Яка подія в історії нашої країни повязана з царем дзвоном

Близько 1 млн. років тому – Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України

1 млн. – 9 тис. pp. до н.е. – Палеоліт.

IV- III тис. до н.е. – Трипільська культура.

2500- 1800 pp. до н.е. – Мідний вік.

ІІ тис. – 800 pp. до н.е. – Бронзовий вік.

Кінець II – початок І тис. до н.е. – Розселення кіммерійців у степах Північного Причорномор’я.

VIII ст. до н.е. — Початок залізного віку.

VII ст. до н.е. – Поява скіфів у південноукраїнських степах.

VI — II ст. до н.е. – Розквіт скіфської держави.

VII ст. до н.е. – Початок грецької колонізації Причорномор’я.

V ст. до н.е. — Боспорське царство.

III ст. до н.е. – Поява у Північному Причорномор’ї сарматських племен, які панували там шість століть.

Близько 77 р. н.е. – Згадка про слов’ян-венедів римського історика Плінія Молодшого.

II —VII ст. – Розселення слов’ян. Утворення слов’янських родоплемінних союзів, перших державних утворень.

VIII – IX ст.. – Формування держави Київська Русь.

860-ті pp. – Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.

882 — 912 pp. — Князювання Олега в Києві після вбивства Аскольда.

912 —945 рр. — Князювання Ігоря.

941, 944 pp. — Походи князя Ігоря на Візантію.

945 — 964 pp. — Правління дружини Ігоря княгині Ольги.

964 —972 рр. — Князювання Святослава Ігоровича.

980—1015 pp. — Князювання Володимира Святославича.

988 —989 рр. — Прийняття християнства в Київській Русі.

1019—1054 рр. — Князювання Ярослава Мудрого.

1037 р. — Ярослав Мудрий заснував при Софіївському соборі першу бібліотеку на Русі.

1051 р. — Заснування Києво-Печерської лаври.

1037 — 1039 pp. — Митрополит Іларіон написав і проголосив перший літописний руський звід «Слово про закон і благодать».

1097 p.— Зібрання князів у Любечі.

1113 — 1125 pp. — Князювання Володимира Мономаха.

1113 р. — Літописний звід Нестора «Повість времен-них літ».

1185 р. — Створення «Слова о полку Ігоревім».

1187 р. — Вперше в літописі згадується назва «Україна».

1199 р. — Волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьку і Волинську землі; утворення Галицько-Волинського князівства.

1199—1205 рр. — Князювання Романа Мстиславича.

Близько 1201 — 1264 pp. — Роки життя князя Данила Галицького.

1238 р. — Військо Данила Галицького розгромило хрестоносців під Дорогочином.

1240 p., листопад — 6 грудня 1241 р. — Київ захопили татаро-монголи.

1241 р. — Вторгнення монгольської орди на територію Галицько-Волинського князівства.

1323 р. — Литва захопила Берестейську та Дорогочинську землі.

1323—1340 pp. — Князювання Юрія II (Болеслава Тройденовича — останнього Галицько-Волинського князя).

1340—1377 рр. — Князювання Любарта Гедиміновича на Волині.

1345—1377 pp. — Князювання великого князя Ольґерда в Литві.

1349 р. — Польща захопила більшу частину Галичини.

1362 р. — Перемога військ Литви над Золотою Ордою в урочищі Сині Води (Поділля). Входження до складу Литви Київщини і Поділля.

1375 р. — Створення Галицької митрополії.

1377—1434 pp. — Князювання Ягайла Ольгердовича (з 1386 р. — польський король).

1387 р. — Польща остаточно загарбала Галичину.

1410, 15 липня — Грюнвальдська битва.

1413 р. — Городельська унія між Литвою і Польщею.

1392 — 1430 pp. — Князювання великого князя Вітовта у Литві.

1490-і pp. — Перші згадки в документальних джерелах про українських козаків.

1490—1492 рр. — Повстання проти шляхти під керівництвом Мухи в Галичині.

1526— 1608 pp. — Роки життя Костянтина Острозького — засновника Острозької академії.

1550—1563 pp. — Гетьманування Дмитра Вишневецького.

1552 — 1554 pp. — Заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця. Похід Д.Вишневецького (Байди) в Крим.

1556—1561 pp. — Переклад українською мовою Пересопницького Євангелія.

1569 р. — Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої.

1596— 1647 pp. — Роки життя Петра Могили — митрополита Київського, засновника Києво-Могилянської колегії (1632 p.).

