Як визначити породу кішки, кота чи кошеня?

В редакцію сайту «Муркотики» щодня звертаються читачі з одним і тим самим запитом: допоможіть визначити породу кішки (кота). Вони вважають, що фахівець, подивившись на фотографію, дасть точну відповідь. Але не все так просто. Давайте розберемося, чи можна визначити породу кішки по фото онлайн і чи взагалі існує якийсь тест на породу? Автор статті: фелінолог Катерина Югош. Рецензент: фелінолог, представник RUI Інна Березанська.

Щоб відповісти на питання, як визначити породу кошеня, кішки чи кота, потрібно спочатку розібратися в тому, що таке порода. Прочитайте визначення нижче уважно. Незважаючи на те, що здається, ніби ви знаєте значення цього слова, насправді, це не зовсім так.

Порода — група котів, що мають набір генетичних і фенотипічних характеристик (породоутворюючих ознак), що є унікальними для цієї групи та відтворюються з покоління до покоління. А тепер давайте розберемося з кожною складовою.

1. Фенотипові характеристики — це те, що виявилося у зовнішньому вигляді. Породоутворюючі ознаки — це основні ознаки, що відрізняють породу від інших. Наприклад, у скотіш-фолда це, в першу чергу, вуха, що прилягають до голови, у мейн-куна — розмір тіла, у сфінкса — відсутність шерсті.
2. Генетичні властивості — це набір генів, тобто те, що кішка отримала від предків. Генотип у повному обсязі не видно зовні. Наприклад, біла кішка може приховувати у своєму генотипі гени будь-якого іншого забарвлення та передавати їх дітям. У результаті кошенята у неї можуть вийти далеко не лише білими, а й інших кольорів.

Кота з яскравою ознакою якоїсь породи у зовнішньому вигляді можна класифікувати так:

шерсті немає ► сфінкс

вуха, що прилегають ► скотіш-фолд

величезний розмір ► мейн-кун

витягнута мордочка ► орієнтал

розетки ► бенгал

короткий хвіст ► бобтейл

завиті вушка ► керл

короткі лапки ► манчкін

завита шерсть ► рекс

приплюснута мордочка ► перс, екзот

ВСЕ ТАК ПРОСТО? НІ!

Чи можна так просто на підставі однієї ознаки робити висновки? Ні в якому разі! Крім однієї головної ознаки існують також інші характеристики зовнішнього вигляду, яким тварина повинна відповідати, щоб її віднесли до якоїсь породи. Крім того, проблема визначення породи полягає в тому, що є близькі породи, дуже одна на одну схожі (наприклад, британці з шотландцями), а також у тому, що часто зовнішні характеристики не говорять про генетичну приналежність до тієї чи іншої породи. Наведемо приклади.

1. Кіт із щільним підшерстям і прилеглими до голови вушками може бути віднесений до породи скотіш-фолд. Але він може і не мати скотіш-фолдів у роду, адже мутація складених вух періодично виникає у природі спонтанно. Також скластися вушка можуть через травму.
2. Одного разу на міжнародній виставці кішок представили на вигляд британського кота — величезного розміру, з плюшевою шерстю та іншими шикарними характеристиками, але, насправді, він був метисом двох зовсім інших порід, які не мали нічого спільного з британцями. Тобто, за фактом британцем він не був.
3. Є коти-бобтейли з короткими хвостами. Вони такими народжуються, хвости ніхто спеціально не обрізає. Проте простому вуличному коту могли відрубати чи відкусити частину хвоста. В результаті людина, яка не знається на породах, може подумати, що це кіт породи бобтейл.

Такі приклади можна наводити десятками. Який висновок з цього випливає? Висновок такий: визначити породу кішки по фото онлайн або навіть наживо тільки на підставі зовнішнього вигляду неможливо. Можна лише говорити, що фенотип кішки відповідає якійсь породі. Цей принцип справедливий для вже визнаних порід. Серед них такі:

• шотландська (скотіш-страйт, скотіш-фолд, хайленд-страйт та хайленд-фолд);
• британська;
• сибірська;
• норвежська;
• абісинська;
• сіамська;
• мейн-кун;
• сфінкс;
• регдол;
• та інші породи, визнані міжнародними фелінологічними системами.

Ви можете подивитися на те, як виглядають представники цих та інших порід, і вирішити для себе, що ваш кіт схожий на одну з них.

З генотипом кота справи складніші, а він, як ми пам’ятаємо, є другим не менш важливим критерієм для віднесення до тієї чи іншої породи. Зараз ви зрозумієте, як дізнатися породу кошеня, кота або кота так, щоб це знання спиралося на генотип.

Для визначення породи необхідний документ про походження тварини, що підтверджує породу її предків у найближчих 4-5 поколіннях. Таким документом є метрика або родовід, зареєстрований через фелінологічний клуб (іноді документи підробляють, що можна перевірити, звернувшись до клубу). Як документ, що підтверджує породу, не можна приймати ветеринарний паспорт. Він заповнюється заводчиком або ветеринаром і туди можна вписати будь-що, навіть неіснуючу породу.

У деяких фелінологічних системах кіт, фенотипно схожий на породу, може бути віднесений до цієї породи. Такі коти навіть можуть отримати офіційне підтвердження породи на підставі зовнішнього огляду та стати володарями нульового родоводу. Для оформлення «нульовки» треба одержати опис кота від кількох експертів на виставці. У нульовому родоводі вказаний тільки кіт, що оцінюється, і немає його предків (адже вони невідомі).

Проте більшість фелінологічних систем видавати нульові родоводи забороняє: така практика ставить під загрозу розвиток існуючих порід і може звести нанівець усю працю заводчиків, які довго билися над удосконаленням порідних ліній. Навіть клуби системи WCF, де дозволені нульові родоводи, здебільшого не дозволяють видачу «нульовок». Загалом можна сказати, що практика видачі нульових родоводів викликає критику у професійній спільноті і є сумнівною.

Як визначити породу кішки онлайн?

Розробники Google вирішили, що якщо є попит, значить, має бути і пропозиція, і створили додаток для мобільних телефонів під назвою Google Lens. Розробники стверджують, що програма знає, як визначити породу кішки або собаки за забарвленням, лапами, мордочкою та іншими зовнішніми характеристиками. Але цей тест онлайн знову-таки розповідає про зовнішній вигляд тварини, тобто про те, на кого вона схожа. До того ж робота його дуже приблизна, навіть у частині аналізу зовнішніх даних.

Чи ветеринар може визначити породу кішки?

Багато хто думає, що саме ветеринар визначає породу кішки, причому робить це на око. У всякому разі, коли люди приходять на прийом, часто починають про це розпитувати. Ветеринари іноді охоче беруться за цю невдячну справу та повідомляють свою думку. Насправді ж, ветеринари не є експертами з пород, тому можуть лише приблизно сказати, на яку породу ваша кішка схожа. Але навіть це вони можуть зробити неправильно.

Де і як визначити породу кішки?

Визначення породи кішки онлайн, як ви вже зрозуміли, справа безперспективна. Якщо не вірите, зайдіть у нашу публікацію у «Фейсбуку» з грою з вгадування порід кішок на основі зовнішності та подивіться, що вийшло у учасників гурту «Муркотики». Десь вони вгадали, десь ні. Це чудовий доказ того, як можна визначити породу кішки, будучи повністю впевненим у своїй правоті, але помилитись. Ось фотографії цих кішок, підібрані досвідченим фелінологом Інною Березанською. Спробуйте вгадати.

Гра: вгадай породу

Визначити, якої породи кішка, під силу лише фелінологам. Фелінолог — це фахівець із котів. Але навіть експерти у галузі фелінології не беруться за таке завдання лише на підставі фотографії. За результатами огляду, бажано очного, вони можуть констатувати, що ця тварина фенотипно схожа на якусь породу. Щоб назвати породу точно, фелінологу знадобиться прочитати метрику (родовід).

