«За 2 місяці заробили на екскурсіях близько 1 000 000 грн»: історія першої в Україні бананової ферми

Неподалік Львова у Липниках розташована перша в Україні бананова ферма, де сім’я Андрія і Надії Трушів вирощує екзотичні рослини. Тут можна знайти банани, лайми, каламандини, маракую, папаю, а також інші, про які в нас і не чули.

Відвідати ферму можуть всі зацікавлені. До повномасштабного російського вторгнення сюди приходило близько 200 дітей на день. За два місяці на екскурсіях сім’я заробила майже 1 000 000 грн, які відразу ж вклала в побудову другої теплиці.

Журналістка AIN.Business розпитала засновника ферми про технологію вирощування екзотичних рослин, чому вигідніше продати один лікер, ніж банан, як підтримувати теплиці при відключеннях світла, а також про унікальні рослини, що вартують від 10 000 грн.

«Створили еко-туристичну локацію і вона нас почала годувати»

Андрій розповідає, що займатися вирощування екзотичних рослин він почав не від величезної любові, а, швидше, від протилежного.

«У 2009 році в мене був човниковий бізнес, – говорить підприємець, – і десь в 2011-му він розрісся. Я возив клеї для паркету й офіційно постачав їх у мережі українських гіпермаркетів. Все йшло непогано, і я почав брати кредити на купівлю фур. А потім прийшов 2014 рік, війна, змінилась влада та курси валют. Мені довелося судитися та продати фури».

У результаті в підприємця залишилось $30 000, на які він у 2017 році побудував першу теплицю. Протягом наступних двох років вони з дружиною працювали та вирощували рослини, але не отримували з цього жодного доходу. Згодом до них звернулися представники ОВА з проханням прийти в теплицю на екскурсію. Відтоді й закрутилося.

«У нас був магазин для продажу рослин, – розповідає Андрій, – а на таке, як еко-туристична локація, ми навіть не розраховували. Виявилося, що вона нас почала годувати. Але стався ковід. Десь у 2020 році, за два місяці до кінця навчального року, карантин відмінили і в нас на екскурсіях було 150–200 дітей за день. За 2 місяці ми заробили майже мільйон гривень».

Тоді сім’я відразу ж побудувала нову теплицю, аби було що показувати відвідувачам. Та почалася повномасштабна війна.

«Ми продаємо мало, але все мусить бути дуже якісним»

Асортимент рослин на банановій фермі дуже великий. Крім бананів є лайми, каламандини, маракуя, декоративна вишня і слива, кава та багато іншого.

«У нас є делікатесні банани, – говорить Андрій, – про які навіть професіонали не чули – сорту айс крім (зі смаком морозива). Привезли їх через Amazon. Було складно, адже вони транспортуються як джинси чи кросівки. Ці рослини дуже чутливі, але з третьої спроби нам вдалося реанімувати один банан. І ми його розплодили».

Крім того, тут є сорт банану навах – величезний, діаметром 7 метрів.

«А тепер уявіть собі, – додає підприємець, – яким має бути приміщення, щоб його виростити? Ми чекаємо, що цей банан зацвіте. Наразі ніде не бачили інформації, які він дає плоди».

Є на фермі й банани сорту тропікана, відомі в Україні. Вони дуже соковиті. Саме з них сім’я Трушів робить лікер, який через це виходить густим. Спершу вони його продавали за ціною 250 грн (0,25 л).

«Коли ми лише починали його реалізовувати кілька років тому, – говорить Андрій, – це було дуже дорого. А зараз не зовсім вигідно. Але ми з дружиною прийняли рішення: поки війна, ціни піднімати не будемо».

Лікер добре розходиться й онлайн, і серед відвідувачів ферми, які приходять на екскурсії.

Робить сім’я Трушів і лимончело. Створюють його з цедри спеціального лимона, що має вагу 700–800 грамів. Цей сорт називається бандероза й користується популярністю в Італії, тоді як в Україні його можна знайти лише на банановій фермі. Андрій розповідає, що вирощувати лимони в теплицях дорого.

«Це не той бізнес, – додає підприємець, – на який можна взяти в банку кредит і швидко віддати. Раніше ми роздавали лимони, іноді викидали. Пробували різну рецептуру, шукали варіанти, що з ним робити. І нарешті дружина зварила з відходів таке варення, що пальчики оближеш. Ми не йдемо в мас-маркет. Продаємо мало, але все мусить бути дуже якісне».

Наразі Андрій з дружиною планують розробити етикетку до продукту. Підприємець хоче назвати його мармулядою. Це варення теж можна спробувати на дегустації.

«Вирощувати банани на плодоношення – не рентабельно»

Банан – це трава й розмножується він вегетативно. В рік один банан може дати до 40 саджанців. Сім’я Трушів їх також продає. Для цього легенько розкопують, перерізають материнську артерію, вкорінюють саджанець і потім його продають.

