Яка норма гостроти зору? Поняття, вимірювання та можливі порушенняЯка норма гостроти зору? Поняття, вимірювання та можливі порушення

0 Comment

Яка норма гостроти зору?

Гострота зору – це здатність ока розрізняти дрібні деталі об’єктів та визначати їх форму та контур. Нормальна гострота зору дозволяє людині читати, розрізняти обличчя та відстані, а також сприймати навколишній світ у всій його багатоваріантності.

Гостроту зору зазвичай вимірюють за допомогою Skiascopy, або так званого “тесту на окулярах”. Під час цього тесту, лікар показує пацієнтові знаки у формі літер, чисел або образів на різному відстані. Лікар підбирає окуляри різної діоптрії до того моменту, поки пацієнт зможе ясно бачити і розрізняти знаки. За результатами тесту визначається гострота зору.

Різні порушення гостроти зору можуть впливати на якість життя людини. Найпоширеніші порушення це міопія (недостатня гострота зору на далекі відстані) та гіперметропія (недостатня гострота зору на близькі відстані).

Крім того, існують деякі умови, які можуть призвести до зменшення гостроти зору, наприклад, катаракта, глаукома, амбліопія та діагностика рефракції.

Яка норма гостроти зору?

Яка норма гостроти зору?

Гострота зору є показником, який характеризує здатність окремої людини розрізняти об’єкти та деталі на різних відстанях. Це важливий аспект зорової функції, який визначається переважно рівнем чіткості бачення.

Норма гостроти зору визначається здатністю розрізняти дві окремі точки, розташовані на певній відстані одна від одної. Класичним методом вимірювання гостроти зору є використання таблиці Сівцова (таблиця з літерами або символами різного розміру та конфігурації). За допомогою цієї таблиці визначається відстань, з якої людина може правильно визначити літеру або символ.

Норма гостроти зору за таблицею Сівцова дорівнює 1.0 або 100% і відповідає здатності бачити об’єкти з відстані 5 метрів, якщо основний рядок літер має висоту 8 мм.

Загальновизнаними вважаються такі показники гостроти зору:

  • Відмінна гострота зору – 1,0 (100%) і більше;
  • Добра гострота зору – від 0,7 (70%) до 0,9 (90%);
  • Середня гострота зору – від 0,4 (40%) до 0,6 (60%);
  • Задовільна гострота зору – від 0,2 (20%) до 0,3 (30%);
  • Низька гострота зору – менше ніж 0,1 (10%);
  • Безгостротість – неможливість розрізняти об’єкти.

Порушення гостроти зору може бути спричинено різними факторами, включаючи генетичні чинники, захворювання очей, травми та неправильне використання комп’ютера або мобільних пристроїв.

Навіть якщо у вас є відмінна гострота зору, важливо забезпечити свої очі здоровими. Регулярні окулярні перевірки та збалансована дієта, що включає поживні речовини, корисні для очей, можуть допомогти підтримувати нормальну гостроту зору.

Поняття гостроти зору та її значення

Гостроту зору вимірюють за допомогою спеціальних тестів, які складаються, наприклад, з ряду букв або чисел, розміщених на тестових таблицях. За допомогою таких таблиць, лікар може визначити гостроту зору пацієнта і виявити можливі порушення.

Здорова людина зазвичай має гостроту зору 1,0, що означає, що вона може бачити об’єкти на відстані, в яку проста людина не здатна. Наприклад, якщо людина має гостроту зору 0,6, це означає, що вона може бачити об’єкти на відстані в 0,6 метра від себе, тоді як людина з гостротою зору 1,0 може бачити їх на відстані в 1 метр.

Порушення гостроти зору можуть бути різними, наприклад, міопія (скорочення гостроти зору на віддалені відстані) або гіперметропія (скорочення гостроти зору на близькі відстані). Також, існує таке поняття як астигматизм – це порушення, коли людина має спотворене бачення як по горизонталі, так і по вертикалі.

Вимірювання гостроти зору та методики

Вимірювання гостроти зору та методики

Умовною одиницею вимірювання гостроти зору є діоптрія. Чим більше діоптрій – тим гірше гострота зору у особи.

Найпоширенішими методиками вимірювання гостроти зору є:

  • Таблиця Снелена – популярний метод вимірювання гостроти зору, який використовує спеціальну таблицю з символами різного розміру. Особа повинна роздивитися символи на таблиці та назвати їх;
  • Метод Шредера – методика визначення граничної роздільної здатності та гостроти зору. Вимірюється максимальна швидкість, з якою змінюється розмір пунктів на екрані пристрою;
  • Комп’ютерне обстеження зі змінними зображеннями – методика, в якій на екрані комп’ютера з’являються зображення з поступово зменшуваним розміром, а особа повинна відрізнити та назвати їх.

Вимірювання гостроти зору є необхідною процедурою для контролю очного здоров’я. Регулярне перевіряння гостроти зору допомагає виявити можливі порушення зору та своєчасно призначити відповідну корекцію, яка покращить якість життя особи.

Порушення гостроти зору та їх наслідки

Порушення гостроти зору та їх наслідки

Найпоширенішими порушеннями гостроти зору є:

  • Двіох очей (амбліопія) – це стан, при якому один з очей менш розвинений, ніж інший. Це може призвести до зниження гостроти зору та проблем зі сприйняттям просторової інформації.
  • Короткозорість (міопія) – це стан, при якому образи неясні при дивлячись на далекі об’єкти. Це зазвичай відбувається через перевелику фокусну відстань ока або зависність фокусної системи.
  • Далекозорість (гіперметропія) – це стан, при якому образи неясні при дивлячись на близькі об’єкти. Це зазвичай відбувається через замалу фокусну відстань ока або слабкість фокусної системи.
  • Астигматизм – це стан, при якому кривизна рогівки неоднакова, що призводить до розмитого бачення як близького, так і далекого.

Порушення гостроти зору можуть мати серйозні наслідки для пацієнта:

  1. Зіпсоване сприйняття навколишнього світу – порушення гостроти зору можуть перешкоджати розрізненню об’єктів, впливати на чіткість та якість зображень, а також створювати проблеми з читанням та розумінням писемного тексту.
  2. Погіршена якість життя – низька гострота зору може обмежувати рухову активність, змушуючи пацієнта обмежуватись у певних сферах життя, таких як керування транспортом, зайняття фізичною активністю або виконання роботи, пов’язаної з баченням.
  3. Соціальна взаємодія – порушення гостроти зору можуть впливати на соціальну активність людини, ускладнюючи комунікацію та навчання, особливо у дитячому віці.

Виявлення та лікування порушень гостроти зору є важливими завданнями офтальмології і мають на меті поліпшення якості життя пацієнтів. Регулярні огляди від офтальмолога та використання окулярів або контактних лінз може бути рекомендованою терапією для багатьох порушень гостроти зору.