Як визначити свій прохідний бал

1.1 Оберіть ОКР, регіон, галузь знань, спеціальність. Інші поля не треба заповнювати(вони не обов’язкові).

2. Як розрахувати ймовірність вступу на обрану спеціальність ?

2.1 Виконайте пункт 1.1, оберіть прапорець “Розрахувати ймовірність вступу” та вкажіть бал атестата, бали з предметів ЗНО та відповідні коефіцієнти

3. Як підібрати спеціальності за моїми балами?

3.1 Оберіть ОКР(тільки Бакалвр), регіон та галузь знань. Спеціальність та ВНЗ вказувати не обов’язково.
Далі оберіть прапорець “Розрахувати ймовірність вступу” та вкажіть бал атестата, бали з предметів ЗНО та відповідні коефіцієнти.
Після цього оберіть прапорець “Підібрати спеціальність за балами” та вкажіть мінімальну ймовірність вступу, за якої підібрані спеціальності будуть відображатися

1. Як подивитись прохідний бал на обрану спеціальність?

1.1 Оберіть ОКР, регіон, галузь знань, спеціальність. Інші поля не треба заповнювати(вони не обов’язкові).

2. Як розрахувати ймовірність вступу на обрану спеціальність ?

2.1 Виконайте пункт 1.1, оберіть прапорець “Розрахувати ймовірність вступу” та вкажіть бал атестата, бали з предметів ЗНО та відповідні коефіцієнти

3. Як підібрати спеціальності за моїми балами?

3.1 Оберіть ОКР(тільки Бакалвр), регіон та галузь знань. Спеціальність та ВНЗ вказувати не обов’язково.
Далі оберіть прапорець “Розрахувати ймовірність вступу” та вкажіть бал атестата, бали з предметів ЗНО та відповідні коефіцієнти.
Після цього оберіть прапорець “Підібрати спеціальність за балами” та вкажіть мінімальну ймовірність вступу, за якої підібрані спеціальності будуть відображатися

4. Як розраховується ймовірнівсть вступу / наскільки це точно?

Експериментальним шляхом було встановлено що, прохідний бал не залежить від будь-яких статистичних показників(конкурс, кількість поданих заяв, розподіл заяв за балами і т.д).

Майже у всіх випадках коефіцієнт кореляції прохідного бала з іншими показниками(та їхніми комбнінаціями) був дуже низьким.

Отже прохідний бал – це випадкова величина (ВВ), яка підкоряється деяким законам. Значення ВВ неможливо передбачити навіть за відомих умов (статистична іноформація минулих років).

Але ми можемо розрахувати ймовірність того, шо ВВ прийме деяке значення. Знаючи основні закони розподілу ймовірностей, ми можемо робити висновки про події (ймовірність вступу на обрану спеціальність, враховуючи власні бали ЗНО та минулорічні прохідні ),в яких беруть участь ці ВВ (прохідний бал на обрану спеціальність).

На жаль, ці висновки також носять ймовірнисний характер, тому якщо ймовірність вступу на бюджет на обрану вами спецільність дорівнює 99%, це не означає, що ви потрапите на бюджет (це лише показник високої ймовірності вступу)

Слід зауважити, що минулорічні статистичні дані не є на 100% достовірні дял того, щоб їх використовувати для розрахунку ймовірності вступу на бюджет, тому що раніше були інші умови вступу до ВНЗ (відсутність пріорітетів, три хвилі зарахування на бюджет, можливість бути рекомендованим до зарахування на бюджет на декілька напрямків одночасно, відсутність коефіцієнтів , на які множаться предмети ЗНО та середній бал атестата і т.д)

Як визначити свій прохідний бал

«Пороговий бал» – мінімальна кількість (сума) тестових балів зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета, отримання яких надає абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі на навчання до закладів вищої освіти України.

Процедура визначення «порогового бала» складається з кількох етапів.

1 етап – організаційний

На цьому етапі відбувається формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (вчителі шкіл, гімназій і ліцеїв; викладачі закладів вищої освіти, науковці Національної академії наук, Академії педагогічних наук). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Варто підкреслити, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».

2 етап – підготовчо-методологічний

На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт». У якості ілюстрації наведемо можливі визначення загального характеру.

«Мінімально підготовлений абітурієнт»:

– той, хто володіє найменшим обсягом знань, необхідних для виконання завдання;

– той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.

Після завершення обговорення модератор роботи комісії роздає Листи оцінювання завдань тесту та здійснює загальний інструктаж експертів щодо оцінювання завдань: «Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильної відповіді» Листа оцінювання запишіть значення 60%».

3 етап – експертна оцінка тестових завдань

На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Варто підкреслити, що обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.