«Банан не так широкий, як високий, – говорить Андрій. – Він займає величезну площу й дуже швидко росте. Є банани (наприклад, сорту айс крім), які в рік дають приріст до 7–8 метрів. Тропікана, з якого ми робимо лікер, росте на 3,20–3,50 м. Потім ще кілька місяців займає цвітіння та стільки ж дозрівання. Опалювати приміщення з цими рослинами зовсім не вигідно».

Підприємець запевняє, що вирощувати банани в теплиці на саджанці можна, проте робити це для плодоношення нерентабельно.

«Ми продаємо один маленький банан за 50 грн, – додає Андрій. – Це дорого. А от на вторинній переробці можна вижити. Тому нам вигідніше продавати один лікер, ніж банан».

Добре вдається реалізовувати й папаю. На фермі вона вартує 800 грн за кілограм. Щоправда, вирощувати її теж дорого.

«Папая вимагає 30 градусів тепла, – говорить підприємець. – Ви уявляєте розміри приміщення, щоби при 10 градусах морозу забезпечити таку температуру? Тому цього разу ми частину урожаю продали, іншу – з’їли і роздали. Ті люди, які приходять на екскурсії, зазвичай купують папаю. А продати цей товар людині на ринку буде складно».

Наразі на фермі працюють дві теплиці. В новішій підлога з підігрівом і теплові насоси, які зараз не працюють, бо залежать від електрики.

«Ми підстраховуємось і палимо дровами, – додає Андрій. – Як вимикають світло, то насоси працюють від генератора. Але в такий спосіб ми не можемо підтримувати ту температуру, яка потрібна цим рослинам».

«Великий попит на авокадо»

На фермі Андрій з дружиною продають пів сотні видів саджанців: цитрусові, лаврові, барбадоську вишню, маракую тощо.

«Найкраще вирощуються цитрусові (лимони, лайми, апельсини, мандарини), – говорить підприємець. – А от, наприклад, маракую ми селекціонували чотири роки поспіль, щоб вона могла плодоносити. Найдорожча рослина, яка є на фермі, – стреліція королівська, що цвіте жовтими, синіми або білими стрілами. Ми її продаємо від 10 000 гривень. Вона теж вирощується з насіння. Зі ста приймаються 2–3 насінини. Потім треба три роки чекати, поки вона виросте».

Важлива вставка, за якою слідує продовження тексту. AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:

Вирощують на фермі й авокадо, але наразі воно не плодоносить. Андрій запевняє, що вони з дружиною стараються це виправити.

«Думаю, ще рік-два і ми будемо продавати плодоносні саджанці, – додає власник ферми. – На авокадо є великий попит».

«Наше завдання – вижити»

Андрій розповідає, що навіть зараз, під час повномасштабної війни, люди замовляють саджанці в Харків, Дніпро та інші міста. Серед клієнтів ферми – вся Україна.

«Найбільше купують ті, хто приходить на екскурсії, – говорить підприємець. – Зараз, на жаль, їх небагато. А як хтось відвідує, то ми дуже радіємо, бо це вже якась копійка на бензин для генератора. Раніше в нас був овертуризм. Мусили відмовляти людям, бо не встигали. Екскурсовода не було, тільки я і дружина. Спершу ми дозволяли заходити всім, а потім, як побачили, що саме люди постять в соцмережах, то вирішили не пускати без екскурсії. Важливо кваліфіковано розказувати, що то за рослини».

Зараз бананова ферма виживає за рахунок продажу крафтових наливок. Багато відвідувачів, які коли-небудь побували тут, замовляють, і в такий спосіб підтримують бізнес.

«Наливки продали – дрова купили, – говорить Андрій. – Якби не це, довелося б усе закрити».

За словами підприємця, вони втратили 90–95% прибутку.

«Все перевернулося догори дриґом, – міркує Андрій, – а може, якраз навпаки. Наше завдання – вижити».

Великі надії сім’я Трушів покладає на те, що авокадо заплодоносить. За словами Андрія, наразі таких саджанців в Україні немає. Як і банана з двома гронами – дабл махой.

«Цей сорт маленького кімнатного банана вивели американці, – ділиться підприємець, – а ми в них купили. Зараз розмножуємо його і, гадаю, що після завершення війни він користуватиметься попитом».

Ще в планах сім’ї – побудувати третю теплицю, де б росли гігантські банани. Зробити її хочуть висотою в 10 метрів. В Україні такої наразі немає.

До повномасштабного російського вторгнення Андрій з дружиною також займалися озелененням – декоративним і хатнім – та майже підписали контракт про співпрацю з однією відомою ІТ-фірмою. Але наразі цей проект поставили на паузу.

