Термін на звільнення працівника за власним бажанням за відсутності поважної причини становить два тижні. Якщо ж особа назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується.
Які найпоширеніші підстави для звільнення
- розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства
- у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді
- у разі систематичного невиконання працівником обов'язків без поважних причин
Отже, застосувати пункт 3 статті 40 КЗпП України можна для звільнення працівника, який неодноразово, без поважних причин, припускався навмисного невиконання (чи неналежного виконання) покладених на нього трудових функцій та до якого вже були застосовані дисциплінарні або громадські стягнення.
Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі, підписаним комісією, що складається не менше ніж із 3 осіб. Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі.
Законом не передбачено відпрацювання двотижневого або іншого строку перед звільненням за власним бажанням. Стаття 38 КЗпП говорить про попередження про звільнення за 2 тижні (якщо немає поважних причин, що зобов'язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).
Особова справа працівника; Організація документообігу; Особова картка П-2 працівника; Організація зберігання документів на підприємстві; Номенклатура справ; Знищення документів на …