4 етап – узагальнення експертних оцінок

Модератор групи збирає Листи оцінювання та вводить значення в таблицю для кожного завдання по кожному експерту й обчислює стандартне відхилення. Стандартне відхилення є «дзеркалом», яке відображає рівень розбіжностей між експертами по кожному завданню. Низький його показник свідчить про високий рівень згоди між експертами. Високий показник є підґрунтям для колективного обговорення експертами причин розбіжностей в оцінках, яке організовує та координує модератор. Мета обговорення – підвищити рівень згоди між експертами шляхом перегляду ними своїх оцінок.

Варто підкреслити, що будь-яке завдання, для якого стандартне відхилення експертних оцінок перевищує 10, колективно обговорюється. За результатами таких обговорень експерти можуть змінити свою оцінку. У такому разі модератор групи вносить відповідні зміни в узагальнену таблицю.

Слід зауважити, що на цьому етапі роботи комісії експерти мають бути ознайомлені зі статистичними характеристиками результатів тестування (мода, медіана, середнє значення, стандартне відхилення, асиметрія, ексцес) та психометричними характеристиками завдань тесту (складність, розподільна здатність, кореляція). Урахування цих даних під час колективного обговорення експертних оцінок дозволить підвищити інформативність і обґрунтованість встановленого «порогового бала».

5 етап – визначення «порогового бала»

Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді за кожним завданням у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 тощо.

Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту за кожним експертом. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт.

На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів. Після проведення усіх процедур обчислення результат роботи регіональних комісій передається до Комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти. До складу цього колегіального органу входять до 30 осіб – управлінці в галузі освіти, викладачі закладів вищої освіти, закладів загальної середньої освіти, представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук, Національної академії педагогічних наук. Члени комісії детально вивчають запропоновані регіональними експертами матеріали, зважають на політичні, соціальні й інші події й ухвалюють остаточне рішення про поріг / склав не склав.

Рішення Комісії документально оформлюється Протоколом засідання Комісії та Протокольним рішенням (ухвалою) щодо встановленого «порогового бала» з відповідного предмета.

Далі відбувається стандартна процедура переведення тестових балів у оцінки за шкалою 100–200 балів. При цьому точкою відліку на шкалі буде не «0» тестових балів, а значення «порогового балу». Таким чином, результати абітурієнтів, які подолали «поріг», займуть відповідне місце на рейтинговій шкалі в діапазоні від 100 до 200 балів. У результаті навіть абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100,5 балів, не кажучи вже про тих, чий результат становитиме 123,5 бала, отримають можливість брати участь у конкурсному випробуванні під час вступу на навчання до закладу вищої освіти України.

ЄВІ-2023: як розрахувати бал тесту навчальних компетентностей

Визначення результатів єдиного вступного іспиту ТЗНК здійснюється у два етапи.

На першому етапі визначається тестовий бал учасника ЄВІ ТЗНК (максимум – 33 бали).

На другому етапі на основі тестового бала визначається рейтингова оцінка результатів учасника тесту загальної навчальної компетентності за 200-бальною шкалою, що використовується при складанні рейтингового списку абітурієнтів при вступі до магістратури у заклади вищої освіти України.

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ТЕСТОВИЙ БАЛ

Завдання на заповнення пропусків у мікротексті (№1–10). У завданні запропоновано доповнити речення в мікротексті словосполученнями чи словами з наведених варіантів. Завдання вважають виконаним, якщо учасник тестування вибрав, позначив відповідь, а також підтвердив свій вибір

Завдання на заповнення пропусків оцінюють в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або відповіді на завдання не надано.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№11–33). Завдання має основу та чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо учасник тестування вибрав, позначив відповідь, а також підтвердив свій вибір

Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюють в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Максимальна кількість балів, яку може набрати учасник ЄВІ ТЗНК, правильно виконавши всі завдання магістерського тесту загальної навчальної компетентності, – 33.

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ РЕЙТИНГОВИЙ БАЛ

Для отримання результатів учасника магістерського тесту навчальних компетентностей за 200-бальною шкалою використовується Таблиця переведення тестових балів в рейтингову шкалу від 100 до 200 балів.

Зазначена шкала є рейтинговою, оскільки вказує на місце результату ЄВІ ТЗНК особи серед результатів інших учасників магістерського тестузагальних навчальних компетентностей.

Таблиця переведення тестових балів у рейтингову шкалу від 100 до 200 балів оприлюднена у Додатку 5 до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2023 році.

Для отримання результатів учаснику достатньо буде набрати хоча б 3 тестових бали.

Переведення тестових балів ЄВІ ТЗНК

Тестовий бал

Бал за шкалою 100-200