Нагадаємо, раніше AIN.Business розповідав про те, як Олександра Фідкевич побудувала бізнес-імперію відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка.

Тропічні джунглі під Вінницею. Як в Україні вирощують банани, фейхоа і “каву, як вишні”

У себе на городі чоловік облаштував тропічні та субтропічні джунглі.

Екзотика на городі

Олександр Шевчук вирощує близько тисячі різновидів екзотичних фруктових дерев. Для цього на городі власноруч облаштував три теплиці, загальною площею понад 500 квадратних метрів.

Теплиці мають квадратну форму або ж форму напівсфер. Вони з металевого каркаса, що обтягнутий двома шарами плівки: зовні – італійська глянцева, усередині – українська матова. Це для кращої термоізоляції та освітлення.

Теплиці опалюються паровим опаленням.

Також всередині – звичайні батареї, які допомагають підтримувати відповідну температуру.

“Для бананів, папай та кави треба тепле повітря”, – пояснює Олександр Шевчук.

“Температура має бути не нижчою +10С. Оптимальна – від +15 до +18С. А от цитрусові можуть жити і при +8 чи +10С”.

Дерева у теплицях різного віку та розмірів. Найменші – посаджені в один ряд на полицях біля стіни, й лише над ними проведена зрошувальна система. Решту ж рослин поливають вручну.

Ростуть одні із землі, інші – з горщиків. Це через різний догляд та склад ґрунту. Одним ґрунт потрібен кислий та більш вологий, іншим – навпаки.

Карлики і гіганти

Дерева переважно карликові – до двох метрів. Проте є й чотирьохметрові гіганти, які впираються в стелю теплиці.

Їхні верхівки планують зрізати – гілки вкорінять на продаж, а дерево почне рости в різні боки і плодоноситиме.

За всім садом доглядає лише родина Шевчуків (чоловік, дружина та дві доньки). Для сім’ї всі ці “джунглі” – основна професія, з якого вона живе.

“Це як діти, їх не можна залишити. Кожен день щось треба зробити: обрізати, вкорінити, прищепити, полити”, – розповідає чоловік.

“Ми коли з дружиною їдемо на виставку, то діти залишаються вдома, аби доглядати за деревами. Якщо хочемо кудись поїхати всією сім’єю, просимо знайомих, щоб доглянули, але такі поїздки трапляються не часто і не тривають довго”, – додає Олександр.

Для вирощування екзотичних рослин чоловік використовує суміш землі. Одну купує в магазині, іншу – копає у лісах. Поливає лише відстояною дощовою водою. В магазині купує органічні добрива для підживлення.

“Накопуємо у лісі землі, добре щоб вона була з листям. Там багато поживних речовин. Потім перемішуємо її з купленою землею, засипаємо у горщики і туди висаджуємо вкорінені екзоти. Поливаємо їх, десь, один-два рази на тиждень, залежно від погоди”, – пояснює глава родини Шевчуків.

Цією справою Олександр почав займатися понад десять років тому. Пригадує, як товариш пригостив лимоном, вирощеним у подібній теплиці.

Чоловіку захотілося і собі виростити вдома такого лимона. Далі почав збирати колекцію з інших фруктових дерев. Паростки купував на виставках, а пізніше їх почали привозити друзі та знайомі як подарунки.

“Я – військовий у відставці. До садівництва не мав жодного відношення, але це мене так захопило, що тепер уже усіх консультую. Вчився на старих підручниках за редакцією Сазикіна та Мічуріна. Інтернету не довіряю, там багато фейків”, – відзначає чоловік.

“Спочатку, як і всі, робив помилки, але тепер їх, майже, немає”, – хвалиться він.

Перший лимон

Перший лимон, якого виростив Олександр був “київський великоплідний”. Його плоди були вагою по 600-700 грамів.

“Це саме така “лимонка”, якою мене пригостив товариш”, – зізнається чоловік.

“Вона в мене виросла і заплодоносила. Вона мене і “запалила”. Плоди такого лимона можуть важити від 350 грамів до 1,25 кг. Тепер у мене їх багато, уже й іншим продаю та дарую”, – додає чоловік.

Нині в Олександра понад 70 сортів лимонів і майже 20 сортів мандарин та апельсинів. Деякі плоди мандарина важать до 400 грамів. Чоловік каже, що з одного мандаринового дерева за сезон можна зібрати 100 кг фруктів.

Вирощує також помело, кумкати, цитрони та інші різновиди цитрусових. Ростуть у теплицях і бананові пальми. Днями зібрали урожай з однієї, тепер цвіте інша – сорт “кавендіш карликовий”.

“Цьому дереву тільки рік, а воно вже кинуло квітку, буде плодоносити. Цвітуть вони від двох до восьми місяців. На одній гілці може бути від 50 до 800 бананів. Вони солодші ніж ті, що продають в магазинах. У них менше крохмалю, вони корисніші. Нам привозять кормові банани, а цей — ні”, – наголошує господар.