1591 —1593 рр. — Козацько-селянське повстання під проводом К.Косинського.

1594—1596 рр. — Козацько-селянське повстання на чолі з С.Наливайком.

1595—1657 pp. — Роки життя Богдана Зиновія Хмельницького — гетьмана України (1648— 1657 pp.).

1596 р. — Берестейська церковна унія.

1616—1622 pp. — Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.

1621 р. — Битва під Хотином.

1625-1638 pp. – Козацько-селянські повстання під керівництвом М.Жмайла, Т.Трясила. І.Сулими, Я.Острянина, Д.Гуні.

1648 —1676 рр. — Національно-визвольна революція українського народу проти шляхетської Польщі.

1648, травень, вересень — Перемога козацького війська над поляками під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями.

1649 р. — Розгром польського війська під Зборовом. Зборівська мирна угода.

1651 р. — Поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

1652 р. — Військо Б.Хмельницького розгромило під Батогом польську армію.

1653 р. — Битва під Жванцем.

1654, 8 (18) січня — Переяславсько-московська угода.

1654, березень — Березневі статті. Політичний та правовий статус України в складі Московської держави.

1657, 27 липня (6 серпня н. ст.) – Смерть Богдана Хмельницького. Обрання гетьманом Юрія Хмельницького.

1657, жовтень — 1659 pp. — Гетьманування Івана Виговського.

1658 р. — Гадяцький договір.

1659 р. — Розгром московських військ під Конотопом.

1659—1663 pp. — Друге гетьманування Ю.Хмельницького.

1659 р. — Переяславські статті Ю.Хмельницького.

1660 р. — Слободищенський трактат — угода Ю.Хмельницького з Польщею.

1661 р. — Відкриття університету у Львові.

1663—1668 pp. — Гетьманування І.Брюховецького на Лівобережній Україні.

1663— 1665 pp. — Гетьманування П.Тетері на Правобережній Україні.

1665 р. — Московські статті. Обмеження автономії України.

1665— 1676 рр. — Гетьманування П.Дорошенка.

1667 р. — Андрусівське перемир’я між Московщиною і Польщею. Поділ України на Лівобережну (у складі Московщини) і Правобережну (у складі Польщі).

1668—1672 рр. — Гетьманування Д.Многогрішного.

1669, березень — Глухівські статті.

1672—1687 pp. — Гетьманування І.Самойловича на Лівобережній Україні.

1677 — 1681 pp. — Російсько-турецька війна за Лівобережну Україну. Трете гетьманування Ю.Хмельницького.

1681 р. — Бахчисарайський договір між Московщиною, Туреччиною і Кримським ханством.

1685 р. — Підпорядкування Київської митрополії московському патріарху.

1686 р. — «Трактат про вічний мир» між Московщиною і Польщею.

1687—1709 рр. — Гетьманування І.Мазепи. Коломацькі статті.

1708, жовтень — Перехід І.Мазепи на бік Карла XII.

1708, 2 листопада — Московські війська розгромили гетьманську столицю м.Батурин.

1708—1722 рр. — Гетьманування І.Скоропадського.

1709 р. — Московська армія зруйнувала Чортомлицьку Січ. Полтавська битва.

1710, квітень — Обрання гетьманом України П.Орлика в Бендерах.

1710 р. — Конституція П.Орлика.

1711 р. — Заснування Олешківської Січі.

1722 р. — Заснування першої Малоросійської колегії.

1722 —1724 рр. — Гетьманування П.Полуботка.

1727—1734 рр. — Гетьманування Д.Апостола.

1734 — 1750 pp. — Правління гетьманського уряду.

1734 р. — Повернення запорожців в Україну. Заснування Нової Січі на р. Підпільній.

1745 р. — Загибель ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша.

1750—1764 рр. — Гетьманування К.Розумовського.

Близько 1690—1803 рр. — Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Запорізької Січі (1762, 1765 — 1775 рр.).

1764 р. — Ліквідація Гетьманства і створення другої Малоросійської колегії.

1768 p. — Початок Коліївщини на Правобережній Україні.

1772 р. — Перший поділ Польщі. Приєднання Східної Білорусі до Росії, а Галичини до Австрії.

1775 р. — Росія ліквідувала Запорізьку Січ. Австрія загарбала Буковину.

1775— 1828 pp. — Задунайська Січ.

1781 р. — Ліквідація полкового територіально- адміністративного поділу на Лівобережжі.

1783 р. — Приєднання Кримського ханства до Росії. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні.

1783 р. — Заснування Севастополя.

