Що посадити в листопаді на городі, клумбі і в саду: список для дачника

У листопаді можна посадити деякі зимостійкі овочі і квіти, а також лікарські рослини.

Листопад – досить складний для дачника місяць через непередбачувану погоду. В останній осінній місяць дощ, сніг і сонце часто змінюють один одного, тому в цьому місяці можна висаджувати тільки найстійкіші рослини. УНІАН склав детальний список рослин, які висаджують у листопаді.

Овочі та зелень

У листопаді можна посадити стійкі до морозів і перепадів температур овочі. Це ріпа, капуста, цибуля-порей, цикорій, петрушка, горох . На початку місяця можна посадити озиму цибулю і озимий часник.

Деякі культури можна вирощувати протягом усього місяця – це салат і шпинат . Також в листопаді можна посадити пізню квасолю, моркву і редис , але ці культури потрібно буде накривати ночами, поки не випаде сніг.

Зимостійкі дерева

В саду в листопаді можна посадити зимостійкі культури, які добре переносять холоду. Це калина, горобина і глід . Щоб саджанці прижилися в грунті, вони повинні бути ростом хоча б 20 см. Ці саджанці висаджують в ями глибиною 40 см і поливають. Навколо стовбура обов’язково потрібно посипати мульчу, наприклад, тирсу або хвойну кору.

Лікарські рослини

Багато лікарських рослини садять саме під зиму, оскільки вони краще ростуть після загартовування холодом. Виділіть для “зеленої аптечки” окрему ділянку з хорошим освітленням. Під зиму садимо на ділянці ромашку, валеріану, череду, звіробій, вербену, любисток, півонію незвичайну . Ці рослини перезимують в землі, а перші входи пустять вже навесні.

Зимостійкі квіти

Посів зимостійких однорічних квітів добре проводити в листопаді. В останній осінній місяць посійте однорічні хризантеми, космею, дельфініум, волошки, флокси, люпини .

На початку листопада в теплу погоду можна висаджувати тюльпан і гіацинт . В кінці осені можна посадити підсніжники , оскільки вони витримують навіть зимову погоду. Ніжні цикламени – класичні квіти листопада, але при перших заморозках їх потрібно накрити.

У листопаді також можна посіяти багаторічні макі і декоративну капусту . Також протягом усього місяця можна посадити шипшину – вона добре зимує на клумбі. З вічнозелених квітів в листопаді висаджують верес . Він не боїться морозів і росте навіть у високих горах, а на клумбі точно приживеться.

Вас також можуть зацікавити новини:

Листопад

одинадцятий місяць року в григоріанському та юліанському календарях / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Листопад?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Листопа́д, заст. падоли́ст [1] — одинадцятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях [2] . Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Назва

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там і на півдні опадає листя. А на сході та півночі України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву — стоуденъ, стоуденꙑи [3] [4] . У «Повісті временних літ» листопад називається саме «груднем»: Поидоша. на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь [5] . Назва «листопад» вживалася щодо жовтня (за винятком галицьких земель, де назви були аналогічні сучасним), у Наддніпрянській Україні ця тенденція протрималася до ХХ століття, про що свідчить «Словарь української мови» Б. Грінченка [6] [5] . Схожі назви існують у білоруській (лістапад), польській і чеській (listopad) мовах. У хорватській словом listopad називають жовтень.

Народні назви: грудкотру́с, листопа́день, падоли́ст, бра́тчини, напівзи́мник, ворота зими [7] , листогні́й, полузеле́ник, перези́мник, кова́ль, сонцеворо́т [8] .

Назви листопада в більшості мов сходять до лат. November, утвореної від числівника novem («дев’ять»): у календарі Ромула рік починався в березні, тому листопад був дев’ятим місяцем.

Кліматична характеристика в Україні

Середня температура повітря в листопаді, за винятком Українських Карпат, залишається додатною, і коливається від 1—2 °C на півночі та сході, до 4—6 °C на півдні країни й на Закарпатті; на Південному узбережжі Криму — від 8 до 10 °C. Абсолютний мінімум температури становить мінус 20—33 °C, на півдні — мінус 14—21 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 8—10 °C. Абсолютний максимум — від 19 до 28 °C, на Закарпатті, півдні Одещини та в Криму — до 30 °C.

З другої декади листопада на більшій частині території України, крім півдня та південного заходу, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 0 °C, що є кліматичною ознакою початку зими. У південних і західних областях завершується перехід середньої добової температури через 5 °C.

Середня кількість опадів складає 34—44 мм, у північно-східних областях — 48—50 мм, на Закарпатті — до 69 мм, а в гірських районах — до 140 мм [9] .

Історичний мінімум температури (мінус 31,0 °C) зафіксовано 1953 року в м. Гуляйполе, на Південному узбережжі Криму — 1963 року в м. Севастополь (мінус 12,5 °C). Історичний максимум температури (29,7 °C) спостерігався 1926 року в м. Болград.

У фольклорі

• У листопаді голо в саді;
• Листопад не лютий, проте спитає, чи вдягнений та взутий;
• Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі шлях торує[10] .

Свята і пам’ятні дні

Християнство

Області України

одиниця адміністративно-теріторіального устрою України першого рівня, включають Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Області України?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Область — назва однієї з 25 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 3 до 8 районів в області). Україна є унітарною державою, тому регіони не мають великої юридичної компетенції, крім тієї, яка встановлена Конституцією України та законом. Статті 140-146 розділу XI Конституції безпосередньо стосуються місцевих органів влади та їхньої компетенції.

Список областей

1. АР Крим: представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна рада Автономної Республіки Крим. ВР АРК у межах своїх повноважень приймає рішення та ухвалює постанови, які є обов’язковими для виконання в АР Крим. Урядом АРК є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням із Президентом України. Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.
2. Вінницька: утворена 27.02.1932 (Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький) частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам’янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
3. Волинська: утворена 4.12.1939 (Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький); центр — Луцьк
4. Дніпропетровська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — Дніпро
5. Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
6. Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
7. Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
8. Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
9. Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
10. Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
11. Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
12. Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
13. Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам’янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
14. Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
15. Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
16. Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
17. Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
18. Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
19. Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольского, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
20. Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
21. Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
22. Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам’янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам’янець-Подільський)
23. Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
24. Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
25. Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський районСумської області (1965); центр — Чернігів

Колишні області

Примітки

Усього в складі підрозділів першого рівня України існує 136 районів, зокрема 24 області та Автономна Республіка Крим.

Див. також