Сад восени: 5 найважливіших процедур для дерев та кущів

Восени робота в саду не закінчується. Варто прибирати листя, підживлювати дерева для підготовки до зимівлі.

Про правильну обробку розповідає Вадим Пелехатий, доцент кафедри рослинництва Поліського національного університету.

1. Пошкоджені плоди не треба залишати на дереві чи на землі. Їх потрібно збирати в окрему посудину і закопати на глибину не менше ніж пів метра. Так збудники інфекцій із гнилих фруктів не потраплять в повітря і не рознесуться по всьому саду.

2. Опале листя потрібно збирати, закопувати або компостувати. Щоб зробити компостну купу, потрібно обгородити площу дошками, щоб купа добре обвітрювалась. Туди скласти бур’ян, харчові побутові відходи, листя та інше. Компост потрібно періодично поливати, тому що корисні мікроорганізми перетворюють його з органічної форми на мінеральну. Вони живуть тільки у вологому середовищі.

3 Після обпадання листя припиняється вегетація дерев. Їх можна обприскати 3-5% розчином карбаміду, щоб знищити ту грибкову інфекцію на листках. Або замінити на 5% розчин мідного купоросу або бордоської суміші, щоб зменшити кількість інфекції на гілках і стовбурі.

4. У середині вересня внести фосфорно-калійні добрива – суперфосфат та каліймагнезію. Приблизно одну-дві жмені на одну рослину залежно від її розміру. Але не азотні добрива, які активізують ростові процеси рослин.

Добрива розсипати по землі та перекопати не глибше ніж на пів штика лопати. Причому розсипати потрібно не біля самого стовбура, а в діаметрі двох метрів від стовбура, де розташована основна маса коренів.

5. Деякі дерева та кущі бажано утеплювати на зиму. По-перше це персик, а також молоді 2-3-річні дерева всіх порід. Чим молодше дерево, тим сильніше воно підмерзає. Із кущових плодових культур – ожина і троянди.

Для утеплювання не підходить плівка. Під нею не відбувається повітряний обмін і вона грає роль термоса. Так рослини пошкоджуються ще більше. Замість плівки можна застосувати агроволокно білого кольору. Чорний матеріал нагрівається сонцем і провокує у рослини передчасний початок вегетації. Агроволокном обв’язати стовбур і закріпити, щоб взимку його не зірвав вітер.

Вирощення помідор може займати мало сил, зате мати свіжий врожай до приморозків.

Для цього варто вибирати штамбові сорти. Вони слабо гілкуються, тому ділянка не загущена. Від цього менше хворіють, бо не заводяться грибки.

Як використовувати перегний на дачі?

У статтях з садівництва та органічного землеробства часто рекомендують підвищувати родючість ґрунту за допомогою органічного добрива – перегну. Давайте з’ясуємо, чим корисний перегній, як його приготувати і як використовувати.

• Що таке перегний?
• Фізичні властивості перегну
• Чим корисний перегній?
• З чого робиться перегний і як його приготувати самому?
• Як прискорити дозрівання перегну?
• Як використовувати перегний на дачі?
• Перегной на дачі – секрети правильного приготування
• Перегний на дачі – з чого починати приготування?
• Перегной на дачі – як правильно зберігати?
• Як приготувати правильний компост своїми руками в домашніх умовах
• Як зробити компост: основні способи приготування
• Вибір місця
• Складені частини компосту
• Облаштування компостної купи на дачі
• Що забороняється поміщати в компостник
• Догляд за компостом
• Методи прискорення дозрівання компосту
• Як правильно приготувати компост на дачній ділянці
• Використання компоста і правила його приготування
• Приготування компоста на дачі

Що таке перегний?

Перегний – цінне органічне добриво. Отримують його при повному розкладанні гною, так що це перепрілий (зрілий, перегорілий) гній. Якщо значення цього слова не пояснюється, то розуміти його слід в цьому сенсі. Коли пишуть про «листовий перегний», мають на увазі листовий компост (або листову землю). Зараз називати компост перегноєм вже не прийнято.

Але в старих, невдало перекладених або списаних з різних джерел книгах і статтях ви можете зустріти таку назву. У цьому випадку пояснюється, який (з чого приготований) перегний мається на увазі.

Фізичні властивості перегну

Готовий до вживання перегною – це однорідна, пухка, сипуча коричневата маса, без запаху аміаку і гнилі (запах повинен бути землистий, «весняний»). Питома вага – 500-800 кг/куб. м. В одному відрі міститься приблизно 6 кг перегну.

Чим корисний перегній?

Перегний багатий поживними речовинами, добре вбирає і утримує вологу. Причому частинки перегну не втрачають пружності, між ними залишаються повітряні зазори для дихання коріння. Тому перегний облагороджує будь-який ґрунт: в піщаній він утримує воду і поживні речовини в зоні коріння, важку глинисту допомагає «розпушити»: робить пухкою, повітряною, поживною.

Використання перегною як мульчі створює у верхньому шарі ґрунту особливі умови: на ньому не утворюється кірки з капілярами, яка як губка витягує вологу з грунту. Важкий ґрунт не запливає. Під мульчею селяться дощові черв’яки і корисні бактерії, що підвищують ефективність роботи коріння. Ґрунт під ним повільніше остигає і нагрівається, температура змінюється плавно.

Це допомагає вижити теплолюбним рослинам: восени вони встигають поступово підготуватися до зимівлі, а наприкінці зими і навесні не прокидаються завчасно і не ризикують потрапити під удар заморозків.

У сильну спеку замульчована перегноєм поверхня ґрунту не випалює кореневу шийку рослин. А адже саме через місце опіку зазвичай проникають збудники вертицилезу садової земляники, клематисів, перцю та інших культур.

Поживні речовини, якими багата мульча з перегну, поступово надходять до коріння рослин з поливом і дощами, таким чином, одним прийомом досягається і добриво гряд, і зволоження їх.

І нарешті, перегній незамінний при вирощуванні розсади і кімнатних рослин, вимогливих до харчування.

Як частина субстрату перегной (перегний-висипець) дуже корисний для баклажанів, огірків та інших гарбузових культур, бегонії, гібіскусу, пеларгонії.

З чого робиться перегний і як його приготувати самому?

Останнім часом на садівничих ринках можна придбати готовий перегній в мішках, правда, за досить високою ціною. Вигідніше купити на фермі гній і приготувати перегний самостійно.

У літературі описано безліч хитрощів, без яких, на думку авторів, неможливо приготувати «правильний» перегною. Насправді все не так вже й складно: гній викладають для дозрівання в купу або в компостну скриньку. Зверху накривають рубероїдом, щитами, можна і темною плівкою, якщо використовується ящик, який провітрюється через боковини.

Не страшно, якщо укриття злегка пропускає воду, головне, щоб дощі не промивали масу наскрізь. Дозрівання триває 1,5-2 роки. Перегной дозрів, коли став по всьому обсягу сипучим, однорідного темного кольору, а його обсяг зменшився в 3-4 рази по відношенню до вихідного.

Як прискорити дозрівання перегну?

Щоб швидше самому отримати перегній, розмістіть збірку для дозрівання в укромному місці, що не продувається північними вітрами, – тоді вона довго не буде промерзати і бактерії будуть продовжувати роботу навіть на початку зими.

У теплу погоду приблизно раз на місяць ворошіть перегною вилами, намагаючись піддягати глибше, а перед цим злегка зволожуйте.

Використовуйте ЕМ-препарати («Байкал», «Сяйво-3» та інші), що прискорюють дозрівання компостів.

Як використовувати перегний на дачі?

Перегной – дуже цінний матеріал, він корисний всім садовим, городнім і кімнатним культурам майже без обмежень. Виняток – лише деякі декоративні культури, які потребують збідненого ґрунту (рослини для альпійських гірок, пустельні кактуси, орхідеї).

Перегной можна вносити в грунт під перекопування навесні і восени після збору врожаю і очищення ділянки.

Восени на підготовлені для підзимнього посіву грядки вносять на 1 кв. м відро перегну, 1-2 ст.л. суперфосфату, 2 ст.л. фосфорно-калійних добрив та 2 склянки золи.

