Батат на наших грядках

Популярність цієї теплолюбної культури зростає з кожним роком. У Китаї батат називають плодом довголіття. А справжньою його батьківщиною вважаються тропіки Центральної Америки та Мексики. Одна з версій, яка пояснює появу батату в Європі, стверджує, що насправді замість справжньої картоплі Колумб у 1493 році привіз з Америки бульби батату. А от звичний для нас традиційний овоч з’явився значно пізніше.

Батат, який ще називають солодкою картоплею, вирощують на земній кулі у величезних кількостях. Він набагато корисніший за картоплю, тому що містить значно більше кальцію, заліза та інших важливих речовин. Кількість крохмалю та цукру в його бульбах перевищує аналогічні показники картоплі у три рази, а калорійність – у півтора. Білки, яких у бататі також набагато більше, мають ще й більшу цінність, оскільки утворюють легкозасвоювані білкові форми. А от у бульбах картоплі білки знаходяться у формі амідів – важких для організму сполук.

Що стосується смакових якостей батату, то й тут він опинився на належному рівні. Його використовують для приготування перших і других страв. Надзвичайно смачні печені бульби батату, варені або смажені. Їх цілком можна вживати без будь-яких харчових добавок (солі, цукру, масла). Використовують батат і як гарнір до м’ясних страв, і як дієтичний продукт. З висушених бульб готують борошно, що за смаком нагадує суху м’якоть кокосового горіха. Крім того, батат – відмінне джерело для отримання крохмалю.

До сьогодні збереглася легенда про те, що іспанська принцеса Катерина Арагонська привезла у своєму посагу королю Генріху VIII невідомий на той час у Англії дивовижний овоч – батат. І хоча їх шлюб виявився недовговічним, король так уподобав страви з батату, що хотів навіть вирощувати його у себе на батьківщині. На жаль, кліматичні особливості туманного Альбіону на сприяли втіленню його мрії в життя.

Не дивлячись на деяку зовнішню схожість, батат і картопля – абсолютно різні культури. Батат (лат. Ipomoea batatas , родина Берізкові) – це трав’яниста, ліаноподібна рослина. Стебла його в’ються або стеляться по землі (до 5 м), висота куща сягає 15–18 см. У тропічному кліматі батат належить до багаторічних рослин, у більш суворих умовах він є однорічною культурою. Найбільшим попитом користується у Китаї, де його вирощують у промислових об’ємах (понад 80% світового виробництва), Індії, та далекосхідних країнах. Зустрічається лише в окультуреній формі.

Вживаються у їжу не лише бульби батату, що є розрослимся бічним корінням рослини, але також молоді паростки та насіння. Верхня, надземна частина – цінний корм для худоби, який за поживними якостями не поступається конюшині чи люцерні. В Японії навіть виведений спеціальний сорт батату, який замість бульбоутворення активно нарощує вегетативну зелену масу.

Розмноження посадкового матеріалу й агротехніка батату не створюють складнощів навіть для городника-початківця. Вирощують цю рослину з живців попередньо пророщених бульб (найбільш прийнятний спосіб для нашої кліматичної зони). Для цього бульби батату поміщають у ящики із землею, занурюючи в ґрунт на половину їх довжини. Або ж можна використовувати звичайні слоїки з водою. Якщо посадкового матеріалу мало, кожну бульбу перед посадкою розрізають навпіл.

Важливо враховувати деякі особливості цієї рослини: батат абсолютно не переносить затінення, любить тепло і вологу. Тому майбутню розсаду слід розташовувати у світлому і теплому місці (+18…25 ° С). Ящики можна розмістити у теплиці під плівкою, а слоїки – на сонячному подоконні.

Здатність до розмноження у батату надзвичайно висока. З кожної посадженої частини бульби через місяць-півтора виростає від 15 до 20 проростків, які вже можна зрізати та садити у тепличний ґрунт (або в окремі горщики). Такий «урожай» проростків на одній бульбі можна знімати від 5 до 7 разів. Для посадки зрізають проростки з двома-трьома очками. Вони дуже швидко і легко вкорінюються, і через місяць їх пересаджують на постійне місце у відкритий ґрунт. Розміщують розсаду кількістю від 2 до 7 шт. на 1 м 2 . Перед саджанням землю на грядках перекопують не глибше, ніж на 15–20 см. Це сприятиме утворенню більшого врожаю.

Догляд за розсадою традиційний: розпушування ґрунту та видалення бур’янів. На початку бажано регулярно здійснювати полив грядок. Хоча ця рослина досить посухостійка, але достатня кількість вологи допоможе істотно підвищити її врожайність. За 20–30 днів до збору врожаю полив припиняють. Батат не пошкоджується колорадським жуком чи іншими шкідниками, не схильний він і до різних захворювань, а його врожайність набагато перевищує врожайність картоплі.

Серед недоліків цієї культури можна вказати хіба що на підвищені вимоги до умов її зберігання (особливо взимку). Звичайно, існують сорти батату, яким притаманна непогана лежкість. Та зазвичай для зберігання урожаю бульбокоренів необхідне спеціальне, добре вентильоване приміщення (сховище), де постійно підтримується температура +10…12 ° С.

Практикується також спосіб зимового зберігання бульб батату, попередньо оброблених вапном, у земляних траншеях. У цьому випадку всі бульби повинні бути дезінфіковані вапняним молоком, а потім ретельно висушені, після чого їх закладають у сухі траншеї, пересипаючи шарами землі.

Культивування батату здатне значно урізноманітнити та поліпшити наше меню. До того ж рослину використовують як у традиційній медицині (лікування цукрового діабету), так і в народній (серцево-судинні, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення роботи нервової системи та ін.). Це загальновідомий вітамінний і загальнозміцнюючий засіб. Тому вирощування батату, як надзвичайно перспективної культури, що має безліч корисних якостей, заслуговує на увагу вітчизняних овочівників.

Поділитись в соцмережах:

Картопля не гнитиме до весни: як та де правильно зберігати овочі взимку

Картопля залишатиметься свіжою всю зиму, якщо зберігати її в правильному місці.

Картопля потребує хорошої вентиляції, тому уникайте використання герметичних контейнерів / Ілюстрація REUTERS

Картопля буде зберігатися всю зиму без гниття, якщо дотримуватися кількох основних правил.

Про це заявила експерт зі зберігання продуктів харчування Влатка Лейк, яка поділилася деякими порадами правильного зберігання осінніх фруктів та овочів, повідомляє Express.co.uk.

Картопля

За словами експерта, картопля, потребує гарної вентиляції, тому уникайте використання герметичних контейнерів.

Картопля зберігається “найдовше” в прохолодному, сухому та темному місці, оскільки вплив вологи та світла може викликати гниття. Те ж саме стосується й інших коренеплодів, таких як морква та ріпа.

Експерт заявила, що саме таке зберігання гарантує, що овоч збереже свої властивості протягом всієї зими.

Шпинат та капуста

Щоб “правильно” зберігати шпинат та капусту, вимийте їх та загорніть у паперовий рушник, щоб увібрати зайву воду, оскільки це призведе до “передчасної цвілі”.

“Якщо ваш шпинат не знаходиться в герметичній ємності, ви маєте переконатися, що не зберігаєте його поблизу фруктів та овочів, що виділяють етилен, таких як брокколі та паростки, оскільки вплив цього газу прискорить процес розпаду”, – каже експерт.

Брюссельська капуста

При зберіганні окремих паростків домочадці можуть зберігати їх в пакеті, в якому вони їх купили, або помістити в миску, накриту харчовою плівкою.

Зробіть кілька вентиляційних отворів у мішку та помістіть їх у шухляду холодильника. Експерт попередила:”Брюссельська капуста виробляє невеликий відсоток етилену та надчутлива до гниття, тому важливо зберігати її саме в холодильнику”.

Броколі

Як і брюссельська капуста, брокколі також виділяє етилен і дуже чутливий до нього, тому, щоб допомогти їм “прослужити довше”, щільно загорніть їх у фольгу і поставте в холодильник. Фольга допоможе зберегти свіжість до місяця.

Цибуля та часник

Ці види продуктів слід зберігати в прохолодному, сухому та добре провітрюваному місці, захищеному від прямих сонячних променів, оскільки волога, світло та відсутність циркулюючого повітря можуть призвести до появи цвілі та паростків.

Як і картоплю, багато людей вважають за краще зберігати її в гаражі, оскільки там прохолодніше. Експерт заявила:”При правильному зберіганні ціла головка часнику може зберігатися до півроку, однак, як тільки ви розламаєте зубчики, термін зберігання різко скорочується і зазвичай становить від двох до трьох тижнів”.

Гарбуз

Гарбуз потрібно зберігати в прохолодному, сухому місці з гарною вентиляцією, наприклад, у коморі або гаражі. Щоб він довше залишався свіжим зберігайте його в перевернутому вигляді, щоб зберегти форму та запобігти гниттю, і покладіть на що-небудь на зразок картону, щоб виключити контакт з підлогою.

Крім того, переконайтеся, що гарбуз не торкається інших продуктів. “Так гарбуз може зберігатися до трьох-чотирьох місяців”, – зазначила експерт.