Де жив і загинув Джанні Версаче: розкішні фото з вілли у Маямі

Вілла всесвітньо відомого дизайнера Джанні Версаче, яка стала повноцінним готелем для відвідувачів, нещодавно потрапила в кадри п’ятого епізоду серіалу “Американська історія злочинів: Вбивство Джанні Версаче”.

Велика кількість сцен була знята саме в цих покоях, де раніше жив і відпочивав Джанні Версаче. Будинок він придбав у 1992 році за 32 мільйони доларів. Раніше це була територія з 24 окремих квартир, але він вирішив їх перебудувати і створити 10 розкішних апартаментів – зокрема, спальні для своїх брата й сестри Донателли і Санто та для племінників Алегри і Даніеля.

Після вбивства Версаче у 1997 році на порозі цієї вілли, маєток був порожнім три роки. Згодом сестра Донателла продала дім, після чого був відкритий готель “Villa Casa Casuarina”, який зберіг інтер’єр і територію маєтку часів Версаче, а місцевий ресторан власники готелю назвали “Джанні”.

Будинок Джанні Версаче у 1997 році і сьогодні

Колишній будинок Версаче і сьогодні – готель Villa Casa Casuarina

Хто такий Джанні Версаче?

Джанні Версаче був відомим італіським модельєром, який у 1978 році заснував марку “Gianni Versace”, під якою і до сьогодні випускають різний елітний одяг, аксесури, парфумерію, посуд та багато іншого. Після смерті дизайнера бренд перейшов у власність його сестри Донателли, а марка була перейменована у “Versace”.

Видатного дизайнера застрелили 15 липня 1997 року на сходах його будинку у Маямі. Вбивцею став Ендрю Кьюненен, якого також прив’язували до італійської мафії. Через кілька днів після вбивства чоловік покінчив життя самогубством.

Життя та смерть Джанні Версаче

2 грудня 1946 року народився знаменитий італійський кутюр’є, засновник Модного дому Versace, а 15 липня 1997-го був убитий на сходах свого будинку. Пропонуємо дізнатися кілька фактів із його трагічного життя.

Джанні Версаче з’явився на світ на півдні Італії – у невеликому містечку Реджо-ді-Калабрія біля маленького ательє Francesca Versace Elle, яке належало його матері Франчесці. Вона засиділася за терміновим замовленням і, коли почалися перейми, просто не встигла доїхати до пологового будинку.

Весь вільний від уроків та домашніх завдань час майбутній кутюр’є проводив у майстерні матері. Джанні, як зачарований, спостерігав за роботою майстринь і не йшов навіть тоді, коли його виганяли: вдавав, що йде додому, а потім тихенько повертався і, сховавшись за фіранкою, стежив за тим, що відбувається у залі. Найбільше хлопчикові подобався чарівний момент, коли шматок тканини в нього на очах перетворювався на гарну сукню: мати кутала чергову клієнтку відрізком тканини, заколювала, де потрібно, шпильками, і нічим не примітна жінка ставала королевою.

Спершу Джанні допомагав матері — прибирав зі столу клаптики, з яких шив чудові пальчикові ляльки, і тримав подушечку зі шпильками, коли Франческа приміряла одяг на клієнтках чи манекенах. Потім він почав сам вигадувати фасони суконь, які треба було пошити його матері — і поки його однолітки грали на вулиці, він грав у свою улюблену гру — “Придумай сукню раніше мами”. У дванадцять років Джанні почав працювати в ательє у матері – купував тканини та фурнітуру, виконував дрібні кравецькі роботи.

Версаче мало не вигнали зі школи, коли вчитель живопису побачила, що на уроці він малює оголених жінок. Вибухнув неймовірний скандал, під час якого директор школи назвав Джанні “сексуальним маніяком”, а насправді хлопчик робив “заготовлення” — моделей, які потім можна було б одягати.

Закінчивши школу, Версаче, який мріяв шити, на превеликий жаль вирушив до Риму вчитися на архітектора — його мати вирішила, що професія кравця не підходить чоловікові. Проте Франческа дуже швидко зрозуміла, що не дає раду в ательє без його допомоги і повернула сина назад. З того часу завданням Джанні стала закупівля тканин для сімейного ательє, у пошуках яких він часто бував у столицях світової моди, де не пропускав жодного модного показу. Приїжджаючи додому, Версаче застосовував отримані знання практично, вигадуючи вбрання для місцевих модниць.

Першою моделлю Версаче стала його сестра Донателла – саме для неї він свого часу вигадав сукні з глибоким декольте та високим розрізом з боків, лакові мініспідниці та чоботи-ботфорти. Натомість він попросив про одне – на запитання, хто пошив їй таке вбрання, відповідати: знаменитий кутюр’є Версаче.

Показ першої дебютної колекції Версаче відбувся у березні 1978 року. Вона була настільки блискучою – як у переносному, так і в прямому сенсі (кількість тканин, які переливались, блискіток і стразів просто зашкалювала), що глядачам, які сиділи в першому ряду, доводилося одягати сонцезахисні окуляри.

Емблема із зображенням Медузі Горгони, яка прикрашала всі вироби Версаче, на думку самого дизайнера, мала магічну властивість – як один погляд цієї міфічної героїні перетворював на камінь все живе, так і перед продукцією Версаче не міг встояти жоден покупець, який встигав кинути на неї хоча б швидкоплинний погляд.

Бажаючи залучити до лав своїх шанувальників зірок першої величини, Версаче робив їм дорогі подарунки, як це було зі Сільвестром Сталлоне та Клаудією Шиффер – їм Джанні відправляв ящики, набиті текстилем та посудом власного виробництва – після цього вони без довгих умовлянь погодилися оголеними рекламувати його нову колекцію Versace Home’95.

Першим дорослим коханням Джанні став манекенник Пол Бек. Дизайнер був готовий заради молодого чоловіка на все, але за кілька років той одружився з його сестрою Донателлою. Версаче не спілкувався з нею цілий рік і помирився лише після того, як Донателла народила дочку Аллегру. Найтриваліші стосунки пов’язували Джанні зі стилістом Антоніо Д’Аміко. Вони прожили разом п’ятнадцять років, за життя Версаче зробив Антоніо керівником мережі своїх магазинів Istane і не забув його у своєму заповіті, згідно з яким із доходів Модного дому Д’Аміко до його смерті виплачуватимуть по двадцять шість тисяч доларів щомісяця.

Джанні Версаче загинув 15 липня 1997 року — він був застрелений коханцем Ендрю Кьюненом на сходах своєї вілли в Маямі-Біч. На похороні дизайнера були такі знаменитості, як принцеса Діана, Елтон Джон, Ніколь Кідман. Версаче похоронили у Північній Італії, на березі озера Комо, неподалік його будинку, в якому він любив відпочивати у вільний від роботи час. Досі достеменно невідомо, чому Кьюненен вбив знаменитого кутюр’є.

Читайте також: