмертність. Порівняно з розвинутими країнами зарубіжжя вона призводить до скорочення їх життя на 10-15 років.

Материнська смертність

Материнська смертність- це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше одного року після закінчення вагітності.

Смерть, що пов’язаназ вагітністю, – це смерть жінки під час вагітності чи в межах 42 діб після її закінчення, незалежно від причини смерті.

Випадки материнськоїсмертності поділяють на 2 групи:

1. Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами – це випадки, які є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань, недогляду, помилок у лікуванні.

2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами – випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвинулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.

Смертність немовлят

Смертність немовлят – один із вікових показників смертності. Він характеризує частоту смерті дітей на 1-му році життя.

Смертність немовлят виділяють із проблеми смертності внаслідок її соціального значення.

Цей показник ВООЗ поряд із іншими, такими як частка внутрішнього валового продукту (ВВП) урозрахунку на душу населення, загальні витрати на охорону здоров’я від ВВП тощо, використовується для оцінки соціально-економічного благополуччя країни.

В Україні рівень смертності немовлят визначається за методикою, рекомендованою ВООЗ. Ця методика передбачає розрахунок рівня смертності окремо для дітей, що померли увіці до 1 року з покоління поточного та попереднього років, відносно довідповідного числа дітей, що народилися живими в попередньому та поточному роках.

Формула розрахунку рівня смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗ така: