Частота, з якою АЦП здійснює вимірювання значень аналогового сигналу і видає його цифрові значення, називається частотою дискретизації. Значення послідовності в моменти часу и Т називають відліками сигналу. Дискретний сигнал може бути представлений як у дійснимій формі, так і у комплексній.
Дискретний сигнал — сигнал, інформативний параметр якого може змінюватися тільки переривчасто та мати тільки скінченну кількість значень у заданому діапазоні протягом певного інтервалу часу.
Сигнали також прийнято класифікувати залежно від характеру зміни в часі та на множині значень. Розрізняють сигнали неперервні та дискретні в часі. Неперервні в часі сигнали існують у кожен момент часу. Дискретні в часі сигнали появляються лише в певні моменти часу.
Сигнал — це деякий знак, що має певне інформаційне значення. Він може бути неперервним (аналоговим) чи дискретним (цифровим) — таким, що переривається. Аналоговий сигнал — сигнал, що неперервно змінюється за амплітудою і у часі (напруга, що плавно змінюється, струм чи температура).
Дискретні сигнали (discrete signal) утворюють шляхом множення аналогового сигналу x(t) на так звану функцію дискретизації y(t), яка представляє собою періодичну послідовність коротких імпульсів, що слідують з кроком дискретизації (рис. 7.4а).
Гармонічний (частотний) спектр складного сигналу – подання цього сигналу сумою елементарних гармонічних коливань.
7.3 Дискретні та неперервні сигнали. Більшість реальних сигналів (наприклад, звукових) є неперервними функціями. Для цифрової обробки таких сигналів їх потрібно перевести в цифрову форму …