Тварина без документів безпородна?

То що, запитаєте ви, кіт без документів — безпородний? Багатьом стає прикро, адже вони думали, що є володарями породистої тварини. Принаймні під час покупки продавець так запевняв.

На 100% правильно дізнатися породу можна тільки на підставі документів про походження — це правда. У той самий час найчастіше буває так, що кіт без документів за фактом породистий чи метис. Наприклад, його народили чистокровні батьки або батьки різних порід, куплені в розпліднику не для розведення (без документів або з позначкою «не в розведення»), але потім нечесний покупець вирішив їх спарювати. Від пари однієї й тієї породи народиться чистокровний кіт. Але юридично це ніяк не підтверджується, у виставках він не братиме участі, кошенят з документами, тобто з підтвердженою породою, від нього не отримати.

Іноді чистокровну тварину можна підібрати на вулиці: горе-господарі іноді викидають з будинку навіть породистих. Але в таких випадках достовірно породу все одно не впізнати. Можна тільки здогадуватися, чи кіт породистий, чи просто схожий на породу.

А взагалі знати породу потрібно тільки в тому випадку, якщо кіт або кішка збирається брати участь у програмі з розведення кошенят. Маючи такі плани, ви обов’язково повинні закінчити фелінологічні курси та купити тварину в розпліднику з дозволом на розведення. Вона коштуватиме дорожче, зате все законно. Це єдиний правильний шлях.

В інших випадках ви просто любите свого улюбленця незалежно від його походження. І це правильно, тому що любов не вимірюється такими критеріями, як породність, чистокровність чи ціна. Буває, що чистокровну тварину виганяють з дому, а буває, що абсолютно безпородну мурку з середньою зовнішністю і не найкращим характером люблять просто тому, що вона є. Це залежить лише від конкретної людини та її здатності любити.

Як визначити стать кошенят?

Коли кошеня зовсім маленьке, зрозуміти, якої воно статі, може бути непросто. Але для багатьох власників це питання є ключовим при виборі вихованця. Як відрізнити кота від кішки у перші місяці життя тварини?

У якому віці визначають стать?

Перші візуальні відмінності між самцем та самицею помітні на другому місяці життя. Деякі заводчики та досвідчені власники визначають стать вже через три тижні після народження кошенят. Але є ознаки, якими можна зрозуміти, перед вами кіт або кішка, як тільки тварина з’явилася на світ.

Навіщо знати стать кошеняти

Не всі власники вибирають вихованця, виходячи лише з візуальних характеристик або характерних проявів темпераменту певної породи. Багато хто хоче знати також стать тварини перед тим, як прийняти рішення, яке саме кошеня з посліду забрати додому. І це не просто забаганка. Ось кілька причин, чому така інформація важлива:

• Знаючи стать кошеняти, можна заздалегідь підібрати йому кличку. Так воно швидше звикне до свого імені та почне відгукуватися. Міняти ім’я вихованцю старшого віку не рекомендується, оскільки кішки погано адаптуються до нових кличок.
• Стерилізація — ще одна серйозна причина з’ясувати стать тварини. Для котів та кішок потрібні процедури різного типу.
• Вибір статі — це також вибір певного типу поведінки тварини (самиці та самці мають різний темперамент).

Що можна робити, а що не можна при з’ясуванні статі

Намагаючись дізнатися стать, поводьтеся з вихованцем максимально акуратно. Тим більше якщо йдеться про новонароджену тварину. Вихованця не можна тягнути за хвіст, давити йому на живіт — будь-який необережний рух може завдати кошеняті біль або травмувати.

Ваші дії також можуть викликати невдоволення й самої кішки. Якщо ви бачите, що вона нервується, відкладіть процедуру. Кішка не повинна відчувати дискомфорту або загрози для потомства.

