Як змусити сусіда прибрати курник від паркануЯк змусити сусіда прибрати курник від паркану

0 Comment

Зміст:

Облаштування курника всередині своїми руками: фото, як правильно обладнати сідала, напувалки

Мало побудувати гарний сарай для курей, потрібно ще його обладнати: закріпити сідала, зробити гнізда, поставити/повісити напувалки, годівниці. Але робити це потрібно так, щоб вам було зручно пташник обслуговувати.

Насправді курам все одно, наскільки гарні у них гнізда. Вони чудово влаштуються на підлозі. Вам незручно буде збирати яйця з підлоги та й розкльовувати їх можуть.

Тому облаштування курника робимо так, щоб було зручніше вам.

Насісти

Насамперед обладнати курник усередині потрібно сідалами. Це кругла або овальна палиця — гілка дерева, держак від лопати, оструганий брусок тощо, закріплений на якійсь висоті над підлогою.

У середньому беруть близько 20-25 см довжини сідала на одну курку. Від стіни їх кріплять з відривом 25-30 див, один сідал від іншого — з відривом 35-40 див.

Можна зробити багатоярусні, але будуть бійки за найвище місце. Майте на увазі, що всі розміри – лише приблизні та необхідні для того, щоб була можливість орієнтуватися.

Все підбирається більше за місцем: і породи різні та курники, та й їхні власники теж.

Облаштування курника всередині: рекомендовані розміри

Щоб простіше було прибирати, на відстані 20 см нижче сідала встановлюють щит з будь-якого гладкого матеріалу. На ньому накопичується послід, тому вибирайте гладку поверхню: простіше буде змітати.

Залишилося питання: на якій висоті робити сідал, а отже, і щит? Зчищати найзручніше в візок. Вона повинна заїжджати під щит, щоб можна було сапкою скидати послід відразу в тачку. Потопу висоту щита визначає висота вашої тачки, а над щитом вже будуть планки сідала. І знову висоту сідал для курей вибираєте так, щоб прибирати було зручно.

Гнізда

Другий обов’язковий елемент в облаштуванні курника – гнізда. Нестися вони будуть і на підлозі, але яйця будуть брудні, та ще й розклеювати можуть. За нормами одне гніздо роблять на три курки.

А за фактом виходить, що скільки їх не роби, вибирають вони одне-два, максимум – три і стоять у них у чергу. Інші точно такі ж поруч стоять порожні.

Періодично їх смаки змінюються, починаються в інші… З усього цього слід, що можна сміливо рахувати по 5-6 голів на одне гніздо, все одно половина буде порожня.

Розташовувати гнізда краще те щоб вам зручно було забирати яйця, тобто. повісити на стіну. Щоб птах туди зміг спокійно потрапляти, роблять трапики – похила дошка з прибитими поперек жердинками/паличками. Такі ж трапики роблять до сідати. Якщо гнізда розмістити недалеко від насістів і на тому ж рівні, вони будуть ходити туди-назад. Цілком зручно.

Можна зробити такі цивільні гнізда

Якщо є можливість, роблять так, щоб гнізда зворотним боком виходили до коридору, якщо він є. З заднього боку роблять дверцята. Тоді, щоб забрати яйця, не треба заходити в загін — відчинили двері, зібрали.

Гнізда з дверцятами в задній частині

Ще кури люблять мчати в темряві, або хоча б у неяскравому світлі. Тому вхід роблять невеликим, а щоб не сиділи довго всередині, спали і не гадили, дах роблять із сильним нахилом (на фото).

Можна просто розставити або повісити вздовж стіни ящики, але організувати затемнення, поставивши перед гнізда перегородку. А взагалі, складно передбачити їхню поведінку. Буває просто гнізда ігнорують, мчать де завгодно. Тоді може допомогти трафарет або макет: виріжте з білого паперу яйце і покладіть у гніздо. Може допомогти: там будуть нестись.

Декілька гнізд у різному виконанні на фото нижче. Це все реальні курники, можете брати на озброєння.

Це облаштування нового курника
Пластик
дуже практичний: зручно мити, варто недорого, зробити можна багато чого
Такі пластикові гнізда кури дуже полюбили. Поклали в них більше сіна – мчать
Місце внизу можна зайняти під сідали або повісити на дно ІЧ-лампу – зробити солярій

У гнізді завжди руками дієш з побоюванням: мало що туди знесли кури… Набагато зручніше та безпечніше, коли яйця скочуються у спеціальний відсік — яйцеприймач. Основна проблема у цьому пристрої: підібрати кут нахилу підлоги та гнучкий матеріал так, щоб яйце відсувало його, і зупинялося, не докотившись до стінки. Для пом’якшення «посадки» на дно насипають тирсу.

Конструкція гнізда для курей з яйцеприймачем

Так як яйця скочуються і їх птах не бачить, вони можуть відмовитися мчати в таких гніздах. В цьому випадку можна зробити муляж яйця – з щільного пінопласту в повний розмір або з паперу вирізати трафарет – і приклеїти його до дна. Це спрацьовує майже завжди.

Як зробити теплий курник читайте тут.

Клітини для курей

Іноді птаха тримають у клітках. Але це за промислового чи напівпромислового змісту. При такому способі вирощування на малій площі мешкає велика кількість птиці. Креслення клітини для курей з розмірами розміщено нижче.

Креслення клітини для бройлерів з розмірами

Усі розміри за нормативами, і нічого вигадувати не потрібно. Це той мінімум, який потрібний несушкам. А те, що може вийти з таких клітинок на фото нижче.

Як робити клітини для бройлерів із дерева дивіться у відео. Все розписано дуже докладно: що для чого, яких розмірів, як збирати і що для цього потрібно. Справді корисно.

Поїлки-годівниці

Облаштування курника немислимо без напувалок і годівниць. Мало того, у літньому вигулі вони теж мають бути. Годівниці бувають періодичні та бункерні. Періодичні це коли ви прийшли, висипали норму корму і все. До наступного годівлі вони стоять порожні.

Залізти і покопатися – улюблена справа

Бункерні це коли є пристойний запас корму, який постійно підсипається в якусь ємність. У обох є недоліки: у періодичних — щоразу треба ходити в курник і насипати зерно, а ще птах товпиться, б’ється за найкраще місце, що іноді призводить до того, що годівницю перевертають.

За наявності бункерної годівниці ходити потрібно набагато рідше, але є можливість перегодувати птаха, що для несучок – біда. Тому або несушкам роблять великий вигул або годують у такий спосіб тільки бройлерів.

Конструкцій періодичних годівниць є маса, але далеко не всі вони дозволяють ощадливо витрачати корми. Найпростіше насипати корм у тазик або контейнер. Але, якщо є якась можливість, кури починають розгрібати корм, висипаючи його і потім затоптують.

Доводиться викидати. А такі годівниці дозволяють не просто копатися в кормі, а й залазити до годівниці з ногами. Тому їх потрібно вдосконалити. Для цього на ємність встановлюють роздільники із дроту.

Витрата корму різко зменшується: його важче вигребти.

Годівниця з роздільниками

Можна зробити, наприклад, ще схожу годівницю (або напувалку), яка зручно кріпиться або стає біля стіни. Її, напевно, простіше зварити з металу, хоч є умільці, які зроблять щось схоже з дерева.

Зручна годівниця для курей: і місця трохи і міцно стоїть, і повісити можна

Є кілька цікавих ідей. Наприклад, зі старого диска для машини, тазика відповідного діаметра та пластикового бутля для води ємності 5-10 літрів збирається економна авто-годівниця.

Компоненти для саморобної годівниці з економною витратою корму

Диск шукайте такого типу як на фото: з великою кількістю невеликих отворів по зовнішньому краю. У його середині вирізаєте отвір за розміром шийки біля пляшки. У кришці пляшки вирізаєте дно, залишаючи лише кільце з різьбленням. У пляшку засипають кормову суміш, на неї надягають диск, притискають його кришкою, що обрізає. У таз насипається корм, зверху встановлюється конструкція.

Щоб не розбирати щоразу годівницю, коли необхідно підсипати в сулію корму, можна дно надрізати, зробивши з нього подібність кришки. Тоді сам сулія можна закріплювати серйозніше: фіксація різьбленням від кришки не дуже надійна. Але таке вдосконалення не дозволяє ритися в кормі, та й у таз ніхто не залізе.

Можна зробити годівницю зі шматка пластикової каналізаційної труби. З двох сторін вирізають отвори діаметром близько 7 см. Їх зовсім не обов’язково робити круглими – квадратні або прямокутні теж підуть. На кінці встановлюється куточок під 90 ° розтрубом вгору і невеликим шматком труби: сюди можна корм засипати.

Годівниця для курника із пластикової труби. Підійде і як напувалка

Другий варіант курячої напувалки-годівниці з ПВХ труби

Проста, але містка бункерна годівниця – пристойна скриня, в якій внизу приделана відкидна планка. У відкритому положенні її висипається корм.

Ще один варіант бюджетної годівниці — із пластикових каналізаційних труб. Але це вже бункерна конструкція: пристойний запас. Конструкція проста, а витрата зменшується.

Ще цікавіша конструкція курячої годівниці у відео: з кришкою. Щоб відкрити її, необхідно застрибнути на неї.

  • Ще варіант бункерної годівниці із труб ПВХ та пластикової пляшки з-під води.
  • Як зробити гарні грядки читайте тут.

Саморобні напувалки для курей

З напувалками майже така ж історія. Тільки тут розбризкується вода, яка в суміші з послідом дає винятково стійкий запах, а також бруд. Все це ніяк не сприяє більш легкому та швидкому прибиранню. Тому вибір напувалок не менш важливий, ніж годівниць.

Найпростіший варіант для невеликої кількості птиці – до 15 штук – сифонні напувалки. Вони є на ніжках, дозволяють економно витрачати воду. Якщо ніжки сконструйовані вдало, навіть курка, що залетіла на верх, їх не перекидає.

Сифонні напувалки — заводська та саморобна із пластикового бутля

Заводські напувалки, звичайно, виглядають привабливіше, але саморобний варіант – це майже задарма, а працюють анітрохи не гірше.

На фото ви бачите просту сифонну саморобну напувалку для курей: у кутку прибили опору — шматок дошки з вирізаним отвором під шийку. Зверху — система кріплення і вантаж, щоб не збивали.

У колишньому дні бутля вирізано отвір, у який заливається вода. Весь фокус тут – підібрати відстань, на якій встановити ємність для води: щоб її було мало або занадто багато.

Чашкові напувалки зручні при вирощуванні в клітинах, тому що їх зручно кріпити до сітки. Але ніхто не заважає повісити шматок сітки, скажімо на стіну чи придумати інше кріплення.

Чашкові напувалки для птиці (кур у тому числі)

Вони дозволяють напоїти птахів без бризок. Вода подається у чашку, вона під дією сили тяжіння нахиляється, перекриваючи подачу. Воду випили, чашка піднялася, вода знову надходить. До бокового штуцера приєднується шланг, другий кінець якого знаходиться в ємності з водою, яка стояти повинна вище за рівень напувалок. Зручно та економно.

Варіанти встановлення чашкових напувалок

Ніпельні напувалки для курей. Це маленькі пристрої, кілька сантиметрів у розмірі. У пластиковий корпус вставлений стрижень конусоподібної форми з нержавіючої сталі.

Ці ніпелі вкручуються у пластикові труби, в які подається вода. Свердлиться отвір потрібного діаметра, нарізається різьблення і ніпель вкручується. При натисканні на стрижень утворюється кілька крапель води.

Кури клюють стрижень, випиваючи краплі, що з’явилися. Головний недолік такого способу – краплі, які падають на підлогу. Щоб цього не було під кожною напувалкою ставлять спеціальний краплевловлювач.

Він просто засувається на трубі.

За всієї своєї мініатюрності стоять ці маленькі напувалки багато, особливо якщо якісні — читай — імпортні. Наші, звичайно, дешевші, але ламаються швидше.

Маленька напувалка для курчат або перепелів

А решта — це різні чашки та тазики, в які просто заливається вода. Їх недолік у тому, що птахи їх часто перевертають, і вода в них швидко мажеться.

Є ще цікаві ідеї від саморобкіних. Наприклад, така напувалка з труби представлена ​​на фото. У шматку пластикової труби рівень води контролюється механізмом поплавця від бачка унітазу. До труб прироблено три чашкові напувалки.

До труби прилаштовано три чашкові напувалки.

У відео продемонстровано напувалку з автозаповненням.

Якщо є бажання облаштувати курник можна так, щоб мінімізувати необхідність його обслуговування. У такому разі птах приноситиме не тільки дохід, а й задоволення: завжди приємно дивитися на виготовлені своїми руками предмети, а в курнику без «прямих» рук утримувати птаха складно і дорого.

Облаштування курника всередині своїми руками: фото та невеликі хитрощі

Побудувати на присадибній ділянці курник сьогодні не складно – в достатку і будівельні матеріали, і креслення найрізноманітніших конструкцій. Показують, як провести облаштування курника всередині своїми руками, фото допоможуть зробити житло для свійської птиці зручним, раціонально спланованим та безпечним.

Цілі та завдання внутрішнього облаштування курника

Планування відведеного під курник або збудованого заново приміщення проводять виходячи:

  • з чисельності та віку птахів, на яких розраховане житло;
  • із сезону, коли передбачається використати будиночок;
  • з необхідності проведення регулярного чищення та дезінфекції курника.

Для свійської птиці обов’язково влаштовують місця для сну, годування та вгамування спраги. Якщо в пташнику будуть утримуватися несушки або квочка, для них передбачають зручні безпечні гнізда.

Щоб підтримувати ветеринарно-гігієнічний та стабільний функціональний стан споруди, птахівник має подбати:

  • про вентиляцію в курнику;
  • про утеплення, гідроізоляцію та опалення конструкції, особливо, якщо споруда буде служити і в зимовий період;
  • про висвітлення простору курника;
  • про правильний підбір матеріалів, які не тільки доступні та дешеві, а можуть легко піддаватися мийці та сухому чищенню.

Перше, про що дбають, перед тим як облаштувати курник і оснастити його сідалами, годівницями та напувалками, це придатний для птиці мікроклімат.

Як у курнику створити комфортний мікроклімат?

Використовуючи підручні матеріали та маленькі хитрощі, внутрішнє облаштування курника обійдеться набагато дешевше, що позитивно позначиться на собівартості м’ясної та яєчної продукції. Для роботи підійде недорогий та простий у монтажі листовий пінопласт, мінеральна вата, прокладена листами плівки та інші матеріали:

  1. Якщо на ділянці планується тримати курей тільки в теплу пору року, така конструкція допоможе запобігти протягам, небезпечним для несучок, квочкам і молодняку, а також уберегти птаха від перегріву в спекотні дні.
  2. Коли належить облаштувати своїми руками зимовий курник, у кліматі середньої смуги однієї теплоізоляції мало, і доведеться подумати про систему опалення.

Яким би не був мороз за стінами, усередині курника температура повинна залишитися позитивною. Оптимально, якщо вона не знижується нижче 7–10 °C.

Для отримання такого ефекту в пташниках роблять систему опалення автономного типу або з’єднану з домашньою.

Останнім часом все частіше птахівники звертають увагу на інфрачервоні лампи або панелі, що використовуються для обігріву курника. Вони економічні та ефективні, легкі в установці, дають не дратівливе освітлення курей і нагрівають не повітря навколо, а ділянку під джерелом інфрачервоного випромінювання. Однак при облаштуванні курника такими приладами слід пам’ятати, що від птиці до них має бути не менше 50 см, а колби ламп краще прикрити захисними кожухами.

Освітлення та вентиляція в курнику

Якщо інфрачервоні лампи передбачається використовувати не тільки для обігріву, але й для освітлення, то навіть їхнє тьмяне світло може заважати птаху вночі. Тому після завершення 15-годинного світлового дня курям для повноцінного відпочинку забезпечують темряву.

Коли проводять облаштування курника всередині, як на фото, своїми руками обов’язково роблять вентиляцію. Вона допоможе позбавитися неприємного запаху, а також допоможе нормалізувати вологість і температуру, які підвищуються в процесі життєдіяльності свійської птиці:

  1. Для невеликих, розрахованих на кілька птахів приміщень можна обмежитися найпростішою системою припливу.
  2. Вентиляція в курниках великого обсягу повинна бути примусовою та захоплювати всі ділянки житлового простору.

Облаштування стін та підлоги курника

Крім утеплення приміщення, птахівнику, що передбачає утримувати курей у літню пору, корисно покрити стіни шаром вапняного розчину. Це забезпечить захист від поширених інфекцій, паразитів та полегшить дезінфекцію курника.

З цією ж метою в конструкції будиночка для свійської птиці обов’язково передбачають дверцята або лючок для очищення підлоги курника від старої підстилки, посліду та іншого сміття.

При вмісті курей на глибокій підстилці на підлогу попередньо насипають шар вапна, саму підстилку не тонше 10 см роблять з чистої сухої тирси або соломи.

На час холодів шар збільшують і в міру забруднення регулярно змінюють.

Як у курнику облаштувати гнізда та сідала?

Невід’ємною частиною правильно обладнаного курника є гнізда для квочок і несучок. Зробити їх можна з фанери, тонких дощок або інших відповідних матеріалів, але при можливості досвідчені птахівники користуються тим, що є під рукою. Птахи чудово освоюють плетені кошики, пластикові контейнери відповідного об’єму та відра. Дно в таких гніздах вистилають усе тією підстилкою.

Кількість гнізд розраховується по одному п’ять птахів. Розміщувати їх потрібно так, щоб несучок ніхто не відволікав. Найчастіше гнізда встановлюють в один або два рівні на відстані від входу в курник.

Коли проводиться облаштування курника своїми руками, всередині, як на фото, монтують зручні для курей сідала. Це можуть бути жерди або бруси діаметром близько 50 мм. Якщо майстер бере бруски квадратного або прямокутного перерізу, попередньо закруглюються кути, і вся поверхня обробляється наждачним папером.

Особливості облаштування загону для вигулу курей

Для вигулу птиці поруч із курником обов’язково влаштовують обладнаний майданчик. Якщо передбачається вирощування курей на дачі влітку, пристрій курника планується так, щоб загони:

  • не виходив на спекотну, південну сторону, але при цьому і не був постійно затінений;
  • був сухим, чистим і не росло небезпечних для птахів рослин;
  • був захищеним від непроханих гостей.

Прикладом зручної конструкції для присадибного господарства може бути курник Додонова, де будиночок для птаха сусідить з невеликим, але продуманим загоном для вигулу птиці.

Міцний, довговічний загін роблять із металевої сітки, для курника беруть дрібноячеистий матеріал, який натягують і кріплять на вкопані по кутах ділянки стовпи. Щоб уникнути попадання всередину свійських тварин або спроб найвідчайдушніших несучок покинути курник, висота загородження повинна бути не менше 1,5-2 метрів.