1788 р. — Формування Чорноморського козацького війська.

1793 р. — Другий поділ Польщі. Росія захопила Правобережну Україну.

1795 р. — Третій поділ Польщі. Росія захопила Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.

1805 р. — Відкриття Харківського університету.

1813— 1835 pp. — Антикріпосницький рух під проводом Устима Кармалюка.

1825, 25 грудня — Повстання Чернігівського полку. Взяття Василькова.

1828 р. — Повернення запорізьких козаків з Туреччини. Утворення Азовського війська.

1834, 15 липня — Відкриття Київського університету ім. Св. Володимира.

1837 р. — «Руська трійця» видала в Будапешті літературний альманах «Русалка Дністрова».

1846 p., січень — 1847 p., початок — Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1846 р. — Видання в Москві «Історії русів».

1848 р. — Створення першої української політичної організації — Головної Руської Ради у Львові. Ліквідація панщини в Східній Галичині і Буковині.

1851 р. — Розпуск Головної Руської Ради.

1861, січень — 1862 р. — Видання в Петербурзі щомісячного громадсько-політичного і літературного журналу українською мовою «Основа».

1863, 18 липня — Валуєвський указ про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.

1865 р. — Відкриття Новоросійського університету в Одесі.

1866—1934 pp. — Роки життя Михайла Грушевського. 1868 p., 8 грудня — Заснування товариства «Просвіта» у Львові.

1873 р. — Заснування літературного товариства ім. Т.Шевченка у Львові.

1875 р.— Заснування Чернівецького університету.

1876 р. — Олександр II підписав Емський указ, що забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою.

1885 p.— Заснування Народної Ради у Львові.

1890 р. — Утворення Русько-української радикальної партії в Східній Галичині.

1891 — 1898 — Діяльність «Братства тарасівців» — першої української політичної організації, що стояла на засадах самостійності України.

1899 р. — Утворення Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій в Галичині.

1900 р. — Утворення в Харкові Революційної української партії.

1900 р. — Заснування в Східній Галичині перших військово-патріотичних організацій «Січ» з ініціативи К. Трильовського.

1903 р. — Видання у Відні «Біблії» українською мовою:

1904 р. — Утворення Української радикальної та Української демократичної партій.

1905, 14 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін».

1905, 14 листопада — Повстання на крейсері «Очаків» на чолі з лейтенантом П.Шмідтом.

1906, 27 квітня — 8 липня — Діяльність І Державної думи та Української думської громади.

1906, 9 листопада — Указ про вільний вихід селян з общини.

1907, 20 лютого — 8 червня — Діяльність II Державної думи та Української громади в ній.

1908 р. — Утворення Товариства українських поступовців.

1914 p., 19 липня (1 серпня н.ст.) — Початок Першої світової війни. Створення Головної української ради.

1914 p., 10 серпня — 12 вересня — Галицька битва армій Росії і Австро-Угорщини. Вступ російських військ на територію Східної Галичини.

1914 p., серпень — вересень — Утворення легіону Українських Січових стрільців.

1914, кінець — Росія утворила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство (ліквідовано в серпні 1917 p.).

Лютий — Початок революції в Російській імперії.

4(17) березня — Утворення Української Центральної Ради.

6 (19) квітня — Початок роботи Всеукраїнського Національного Конгресу и Києві.

10 (23) червня — І Універсал Центральної Ради.

15 червня — Створення Генерального Секретаріату Центральної Ради.

3(16) липня — II Універсал Центральної Ради.

25 жовтня — Центральна Рада утворила Комітет з охорони революції в Україні.

7 (20) листопада — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

4 (17) грудня — Ультиматум Раднаркому РСФРР Центральній Раді.

11 — 12 грудня — Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові. Проголошення України Радянською республікою.

27 грудня — Вибори до Українських установчих зборів.

22 січня — IV Універсал Центральної Ради.

29 січня — Бій під Крутами.

9 лютого — Підписання мирного договору УНР з країнами австро-німецького блоку.

9 лютого — Війська М.Муравйова захопили Київ. Більшовицькі погроми та масові розстріли. Переїзд Центральної Ради до Житомира.

1 березня — Прийняття Законів про державний герб УНР, про грошову систему, про громадянство.

18—19 лютого — Вступ німецьких військ в Україну.

2 березня — Вступ німецьких і українських військ до Києва.

29 квітня — УЦР ухвалила Конституцію УНР, обрання М. Гру шевського Президентом УНР. Гетьманський переворот, проголошення П.Скоропадського гетьманом України.

18 жовтня — Створення Української Національної Ради у Львові.

13 листопада — Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

14 листопада — Утворення Директорії УНР. Заснування Всеукраїнської Академії наук у Києві.

14 грудня — Гетьман П.Скоропадський зрікся влади на користь Директорії.

18 грудня — Десант країн Антанти в Одесі.

22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.

11 лютого — С.Петлюра став головою Директорії УНР (після відставки В.Винниченка).

6—10 березня — НІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Утворення УСРР. Схвалення Конституції УСРР.

Травень — червень — Східну і Південну Україну окупували війська Денікіна.

Жовтень — Армія Денікіна зайняла Правобережну Україну.

7 листопада — Початок третього наступу більшовиків на Україну.

11 грудня — Створення Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г.Петровським, який 19 січня 1920 р. перетворено на Раднарком УСРР на чолі з Х.Раковським.

16 грудня — Більшовики втретє захоплюють Київ.

22 квітня — Варшавський договір між УНР і Польщею. 25 квітня — Початок польсько-радянської війни. 6 травня — Польські та українські війська зайняли Київ.

26 травня — Контрнаступ більшовиків на Україну.

12 червня — Більшовики зайняли Київ.

28 жовтня — 17 листопада — Більшовицький наступ проти Врангеля в Криму.

Грудень — Союзний договір між УСРР і РСФРР про військову і господарську співпрацю.

Березень — Введення нової економічної політики (НЕП).

18 березня — Ризький мирний договір між Польщею і РСФРР та УСРР.

Серпень — Більшовики розгромили загони Н.Махна.

4 — 29 листопада — Другий Зимовий похід армії УНР під проводом Ю.Тютюнника. 23 листопада під Базаром розстріляно 359 його учасників.

Осінь 1921 — весна 1922 pp. — Голод на півдні України.

2 січня — Угоди між УСРР і Туреччиною про дружбу і співробітництво.

26 жовтня — Рішення про утворення у Львові нелегального (таємного) українського університету.

30 грудня — Утворення СРСР.

1 серпня – Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію.

Березень — Повернення М.Гру шевського з еміграції до Києва.

12 жовтня — Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.

5 квітня — Обрання Л.Кагановича генеральним секретарем ЦК КП(б)У.

Травень — Звинувачення О.Шумського в націоналістичному ухилі.

10 листопада — Відкриття Українського наукового інституту в Берліні.

7 червня — Засудження Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) за націоналістичний ухил («шумськізм»).

Березень — травень — «Шахтинська справа». Безпідставні звинувачення групи інженерно-технічних працівників Донбасу в шкідництві.

14 липня — Обрання на посаду генерального секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора.

27 січня — 3 лютого — Створення Організації українських націоналістів (ОУН) на конгресі у Відні.

Липень — вересень — Арешти визначних діячів української науки і культури за належність до Спілки визволення України (СВУ).

1929— 1930 pp. — Перша фаза колективізації і «розкуркулєння» в Україні.

9 березня — 19 квітня — Процес Спілки визволення України (СВУ) в Харкові.

Лютий — Арешти колишніх діячів УНР — В.Голубовича, П.Христюка, М.Шрага та ін. Депортація М.Грушевського до Москви.

Весна — Початок голодомору в Україні.

9 лютого — Постанова ВУЦВК про утворення областей.

7 серпня — Постанова ВЦВК і РНК СРСР, написана Сталіним, «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» («Закон про п’ять колосків»).

Жовтень — Пуск першої лінїи-Дніпрогесу.

1 листопада — Початок «роботи» надзвичайної хлібозаготівельної комісії на чолі з В.Молотовим.

Січень — жовтень — Масовий голод в Україні. 14 січня — Призначення П.Постишева секретарем ЦККП(б)У.

13 травня — Самогубство М.Хвильового. 7 липня — Самогубство М.Скрипника.

21 січня — Ухвала про перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва.

Кінець року — Арешт діячів літератури України Г.Косинки, Д.Вальківського, К.Буревія, О.Близька, В.Підмогильного, Є.Плужника та ін.

Квітень — вересень — Арешт групи неокласиків — М.Зєрова, П.Филиповича, А.Лебедя, М.Драй-Хмари, М. Рильського та ін.

Весна — Підірвано Михайлівський Золотоверхий собор XII ст. у Києві. (До 1939 р. понад 70 % церков в Україні були закриті або зруйновані.)

