Бакалавр – яка це освіта і чи потрібно навчатися далі?

Все, що стосується вищої освіти в Україні, регулюється відповідним законом України “Про вищу освіту” та Болонською декларацією. Давайте розбиратися, бакалавр – яка це освіта, та що робити після отримання диплома.

З 2005 року, коли Україна підписала Болонську декларацію, система вищої освіти набула відчутних змін, які торкнулися і ступеню, що отримує випускник після закінчення ВНЗ. Так, з’явилися бакалаври та магістри, зазнали змін і наукові ступені та сама процедура їх набуття, бо вже не завжди потрібно захищати дипломну роботу.

Бакалавр – яка це освіта: Що говорить закон України?

”Згідно із законом України “Про вищу освіту” молодший бакалавр, бакалавр і магістр – це все різні ступені вищої освіти. Тому диплом бакалавра – це свідоцтво про повну вищу освіту.

Вже 18 років в Україні відбувається, так званий, Болонський процес, завдяки якому на зміну звичайним молодшим спеціалістам та спеціалістам прийшли бакалаври та магістри. Ці зміни потрібні, щоб збільшити академічну мобільність українських студентів і спростити для них процедуру вступу до іноземних ВНЗ.

Згідно з Болонською системою, студент повинен витратити визначену кількість годин на вивчення тих чи інших предметів. Ці години переводять у так звані кредити (згідно із кредитно-модульною системою навчання) і щоб отримати диплом бакалавра потрібно мати 180-240 кредитів в залежності від спеціальності та ВНЗ.

Фаховий молодший бакалавр – це також повна вища освіта, але вона “базова”, бо для отримання такого диплома потрібно лише 120-180 кредитів.

Куди поділися спеціалісти та чи є бакалавр вищою освітою – відео

З 2016 року ВНЗ більше не випускають спеціалістів, на зміну їм остаточно прийшли бакалаври та магістри.

Сучасний ступінь “бакалавра” це аналог “спеціаліста”, тобто повна вища освіта, але вже у міжнародній системі ВНЗ.

Внаслідок реформ з’явилося п’ять ступенів вищої освіти, яку можна здобути в Україні (вони повністю збігаються з міжнародною термінологією та відповідають вимогам іноземних навчальних закладів):

• фаховий молодший бакалавр (120-180 кредитів);
• бакалавр (180-240 кредитів);
• магістр;
• доктор філософії (після написання та захисту дисертації);
• доктор наук (після захисту докторської дисертації після здобуття ступеня доктора філософії).

Фаховий молодший бакалавр це базова “початкова” вища освіта, але вона не є “повною” і маючи цей диплом можна здобути “бакалавра” за рік навчання в університеті.

Отримав “бакалавра” – що робити далі?

Диплом бакалавра – це диплом про повну вищу освіту і він надає можливість працювати за спеціальністю або здобувати вищу освіту наступного ступеня.

Найбільше сумнівів і запитань виникає саме з приводу того, що є і магістр і це також повна вища освіта. Головною відмінністю бакалавра від магістра є те, що магістратура це вже початкова наукова діяльність і таке звання більше цінують у тих випадках, коли людина планує працювати за кордоном, тобто це найнижче “вчене звання”.

Бакалавр не може викладати у ВНЗ, а магістр вже має таку можливість.

Після отримання ступеня бакалавра можна вступити у магістратуру будь-якого ВНЗ за вашим напрямом і після двох років наукової діяльності отримати наступний рівень вищої освіти.

Висновок

Тому відповідаючи на питання “бакалавр – це вища освіта чи незакінчена вища?” можна сказати, що це повна вища освіта, яка дає змогу працювати й виконувати свої обов’язки у необхідному обсязі. З метою розширити свої знання і можливості, кожен бакалавр може вступити до магістратури та після двох років наукової діяльності, навчання та захисту дипломної роботи отримати новий ступень вищої освіти.

Відповіді на часті питання

Що означає ступінь “бакалавра” в системі вищої освіти?

Диплом бакалавра – це свідоцтво про повну вищу освіту, отримане після завершення навчання, яке відповідає міжнародній системі ВНЗ. Для отримання цього ступеня потрібно набрати від 180 до 240 кредитів.

Що робити після отримання диплома бакалавра?

Після отримання диплома бакалавра ви можете працювати за спеціальністю або продовжити навчання у магістратурі для отримання наступного рівня вищої освіти.

Як відрізнити бакалавра від магістра та фахового молодшого бакалавра?

Бакалавр і магістр – це повна вища освіта, але магістр має більше можливостей, включаючи викладання у ВНЗ. Фаховий молодший бакалавр – це базова вища освіта з меншою кількістю кредитів.

Апостроф в українській мові — це орфографічний знак, який ніяк не звучить, але при цьому визначає звучання попередніх та наступних за ним літер. Але не завжди за звучанням можна безпомилково визначити наявність апострофа в тому чи

Українська мова є однією з найбагатших та найцікавіших мов у світі, а основою її писемності є український алфавіт. Алфавіт, як система письма, має важливе значення для будь-якої мови і культури, оскільки він несе в собі історію, т

Атмосфера – це складна і динамічна система, яка відіграє критичну роль у підтримці життя на нашій планеті. Зі шкільних років, ми знаємо про її важливість, але які саме функції вона виконує? Що таке атмосфера, який склад вона має т

Наближається 2024 рік. Рік буде високосним, до того ж, розпочнеться в понеділок. За греко-католицьким календарем, новий рік наступить 1 січня. Нижче наводимо перелік святкових та пам’ятних днів, які відзначатимуться в кожному міся

Фонетична транскрипція – це схематичне позначення всіх мовних звуків. Простими словами, ви бачите перед собою схему мовних звуків, які реально вимовляються у потоці промови. Сьогодні ми поговоримо про те, що таке фонетична транскр

Кето дієта (або кетогенна дієта) – це один із способів боротьби із зайвою вагою. Основна ідея дієти полягає у практично повній відмові від вуглеводів. Натомість у раціон вводяться жири, вони й виступають основним джерелом отриманн

Gosta Media – всеукраїнський портал
для публікації статей з посиланнями DoFollow.
Ваш партнер у просуванні бізнесу.

Наші статті завжди в ТОП 10 Google

Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти

1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

2. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

4) доктор філософії/доктор мистецтва;

3. Молодший бакалавр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

4. Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

5. Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть здійснювати підготовку магістрів за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку магістрів за освітньо-науковою програмою, узгодженою з закладом вищої освіти. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова – у закладі вищої освіти.

6. Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність або за освітньо-науковою програмою, окремі елементи якої забезпечуються іншими науковими установами та/або закладами вищої освіти.

Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Першим етапом здобуття ступеня доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації. Порядок здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.

• Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
• Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту
• Стаття 3. Державна політика у сфері вищої освіти
• Стаття 4. Право на вищу освіту
• Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти
• Стаття 6. Атестація здобувачів вищої освіти
• Стаття 7. Документи про вищу освіту
• Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
• Стаття 9. Ліцензійні умови, галузі знань та спеціальності
• Стаття 9-1. Освітні програми
• Стаття 10. Стандарти вищої освіти
• Стаття 11. Система вищої освіти
• Стаття 12. Управління у сфері вищої освіти
• Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти
• Стаття 14. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти
• Стаття 15. Повноваження засновника (засновників) закладу вищої освіти
• Стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 17. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 18. Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 20. Діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 21. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 22. Фінансування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 23. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності
• Стаття 25. Акредитація освітньої програми
• Стаття 25-1. Інституційна акредитація закладу вищої освіти
• Стаття 26. Основні завдання закладу вищої освіти
• Стаття 27. Правовий статус закладу вищої освіти
• Стаття 28. Типи закладів вищої освіти
• Стаття 29. Національний заклад вищої освіти
• Стаття 30. Дослідницький університет
• Стаття 31. Утворення, реорганізація та ліквідація закладу вищої освіти
• Стаття 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки закладу вищої освіти
• Стаття 33. Структура закладу вищої освіти
• Стаття 34. Керівник закладу вищої освіти
• Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, кафедри
• Стаття 36. Вчена рада
• Стаття 37. Наглядова рада
• Стаття 38. Робочі та дорадчі органи
• Стаття 39. Органи громадського самоврядування закладів вищої освіти
• Стаття 40. Студентське самоврядування
• Стаття 41. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених
• Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти
• Стаття 43. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти
• Стаття 44. Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти
• Стаття 45. Зовнішнє незалежне оцінювання
• Стаття 46. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти
• Стаття 47. Освітній процес
• Стаття 48. Мова освітнього процесу в закладах вищої освіти
• Стаття 49. Форми здобуття освіти в закладах вищої освіти
• Стаття 50. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
• Стаття 51. Практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу
• Стаття 53. Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники закладів вищої освіти
• Стаття 53-1. Працівники клінічних баз закладів вищої освіти, університетських клінік та університетських лікарень
• Стаття 54. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників
• Стаття 55. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти та порядок їх заміщення
• Стаття 56. Робочий час науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 57. Права науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 58. Обов’язки науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 59. Гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти
• Стаття 60. Післядипломна освіта, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників
• Стаття 61. Особи, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 62. Права осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 63. Обов’язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 64. Працевлаштування випускників закладів вищої освіти
• Стаття 65. Мета і завдання наукової, науково-технічної, мистецької та інноваційної діяльності у закладах вищої освіти
• Стаття 66. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук
• Стаття 67. Організація наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
• Стаття 68. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
• Стаття 69. Права інтелектуальної власності та їх захист
• Стаття 70. Матеріально-технічна база і правовий режим майна закладів вищої освіти
• Стаття 71. Фінансування закладів вищої освіти
• Стаття 72. Формування та розміщення державного замовлення
• Стаття 73. Платні послуги у сфері вищої освіти
• Стаття 74. Державна політика щодо міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
• Стаття 75. Основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
• Стаття 76. Зовнішньоекономічна діяльність у сфері вищої освіти
• Стаття 77. Державний контроль у сфері вищої освіти
• Стаття 78. Громадський контроль у сфері вищої освіти
• Стаття 79. Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти

Бакалаврат та магістратура: у чому їх різниця і що йде після магістра і бакалавра

Після впровадження Болонської системи освіти абітурієнти та їх батьки перебувають в розгубленості, тому що з’явилося багато нових термінів. Заплутатися досить просто, навіть самі студенти не до кінця розуміють особливості освітньої програми. Спробуємо розібратися, що таке бакалаврат, і чим він відрізняється від магістратури.

Головні відмінності

До переходу на нову систему після отримання ступеня бакалавра можна було стати спеціалістом або магістром. Тепер же потрібно пройти 2 етапи, спочатку йде бакалаврат, а потім магістратура. Спеціаліст ж повністю скасований.

Бакалаврат та магістратура — це щаблі вищої освіти. Розглянемо докладніше, хто такий бакалавр і хто такий магістр.

Бакалавр — це наукова ступінь, яка дозволяє молодому спеціалісту працювати за обраною професією. Деякі вузи навіть видають дипломи міжнародного зразка, які дають можливість діяльності за кордоном. Отже, будь-який студент, що успішно закінчив бакалаврат, має повну вищу освіту.

Термін навчання складає 4 роки, за цей час студент отримує основні теоретичні та практичні знання з обраної професії, і після отримання диплома вважається кваліфікованим фахівцем.

Як стати після бакалавра магістром. Спочатку необхідно отримати ступінь бакалавра, а потім претендувати на навчання в магістратурі, яка є більш високою науковим ступенем. Її може отримати тільки той, хто закінчив початкову щабель вищої освіти. Тут йде поглиблення отриманих знань з великим упором на теорію. Це дозволяє випускникам займатися науковою діяльністю. Аспірантуру доступна лише тим, хто зміг отримати ступінь магістра.

Так в чому ж основна різниця цих ступенів? Існує декілька пунктів, за якими можна відстежити:

1. Тривалість. Програма для бакалаврів розрахована на 4 роки, а магістрант вчиться ще два.
2. Мета. За перші чотири роки даються основні практичні знання по спеціальності, які дозволяють працювати в обраній сфері. У наступні 2 роки ці знання поглиблюються, додається теоретична база, яка дозволяє займатися науковою і викладацькою діяльністю.
3. Рівень вузу. Бакалаврат є в кожному вузі, а отримати ступінь магістра можна тільки в найпрестижніших навчальних закладах.
4. Кількість навчальних місць. На місце бакалавра претендує більша кількість абітурієнтів, отже, і навчальних місць для них більше в кожному окремо взятому вузі. На магістратуру може надійти тільки студент, що закінчив цю щабель, тому кількість місць набагато менше.

Таким чином, бакалавр і магістр — це освітні ступені. Необхідність продовжувати відвідування занять буде залежати тільки від цілей самого студента. Якщо він планує використовувати прикладні знання, то в подальшому навчанні немає сенсу. Якщо ж студент налаштований стати викладачем, присвятити себе науковій діяльності і продовжити діяльність в аспірантурі, то йому потрібно стати магістром.

Дивіться також:

Дивіться також

• Дон Кіхот – короткий зміст твору по главах: хто написав, список подвигів і характеристика лицаря
• Вірність і зрада в повісті Гоголя «Тарас Бульба»
• Образ Дервіля в повісті Бальзака «Гобсек»
• Образ Сантьяго в повісті Хемінгуея «Старий і море»
• Реформи імператора Петра 1: таблиця, причини основних економічних, військових і церковних перетворень
• Гіпербола – що це в літературі: приклади з художніх творів, способи визначення
• «Гобсек» – короткий зміст (переказ)
• «Ромео і Джульєтта» – короткий зміст для читацького щоденника
• «Лускунчик і мишачий король» – короткий зміст для читацького щоденника
• 12 подвигів Геракла коротко: опис 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 подвиг, міф про героя грецької міфології
• Опис картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» (Джоконда)
• Російсько-японська війна – коротко: причини, основні події, підсумки, в якому році була і наслідки
• Приклади рудиментів і атавізмів у людини: в чому різниця, приклад докази еволюції, многососковость
• Чи можна пробачити зраду?
• У чому виявився реалізм письменника при створенні образу Гобсека?
• Що головне в житті людини: матеріальне або духовне? (за повістю Бальзака «Гобсек»)
• «Матуся Кураж та її діти» – короткий зміст (переказ)
• Ромео і Джульєтта Шекспіра – короткий зміст: історія створення, скільки років було персонажам
• Дружба Тома Сойєра і Гельберри Фінна (за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»)
• Що це таке строфа вірша: види, 4 – це скільки рядків, як називається строфа з 5 віршованих рядків
• Аналіз сцени смерті Гобсека (за повістю Бальзака «Гобсек»)
• Людину можна знищити, але неможливо перемогти (за повістю Хемінгуея «Старий і море»)
• Історія написання повісті Бальзака «Гобсек»
• Аналіз вірші Шарля Бодлера «Альбатрос»
• Життєві і духовні цінності людини – твір: приклади з літератури, які бувають, синоніми
• Відгук про проходження виробничої практики: зразок написання характеристики і висновки про стажування студента
• Твір на тему «Прогулянка в парку» зі словами «гай», «поле», «озеро»
• Образ Гекльберрі Фінна в повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»
• Скасування кріпосного права в Росії в 1861 році: коротко про селянську реформу, передумови та причини перетворень
• Як знайти площу і сторону рівностороннього трикутника, вписаного в коло, формула
• Твір-роздум за прислівям «За двома зайцями поженешся — жодного не зловиш»
• Чи можна залишатися людиною, маючи гроші? (за повістю Бальзака «Гобсек»)
• Художні особливості повісті Бальзака «Гобсек»
• Полтавська битва – коротко про найголовніше: опис і значення битви під Полтавою, причини перемоги росіян
• Жовтнева революція 1917 року – коротко: причини, хід і підсумки основних подій, цікаві факти
• Шпаківня (твір-опис процесу праці)
• Яка роль мрії в житті людини?
• Висота ширина довжина – латинські позначення: як правильно пишуться розміри і чим відрізняються величини
• Твір-опис дії: «Як я пекла торт»
• Моя кімната (твір-опис місця)
• Образ Джо Гарпера в повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»
• Що таке дружба?
• Твір-опис за картиною А. К. Саврасова «Граки прилетіли»
• Гоголя Шинель – читаємо короткий зміст: рік написання, головні герої та історія створення
• Ким я хочу стати?
• Кращі друзі (твір-міркування)
• Опис картини Едварда Мунка «Крик»
• Відгук про повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»
• Аналіз повісті Хемінгуея «Старий і море»
• Які проблеми піднімає Б. Шоу у пєсі «Пігмаліон»