На території вигулу для курей передбачають місце для курно-зольних ванн. Ця обов’язкова та дуже улюблена птахами процедура допомагає курам позбавлятися від досадливих паразитів: кліщів, бліх, пухоїдів та вошей.

Частина облаштування курника всередині – зроблені своїми руками, як на фото, напувалки та годівниці. Такі ємності встановлюють на вигульному майданчику, де влітку кури проводять більшу частину дня.

Маленькі хитрощі внутрішнього облаштування курника

У досвідчених птахівників завжди є свої маленькі хитрощі з облаштування зручних практичних курників.

  1. Важливо стежити за рівнем і тривалістю світлового дня в курнику. Якщо піци страждають від надлишку світла, вони стають агресивними і починають розкльовувати менш сильних родичів, псувати яйця у гніздах.
  2. Не варто встановлювати гнізда на рівні підлоги, інакше найхитріші кури обов’язково полюблять їх для сну.
  3. Щоб підвищити несучість досить поставити гнізда в самий затінений кут курника.
  4. Насісти мають уступи на протилежній від гнізд стіні.
  5. Щоб птахи легше підіймалися на верхні яруси сідал і гнізд, їм влаштовують похилі трап і сходи.
  6. Напувалки та годівниці монтують трохи вище рівня підлоги так, щоб ними було зручно користуватися, але птахи не забиралися в корм чи воду.
  7. Найзручніше ставити годівниці та напувалки ближче до стіни між гніздами та сідалами, щоб вони були у прямій видимості у максимальної кількості мешканців курника.

Сільський досвід інноваційного курника

Облаштування курника всередині: чим і як правильно облаштувати пташник для несучок своїми руками

Продуктивність несучок безпосередньо залежить від умов їх утримання, тому необхідно подбати про облаштування пташника гніздами, сідала, гарним освітленням та вентиляцією, напувалками та годівницями.

Велику роль грає і яке приміщення виділено під сарай для несучок. Якщо у дворі є господарські будівлі, то одну з них можна облаштувати під курник.

Влаштування стін

Конструкція повинна вийти міцною та стійкою. Кури дуже люблять все підряд клювати, тому матеріали рекомендується вибирати екологічні. Якщо при облаштуванні пташника буде використовуватися пінопласт, його потрібно ізолювати, інакше птахи його розклюють. Стіни обов’язково обробляються дезінфікуючими розчинами, для чого можна використати вапно.

При влаштуванні курника необхідно продумати, де будуть вікна, які повинні становити десяту частину від площі підлоги. Щоб було зручно міняти підстилку, в якійсь стіні можна зробити спеціальну цибулю.

Влаштування підлог та підстилки

Сарай для несучок можна будувати без фундаменту, але підлога повинна бути такою, щоб через неї до приміщення не могли потрапити гризуни. Хорошим захистом буде стрічковий фундамент, але можна використовувати цілі металеві листи, які вкопуються по периметру сараю.

Несушкам необхідні теплі підлоги, для чого їх влаштовують у такому порядку:

Для запобігання гниття дерево обробляється спеціальною фарбою, яка також захистить матеріал від комах.

Не рекомендується використовувати для покриття підлоги сучасні матеріали. Так, наприклад, лінолеум, птахи можуть швидко розклеювати. Використовувати рекомендується натуральну підстилку, до складу якої обов’язково повинен входити торф. Вона забезпечить у пташнику сухість, а в холодну пору від неї виходитиме тепло.

Але, перш ніж покласти підстилку, підлогу потрібно посипати вапном. Потім торф перемішується із соломою або сіном. Має вийти шар не менше десяти сантиметрів завтовшки.

Мікроклімат курника

Здоров’я птахів не в останню чергу залежить від мікроклімату всередині приміщення, де вони будуть утримуватися.

Температура

Закласти щілини між дошками сараю можна за допомогою будівельної піни або пінопластових листів. Для утеплення даху можна використовувати мінеральну вату, пінопласт або інші види утеплювачів.

У регіонах із морозними зимами такого утеплення може бути недостатньо. Щоб досягти несучок оптимальної температури, яка повинна бути не нижче +10 градусів, знадобляться електричні обігрівачі або котельно-пічне опалення.

Температура нижче нуля градусів може стати причиною зниження несучості та обмороження у курей гребенів та лап. У теплому пташнику птахи рухливі, добре їдять і несуть яйця.

Вентиляція

У жарку пору року курник слід провітрювати і стежити, щоб температура не піднімалася вище за відмітку в +35 градусів, інакше від перегріву птах може загинути. У будь-якому випадку вентиляція в пташнику дуже важлива, оскільки пернатим необхідне свіже повітря.

Якщо сарай невеликий, то буде витяжного вентилятора. Велике приміщення обладнується припливно-витяжною вентиляцією, яка може бути найпростішою.

Хороша вентиляція допоможе позбавитися шкідливих газів, які виділяє курячий послід.

Освітлення

Для хорошої продуктивності несучок будь-якої пори року необхідно забезпечити 12-14-годинним світловим днем. При більш тривалому освітленні швидко виснажиться природний ресурс птахів, а при короткому світловому дні вони не нестимуться.

При обладнанні сараю додатковим освітленням слід враховувати наступні моменти:

  1. Найкраще використовувати лампи до 60 Вт. Яскраві світильники не рекомендується встановлювати.
  2. При скороченні світлового дня штучне підсвічування включають приблизно на 3:00 вранці і на 3:00 увечері.
  3. Світильники слід ізолювати ґратами, а розетки – захисними щитками.
  4. Світло має включатися не різко, а поступово. Інакше кури лякатимуться, а стрес може негативно позначитися на продуктивності.
  5. Вимикати додаткове освітлення слід поступово. Спочатку потрібно погасити основне освітлення, а за кілька хвилин – додаткове. Це необхідно для того, щоб несушки встигли облаштуватись на своєму сідалі. Інакше ніч птахи проведуть на підлозі.

Для зручності світильники можна обладнати реле часу, яке в потрібний час включати і вимикати в курнику світло.

Щоб несушки відчували себе комфортно, потрібно продумати, де розташувати сідала, гнізда, напувалки і годівниці.