Олександр має у своїй колекції ще й фейхоа, папаю, хурму, каву, лаврові дерева, ананаси, чиноту.

Заробіток від саджанців

“Кава – як вишні, – порівнює Олександр. – Маленькі ягідки спочатку зелені, потім, коли краще достигають, стають червоними, вони не тільки ззовні схожі на вишні, а й на смак такі ж кислуваті. Коли більше дозрівають, мають колір гнилої вишні, тоді їх можна зривати, а потім обсмажувати, молоти й заварювати”.

Таку справу чоловік бізнесом не називає, каже, – “просто хобі”. Проте, це в родині – основна зайнятість. Дружина Олександра також ніде не працює, постійно допомагає йому доглядати сад.

Фрукти подружжя не продає – їдять самі, пригощають рідних, друзів та знайомих. А заробляють на саджанцях.

Їх закуповують магазини та садівники-любителі. Рослини продають уже укоріненими, в горщиках. Один саджанець лимону коштує від 50 гривень. Апельсини та мандарини – від 150 грн, залежно від сорту та розміру.

“Такі фрукти можна виростити вдома. Ми продаємо саджанці усім. Даємо рекомендації щодо вирощування, до того ж на бірці біля рослини є наші номера телефонів. Людина може подзвонити у будь-який час і проконсультуватися щодо вирощування”, – зазначає садівник.

“Люди купують для різних цілей: одні хочуть фруктів, інші – просто мати екзотичне деревце вдома, треті – для профілактик хвороб. Якщо у кімнаті є цитрусове дерево, воно виділяє речовини, що покращують дихання, самопочуття, зміцнюють імунну систему. Ці вазони – природні лікарі”, – підсумовує Олександр.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Чи небезпечні екзотичні фрукти з полиць магазинів: Дмитро Комаров покаже, як вирощують банани для експорту в Україну

Телеведучий «Світу навиворіт» стане робітником плантації та дізнається, скільки заробляють «бананові королі» Еквадору.

Цієї суботи, 18 грудня о 18:30 на каналі 1+1 вийде завершальний випуск першої частини сезону «Світу навиворіт» про Еквадор. Дмитро Комаров дізнається, скільки заробляють «бананові королі» та покаже весь цикл виробництва екзотичного фрукта – від вирощування до експорту в Україну.

Щоб дізнатися всю правду про еквадорські банани, ведучий познайомиться з Едвардом Вейзом – українцем, який працює начальником відділу контролю якості в «банановій республіці».

Водночас вони вирушать на таємну інспекцію плантації, під час якої Дмитро дізнається, як мають вирощуватись фрукти, які принесуть користь українцям, а не шкоду.

Крім того, команда «Світу навиворіт» побуває на спеціалізованій авіабазі з розпилення пестицидів над банановими плантаціями за допомогою невеликих літаків. Телеведучий дізнається про особливості обробки дерев та з’ясує, чим можуть бути небезпечні такі хімікати для здоров’я людей та чи безпечні банани на полицях наших магазинів.

«Банан – це найпопулярніший фрукт, а точніше – найпопулярніша ягода у світі. 90% бананів на наших продуктових полицях – з Еквадору. Але в новинах все частіше спливає інформація про хімікати, які використовують для їхнього вирощування. Пишуть про випадки серйозних отруєнь, спричинені пестицидами, серед працівників плантацій. Ми побачимо, як вирощують та готують для експорту банани, які відправляють до України. І розберемося, чи корисні еквадорські банани чи небезпечні насправді, і чи можна їх їсти нам з вами», – розповідає Дмитро.

Власники бананових плантацій в Еквадорі – справжні магнати. Часто вони приховують свої статки, працюють на полі разом із співробітниками та виглядають, як звичайні робітники. У новому випуску Дмитро Комаров познайомиться із власником бананового поля Франкліном Торресом і дізнається, скільки насправді заробляють «бананові королі» і чому працівники плантацій носять білий одяг на «брудній» роботі.

Урожай з поля Фракліна експортується до України. Дмитро Комаров на певний час стане працівником плантації і простежить за всім процесом підготовки партії бананів, яка потім попрямує до Одеси, а звідти – на столи українців. Телеглядачі зможуть побачити, як збирають, обробляють, миють, пакують фрукти, якими потім пригощають своїх дітей та їдять самі.

Крім того, у випуску Дмитру Комарову вдалося скуштувати незвичну страву, яку може приготувати кожен українець та урізноманітнити свій новорічний стіл: борщ із бананами.

Рецепт «бананового борщу» та особливості вирощування найпопулярнішого екзотичного фрукта дивіться у новому випуску «Світу навиворіт», 18 грудня о 18:30 на 1+1.