Навесні норми внесення перегну визначають, виходячи з потреби культури. Під посадку овочів, троянд, квітів, садової земляники перегною вносять по 2-4 відра на 1 кв.м.

Перегній як компонент родючого ґрунту для вирощування розсади використовується разом з торфом, городньою землею, компостом. Для розсади овочів і кольорів перегной вводять у поживний субстрат в середньому приблизно 1/2 від загального обсягу.

Помірну дозу вносять під деякі однорічники (настурція, агератум, космея, ешольція): вони можуть «жирувати» при надлишку органіки, тобто нарощувати листя на шкоду цвітінню.

Під полуницю перегною вносять восени після збору врожаю, завершення плодоношення і відсадки вусів. Шар перегну на полуниці добре зверху замульчувати соломою або тирсою. Класти перегній слід шаром близько 5 см товщиною, причому самі рослини і ріжки не повинні стосуватися перегну, інакше можуть загнити.

Під урожайні культури з розтягнутим терміном плодоношення (огірки, гарбузи, кабачки) перегній закладається при весняній перекопці ґрунту на глибину 15 см.

Під малину перегною розкладають з весни до середини літа шаром в 5 см як мульчу, не задіюючи.

Для більшості кімнатних рослин його використовують як добавку до поживного ґрунту, в середньому приблизно 1/4-1/3 від загального обсягу.

Перегной вноситься в теплицю навесні (перепрілий гній – восени). Як добавку до тепличних грунтів перегною в перший рік вносять від 40 до 70 кг/кв. м, потім щорічно додають по 15 – 30 кг/кв. м.

Влітку з перегну можна самому робити рідкі добрива для позакореневих і кореневих підживлень.

Перегной на дачі – секрети правильного приготування

Чи використовуєте ви перегний на своїй дачній ділянці? Якщо ні, то ви здивуєтеся, скільки корисних речовин і компонентів він може дати ґрунту. Листовий перегній здатний виконує відразу кілька функцій: покращує структуру ґрунту, мульчує, а також підкисляє ґрунт для тих рослин, яким це необхідно для повноцінного розвитку. Як приготувати перегний на дачі? Для цього не потрібно володіти особливими вміннями і знаннями, достатньо дотримуватися наших порад.

Перегний на дачі

Перегний на дачі – з чого починати приготування?

Перегной готується восени. До його складу входять сире, опале листя, якого в цей період багато не тільки на самій ділянці, а й поблизу – скрізь, де ростуть дерева. Поживних речовин листовий перегний не містить практично ніяких, тому як підживлення розглядати його немає сенсу. Зате ґрунт, перемішаний з ним, здатний набагато довше вологу в кореневій зоні рослин, що допомагає їм у посушливі періоди. Саме в перегне люблять жити дощові хробаки, що спрощують життя садівника, збагачуючи ґрунт гумусом. Це і прекрасна добавка до компосту. Що не менш важливо, приготування листового перегну повністю позбавляє від необхідності спалювання листя.

Яке листя потрібно збирати для перегну? Сировину збирають зазвичай віяловими граблями, ручними серед посадок і газонними на великих просторах між деревами і на газонах. Підійдуть абсолютно будь-які листочки, крім горіхових. Горіха міститься гіркота, яка заважатиме кореневій системі рослин розвиватися. Збирати матеріал можна в будь-яку погоду, але краще в сиру, оскільки мокре листя швидше розкладається.

Якщо в арсеналі садової техніки є пилосос або газонокосарка, можна скористатися ними, так як в цьому випадку листя будуть ще й подрібнюватися, не кажучи вже про те, що економляться час і сили. Як і вологе листя, подрібнені також будуть швидко розкладатися. Але прибирати листя технікою можна лише в суху погоду, а працювати газонокосаркою потрібно хоча б через день: при накопиченні занадто великого шару опалого листя її робота буде мати низький ефект.

Перегной на дачі – як правильно зберігати?

Зібрані листя зволожують, якщо в цьому є необхідність, щільно укладають і трамбують. Для укладання листя можна використовувати сітчасті куби або садові мішки з щільного поліетилену, верх ні в тому, ні в іншому випадку залишається відкритим. Продаються також і спеціальні мішки, призначені саме для приготування перегну. Грибки, що розкладають листя і перетворюють їх на перегній, кисню практично не споживають, але їм потрібна підвищена вологість. Як зволожувач краще використовувати зелену траву, змішуючи її з листям.

