Високі грядки – плюси та мінуси конструкції, як правильно зібрати таку грядку?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 03 жовтня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 3556 разів 💬 0 коментарів

Друзі, всім привіт! Сьогодні ми міняємо короб високої грядки, тому що дошки мають властивість перегнивати. А заразом ми вирішили розповісти вам, як влаштовані наші грядки і обговорити всі плюси та мінуси вирощування рослин у такий спосіб.

Про плюси та мінуси

Якщо у вас 10 соток, і ви переорюєте їх мотоблоком, то високі грядки вам, зрозуміло, ні до чого, але для невеликої ділянки, що обробляється вручну, цей спосіб – просто знахідка.

У високу грядку можна закласти ґрунт будь-якого складу. Ви можете придбати готову ґрунтосуміш, а можете приготувати її самостійно. І вас більше не турбуватиме, що ґрунт на вашій ділянці бідний, кислий, засолений або важкий: ви перестанете від цього залежати.

Висока грядка просто створена для крапельного поливу. Вона набагато довше тримає вологу і краще прогрівається, тому овочі на ній дозрівають раніше.

Високу грядку легко перетворити на міні-парник або теплицю, спорудивши над нею укриття.

Її набагато зручніше обробляти.

Єдиним недоліком є ​​те, що дерев’яний короб, як і ґрунт, вам доведеться міняти кожні три роки. Але якщо зробити обрамлення грядки з цегли або каменю, а ґрунт, що просів, поповнювати компостом, то цей мінус нівелюється.

У високій грядці можна створити компостну купу, а після перепрівання органіки посадити на ній гарбузові рослини. Наступного року можна додати в короб компосту та вирощувати, наприклад, картоплю. Головне – дотримуватися сівозміни.

Влаштування грядки

Довжина наших грядок 4 м, а глибина котловану під них – всього 23-22 см. Якщо ви живете у північній області, то немає сенсу заглиблювати грядку в землю. Споруджуйте її прямо на поверхні, і вона швидше прогріватиметься.

А у південній місцевості, наприклад, у Криму чи Краснодарі, грядку краще повністю заглибити. З прогріванням ґрунту на півдні проблем немає, а волога краще зберігатиметься у глибокій траншеї.

В ідеалі, щоб у ґрунті не застоювалася вода, на дно котловану потрібно укладати шар дренажу. Ми цього не робили, проте вода на наших грядках не застоюється: сильні дощі у нас йдуть рідко, ділянка розташована під невеликим нахилом, а при значному затоплянні вода йде через щілини між дошками.

Обрамлення для грядки ми робимо із дерева. Це екологічно та красиво, але, на жаль, недовговічно: навіть дубові дошки протрималися у нас 6 років. Деревину ми обробляємо протипожежним просоченням, але задля дотримання екологічності краще 2-3 рази просочити її десятивідсотковим розчином мідного купоросу, добре висушити, покрити оліфою та пофарбувати.

Щоб рамка тримала прямокутну форму, протилежні стінки ми з’єднали двома дерев’яними перемичками, котрі розділяють конструкцію на три секції.

Дно ящика для захисту від кротів ми затягуємо оцинкованою сіткою. Якщо затягнути його якимось цілісним матеріалом, у ґрунт не потраплять черв’яки, і в ньому застоюватиметься вода. Оцинкована сітка – річ не дешева, але необхідна та дуже міцна.

Робимо нову грядку

Встановлювати короб в котлован потрібно за рівнем, інакше рослини, які зростатимуть нижче, отримають більше вологи та живлення, а ті, що ростимуть вище, недоотримають потрібних елементів і страждатимуть від спраги. Вирівнявши короб, для стійкості ми обсипаємо його зовнішню нижню частину землею.

Заповнивши короб на третину обсягу компостом, ми додаємо до нього городню землю, просіяний деревний попіл і ретельно все це змішуємо. Чим попіл світліший, тим він кращий. Попіл – сильне фосфорно-калійне добриво, проте він дуже зсуває pH ґрунту у лужний бік, тому на чотириметрову грядку ми вносимо попелу не більше 3-4 відер.