Квітень — Арешт і розстріл у 1937 р. Ю.Коцюбинського нібито як керівника українського троцькістського центру.

Жовтень — Початок масових репресій і терору в Україні (так звана єжовщина), що тривали до кінця 1938 р.

25 — 30 січня — Надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд Рад схвалив нову Конституцію УРСР.

27 січня — Призначення М.Хрущова першим секретарем ЦК КП(б)У.

24 квітня — Впровадження російської мови як обов’язкової в усіх школах УРСР.

15 березня — Проголошення самостійності Карпатської України, президентом якої було обрано А.Волошина.

15—18 березня — угорські війська окупували Карпатську Україну.

23 серпня — Німецько-радянський пакт про ненапад і таємна угода про розподіл сфер впливу у Східній Європі.

28 вересня — Договір про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною.

26 — 27 жовтня — Народні збори Західної України прийняли Декларацію про входження Західної України до складу УРСР.

1—2 листопада — Верховна Рада СРСР прийняла рішення про прийняття до СРСР Західної України і Західної Білорусі.

28 червня — Червона армія зайняла Північну Буковину й Бсссарабію; включення їх до УРСР.

2 серпня — Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини і північної та південної частини Бессарабії до складу УРСР.

22 червня — “Напад Німеччини на СРСР.

26 червня — Подвиг М.Гастелло, в екіпажі якого були українці О.Бурденюк, Г.Скоробагатий.

30 червня — Проголошення у Львові ОУН(Б) відновлення української державності та утворення Українського державного правління на чолі з Я.Стецьком.

5 липня — 19 вересня — Оборона Києва.

Літо — Партизанські дії «Поліської Січі» на чолі з Т.Бульбою-Боровцем проти німців і радянських військових частин.

20 серпня — Створення рейхскомісаріату «Україна» на чолі Е.Кохом.

Вересень — Німці заарештували багатьох членів ОУН на чолі з С.Бандсрою.

Осінь, зима — Німецькі спеціальні частини «СС» знищили понад 150 тис. євреїв у Бабиному Яру, понад 30 тис. — у Дробицькому Яру, всього близько 900 тис. євреїв.

30 жовтня — 4 липня 1942 р. — Героїчна оборона Севастополя, що тривала 250 днів і ночей.

Осінь — Евакуація з України в тил понад 550 великих підприємств.

Лютий — Початок примусового вивезення українців до Німеччини.

Травень — Поразка Червоної армії під Харковом та в Криму.

22 липня — Фашисти окупували всю територію України.

Жовтень — Створення Української повстанської армії (УПА).

19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р. — Контрнаступ. Червоної армії під Сталінградом.

Травень — жовтень — Рейд партизанського загону С.Ковпака з Путивля у Карпати.

5 липня — 23 серпня — Битва на Курській дузі. Вигнання німецьких військ із Харкова (23 серпня).

Вересень — листопад — Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ із Києва (6 листопада).

28 жовтня — Визволення всієї території України від фашистів.

18 — 22 липня — Бій під Бродами. Червона армія розбила дивізію «Галичина».

Травень — липень — Початок боротьби УПА з частинами Червоної армії.

29 червня — Чехословацький договір у Москві. Повернення Закарпатської України Радянській Україні.

26 квітня — Входження УРСР на конференції в Сан-Франциско як члена-засновника до ООН.

16 серпня — Договір між СРСР і Польщею про кордон уздовж Бугу і на схід від Сяну.

8—10 березня — Собор греко-католицької церкви у Львові скасував унію греко-католицької церкви з Римом і підпорядкував її Російській православній церкві.

1946 — 1947 pp. — Голод в Україні.

З березня — Л.Каганович призначений першим секретарем ЦК КП(б)У і почав «чистку» серед української інтелігенції, звинувачуючи її в «буржуазному націоналізмі».

Січень — М.Хрущов призначений першим секретарем ЦК КП(б)У.

Квітень — Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Мюнхені почало видавати «Енциклопедію українознавства».

Грудень — Обрання Л.Мельникова першим секретарем ЦК. КП(б)У.

Березень — Початок збирання підписів під Стокгольмською відозвою до народів світу про заборону атомної зброї. Протягом 1950— 1951 pp. її підписали в Україні понад 20 млн. чоловік.

Червень — Друга декада української літератури і мистецтва в Москві. Розгромна критика вірша В.Сосюри «Любіть Україну».

24 червня — Пленум ЦК КПУ увільнив Л.Мельникова від обов’язків першого секретаря ЦК і призначив на його місце О.Кириченка.