Скільки потрібно чекати до повного дозрівання перегну? Процес утворення листового перегною триває рік. Тож до часу закладення чергової партії листя, попередня вже готова для використання. Для отримання листового перегною підійдуть будь-які листя. Найшвидше розкладається листя берези, клена, дуба та інших листопадних дерев. Вічнозелені і хвойники вимагають два або три роки, тому перед закладкою їх бажано гарненько подрібнити садовим пилососом, газонокосаркою або шредером.

Молодий перегний, який виходить через рік після закладки, містить не до кінця перегнилі «скелети» листя, невеликі сучки, рідше зустрічаються майже цілі листочки. Його додають до ґрунту на ділянці або в контейнери, використовують для прикопування під рослини або як мульчу, з його допомогою вирівнюють газони і покучують багаторічники перед зимівлею.

Витриманий перегний являє собою темну, практично однорідну масу, в якій відсутні не перероблені листові залишки. У ньому добре пророщувати насіння і розсаду. Перегною, основою якого стала хвойна відпад, найкраще використовувати при мульчуванні ацидофілів – гортензії, камелії, рододендронових і верескових рослин. Термін його дозрівання три роки.

Отже, тепер ви знаєте, як приготувати перегний на дачі. Сподіваємося, у вас вийде з цим непростим завданням і вже через рік істотно поліпшити якість ґрунту на вашій дачній ділянці.

Як приготувати правильний компост своїми руками в домашніх умовах

Грамотно приготований компост, який є різновидом органічного добрива, виходить в процесі перепрівання різноманітних відходів і залишків – побутових, рослинних, кухонних з додаванням гною.

Як правильно приготувати компост повинен знати кожен дачник

За умови створення необхідних умов для повного дозрівання садівники отримують безпечний поживний субстрат, який дозволяє підтримувати постійно родючість ґрунту, забезпечуючи багатий урожай.

Як зробити компост: основні способи приготування

З метою проведення компостування в основному практикують три методи:

1. Компостна купа. При укладанні різних складових в одну купу на відведеному місці для огорожі рекомендується встановити каркас з дротяної сітки, який не перешкоджає хорошому провітрюванню і попаданню вологи. У ширину рекомендується укладати компостовані матеріали не більше одного метра. Висотою купа в середньому виконується в 90-120 сантиметрів.

2. Ящик для компоста. Зручний для використання закритий контейнер можна виготовити самостійно або придбати в магазині. Готовий варіант спрощує процес тим, що всередині передбачений обертовий барабан, що дозволяє перемішувати укладені продукти. Є в комплектації шланг, по якому всередину надходить вода

3. Компостна яма. Найбільш підходящими розмірами для ями вважається ширина 1,5 м і довжина 2 м. У глибину її роблять не більше метра. Можна зробити яму довшою, розділивши її по центру перегородкою на два відсіки. В одному буде відбуватися визрівання компоста, а в іншій перекладають вже готовий перегний.

Вибір місця

Для компостника доцільно відвести місце в дальньому кутку ділянки. Передбачають захист від прямих сонячних променів, влаштовуючи полутень. Але і поблизу дерев влаштовувати вмістилище для майбутнього компоста не рекомендується, щоб потужні корені не забирали з нього потрібні поживні елементи.

В якості огорожі для зберігання компоста зазвичай використовують покрівельний шифер, він не піддається корозії і гниінню

Складені частини компосту

Оскільки поживність компоста є найважливішим критерієм оцінювання цього виду добрива, слід передбачити закладання для подальшого перепрівання різноманітних матеріалів. Їх можна умовно об’єднати в дві переважаючі групи:

· Азотисті компоненти або зелена маса. Відмінною характеристикою служить наявність у їх складі високого відсотка азоту. Входять в дану групу залишки надземної частини городніх культур, гній, бур’яни. Також сюди відносять скошену траву, фруктові відходи, пташиний послід, не одревесні стеблі і зелене листя рослин.

· Вуглецеві компоненти або коричнева маса. У складі знаходиться багато клітковини. До цієї групи належать шматочки кори, солома, гілки, розмільчена деревина, папір. Включається до переліку подібних матеріалів опале листя, картонні обрізки, деревна стружка. Після розкладання ці продукти роблять компост пухким і розсипчастим, насичують важливими для розвитку рослин елементами.

Різновиди матеріалу, рекомендованого для отримання органічного добрива:

Соковита зелена маса, багата білком, після скаховування розкладається швидко. Рекомендується її трохи підсушити перед закладкою. Чергують шарами з твердими компонентами.

Забезпечує пористу структуру зріючого компоста, що дозволяє повітрю і вологі легко проникати крізь усі шари. При укладанні створюють із сіна тонкі прошарки між іншими відходами, що компостуються.

Наявну досить грубу текстуру солому необхідно розмельчати перед приміщенням у компостні гурти. Частіше цей матеріал використовують для фінішного укриття вже повністю покладених компостних плечей.

Розсипають висохле і розтлумачене листя, залишене в окремих гуртах з минулого сезону, упереміш з іншими відходами. Створювати рясні шари не рекомендується, оскільки листя не відрізняється високою поживністю. Якщо для компостування використовують дубове листя, то для зниження кислотності, притаманної цій сировині, вносять 100 г вапна – пушонки з розрахунку на п’ять кілограм листя.

Деревна стружка (тирси)

Цей матеріал розкладається повільно і відрізняється невеликим вмістом азоту. Рекомендується попередньо об’єднати його при активному вимішуванні з кістковим борошном, м’якою зеленню, гноєм.

У її складі порівняно зі стружкою азот міститься в більшій кількості, але перед закладкою доцільно передбачити додавання гною (гідною заміною йому служить пташиний послід). Можна перемішати шматочки кори з звісткою, що прискорює розкладання. Беруть її по 50 грамів з розрахунку на п’ять кілограм кору.

Характеризуються швидким розкладанням і вважаються одним з найбільш цінних компонентів для компосту, що забезпечує насичення поживними сполуками. Їх слід вимішувати з грубим матеріалом, що надає пористість і забезпечує вентилювання.

Завдяки високій концентрації азоту гній вважається одним з найбільш сприятливих компонентів для компоста, оскільки служить каталізатором розкладу. Шар гною присипають ґрунтом, що забезпечує виділення тепла і прискорення процесів перепрівання.

Для прискорення розкладання, папір розмельчають і зволожують. Перемішують з досить грубим матеріалом, що виключить збивання паперових обривків у комки.

Облаштування компостної купи на дачі

Розмітивши на поверхні ґрунту габарити майбутньої компостної купи, вибирають поверхневий шар приблизно на багнет лопати. Нижнім шаром будуть служити дренуючі матеріали. Частіше укладають стеблі смородини, малини, деревні гілки невеликого діаметру.

Наступним етапом доцільно насипати шар торішнього компоста, який послужить джерелом бактерій, необхідних для визрівання свіжого субстрату. Потім шарами розміщують наявні відходи та ґрунт. Для інтенсифікації процесу зігрівання і перепрівання, проливають шари водою.

Фінальним верхнім шаром буде служити ґрунт. Готову купу накривають щільно соломою. Підійде темний спанбонд. Не можна з цією метою використовувати плівку, що не пропускає повітря. Таку ж послідовність застосовують під час закладання компостної ями.

Для приготування компоста можна використовувати різні рослинні відходи

Що забороняється поміщати в компостник

Для забезпечення отримання якісного перегною не використовують для компостування такі матеріали:

· Листя, гілочки, кір, стеблі рослин, уражених інфекцією. Ця сировина надалі може стати причиною зараження рослин після внесення компоста в ґрунт.

· Великі відходи деревини, товсті сучка, хвойний лапник. Через їх тривале перегнивання не вдасться отримати органічне добриво протягом декількох років.

· Опале листя поточного сезону. Такий матеріал довго перегниває, тому його рекомендується збирати в мішки або окремі купи для використання на наступний рік.

· Кореневища багаторічних бур’янів, а також трава.

· Залишки рослин, що піддаються обробці пестицидами.

· Глянцевий мелований папір, пластмасові, скляні, синтетичні предмети, сало, великі кістки, клаптики тканини та інші погано перегниваючі відходи.

· Фекалії домашніх тварин. Не закладають калові маси людей.

· Шкірка цитрусових. Такий матеріал шкідливий, оскільки згубно впливає на дощових хробаків, довго гниє, негативно відбивається на життєдіяльності корисних мікроорганізмів.

Є ряд рослин, які забороняється додавати в облаштовувані компостні купи. До них відноситься ракитник, аконіт, наперстянка. Не можна використовувати ландиш, кліщину. Не закладають ботву картоплі. Пов’язано це з наявністю отруйних речовин, які негативно впливають на мікроорганізми, необхідні для розкладання складових частин майбутнього добрива. Компост у таких умовах дозріває повільніше.

Догляд за компостом

Важливо забезпечувати оптимальну вологість маси, що компостується. Середній показник становить 45-70%. Потрібно тепло, оскільки компост зріє при температурі не нижче 28 градусів.

Сухий матеріал практично не розкладається. Якщо вологість буде тривалий час надмірною, то компоненти ущільнюються, порушується їх взаємодія, що також негативно відбивається на швидкості їх розкладання.

У посушливу погоду компостні гурти поливають двічі за тиждень. У сезон дощів при надлишку вологи рекомендується регулярно їх перелопачувати. Така операція додатково забезпечує надходження кисню. Уникають надмірного нагрівання шарів, оскільки при 60 градусах починається загибель мікроорганізмів.

Способи приготування компоста в домашніх умовах

Методи прискорення дозрівання компосту

З метою інтенсифікації дозрівання компоста практикують різні методи:

1. Використовують біодекструктори відповідно до інструкції. Популярністю користуються такі органічні добрива як Унікал-С, Байкал-Ем, Сяйво.

2. Готують настій з курячого посліду, розмельченої зеленої трави і води в об’ємному співвідношенні 2:5:20. Витримують 4-5 днів і проливають компостну купу.

3. Можна зробити дріжджовий каталізатор. Вливають в банку 1 л теплої води, в якій розчиняють 200 г цукру і розмішують сухі дріжджі – 1 ст. ложку. Після появи ознак бродіння виливають розчин в отвір, виконаний по центру компостного гурту.

4. У відрі води розчиняють три сірникові коробки сечовини і 2 ст. л. суперфосфату. Розчином рівномірно поливають матеріал, укладений для компостування, і ретельно перелопачують шари.

Добре перепрілий компост набуває рихлу рівномірну структуру темного відтінку, що свідчить про високу родючість. Вносять його як під осінню, так і весняну перекопку приблизно по 15 кг на кожен квадратний метр. Використовують також як мульчуючий матеріал.

Як правильно приготувати компост на дачній ділянці

Для харчування рослин і отримання багатого врожаю потрібно створити сприятливі умови і починати слід з ґрунту. Щоб ґрунт був родючим, необхідно дотримуватися законів збереження в природі – скільки зібрали, стільки корисних елементів повернути. Для компенсації використаних дарів землі займаються приготуванням компоста.

Використання компоста і правила його приготування

Якщо земля втратила родючість, то локально застосовується компост. Його необхідно засипати в місця посіву насіння, посадки дерев та інших рослин. Він багатий на корисні елементи, які збільшують родючість.

Компост – це переробка органічних речовин, комах та інших мікроорганізмів під дією тепла, води та інших кліматичних умов у перегній.

Компост збільшує приживлюваність посадок і прискорює розвиток рослин

У приготуванні компоста використовуються будь-які рослини: гілки, листя, трава, сіно, гній та інші органічні елементи аж до паперу і картону.

Щоб компост приносив тільки користь, в нього ні в якому разі не можна додавати:

· рослини і траву, в яких присутнє насіння, що призводить до посіву бур’янів;

· рослинні елементи, які зазнали впливу хімічних препаратів;

· матеріали тваринного походження (кістки, м’ясо, жир та ін.);

· матеріали не рослинного походження (каміння, синтетика, поліетилен та інше).

Приготування компоста на дачі

Всі рослинні компоненти