Насісти

Без вигулу велику кількість часу кури проводять на сідалах, які мають бути зручними та правильно розташованими. Встановлювати їх слід залежно від того, якого напрямку кури житимуть у пташнику:

  1. Несушки є найактивнішими птахами, тому для них сідала кріпиться не менш ніж за дев’яносто сантиметрів від підлоги.
  2. Для курей м’ясо-яєчних порід сідала можна облаштовувати на відстані від підлоги шістдесят сантиметрів.

Усі сідали робляться на одному рівні, інакше у курей будуть сварки за найвище місце. Небажано встановлювати перекладини на різних рівнях ще й тому, що птах, що сидить нагорі, своїм послідом буде бруднити нижче розташовану несушку.

Поперечина для сідала вибирається міцна. Під вагою несушки вона повинна прогинатися, а тим паче ламатися. Найкраще підійдуть дерев’яні бруси з перетином п’ять сантиметрів. Їхні кінці можна прикріпити до стін сараю або встановити на вертикальні опори.

Дерево попередньо обробляється наждачним папером або рубанком, щоб на ньому не залишалося задирок. Інакше птахи можуть поранити лапки.

Встановлювати сідала рекомендується приблизно за тридцять сантиметрів від найтеплішої стіни. Бажано розташувати їх навпроти вікна. Для кожної несушки необхідно не менше тридцяти п’яти сантиметрів жердинки, на якій вона сидітиме.

Облаштування гнізд

У самому затишному кутку пташника несушкам слід обладнати гнізда, які можна розмістити в ряд або окремо. Одного гнізда достатньо на п’ять-шість курей.

Як гнізда можна використовувати кошики, тази або ящики. Найкращим і простим варіантом буде фанерна скринька з однією відкритою стороною. Його розміри мають бути близько 40х40х60 см. Відкрита сторона-вхід обладнується невеликим бортиком, і гніздо заповнюється соломою, сіном або тирсою. Якщо забезпечити несучок соломою, то з цього «будівельного матеріалу» вони облаштують гніздо самі.

Гнізда встановлюються в темному дальньому кутку на відстані від підлоги в тридцяти сантиметрах. Якщо в курнику несучок багато і гнізда будуть розташовані в кілька ярусів, але між ними і підлогою встановлюється жердинка або драбинка, за якою птахи зможуть легко забратися на висоту.

Для зручності збору яєць гнізда обладнають яйцезбірниками та встановлюють суцільними батареями.

Годівниці

У кожному пташнику обов’язково повинні бути годівниці, які бувають двох видів:

  1. Періодичні – це встановлені в сараї або на вигулі ємності, що заповнюються сумішами кожне годування. Між годуваннями вони стоять порожніми. У такі ємності необхідно постійно підсипати зерно, тобто протягом дня кілька разів.
  2. Бункерні годівниці наповнюються великою кількістю корму. Але підходять вони тільки для бройлерних курей, оскільки несучок перегодовувати не можна або їм потрібно робити великий вигул.

Ємності під корм можна ставити будь-які:

  • дерев’яні підійдуть для сухого корму, черепашника, гравію, крейди та інших добавок;
  • металеві та пластикові ємності легко чистяться та дезінфікуються, тому їх можна використовувати як для сухих, так і для вологих кормів.

Щоб птахи не залазили в годівниці разом із ногами, кріпити їх слід до стіни на відстані від підлоги приблизно тридцять сантиметрів. Добре, якщо біля ємності борту буде загнуто всередину, щоб несушки не розкидали корм.

Щоб під час годування між курями не виникало склок, і вони не товпилися біля годівниці, довжина ємності повинна розраховуватись відповідно до кількості особин.

Поїлки

Хорошим варіантом є сифонні напувалки, які розраховані на п’ятнадцять птахів. Потрібно тільки вибирати варіант зі стійкими ніжками, щоб напувалка не перекидалася, навіть якщо несушка залетить і сяде нагору. Таку ємність можна купити чи зробити своїми руками. Для цього пластикова сулія великої ємності перевертається і у неї відрізається дно. У отвір буде заливатись вода. Встановлюється сулія на прикріплений у кутку шматок дошки з вирізаною посередині діркою, в яку поміщається шийка. Під дошку ставиться ємність води.

Найпростішу напувалку та годівницю можна самостійно зробити з пластикових каналізаційних труб. У трубах з поперечним перетином десять сантиметрів пилкою по металу, електролобзиком або розпеченим ножем вирізається кілька отворів прямокутної форми.

По краях встановлюються спеціальні заглушки, а між отворами – перемички. Якщо годівниця використовуватиметься для сухих кормів, то перемички можна робити.

Щоб воду було зручно наливати та зливати, краї саморобної напувалки можна закрити трійниками йди колінами.

Ємності для купання

Підійде для прийняття ванн таз або інша широка ємність. Площа ємності має бути приблизно один квадратний метр, а глибина до п’ятдесяти сантиметрів. У пташниках із невеликою площею ванни встановлюються під гніздами.

Від купання в таких ваннах кури отримують задоволення і дякують своїм господарям високою продуктивністю та смачними яйцями.

Облаштувати курник можна так, щоб не тільки несушкам було в ньому комфортно, але й пташнику зручно їх обслуговувати. Добре продуманий пристрій пташника, необхідність його обслуговування зведе до мінімуму.

Правильне облаштування курника для курей несучок своїми руками

Для створення несушок комфортних умов потрібно побудувати тепле, світле житло. Облаштування курника – завдання, що вимагає великої відповідальності.

Планування простору

Після обдуманої ідеї розведення курей необхідно підібрати відповідне приміщення. Не варто зводити вольєр з нуля, якщо ділянка повна господарських будівель. Споруджують його з будь-якого сараю, головне – правильно обладнати.

Планування приміщення починається з підрахунку кількості особин у майбутній зграї. На 1 м 2 рекомендується тримати 2-3 курочок – все залежить від породи птахів.

Чим вони більші, тим більше їм потрібно простору. Якщо у господаря в планах утримувати курей у теплий період року, роблять сарай без утеплення. Для цілорічного вирощування в будиночку обов’язково потрібна теплоізоляція.

При плануванні не забувають про місце для випасу курей. Зазвичай його споруджують з оцинкованої сітки, натягуючи її на стовпи, що стоять поруч, і роблять площею більше самого курника разу в півтора.

Пасовища достатньо висоти в 2 м. Зверху будівництво затягують сіткою, щоб унеможливити попадання хижаків у сарай. Частину вигулу рекомендується покрити шифером або черепицею – тут зграя зможе ховатися від спекотної спеки та дощів.