Мінімально рекомендований вік визначення статі — три тижні. Щоб процедура була комфортною для кошеняти, оберіть момент, коли воно спокійне, нещодавно поїло, але ще не вкладається спати.

Кіт або кішка: 4 способи дізнатися стать

Існує кілька методів, що допомагають визначити гендерну приналежність кошеня. Для отримання точних результатів оптимально використовувати два або більше способів, наведених нижче.

Огляд геніталій

Візьміть кошеня та покладіть на м’яку підстилку. Чистими руками акуратно підніміть хвіст. Візуально огляньте статеві органи — ви побачите два отвори. Верхній — це анус, або задній прохід. Нижній — статеві органи.

У самиці геніталії є вертикальною щілиною. Відстань між вульвою та анусом невелика, на ній немає шерсті.

У самця буде помітна крайня плоть і мошонка (схожа на мішечок). Відстань від крайньої плоті до анусу у новонароджених котів приблизно 1 см. Вже до 10 дня життя мошонка більше вкрита шерстю, ніж геніталії самиці.

Колір шерсті (забарвлення)

На стать тварини може вказувати колір шерсті. Чорно-руде (черепахове) або чорно-біло-руде забарвлення властиве в основному кішкам. Це обумовлено розташуванням генів пігментів у статевій хромосомі Х. Дана хромосома відповідає за шерсть темного відтінку (чорний, коричневий, сірий), а також за руде забарвлення. Щоб у забарвленні було два або три кольори (наприклад, для отримання черепахового забарвлення) необхідно дві хромосоми X. У кішок саме такий набір хромосом — ХХ, що говорить про можливість народження самки з чорно-рудою шерстю.

У котів лише одна хромосома Х, їхній генотип XY. Отже, в їхньому забарвленні може бути лише один з кольорів — рудий, чорний, сірий або коричневий. «Черепаховість» проявляється у самців лише за хромосомної аномалії.

Співвідношення котів та кішок з черепаховим забарвленням становить приблизно 1:1000. У самців хромосомна аномалія виникає з різних причин:

• Синдром Клайнфелтера. Статеві хромосоми у кота не XY, а XXY.
• Мозаїцизм. Частина клітин має додаткову хромосому Х, хоча у більшості все ж таки зберігається стандартний набір XY.
• Хімеризм. Клітини з хромосомами ХХ та XY знаходяться приблизно у рівних частках.

Якщо черепахове забарвлення частіше властиве кішкам, то руде частіше зустрічається у котів. Ця особливість також зумовлена набором хромосом. Щоб шерсть набула рудого кольору, обидві хромосоми Х у кішки повинні нести гени, що відповідають за руде забарвлення. А таке трапляється вкрай рідко.

Темперамент

Спосіб полягає у спостереженні за поведінкою та звичками кошеняти. Самиці більш самостійні, менш контактні, вільний час люблять проводити за грою чи полюванням на різні дрібні предмети. З появою іншої тварини можуть активно відстоювати свою територію. Також кішки частіше вилизуються, приділяючи особистій гігієні багато часу.
Коти, навпаки, охочіше йдуть на руки, люблять увагу власника. Віддають перевагу пасивному відпочинку, доглядають за собою не так завзято, як самки.

Вага та статура

Ще один спосіб визначити стать — подивитися на статуру та морду вихованця. У перші дні після народження кошенята нічим не відрізняються один від одного, але поступово кішку від кота можна відрізнити формою мордочки — у самиць вона менша, а риси м’які. У самців, навпаки, морда більша. Відмінності помітні й у вазі. Вже у віці 1,5-3 місяці самці важчі за самиць.

Метод з’ясування статі зі статури та ваги не працює на ранніх етапах життя кошенят.
У разі сумнівів ви завжди можете звернутися до ветеринарного лікаря, і він зможе допомогти у визначенні статі кошеняти.