Рослинні олії, які вважаються найкориснішими і смачними для приготування їжі

Рослинна олія – практично незамінний продукт на будь-якій кухні.

Рослинна олія — практично незамінний продукт на будь-якій кухні. Вміщені в рослинній олії мононенасичені і поліненасичені жирні кислоти дуже важливі для нашого здоров’я, тому готування з нею не зашкодить навіть тим, хто сидить на суворій дієті, інформує Ukr.Media.

Ось кілька найкорисніших і смачних видів рослинної олії, які відмінно підійдуть для приготування величезної кількості страв.

Олія авокадо

Авокадо є одним з найбагатших джерел олеїнової кислоти — мононенасиченої жирної кислоти, яка допомагає нормалізувати артеріальний тиск і поліпшити роботу мозку. Олія з м’якоті цього плоду володіє такими ж перевагами для здоров’я і може використовуватися для смаження, бо має досить високу температуру димлення — 271 градус (якщо температура буде вищою, олія почне виділяти канцерогенні речовини і стане непридатною для вживання).

Оливкова олія

У деяких країнах оливкова олія вважається мало не ліками проти усіх хвороб. І хоча це явне перебільшення, олію з оливок язик не повернеться назвати марним продуктом. Вона містить жирні кислоти омега-3, вітамін E і вітамін K, необхідний для згортання крові і побудови кісток. Найкориснішою є оливкова олія першого холодного віджиму (Extra Virgin Olive oil). Її температура димлення становить всього 160 градусів, тому дану олію краще не використовувати для обсмажування продуктів, але її можна додавати в соуси, салати, супи, холодні закуски і так далі.

Мигдальна олія

Згідно з дослідженням вчених з Рабатського університету Мохаммеда V (Марокко), проведеному у 2021 році, мигдальна олія покращує здоров’я серцево-судинної системи і захищає організм від окисного стресу за рахунок високого вмісту вітаміну E. Теоретично цю олію можна використовувати для смаження, бо вона починає диміти при температурі вище 216 градусів, але краще не ризикувати і додавати її в холодні страви.

Арахісова олія

Арахісова олія відрізняється дуже приємним запахом і смаком, а також високою поживною цінністю, оскільки арахіс для приготування олії піддається мінімальній обробці. Температура димлення цієї олії — 227 градусів, тому вона підходить як для смаження, так і для заправки салатів. При покупці арахісової олії пам’ятайте, що вона буває двох видів: густа і солодкувата для тостів і десертів і рідка, яка стане в нагоді для обсмажування.

Лляна олія

Лляна олія користується особливою популярністю серед спортсменів, які хочуть збільшити кількість корисних жирів в раціоні. Часто вони просто їдять її ложками, але повторювати цей трюк не обов’язково. Лляну олію можна додавати в салати, закуски, соуси і другі страви. Смажити на ній не рекомендується, так як вона перетворюється в марну рідину, яка неприємно пахне після нагрівання вище 107 градусів.

Ріпакова олія

Ріпакова олія поряд з оливковою входить в топ продуктів, рекомендованих для профілактики захворювань серця і судин. Вона допомагає боротися із запаленнями, знижує ризик інсульту та інфаркту. Нерафінована олія стає канцерогенною при 107 градусах, а рафінована — при 204.

Кунжутна олія

Ця олія найчастіше використовується для приготування страв азіатської кухні. Воно має незвичайний і яскраво виражений запах і може значно поліпшити смак локшини з овочами, риби, курки в кисло-солодкому соусі і так далі. Добре підходить для техніки стір-фрай — це швидке обсмажування продуктів в розпеченій олії в глибокій сковороді з похилими стінками (воке).

Яка олія найкорисніша?

І як правильно її вибирати – щоб не потрапити на вудочку реклами? Адже супермаркети величезні, продавці хитрі, а ми деколи дуже наївні.

Ряди однакових пляшок з написами “Без холестерину”, “Багата на вітамін Е”. А поряд дрібними буквами: “виморожена”, “гідратована”. Що це означає? Яка від цієї олії користь, чи буде вона диміти на сковороді? Давайте розбиратися.

ІДЕАЛЬНА ФОРМУЛА

Мабуть, найкорисніше в рослинній олії – цінні жирні кислоти.

Насичені кислоти потрібні нам в невеликій кількості. Їх надлишок чреватий порушенням жирового і холестерину обміну і, як наслідок, ризиком атеросклерозу і ішемічної хвороби серця. Їх багато в арахісовій, пальмовій, кокосовій олії. Ненасичені жирні кислоти, навпаки, дуже корисні і регулюють обмінні процеси в організмі. За останніми даними, вони не тільки перешкоджають відкладенню атеросклерозних бляшок на стінках судин, але і сприяє руйнуванню тих, що вже є. Ці кислоти незамінні, організм не уміє проводити їх самостійно і може одержати тільки з їжею. Рослинна олія – одне з основних джерел цих кислот.

Традиційно так склалося, що ми в основному вживаємо олії соняшникову, кунжутну, кукурудзяну, багаті кислотою омега-6, ігноруючи льняну, рапсову, олію волоського горіха, де багато кислот омега-3. Медики вважають, що такий перекіс стає причиною багатьох проблем із здоров`ям. Тому не варто обмежуватися одним видом олії. Потрібно пробувати різні – благо, можливостей предостатньо.

ВЕЛИКЕ ЧИЩЕННЯ

Корисність олії залежить не тільки від початкової сировини. Багато що визначає спосіб віджимання і очищення.

Вітамін Е, про який так люблять писати виробники, достатньо стійкий, але все таки – чим менше теплової обробки, тим більше його зберігається в продукті.

“Найживіше” масло, що містить максимум біологічно активних речовин, – те, що одержане методом холодного пресування.

На етикетках так зазвичай і пишуть – “перший віджим/холодний прес”.

Альтернативний спосіб – екстрагування; при нім використовують органічні розчинники. Така олія проходить не один ступінь очищення, перш ніж потрапляє на прилавок, і велика частина цінних компонентів втрачається в процесі.

ДОСЬЄ ОДИНАДЦЯТИ

Ми не дарма так її любимо: у ньому більше, ніж в інших оліях, ненасичених жирних кислот і менше насичених. Нерафіновану олію треба зберігати в холодильнику – вона боїться тепла і світла. Смажити на ній теж не варто – чадить, зате лити у вінегрети, заправляти квашену капусту або оселедця – мила справа.

Оливкова.

Рекордна кількість мононенасичених жирних кислот робить його важливим пунктом знаменитої середземноморської дієти.

Вона допомагає боротися з серцево-судинними захворюваннями і навіть запобігати раку. Найкорисніший різновид – Extra Virgin, олія холодного віджимання. Олія вищої якості золотистого (не зеленуватого!) кольору.

Варіантів страв з оливковою олією незліченна кількість: вся середземноморська кухня використовує її як базовий компонент. Особливому “південному” смаку вона надає і салатам, і соусам для пасти, і відбивним.

Кукурудзяна.

Містить особливо багато кислот омега-6 і вітаміну Е. Продаєтся тільки рафінованою. Смажити на ній можна, але краще використовувати в картопляному і морквяному салатах і овочевих рагу.

Льняна.

Чемпіон за змістом кислот омега-3. Швидко псується від тепла і світла. Навіть якщо ви відразу не оцінили специфічний смак, спробуйте змішати її з товченим часником і заправляти пікантною сумішшю супи і каші, поливати нею варену картоплю, додавати в сир із зеленню. До речі, чайна ложка льняної олії на ніч діє як відмінне проносне.

Олія з гарбузового насіння.

Багато кислот омега-3 і омега-6, є вітаміни В, РР, С. Не переносить високих температур і світла. Її трохи солодкуватий смак хороший в м`ясних салатах, нею приправляють рибу і овочеві супи, додають в тісто для випічки.

Олія з виноградних кісточок.

Відмінне джерело вітаміну Е (денна норма – в одній столовій ложці!) і кислот омега-6.

Легкий аромат винограду не забиває, а, навпаки, підсилює інші запахи. Тому кухарі заправляють нею зелені і фруктові салати, додають в маринади. Стійка до високих температур, не чадить при смаженні.

Соєва.

По складу схоже на риб`ячий жир. Один з її цінних елементів – лецитин, нормалізуючий рівень холестерину в крові. Традиційно використовується в японській і китайській кухні: добре поєднується з рисом і східними прянощами.

Олія з волоських горіхів.

Одна з найдорожчих, з тонким ароматом. Її додають у вишукані соуси і дрессинги – яєчний, гірчичний, в елегантні салати з білим м`ясом і свіжими садовими ягодами, в закуски з сиром і фруктами і горіхові десерти. Багато кислот омега-6; не виносить високих температур і швидко псується.

Гірчична.

Пікантна (і абсолютно не гірка!), підкреслює природний смак овочів. Риба і м`ясо, обсмажені в ній, виходять особливо смачними. Володіє антисептичними і бактерицидними властивостями, за що багато дієтологів називають її готовими ліками.

Проходить багато ступенів очищення, щоб видалити отруйний пігмент, що міститься в насінні бавовника. Зате при обжарюванні м`яса і овочів в цій олії виходить апетитна хрустка скориночка. Справжній середньоазіатський плов готують саме на ній.

Кунжутна.

Виражений горіховий запах і приємний смак. Вітамінів в ній практично немає, зате в надлишку ненасичених жирних кислот, фосфору і кальцію – відмінна профілактика остеопорозу. Світла кунжутна олія додається в салати “зі східним ухилом”. На темній (з обсмаженого насіння) смажать м`ясо, курку, готують рис, локшину і овочі.