Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання.

Хребетний стовп виконує функцію опори тіла, тобто він витримує тягар голови, тулуба та верхніх кінцівок і переносить його на таз та нижні кінцівки, є гнучкою віссю тулуба.

Форма хребта дорослої людини зумовлена вертикальним положенням тіла.

У людини хребетний стовп складається з 33-34 хребців. Останні 9 хребців зростаються і утворюють крижову та куприкову кістки.

Розрізняють такі відділи хребта:

• шийний (складається з 7 хребців).
• грудний (12).
• поперековий (5).
• крижовий (5).
• куприковий (4-5).

Усі хребці, за винятком І та II шийних, мають однакову будову, а саме: кожен хребець має тіло, спрямоване вперед, від якого відходить дуга. Тіло і дуга обмежовують хребцевий отвір. При накладанні хребців один на дру­гий ці отвори формують хребетний канал, в якому розташовується спинний мозок. Канал сполучається з порожниною черепа через великий потиличний отвір у потиличній кістці. Дуга кожного хребця за допомогою ніжок дуги хребця прикріплюється до тіла, де знаходяться верхні та нижні вирізки. Останні утворю­ють міжхребцеві отвори, через які проходять спинномозкові нерви. Від дуги кожного хребця відходять відростки: угору і униз — верхні та нижні суглобові (парні), назад — остисті (непарні), в сторони — поперечні (парні).

Шийні хребці Характерною ознакою шийних хребців є наявність отвору в поперечних відростках, а остистий відросток розщеплений (крім VII). Перший шийний хребець називається атлантом, не має тіла і остистого відростка, а лише дві дуги (передню і задню) та бічні маси, на яких є суглобові ямки (верхня і нижня) для зчленування з потиличною кісткою та II шийним хребцем. II шийний хребець (осьовий) вже має тіло, на якому розташований зуб (спрямований угору) для зчленування з передньою дугою атланта. VII шийний хребець (виступний) має довгий, нерозщеплений остистий відросток, який слугує для відрахунку хребців при пункції підпавутинного простору для одержання спинномозкової рідини, субдуральній анестезії.

Хребетний стовп людини: будова (схема), відділи хребта і функції

Хребетний стовп – це головна опора. Без нього складно було б уявити життя людини. Вона була б просто неможлива. Коли відбуваються порушення в його роботі, людині стає важко не тільки ходити, але навіть і стояти.

Поговоримо про головні функції детальніше.

Подібно до того, як від фундаменту залежить міцність всієї будівлі, так і від стану хребта безпосередньо залежить здоров’я людини.

опорна функція

Хребет людини представлений у вигляді гнучкого стержня. Він виконує роль опори для плеча, верхніх кінцівок, а також органів грудини і очеревини. Це не тільки вісь, а й фундамент нашого тіла, так як він тримає голову, лопатки, ключиці, ребра, верхні кінцівки.

функція захисту

Хребет захищає спинний мозок, який є найважливішим керуючим центром, без якого не змогли б нормально функціонувати найважливіші органи і системи організму.

Від ударів, механічні пошкодження, несприятливі фактори навколишнього середовища – все це може завдати істотної шкоди здоров’ю людини. Хребетний стовп захищає від згубного впливу всіх цих факторів.

Цікаво, що кожен сегмент відповідальний за функціонування певного органу. Якщо функція захисту пошкоджується, то нервовий імпульс погано доходить до органів, а значить, порушується їх функціонування

рухова функція

Між хребцями розташовані суглоби, за допомогою яких і здійснюється рух. У кожної людини можна нарахувати близько 50-ти таких суглобів.

Тепер поговоримо безпосередньо про анатомічні особливості і будову хребта.

анатомія

Хребетний стовп складається з 24 маленьких хребців, або невеликих кісточок, які послідовно з’єднані між собою. Відділи хребта представлені так:

• шийний відділ (7позвонков);
• грудний відділ (12 хребців);
• поперековий відділ (5 хребців).