Наповнення високої грядки та змішування інгредієнтів ґрунтової суміші – заняття досить трудомістке. Але навіть якщо заповнити короб по самі вінця, навесні все одно доведеться підсипати ґрунт, тому що за зиму він осяде.

Ми вирішили не заповнювати короб до верху. Перед початком наступного сезону ми додамо в нього необхідну кількість такої самої ґрунтосуміші: з компосту, городної землі та деревного попелу.

Якби у нас не було органічного добрива, довелося б заповнювати короб городньою землею та вносити в неї суперфосфат або осіннє комплексне добриво. До весни добриво б розклалося, і ми отримали б цілком пристойний ґрунт.

Як зробити високі грядки своїми руками|

Підняті грядки — рятівники овочівників з поганою грунтом, дренажем ділянки і тих, кому важко обробляти великий город. Основна ідея таких споруд — замість боротьби з поганими умовами створити конструкцію над землею, де можна з мінімальними зусиллями контролювати всі параметри грунту. Привабливі на фото високі грядки мають свої плюси, мінуси і складності. Озброївшись порадами і вивчивши інструкції різних варіантів облаштування, вибрати відповідний для себе досить просто.

• Призначення високих грядок
• Класифікація та особливості видів
• Плюси і мінуси вирощування рослин на висоті
  • Переваги та можливі труднощі
  • Як нейтралізувати мінуси і подолати складності
  • Як розрахувати розміри споруди
  • Основи конструкції та ази будівництва
  • Огорожа з дерева і його особливості
  • Інші матеріали для огорож
  • Підготовка ґрунту для успішного овочівництва

  Призначення високих грядок

  Зрозуміти, чому грядки роблять високими, легко — така конструкція допомагає вирішити найрізноманітніші проблеми ділянки, будь то перезволожений, неродючий, густо заросла бур’янами грунт, або навіть холодний клімат.

  Правильно підібрана і розміщена висока конструкція дозволяє ефективно вирощувати рослини в конкретних умовах, не докладаючи для цього таких значних зусиль як в традиційному овочівництві.

  Підняті грядки — горизонтальні короби або контейнери для вирощування городніх культур, пряних трав і квітів, розташовані як мінімум на 15-20 см вище рівня грунту. Їх ширина — від 40 до 150 см.

  Такий розмір зручний для обробки посадок, не стаючи на грунт ногами. Довжина залежить від розмірів ділянки і бажання власника. Це можуть бути як просто гряди в вигляді «пагорбів» з поживних грунтових сумішей, так і конструкції з бортиками з різних матеріалів.

  Класифікація та особливості видів

  Городниками усього світу розроблено безліч видів високих грядок. Це дає можливість вибрати конструкцію, максимально підходить під певні умови і ефективно вирощувати рослини практично в будь-якій кліматичній зоні. Будь-яку з модифікацій можна віднести до однієї з категорій:

  Гряди без огорожі. Від звичайних вони відрізняються більшою висотою (30-70 см) і невеликою відстанню між ними (30-40 см). Ширина — 90-100 см. Зручні на ділянках з неглибоким родючим шаром (до 15 см) і близьким заляганням грунтових вод (до 1 м).

  Плюси і мінуси вирощування рослин на висоті

  Як і в кожної технології, у методу вирощування городніх культур «на висоті» є свої переваги і труднощі, які можуть виникнути при застосуванні на практиці. Тому перед тим, як «кинутися в бій» і приступити до будівництва, варто ознайомитися з плюсами і мінусами методу і випробувати його в конкретних умовах.

  Переваги та можливі труднощі

  Насипні грядки, будь то великі короби, насипу без огорожі або вузькі контейнери, мають ряд переваг перед традиційними городами:

  • Навесні вони швидше прогріваються, дозволяючи раніше висаджувати рослини і отримувати перший урожай.
  • Грунт не ущільнюється від ходьби, тому що конструкції зроблені з урахуванням легкого доступу з проходів між ними.
  • Відмінний варіант для тих, хто за станом здоров’я або в силу зайнятості не може працювати на традиційному городі. Піднесені грядки вимагають набагато менше зусиль і часу для отримання хорошого врожаю.
  • Завдяки використанню перегною, системної підгодівлі рослин добривами і регулярному поливу можна отримати значно більші врожаї овочів з меншої площі.
  • Використовуючи привізну грунт і перегній, можна отримати екологічно чистий урожай, навіть на забруднених і неродючих (піщаних, солонцюватих) грунтах.
  • З огорожею з дерева, лози або каменю красиві високі грядки можуть виконувати роль декоративного елемента ділянки.

