Батьківщиною суниці садової прийнято вважати Чилі, де місцеві жителі її збирали в дикорослому вигляді. З цієї причини першою назвою полуниці була "суниця чилійська".
На нашому континенті в 17 столітті з'явилася полуниця – духмяна ягода червоного кольору. Шлях був довгим, тому що батьківщиною вважається Північна Америка. Досить довгий час її використовували як декоративну рослину і лише в середині 18 століття почали культивувати як садову культуру.
Найбільшим виробником є США – 1,3 млн. т на рік, що становить 30% вирощеного обсягу цієї культури в світі (Таблиця 1). Наступними найбільшими виробниками є Туреччина, Іспанія, Єгипет і Мексика, кожен з яких отримує від 230 000 до 303 000 тон.
Аби полуниця рясно плодоносила, кущі варто садити на добре освітлюваних ділянках, особливо це стосується великоплідних сортів. Під ягідні грядки виділяють місце на південно-західних ділянках саду. Найкращими ґрунтами для посадки вважаються чорнозем і темно-сірий лісовий ґрунт, що має легкий склад.
Суни́ці, або полуни́ці (Fragária) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини розових. Існує понад 20 видів суниць та багато гібридів і культурних сортів.
Суниці лісові ростуть у хвойних і мішаних лісах, на лісових галявинах, серед чагарників, на узбіччях доріг і на узліссях. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у червні — липні. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах.
Батьківщиною полуниці вважається Східна Азія, Звідки вона розвіялася по всій земній кулі. Легенда свідчить, що ще у 16 столітті офіцер Фрезьє привіз із Америки, яку на той час завоювали …