Увага! Натягнуту сітку краще вкопати на 30-40 см углиб – так кури, що люблять розгрібати ґрунт, не зможуть вирити ями та втекти з сараю.

Робимо самостійно внутрішнє облаштування пташника

Внутрішнє облаштування курника

Облаштовують курячий будиночок у кілька етапів, дотримуючись їхньої послідовності.

Особливу увагу приділяють:

  • Підлозі – настил монолітний, не провалюється і не ковзає.
  • Дахам та стінкам – вони покликані зберігати тепло та сухість у будиночку.
  • Раціонально розташованим годівницям та поїльникам – птахам важливий вільний доступ до них.
  • Затишним гніздам для високої несучості.
  • Зручним жердинкам та насістам, де птахи відпочивають у нічний час.
  • Вікнам – їх слід ізолювати за допомогою москітної сітки, щоб унеможливити попадання в приміщення кровососних комах.
  • Висвітлення – воно необхідне протягом усього року.

З чого робити стіни пташника

Курник доцільніше встановити на стрічковому фундаменті, спорудивши споруду з цегли, каменю, піноблоків. Для літнього варіанту можна обійтись деревом.

Зроблений з колод сарай встановлюють на стовпчастій основі. З бруса вибудовують основу курячого будиночка, затягуючи його фанерою, шпоном, ДСП та ін.

Для використання протягом круглого року стіни пташиного житла ретельно утеплюють. Для цього застосовують пінопласт, змішану з глиною солому, мінвату та ін.

Особливу увагу приділяють вікнам. Співвідношення вікон та підлоги – 1:10. Просвіти навколо віконних конструкцій важливо закласти за допомогою клоччя – це виключить протяги та видування тепла.

Після остаточного зведення вольєра його стіни обробляють вапном. Вона запобігає появі цвілі, грибкових утворень і добре зберігає деревину на довгі роки.

Облаштування статі пташника

Головне завдання майбутньої статі – зберігання тепла

Головне завдання майбутньої статі – зберігання тепла. Якщо вольєр для курей поміщений на стрічковий фундамент, настил виготовляють із бетону, глини або роблять його земляним.

Під верхній шар стяжки у будь-якому разі закладають теплоізоляційний матеріал та гідроізоляцію зі звичайного руберойду.

У дерев’яному будиночку підлогу виготовляють із дощок. Спочатку з підходящої дошки збивають чорновий варіант, який засипають гравієм на висоту лаг. Після цього з дошки обрізної конструюють чистовий настил.

Порада! Для полегшення збирання рекомендується застелити підлогу жорстким лінолеумом – м’яке покриття курка за дві секунди розклює.

На підлогове покриття укладають підстилку. Для виготовлення підлогової «подушки» на підлогу кладуть шар вапна, зверху присипають шар тирси, дрібного піску, соломи тощо.

Сіно/солому потрібно міняти кожні пару днів – матеріал відразу стає непридатним. У зимовий період «подушку» доповнюють торфом – це збільшить її товщину та дасть ще трохи тепла.

Порада! На стадії зведення стін можна зробити невеликий люк, що відкривається, у підстави статевого покриття – це дозволить виметати з приміщення негідну підстилку.

Правильне розташування сідати всередині пташника

На сідалах зграя проживає значну частину часу. Для їх виготовлення підійде міцний брус розміром 40х70 мм або 50х60 мм.

Товщина жерди має бути такою, щоб птах міг легко обхопити її лапками. Також брусу потрібно витримувати велику кількість птахів, коли вони збиратимуться на нічліг усі разом.

Для надання жерди округлості їх обробляють рубанком, потім шліфують наждачкою. На сідалах виключені задирки, що стирчать сучки – все це може поранити несучок. Можна скористатися живцями для лопат із найближчого супермаркету.

Насісти розташовують у будиночку особливим чином. Як правило, жердинки вибудовують у вигляді сходів або вмонтовують горизонтально.

Куркам у горизонтальному положенні потрібно більше місця, ніж вертикальним, зате вони зручніше.

Не рекомендується робити жердини один над одним – птахи не зможуть повноцінно відпочивати за такого розташування.

На одну курку припадає приблизно 30 см сідала. Мінімальна висота від підлоги – близько півметра, віддаленість від стін – близько 25 см.

Установка гнізд для курей

Ідеальне місце для гнізд – затишний, теплий кут без протягів. Їх слід робити стійкими і надійними, щоб курка почувалася умиротворено і могла нестись без клопоту.

Гнізда роблять вільними глибиною близько 40 см, висотою і шириною близько 30 см. Дно встеляють сіном, соломою, тирсою, старою ганчіркою.

Курячі гнізда найчастіше виготовляють із картонних коробок, дощок або бруса, потім каркас обшивають фанерою.

Порожні ємності відповідних параметрів також зійдуть за гніздо – досить трохи утеплити їх і наповнити соломою або тирсою.

Ідеальне місце для гнізд – затишний, теплий кут без протягів

Для зручного підйому та спуску до гніздечка можна приставити драбинку. На один ящик припадає 4 курочки-несучки, ідеальний варіант – 2 курки на гніздо.

Годівниці та напувалки для курей

Особливе місце при облаштуванні вольєра слід відвести напувалкам і годівницям, які дозволяють заощаджувати на об’ємі корми.

Влітку їжу для птахів можна сипати прямо на землю, але взимку обходяться годівницями. Їх легко зробити своїми руками або купити в магазині.

У фабричних виробів чимало переваг:

Ідеальне рішення – годівниці з сітчастим покриттям, куди курка може просунути лише голову, не маючи нагоди вигрібати їжу лапами.

Для саморобок використовують дерев’яні, пластикові або фанерні ємності, каналізаційні труби із ПВХ з особливими колінцями.

Відповідний діаметр труб – близько 15 см. На стінах фіксують одночасно кілька штук.

Для виготовлення напувалок використовують пластикові пляшки або спеціальні ємності.

Недосвідчені фермери застосовують широкі каструлі та інше начиння – це не зовсім правильно, адже в такий посудину легко потрапляє пташиний послід, бруд, пил, солома, вода стає малопридатною для пиття.

Організація всередині пташника місця для купання

Кури люблять копошитися в пилу – так вони чистять оперення і струшують комах. Курка, яка постійно відчуває дискомфорт від вошей, стає неспокійною, погано їсть та відпочиває.

Це негайно позначається на її продуктивності – рівень несучості знижується.