  У той же час деякі овочівники виділяють мінуси, які іноді викликають труднощі в практичній реалізації цього методу:

  • Устаткування високих грядок вимагає придбання матеріалів і мінімальних навичок в будівництві простих конструкцій з дерева.
  • При відсутності компостної купи, перегній і родючий грунт також необхідно купувати.
  • При жаркій погоді, грунт швидше висихає, що вимагає більш частого поливу або облаштування системи крапельного поливу.
  • Необхідність заміни ґрунту кожні кілька років або щорічного додавання компосту і вирощування сидератів до і після основних овочів.

  Як нейтралізувати мінуси і подолати складності

  Перераховані труднощі можна подолати, взявши в якості матеріалу для будівництва використані дошки або шифер, заготовивши заздалегідь компостну купу і влаштувавши крапельний полив з пластикових пляшок.

  Для проби можна зробити своїми руками одну невелику грядку і один рік поекспериментувати на ній. Визначивши, що і як краще вирощувати цим методом в умовах конкретної ділянки, можна приступати до повномасштабного будівництва з урахуванням накопиченого досвіду.

  Багато городників починають знайомство з цим методом з вирощування полуниці на високих грядках. Цю рослину можна вирощувати своїми руками на будь-якому з видів піднесених грядок. При плануванні посадки полуниці варто врахувати особливості її вирощування:

  • При будівництві контейнера або короба слід врахувати, що полуниця висаджується на сонячних місцях, тому щоб уникнути перегрівання грунту їх стінки роблять з дерева цегли або каменю, але не з заліза й шиферу. З цією ж метою зовнішні стінки високого споруди варто побілити або покрити білою фасадною фарбою.
  • Щоб уникнути швидкого пересихання і перегрівання грунту під кущами, вона повинна бути постійно накрита шаром мульчі, плівкою або агротекстилю.
  • В низькому коробі земля буде швидше пересихати і виснажуватися. Знадобиться частий полив і оновлення мульчі — не менше двох разів на тиждень. Тому необхідно мати компостну купу і бочку в якій буде настоюватися органіка для поливу.

  Пристрій і габарити піднятих посадок

  Щоб зробити правильну високу грядку своїми руками, необхідно для початку визначити найбільш вигідне розташування для неї на ділянці. Місце має бути освітлене 5-6 годин в день і бажано з самого сходу сонця. Воно не повинно знаходитися на вітрах, особливо північних, і на протязі.

  Більшість фахівців рекомендують розташовувати контейнери у напрямку з півдня на північ — тоді все рослини отримають рівномірну кількість тепла і світла. Якщо ж ділянка розташована на схилі, краще розташувати їх не залежно від сторін світу, а поперек ухилу.

  Як розрахувати розміри споруди

  Потім визначають потрібну висоту. Контейнери можна зробити злегка піднятими над землею (25-30 см) або високими (70-80 см). Обидва варіанти мають свої переваги. Існують навіть наукові дослідження, присвячені підбору висоти контейнерів по певній формулі під пропорції тіла конкретної людини. Що стосується пристрою, то грядки на рівні пояса вимагають більше часу і зусиль, зате вони тепліше і зручніше у догляді.

  Оптимальний розмір високою грядки по ширині повинен дозволяти діставати до середини, що не наступаючи на грунт (70-100 см). Якщо планується пристрій двох паралельно розміщених контейнерів, з них можна зробити міні-теплицю. Для цього короба роблять шириною 80 см, а прохід між ними — 60 см. Зверху створюють каркас з пластмасових труб і накривають плівкою.

  Основи конструкції та ази будівництва

  Визначившись з розмірами, намічають місце на ділянці, знімають родючий шар грунту на штик лопати і по периметру закріплюють огорожу. По боках збивають каркас, незначно поглиблений в землю, або просто ставлять його на поверхню. Найчастіше каркас оббивають дошками. Дно залишають вільним. Схема високою грядки з дерев’яним каркасом і невеликим поглибленням на фото нижче.

  Найпростіша конструкція високих грядок — це дерев’яний короб без дна, що складається з двох коротких, двох довгих дощок і чотирьох загострених брусів. Ширина дощок підбирається в залежності від необхідної висоти конструкції, а довжина брусів повинна бути на 20-30 см більше, щоб забити їх в землю.

  Опорні бруски прикріплюють до коротким дошкам, після чого до них кріпляться довгі дошки. Готова конструкція встановлюється в розміченому і підготовленому місці.

  Робимо високі грядки своїми руками

  Для тих, хто має хоча б мінімальний будівельний або столярний досвід не складе великих труднощів розібратися, як зробити високі грядки своїми руками, і в невеликі терміни втілити ідею в життя. Першу (пробну) конструкцію можна зробити з наявних будівельних матеріалів або відходів — старих дверей, шиферу, дощок.

  Огорожа з дерева і його особливості

  Огорожа можна побудувати з дерева, бетону, цегли, каменю і практично будь-яких доступних матеріалів. При виборі матеріалу для насипних грядок враховують:

  • вартість;
  • складність монтування;
  • довговічність;
  • декоративні властивості.

  Коли виникає питання: з чого зробити високі грядки, більшість господарів зупиняють вибір на дереві. При правильній обробці цей матеріал може прослужити 5-7 років, та й виглядає він красиво.

  Перед будівництвом потрібно обробити дошки і бруси спеціальної антисептичної просоченням, морилкою або відпрацьованим маслом. Щоб просочення згодом не проникала в грунт, а каркас якомога менше був схильний до впливу вологи, зсередини його оббивають щільною плівкою.

  Дошки для високих грядок беруть з модрини або акації. Такі породи дерева мають краще співвідношення невисокої вартості, міцності і довговічності. Для роботи підійде горбиль, брус, колоди (половинки), будь-які дошки, вагонка.

  Високі грядки з дерева прослужать довше, якщо дошки будуть товщиною не менше 2 см. Боковини закріплюють за допомогою металевих куточків або встановивши по кутах короба бруски 40 × 40 або 50 × 50 і прикручуючи до них дошки саморізами.

  Чи не найдешевшим, але дуже красивим рішенням є грядки з бруса. Їх переваги в довговічності і практичності — на широкий бортик зручно спиратися, присісти, поставити розсаду. До того ж, брус відмінно витримає навіть великий обсяг грунту в контейнерах висотою по пояс.

  Інші матеріали для огорож

  Більш складними для будівництва своїми руками є високі огорожі з бетону, цегли, металу, каменю. Вони міцніші і довговічніші, ніж дерево, але також мають свої недоліки.

  Грядки з металу виглядають дуже акуратно, монтуються досить легко і служать практично вічно. Робляться вони, як правило, з оцинкованої сталі, іноді з полімерним покриттям.

  У магазинах продаються вже готові огорожі, так що їх монтаж займає ще і мінімум часу. При наявності навичок роботи з металом можна заощадити і зробити огорожу з покрівельного заліза і металевих куточків або каркаса з дерев’яних брусків.

  Грядки з бетону трохи дешевше, але також вимагають спеціальних навичок для побудови. Така споруда зможе прослужити не менше 30 років. Бордюри можна встановити стрічковим монолітним способом, методом ковзної опалубки, або зробити грядки з бетонних блоків, просто встановивши їх в потрібному місці. Недоліком огорожі з бетону є його здатність підвищувати кислотність грунту.

  Красивими і надійними є огорожі з нового цегли. Недолік — щоб зробити рівну і акуратну кладку, необхідно володіти спеціальними навичками або наймати майстра. Як викласти грядки з цегли:

  • на кілочках по внутрішньому периметру туго натягнути мотузку;
  • викопати траншею, висотою мінімум в половину висоти цегли;
  • рівно викласти перший ряд;
  • приступати до викладання огорожі на розчин.

  Огорожа з каменю робиться аналогічно. Камінь впишеться в будь-який ландшафтний дизайн і практично вічний. Недоліки — неможливість перенести конструкцію в інше місце і дорожнеча декоративного каменю.

  Огорожа для високих грядок може бути споруджена з шиферу, пластикових пляшок, бордюрної стрічки, лози, соломи та інших матеріалів.

  Підготовка ґрунту для успішного овочівництва

  Коли огорожу готове, приступають до наповнення піднятих грядок живильним грунтом. На вологих ґрунтах і при низькій висоті огорожі найкраще викопати траншею, глибиною 10-15 см. Якщо на ділянці є гризуни, для захисту рослин на дно укладають мелкоячеистую будівельну сітку.

  Як своїми руками заповнити високі грядки — порядок шарів:

  1. Якщо конструкція встановлюється на поверхню землі без зняття верхнього шару грунту та засипки дренажу, щоб уникнути проростання бур’янів застеляють дно геотекстилем.
  2. Якщо ділянку вологий або огорожу зроблено з каменю, бетону, цегли, обов’язково роблять дренажний шар з щебеню і піску або з гілок і сучків. Дренаж з гілок засипають грубозернистим піском або керамзитом. На шар дренажу укладають геополотно, потім ще один шар подрібнених деревних відходів.
  3. Далі укладають рослинні відходи: подрібнені гілки, траву (виключаючи бур`яни), сухе листя, бадилля, очищення овочів, солому. Шар органічних відходів можна ущільнити землею або укласти зверху дерен грунтом вгору. Щоб прискорити розкладання відходів, їх можна полити розчином «Байкал» або іншими аналогічними засобами.
  4. Наступним шаром, в залежності від наявності, укладають гній, торф або незрілий компост. Після повного розкладання вони будуть живити овочі ще довгий час.
  5. Самий верхній шар — це грунт для високих грядок, що складається з суміші родючого грунту і перегною або зрілого компосту. Він повинен бути такої товщини, щоб коріння не проростали в нижній розкладається шар. Склад грунту для верхнього шару легко відрегулювати під вирощування певних культур. У нього можна додати мінеральні добрива, пісок, напівперепрілу тирса, дернову грунт, торф.

  Полив для високих грядок

  Поливати грядки і підгодовувати рослини потрібно частіше ніж у відкритому грунті. Середня частота поливу — один-два рази на тиждень. Традиційний полив з шланга або лійки має суттєві недоліки — він ущільнює грунт, після нього необхідне розпушування, сильний напір води руйнує структуру верхнього шару грунту. Якщо ж поливати слабким напором води, витрачається багато часу. Тому все частіше городники вважають за краще організовувати автоматичний або напівавтоматичний полив.

  Система поливу на високих грядках може бути зроблена в різних варіантах:

  1. Стрічки для краплинного поливу. Необхідно прокласти по одній такій стрічці під кожним рядом рослин. Далі на огородженні закріплюють поліпропіленові труби, до яких через вентилі прикріплюється кожна стрічка.
  2. Влаштувати крапельний полив можна аналогічним способом за допомогою поліпропіленових труб з отворами. Схема такої системи представлена ​​на фото нижче.
  3. Напівавтоматичну поливалку для грядок можна створити зі старих шлангів. Їх укладають на грунт і в місцях, де повинна виходити вода, роблять невеликі отвори.
  4. Один з найпростіших варіантів напівавтоматичного поливу, який можна зробити своїми руками, — полив гнітом. Для цього по торцях каркаса вкопують відра або великі пластикові пляшки. Один кінець гніту з сукна або згорнутої тканини занурюють в ємність з водою, а інший закопують в грунт на 10-15 см.
  5. Баклашечний полив грядок — найдешевший в пристрої. Для цього потрібно під кожною рослиною закопати пластикову пляшку з обрізаним дном і пророблену невеликими отворами. Через дно зручно буде наливати воду зі шланга, а з отворів вона буде повільно витікати під корінь рослини.

  Підняті грядки при всіх своїх плюсах і мінусах — методика, що дозволяє вирощувати солідні врожаї овочів навіть на невеликих і непридатних для цього ділянках. Існує безліч варіацій їх облаштування, наповнення та поливу — від простих і економічних до дорогих і декоративних. Серед такого різноманіття легко вибрати варіант підходить для конкретної ділянки, матеріальних можливостей і навіть фізичних параметрів людини.