Хребцями називають кістки, які безпосередньо беруть участь у формуванні хребта

Будова хребетного стовпа

Хребетний стовп в цілому складається з:

• Хребців. Вони мають форму порожнистих кілець, отвори яких формують хребетний канал, своєрідну захисну зону для спинного мозку. Анатомія всіх хребців подібна, виняток становлять перший і другий хребці шийного відділу.
• Міжхребцевих дисків. Вони являють собою замкнуту порожнину з’єднання хребців, заповнену щільною рідиною і розміщену між хребцями. На міжхребетні диски припадає приблизно 5-а частина всієї довжини хребетного стовпа. Висота міжхребцевих дисків може відрізнятися в кожному конкретному випадку, а у здорової людини завжди з ранку більше, а ввечері менше.
• Простих, складних і комбінованих суглобів. Ці складові частини хребта забезпечують різноманітні рухи спини і комфортну функціональність всього організму.
• Зв’язок. Вони забезпечують з’єднання і зміцнення суглобів, захищають їх від ударів.
• М’язів. Вони одночасно захищають хребет і допомагають йому рухатися. М’язи хребетного стовпа відрізняються напрямком волокон і їх з’єднанням.

В цілому хребет має S-подібну форму (природні вигини хребта здорової людини забезпечують амортизацію спини і її гнучкість). Така будова і функції кожної окремої його складової забезпечує повноцінне функціонування всього організму.

З яких відділів складається хребет людини

Відділів налічується п’ять: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприк. На малюнку представлена ​​схема будови хребта людини.

Нумерація хребців починається зверху:

• Перші сім утворюють шийний відділ (vertebra cervicalis). Хребці цього відділу позначаються С1, С2, … С7.
• Наступний відділ хребта – грудний (vertebra thoracica). Він включає 12 хребців, які в різних джерелах позначаються буквами T, Th або D і нумеруються D1, D2, … D12.
• Нижче грудного розташований поперековий відділ (vertebra lumbalis). Поперекових хребців п’ять. Вони позначаються L1, L2, … L5.
• Крижі (os sacrum) – складається з 5 хребців з нумерацією S1, S2, … S5 – у дорослої людини вони зростаються між собою в крижову кістку.
• Куприковий відділ (або куприкова частина) – також складається з 3 або 5 зрощених хребців з нумерацією Co1, Co2, … Co5.

Тому, загальна кількість хребців у різних людей може бути різним – від 32 до 34.

Дужки хребців і міжхребцевий отвір

Хребет має не тільки хребці, а й прикріплені до них спеціальні дужки, завдяки чому виникає хребетний канал. Саме тут і проходить спинний мозок людини. Кісткова структура цих сегментів і вигини хребта захищають його від можливих механічних пошкоджень. Але при цьому в хребетному каналі розташовуються не тільки спинний мозок, а й нервові відростки, кровоносні судини і жирова клітковина.

Міжхребцевий отвір знаходиться з боків хребетного стовпа. Через ці отвори виходять нервові корінці спинного мозку і заходять артерії, які забезпечують кровопостачання нервових структур. Така будова хребта забезпечує нормальний стан людини і дає можливість для повноцінного життя.

міжхребетні диски

Будова міжхребцевого диска

Хребетний стовп складається також з міжхребцевих дисків. Вони являють собою плоскі тіла округлої форми, в яких знаходиться спеціальна рідина і саме ядро ​​диска. Будова хребта таке, що через пружності міжхребцевих дисків забезпечується амортизація при вертикальному навантаженні. Пульпозне ядро ​​оточене фіброзним кільцем, яке запобігає зміщення хребців відносно один одного. При захворюваннях хребта фіброзне кільце може слабшати і при сильній компресії хребців розриватися. В результаті цього найчастіше утворюються міжхребцеві грижі. Тобто після розриву пульпозное ядро ​​виштовхується з хребетного стовпа.

суглоби

Будова хребта неможливо без міжхребцевих суглобів, які з’єднують два сусідніх сегмента в хребетному стовпі. Вони покриті гладкою і слизькою оболонкою (суглобовий хрящ), завдяки чому забезпечується безболісне тертя хребців під час різних рухів людини. Усередині суглоби заповнені спеціальною суглобової рідиною, яка змащує і живить суглобовий хрящ.

Саме такі особливості суглобів створюють гнучкість хребта і дозволяють людині виконувати нахили, повороти або інші рухи тіла.

зв’язки

Важливою ланкою хребта є зв’язки. Існує два найбільш важливих виду – це задня поздовжня і жовта зв’язка. Перший вид з’єднує всі хребці в задній частині хребетного стовпа, а жовта – об’єднує між собою всі дуги хребців. Якщо в хребті спостерігаються патологічні зміни або порушення цілісності міжхребцевих дисків і суглобів, зв’язки намагаються компенсувати високу рухливість цих сегментів, в результаті чого відбувається гіпертрофія. Такий процес може спровокувати виникнення компресії спинного мозку і нервових корінців.

хребці

Починається хребет з шийного відділу, що включає в себе сім сегментів. Особливістю будови хребців є форма перших двох сегментів. Вони являють собою кільцеподібну форму і прикріплюються за допомогою спеціальних відростків до потиличного отвору. Саме ця частина шийного відділу дає можливість виконувати різні рухи головою.

Далі йдуть грудний і поперековий відділи хребта. Вони приймають на себе всі найсильніші фізичні навантаження під час життєдіяльності людини. Тому найчастіше патологічні зміни або травми хребетного стовпа виникають в цих відділах.

Грудна область складається з дванадцяти хребців, сочленяющихся з ребрами, що утворюють при цьому каркас скелета. Він практично нерухомий, але виконує дуже важливу роль в захисті внутрішніх органів від механічних пошкоджень.

Поперековий відділ має певні вигини і налічує в собі п’ять хребців, які є найбільшими за розміром. Їх будова також забезпечує рухливість людини при нахилах або інших поворотах тіла.

Прикінцевими сегментами хребетного стовпа є крижовий і куприковий відділи. Вони знаходяться в тазової частини, утворюючи при цьому вигини хребта. Складаються ці відділи з декількох сегментів, але з віком хребці зростаються і утворюють єдине ціле. Завдяки цьому відбувається правильний розподіл фізичного навантаження на хребет.

Відділи та їх функції

Хребет людини складається з 5 відділів, які плавно переходять один в інший, пов’язані між собою, відрізняються кількістю хребців і рухливістю.

Шийний відділ хребта – це самий верхній відділ хребетного стовпа, на який припадає найменший ступінь навантаження. Але цей відділ є ще й самим рухомим. Він складається з 7 хребців, з’єднаних між собою таким чином, що вони забезпечують рух голови з високою амплітудою. Це здійснюється завдяки будові двох перших хребців.

Перший з них (атлант) не зв’язується з усім хребтом і має форму двох дуг, з’єднаних боковими кістковими стовщеннями (латеральний масами), які за допомогою виростків приєднують його до потиличного відділу. Другий (аксис) – це зубовидний відросток в передню частину хребетного стовпа. Така анатомія шийного відділу і забезпечує його максимальну рухливість.

Поперечні відростки шийних хребців приховують хребетні артерії. Це ті речі, які постачають кров’ю стовбур мозку, мозочка і потиличних часток великих півкуль, що дуже важливо для їх повноцінного функціонування.

Грудний відділ хребта зігнутий назад, формуючи таким чином фізіологічний кіфоз. Від грудного відділу хребта виходять ребра, тому він бере участь у захисті серця і легенів від зовнішніх пошкоджень. На відміну від шийного відділу, грудної малорухомий, адже відстань між хребцями в цій частині найменше, а міжхребцеві диски найвужчі.

Поперековий відділ хребетного стовпа витримує великі навантаження, тому він найпотужніший і більш укріплений. Його хребці мають більший діаметр і довжину міжхребцевих дисків. Будова попереку формує плавний вигин вперед, що дозволяє рівномірно розподіляти навантаження на кожен окремо хребець.

Міжхребетні диски в поперековому відділі зношуються швидше через будови організму і впливу зовнішніх чинників (зайву вагу, фізичні навантаження, носіння важких предметів, тривале перебування у вертикальному положенні).

Крижовий відділ хребта складається з зрощених між собою хребців і має клиноподібну форму, продовжує поперековий відділ і закінчується куприком. Куприковий відділ завершує хребетний стовп і зростається з крижовий відділом.

Як проявляє себе рефлекс Бабинського у дітей і дорослих?

Як проводиться денситометрія поперекового відділу хребта – читайте тут.

Причини появи симптомів Керніга і Брудзинського: як уникнути недуги.