Для того, щоб самому зробити птахам «ванну», потрібно взяти невелике, плоске корито або схожий резервуар, наполовину заповнити його попелом або річковим піском. Корито для купання має бути присутнім у сараї цілий рік.

Сітчастий вигул для птаха біля курника

Вигул для курей – не примха, а необхідність, перш за все, для самого заводчика. Курка любить ритися в землі і за короткий термін може розкопати велику площу на ділянці.

Коли несушка знаходиться на обмеженій території, господар може не турбуватися за квітники та грядки – вони залишаться цілими.

Змайструвати пташиний вигул нескладно – достатньо вбити в землю біля курника 4-6 кілочків від металевих труб, після чого затягнути верх і боковини сіткою.

Сітчастий вигул для птаха біля курника

Загін розташовують поруч із вхідними дверима пташника, встановлюючи тут же навіс від палючого сонця та опадів. Підлога краще нічим не застилати, а залишити чорновою, щоб кури копалися в землі.

Допускається присипати землю тирсою, дерев’яною стружкою, шар зробити тонким.

Вентиляція пташника

  • Вентиляція – невід’ємна процедура при утриманні птахів у курнику.
  • Якщо влітку достатньо відкрити двері та вікна приміщення, то взимку сарай у такий спосіб вже не провітриш – тепло миттєво зникне та й зграю може продути протягом.
  • Послід, що накопичується, виділяє велику кількість аміаку, який погано впливає на самопочуття курочок.

Вентиляційний отвір споруджують із пари пластикових труб. Одну з них – витяжну – встановлюють під стелею, виводячи її кінець над ковзаном даху з відривом близько 40 див.

Другу трубу – припливну – кріплять біля самої підлоги, залишаючи невеликий зазор (25-30 см).

Штучне та природне освітлення пташника

Висвітлення в пташнику вдень відбувається за рахунок вікон. У темний час птахам також потрібне світло, адже деякі породи навіть харчуються ночами.

Проблему легко вирішити за допомогою люмінесцентних ламп або світлодіодних світильників бажано з білим світлом. Промені повинні лягати рівно і м’яко.

У зимовий період фахівці рекомендують обладнати пташник додатковим джерелом світла – червоними лампами. Це не тільки допоміжне джерело світла, а й своєрідний обігрівач, що підвищує температуру повітря в сараї на кілька градусів.

Висновок

Будівництво курника – не таке складне заняття, як здається на перший погляд. Всі матеріали, що використовуються для будівництва, найчастіше знаходяться у заводчика або доступні в магазинах.

З підручних засобів потрібні молоток, ножівка, шурупи, дріт, цвяхи, електрична проводка. У теплому світлому житлі кури здорові, бадьорі та дають більше яєць.

Як змусити сусіда замінити паркан, що заважає вам жити (ВС/КЦС у справі №598/1708/18 від 17.02.2021).

Фабула судового акту: Для нашого суспільства одна із найактуальніших тем: коли у сусіда паркан до неба, а твій будинок ховається в його тіні. Чи то від крадіїв захист, чи то від очей сусідів, але чим вище паркан, тим краще. При цьому, тут вже мало хто пам’ятає про принципи добросусідства.

Потрапивши в таку ситуацію позивач звернулась до суду із позовом до своєї сусідки. Як вбачається із матеріалів справи, остання на власній земельній ділянці встановила огорожу з метало-профілю висотою 2 м на відстані 3 м від її будинку, внаслідок чого перешкоджає освітленості в кімнатах її будинку. Ускладнення викликається ще й тим, що освітлення погіршилось у дитячій кімнаті, де проживає донька позивачки, що має інвалідність і не може самостійно пересуватись.

З урахуванням зазначеного, позивач просила суд зобов’язати сусідку замінити огорожу з метало-профілю на огорожу з металевої сітки, що буде пропускати сонячні промені.

Суди перших двох інстанції визнали позовні вимоги не обґрунтованими, зокрема, через те, що позивачем, на думку суддів, не додані докази того, що між встановленням паркану та недостатнім освітленням будинку є причинно-наслідковий зв’язок.

Однак, позивачка не погодилась із винесеними рішеннями та оскаржила їх в касаційному порядку, з тих підстав, що суди надали неналежну оцінку протоколу проведення дослідження освітлення приміщень та не захистили порушене право на гідні умови її проживання.

ВС став на бік позивача та зазначив, що дії відповідачки порушують правила добросусідства.

Суд наголосив на тому, що державою на найвищому рівні гарантується право на повагу людини до приватного і сімейного життя, житла. ЄСПЛ неодноразово визначалось, що порушення права на повагу до житла не обмежується конкретними фізичними порушеннями, такими як несанкціоноване проникнення в будинок особи, а також включає такі посягання, які не є конкретними чи фізичними, наприклад, шум, запахи або інші форми втручання. Серйозне порушення може призвести до порушення права людини на повагу до житла, якщо це заважає користуватися зручностями свого житла. Такі порушення слід розглядати не лише в аспекті права особи на матеріальний об’єкт/простір, а і як право на отримання задоволення від користування таким об’єктом.

Також ВС нагадав, що Відповідно до ст.13 ЦКУ, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Тобто, право однієї особи закінчується там, де починається право іншої. Зловживання правами не допускається.

Крім того, земельним кодексом передбачено, що власники ділянок повинні обирати такі способи використання ділянок, при яких власникам сусідніх ділянок завдається найменше незручностей (ст.103 ЗК України). Це стосується затінення, задимлення, неприємних запахів, шумового забруднення тощо.

Задовольняючи позов, ВС обґрунтовував рішення наступними висновками: «якщо такі незручності перевищують звичайні труднощі співмешкання з сусідами, вони можуть перешкоджати мирному користуванню житлом, незалежно від того, спричинені вони приватними особами, промисловою діяльністю чи державними установами».

З огляду на зазначене, встановлення відповідачем такої огорожі порушує права позивача, яка повністю опікується дочкою, котра є особою з інвалідністю та постійно прикута до ліжка в кімнаті, на користування зручностями свого житла, в тому числі щодо належного освітлення кімнати, що у свою чергу є порушенням ст.8 Конвенції.

Верховний Суд

17 лютого 2021 року м.Київ №598/1708/18

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — Червинської М.Є. (доповідач),

суддів: Бурлакова С.Ю., Зайцева А.Ю., Коротенка Є.В., Тітова М.Ю. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.04.2019 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 3.07.2019,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Особа 3 про припинення порушень правил добросусідства.