19 лютого — Введення Кримської області до УРСР на основі рішення Президії Верховної Ради СРСР і з нагоди святкування 300-річчя «возз’єднання» України з Росією. „

12 травня – УРСР стає членом ЮНЕСКО і Міжнародної Організації Праці.

14 — 25 лютого — XX з’їзд КПРС, що накреслив за

Серпень — вересень — Початок реабілітації незаконно репресованих українських громадян.

15 жовтня — Агент КДБ Б.Сташинський вбив С.Бандеру.

Грудень — Початок видання «Української Радянської

Лютий — Введення в дію першого атомного реактора в Україні.

Жовтень — Створення у Києві Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном.

Січень — Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (Л.Лук’яненком, І.Кандибоюта ін.).

22 травня — Початок вшанування пам’яті Т.Шевченка у день перенесення його праху в Україну.

Жовтень — XXII з’їзд КПРС схвалив нову програму «побудови комунізму» й проголосив політику «злиття націй».

11 — 15 серпня — Політ навколо землі українського космонавта П.Поповича.

Липень — Увільнення М.Підгорного й обрання П.Шелеста першим секретарем ЦК КПУ.

14 жовтня — Усунення М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС і призначення на його місце Л.Брежнєва.

Літо — осінь — Перша хвиля арештів серед передової української інтелігенції.

26 серпня — Арешт братів М. і Б.Горинів, О.Заливахи, С.Караванського, М.Масютка та інших правозахисників в Україні.

Листопад — Серійне виробництво найбільшого у світі літака «Антей».

16—19 листопада — V з’їзд Спілки письменників України виступив на захист української мови.

Квітень — Протест 139 діячів української інтелігенції керівництву СРСР проти арештів в Україні й обмежень національної культури.

Січень — травень — Друга смуга репресій в Україні, жертвою яких стали В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус та ін.

25 травня — Увільнення П.Шелеста від обов’язків першого секретаря ЦК КПУ і обрання на цю посаду В.Щербицького.

1972—1973 рр. — Судові політичні процеси в Україні.

Травень — Початок наступу компартійних структур проти української культури. Критика на адресу Р.Іваничука, С.Плачинди, І.Білика та інших діячів культури України.

Листопад — У Києві створено Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М.Руденком.

20 квітня — Верховна Рада УРСР ухвалила нову Конституцію УРСР.

Січень — Початок видання за кордоном «Вісника репресій в Україні».

Травень — Відзначення в Україні 1500-річчя заснування Києва.

11 березня — М.Горбачова обрано генеральним секретарем ЦК КПРС. Початок процесу лібералізації.

26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській АЕС.

Літо — Відзначення 1000-річчя хрещення Київської Русі.

Лютий — Установчий з’їзд Товариства української мови ім. Т.Шевченка.

Вересень — Установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.

28 жовтня — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон про державний статус української мови.

Жовтень — Установчі збори відновленого Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові.

Квітень — Створення Української республіканської партії.

16 липня — Верховна Рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України».

18 березня — Вибори до Верховної Ради України та місцевих Рад.

24 серпня — Верховна Рада України проголосила Акт про державну незалежність України.

1 грудня — Всенародний референдум на підтвердження Акта про державну незалежність України. Л.Кравчука обрано Президентом України.

8 грудня — Зустріч керівників України, Росії, Білорусі у Біловезькій пущі. Біловезькі угоди про припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

28 січня — Сесія Верховної Ради України прийняла постанову про Державний прапор України — синьо-жовтий стяг.

Листопад — Відставка уряду В.Фокіна та формування нового уряду Л.Кучми.

17 червня — Угода між Російською Федерацією і Україною про невідкладні заходи щодо формування Чорноморського флоту Росії і Військово-Морських Сил України на базі Чорноморського флоту.

16 липня — Постанова Верховної Ради України «Про Постанову Верховної Ради Російської Федерації «Про статус міста Севастополя»».

24 вересня — Президент України дав згоду на входження держави до економічного союзу незалежних держав як «асоційованого члена».

9—10 вересня — Проведення в Києві Міжнародної наукової конференції «Голодомор 1932—1933 років в Україні: причини і наслідки».

14 січня — Президенти України, Росії та США підписали в Москві договір, що передбачав ліквідацію на території України 176 міжконтинентальних ракет і 1500 ядерних боєголовок.

Березень — Вибори до Верховної Ради України та місцевих Рад.

Літо — осінь — У Криму сформувалася найбільша організація, яка об’єднує українство на півострові, — Український громадський конгрес.

10 липня — Президентом України обрано Л.Кучму.

27 — 28 жовтня — Проведення в Києві Міжнародної наукової конференції «Україна у Другій світовій війні: уроки історії та сучасність».

8 червня — Президент України Леонід Кучма і Голова Верховної Ради Олександр Мороз підписали Конституційну угоду.

28 червня — Прийняття нової Конституції України.

25 серпня — Указ Президента України Л.Кучми «Про грошову реформу в Україні».

2—16 вересня — Введення в Україні національної грошової одиниці — гривні. Проведення грошової ре-форми.

9 липня — Підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

16 липня — Призначення прем’єр-міністром України Валерія Пустовойтенка.

28 серпня — Урочисте представлення нового складу Кабінету Міністрів України.

29 березня — Вибори до Верховної Ради України.

Листопад — Вибори Президента України. 22 грудня — Призначення прем’єр-міністром України Віктора Ющенка.

16 квітня – Всеукраїнський референдум.

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Історія України розпочинається з появи перших людей на території сучасної України. Науково доведено, що первісні люди (архантропи) потрапили на українські землі з півдня Європи приблизно 800 тис. – 1 млн років тому. Найдавніша стоянка архантропів виявлена в 1974 р. поблизу с. Королеве на Закарпатті київським археологом В. Гладіліним.

При вивченні стародавньої історії України вчені застосовують археологічну періодизацію, в основі якої покладені характери основних матеріалів, із яких виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, зброю тощо. Відповідно до цього виділяють такі періоди:

Давній кам’яний вік (палеоліт). Загалом вчені виявили на території України понад тисячу поселень епохи палеоліту. Найвідомішими стоянками цього періоду є Лука-Врублівецька (Подністров’я), Заскельне (Крим), Антонівка (Донбас), Мізин (Чернігівщина), Межиріч (Київщина). Первісні люди в цей час користувалися примітивними знаряддями праці з дерева і каменю (загострені палиці, рубила, скребла, гостроконечники), займалися збиральництвом і полюванням, навчилися добувати вогонь. У пошуках їжі вони часто переходили з місця на місце, їхні колективи не були сталими (первісне людське стадо). Жили в печерах або куренях, зроблених із дерева та кісток мамонта. Близько 150 тис. років до н. е. на території України відбулося велике зледеніння з різким похолоданням.

Упродовж палеоліту на території України проживали люди кількох типів: пітекантропи (архантропи) – 1 млн-150 тис. років до н. е., неандертальці (палеантропи) – 150-35 тис. років до н. е., кроманьйонці (неоантропи, людина розумна) 35-40 тис. років до н. е. Першою формою людського суспільства було первісне людське стадо, яке приблизно 100 тис. років до н. е. замінюється родовою общиною. Спорідненість у роді визначалася за материнською лінією через домінування жінки в суспільному, економічному житті людського колективу (матріархат). Окремі роди об’єднувалися в племена. Виникає релігія (у формі фетишизму, тотемізму, анімізму, магії), мистецтво (наскельні розписи, різьбярство, скульптура з глини). Цей період в історії найдовший.

Археологічна періодизація стародавньої Історії України

Палеоліт (давній кам’яний вік)

Від появи людини – XI тис. до н. е.

Мезоліт (середній кам’яний вік)

Середній кам’яний вік (мезоліт). На території України відомо понад 300 пам’яток цієї доби – стоянки, могильники, окремі поховання, культові місця. Мезолітичні пам’ятки знаходять по всій території України. Близько 11-10 тис. до н. е. встановилися природно-кліматичні умови, які мало відрізняються від сучасних. З’являються нові знаряддя праці: кам’яні сокири і тесла; шила, голки, наконечники списів із кісток і рогів тварин. Застосовуються технології мікро- і мегалітів. Було винайдено лук і стріли (перший механічний пристрій); мисливство стає провідною галуззю господарства, розпочалось приручення тварин (собака стала першою прирученою твариною). Розвивається рибальство (винайдено рибальський гачок, гарпун, човен, пліт тощо). Ширше використовується вогонь. Формується племінна організація.

Новий кам’яний вік (неоліт). Саме в цей час людина переходить від привласнюючого господарства до відтворюючого (землеробство і скотарство). Історики називають цей перехід “неолітичною революцією”. Люди переходять до осілого способу життя, будують хати, займаються прядінням і ткацтвом, плетінням сіток для лову риби, виготовляють досконаліші знаряддя праці з каменю (ножі, серпи, зернотерки) і кісток (гачки, гарпуни, мотики). Використовуються технології сверління, шліфування, пиляння каменю. У цей період людина створила перші штучні матеріали – кераміку (природна глина, яка після певної обробки і обпалення набувала необхідної міцності) і тканини. Крім того, людина навчилася добувати вогонь.

Територія України, як і загалом Європи, не належала до регіонів зародження скотарства і землеробства на нашій планеті. Поширення нових форм господарства на українських землях датується 6-4 тис. до н. е. Відбувалося воно внаслідок переселення сюди племен землеробів і скотарів, а також через запозичення місцевим населенням нових досягнень. На українських землях археологи виокремлюють понад 10 неолітичних культур, які поділяють на землеробсько-скотарські (існували на півдні в степовій, лісостеповій смугах) і мисливсько-рибальські (існували в лісовій смузі). Першим землеробами були племена Буго-Дністровської археологічної культури, які займалися мотичним землеробством.

Мідно-кам’яний вік (енеоліт). Люди опановують технології виробництва й обробки першого відомого людині металу – міді; вдосконалюється землеробство (започатковано орне землеробство), скотарство. Формуються великі племена, територіальні общини.

За доби енеоліту на теренах України сформувалися дві господарські системи – землеробська і скотарська, які відрізнялися своєрідним життєвим ритмом, менталітетом, матеріальною і духовною культурою. У лісостеповій смузі набула поширення Трипільська культура (4-3 тис. до н.е.).

Власні способи пристосування до умов існування винайшли за енеоліту мешканці степу. Провідною галуззю господарства тут на тисячоліття стало кочове скотарство, яке остаточно сформувалось у ранній залізний вік. Археологічними культурами степових скотарів цієї доби є Середньостогівська, ранні етапи Нижньомихайлівської та Ямної. Існує точка зору, що носії цих культур належали до індоєвропейської спільноти, від якої бере початок переважна більшість народів Європи, а також багато народів Азії. Вимушені багато мандрувати зі своїми отарами скотарі залишили мало поселень. Головним джерелом вивчення їх життя і побуту є поховання.

Індоєвропейці були першим народом, який розпочав зводити поховальні кургани, що й понині височать в українському степу. Виокремлення землеробства і скотарства в окремі галузі господарства називають першим суспільним поділом праці.

Бронзовий вік. У цей період поширюються вироби з бронзи – першого штучно створеного людиною металевого сплаву міді з кольоровими металами (оловом). Основними галузями господарства залишаються землеробство (лісостеп) і скотарство (степ). Подальшого розвитку набувають ремесла. Було приручено коня, винайдено колісний транспорт. Триває поглиблення першого суспільного поділу праці. Відбувається перехід до батьківської (патріархальної) общини; зростає майнова і соціальна нерівність (особливо в скотарів). У добу бронзи на теренах України існувало близько 20 археологічних культур: тшінецько-комарівська, катакомбна, зрубна, культура шнурової та багатоваликової кераміки тощо.

Ранній залізний вік. Цей період характеризується появою залізних знарядь праці. Перехід до залізного віку ознаменувався зростанням соціальної нерівності й формуванням ранньодержавних утворень. Значні зміни відбулися в усіх сферах діяльності, особливо господарстві й військовій справі, у степах Північного Причорномор’я відбувся перехід від пастушого до кочового скотарства, у Лісостепу остаточно зміцніло орне землеробство. Відтак у межах історичних природно-географічних регіонів склалися два світи з різним способом життя, побутом і звичаями – осілих землеробів та степових кочовиків (номадів). Одночасно розпочалася тривала боротьба землеробів Лісостепу із нападами номадів. У залізному віці відбувся другий суспільний поділ праці – ремесло відокремилось від землеробства. Унаслідок цього виникає виробництво речей безпосередньо для обміну, тобто товарне виробництво. Набуває розвитку торгівля, яка поступово виходить за межі окремих племен.

На українських землях початок залізної доби пов’язаний із кіммерійськими племенами, що в IX-VIII ст. до н. е. заселяли Північне Причорномор’я. У цей же час у лісовій зоні жили племена-носії чорноліської культури, яких ототожнюють із предками слов’янських племен.

Отже, найдавніші люди, які заселяли територію України, спочатку утворювали людські стада, потім – роди і племена, спільно працювали, володіли майном і знаряддями праці, порівну розподіляли між собою продукти харчування, розвивали матеріальну і духовну культуру. Історію первісного суспільства завершив ранній залізний вік.