Позов мотивовано тим, що її сусідка Особа 3 на власній земельній ділянці встановила огорожу з метало-профілю висотою 2 м на відстані 3 м від її будинку, внаслідок чого перешкоджає освітленості в кімнатах її будинку та створює незручності їй та дочці, яка є інвалідом І групи з дитинства.

Посилаючись на вказані обставини та уточнивши

позовні вимоги, позивач просила суд зобов’язати відповідача замінити огорожу з метало-профілю на огорожу з металевої сітки висотою 2 м та довжиною 10,75 м, напроти і по довжині житлового будинку за Адресою 1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Збаразького районного суду від 10.04.2019 у задоволенні позову Особи 1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували заявлені нею позовні вимоги, зокрема те, що затінення приміщень та заниження рівня природного освітлення в її будинку відбувається внаслідок встановлення відповідачем огорожі з метало-профілю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського АС від 3.07.2019 апеляційну скаргу Особи 1 залишено без

задоволення, рішення Збаразького райсуду від 10.04.2019 залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року Особа 1 подала до ВС касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з’ясували всіх фактичних обставин справи; належної оцінки наданим позивачем доказам не надали, зокрема, протоколу проведення дослідження освітлення приміщень від 14.06.2017 №4. Відповідач використовує своє право власності на шкоду правам позивача та її дитини, яка є інвалідом, порушує їх права на належні умови проживання.

Відзив на касаційну скаргу до касаційного

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що Особа 1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями за Адресою 1, в якому проживає разом із дочкою-інвалідом Особою 5, Інформація 1.

Згідно з довідкою від 3.11.2017 №971 та акта обстеження земельної ділянки від 16.03.2017 №03-61/02-13, виданими Великокунинецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області, належний позивачу житловий будинок за Адресою 1 знаходиться на відстані 1,5 м від умовної межі (із живоплоту та сітки) з гр. Особа 6. Огорожа з метало-профілю висотою 2 м встановлена Особою 6 на земельній ділянці, що перебуває в користуванні останньої, на відстані 1,5 м від умовної межі земельної ділянки Особи 1.

Із протоколу проведення досліджень освітленості приміщення, складеного лікарем з комунальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних

досліджень від 14.06.2017 №4 убачається, що згідно з отриманими результатами досліджень приміщень житлового будинку за Адресою 1, що належить Особі 1, рівень освітлення в житловій кімнаті — спальня відповідає вимогам ДБН В.2.5-28-2006, а в житловій кімнаті — дитяча, не відповідає вимогам ДБН В.2.5-28-2006 .

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВC, та застосовані норми права

Нормами ст.41 Конституції, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.293 Цивільного кодексу передбачено право особи на повагу до житла і приватного життя, на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка порушує ці права особи, є незаконною і може бути припинена за рішенням суду.

Стаття 8 конвенції захищає право людини до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції. З урахуванням загальних принципів, передбачених практикою Європейського суду з прав людини, слід зауважити, якщо в конвенції прямо не визнається право на здорове та спокійне середовище для життя, то у випадках, коли людина безпосередньо і серйозно струбована незручностями, спричиненими іншими особами (поведінка сусідів, функціонування промислових об’єктів тощо), може виникнути питання щодо порушення ст.8 конвенції. Порушення права на повагу до житла не обмежується конкретними фізичними порушеннями, такими як несанкціоноване проникнення в будинок особи, а також включає такі посягання, які не є конкретними чи фізичними, наприклад, шум, запахи або інші форми втручання. Серйозне порушення може призвести до порушення права людини на повагу до житла, якщо це заважає користуватися зручностями свого житла. Такі порушення слід розглядати не лише в аспекті права особи на матеріальний об’єкт/простір, а і як право на отримання задоволення від користування таким об’єктом. З метою оцінки факту порушення права особи на повагу до житла слід визначити чи досягли незручності того мінімального рівня, необхідного для встановлення втручання у права особи на повагу до житла та

приватного життя. Оцінка цього мінімуму є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та триваість незручностей, їх фізичні чи психічні наслідки.

Відповідно до ст.13 ЦК, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені положеннями цієї статті, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.386 ЦК, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,

які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди.

Згідно зі ст.16 ЦК, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.90 Земельного кодексу, власники ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ст.91 ЗК, власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів.

Згідно зі ст.103 ЗК власники та землекористувачі ділянок повинні обирати такі способи використання ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Із положень ст.319 ЦК вбачається, що власник зобов’язаний дотримуватися вимог закону, моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до положень ст.391 ЦК, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Факт низького рівня освітлення кімнати у належному позивачу будинку за Адресою 1, в якій постійно перебуває особа з інвалідністю — дочка позивачки, встановлений протоколом проведення дослідження освітлення приміщень №4, складеного лікарем з комунальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень.

У зв’язку з доведеним затіненням кімнати внаслідок встановлення відповідачем огорожі з металопрофілю, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відповідач такими діями порушив правила добросусідства, така огорожа порушує права позивача, яка повністю опікується дочкою, котра є особою з інвалідністю та постійно прикута до ліжка в кімнаті, на користування зручностями свого житла, в тому числі щодо належного освітлення кімнати, що у свою чергу є порушенням ст.8 конвенції.

ЄСПЛ указав: якщо такі незручності перевищують звичайні труднощі співмешкання з сусідами (рішення у справі «Apanasewich v. Poland», п.98), вони можуть перешкоджати мирному користуванню житлом, незалежно від того, спричинені вони приватними особами, промисловою діяльністю чи державними установами (рішення у справі «Martinez v. Spain», пп.42 і 51).

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили усі обставини, дослідили докази та надали їм правову оцінку, але неправильно застосували норми матеріального права та помилково не задовольнили позовні вимоги Особи 1 про припинення порушення правил добросусідства.

Установлені судами обставини, а також наявні в матеріалах справи докази дають підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до чч.1 та 4 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права, це порушення призвело до ухвалення незаконних судових рішень, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно скасувати, прийняти нову постанову про задоволення вказаних вимог.

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.04.2019 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 3.07.2019 скасувати.

Позов Особи 1 до Особи 3 задовольнити.

Зобов’язати Особу 3 змінити огорожу з металопрофілю на огорожу із металевої сітки висотою 2 м та довжиною 10,75 м, навпроти і по довжині житлового будинку за Адресою 1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає