Усе, що пацієнт повинен знати про порядок проведення аналізу крові

Аналіз крові — найбільш інформативний та важливий різновид лабораторних досліджень. Він входить до складу багатьох клінічних протоколів. Аналіз крові отримують двома способами: з вени (венозна кров) або з безіменного пальця (капілярна кров). Кров дає можливість оцінити функції майже усіх органів у будь-якому віці. До складу крові людини входять плазма, червоні (еритроцити) та білі (лейкоцити) кров’яні тільця, тромбоцити.

Діяльність лабораторії, яка проводить забір крові, регламентується нормативними документами Міністерства охорони здоров’я, серед яких Наказ МОЗ України No 1 від 04.01.01, No 26 від 24.01.2008, No 164 від 05.07.1999, No4 від 14.01.2015 та інші. Аналіз крові треба брати до 10-ї години ранку. Це дає більш точний результат. Здавати кров треба натщесерце. Можливо випити тільки звичайну воду. Палити заборонено за 2 години до забору крові. За 2-3 дні до проведення дослідження рекомендовано припинити активні фізичні навантаження, виключити алкоголь та жирну їжу.

З чого складається, як проводиться

Алгоритм забору крові капілярної.

• Пацієнт сідає навпроти лаборанта. Руку треба покласти на стіл. Зазвичай для аналізу використовують ліву руку, але це не обов’язково.
• Проводять психологічну підготовку, пояснюють суть процедури.
• Місце проколу обробляють антисептиком, просушують стерильною ватною кулькою.
• Роблять прокол одноразовим стерильним інструментом.
• Першу краплю крові витирають за допомогою ватної кульки.
• Лаборант збирає приблизно 10 крапель крові за допомогою скляного перехідника та переміщає у пробірку.
• На місце проколу прикладають ватну кульку, змочену антисептиком.

Алгоритм збору венозної крові

• Пацієнт сідає навпроти лаборанта. Треба покласти одну руку на стіл.
• Лаборант накладає джгут на руку. Пацієнт стискає пальці у кулак.
• Місце проколу обробляється антисептиком.
• Шприцом проколюють вену та отримують декілька мл крові.
• На місце проколу прикладають ватку, яка змочена антисептиком.

Як має виглядати результат

Після забору крові пацієнт може йти додому. У середньому результат готовий наступного дня. Пацієнт отримує результат аналізу на фірмовому бланку лабораторії, де зазначено:

Для запису на консультацію телефонуйте або заповніть форму зворотнього зв’язку:

Ваш запит успішно відправлено!

У найближчий час з Вами зв’яжеться специаліст
call-центра і уточнить всі питання.

На що треба звернути увагу!

Капілярна кров допомагає швидко діагностувати показники цукру в крові, рівень вмісту загального холестерину, визначити склад клітин крові. Кров із пальця отримують з безіменного пальця за допомогою скарифікатора, голки або ланцету. Саме безіменний палець обирається для забору матеріалу тому що має ізольовану внутрішню оболонку та несе найменше фізичне навантаження.

Лабораторії виконують скорочений та розгорнутий аналіз капілярної крові. Перший варіант показує рівень гемоглобіну, основних елементів крові та швидкість осідання еритроцитів. Другий визначає набагато більше показників.

Біохімічне дослідження крові з вени показує такі складову, як білки, ферменти, електроліти, ліпіди, рівень глюкози. Венозна кров дає можливість визначити гормональний фон організму. Показники венозної та капілярної крові подекуди відрізняються — у крові з вени більше еритроцитів, вище гемоглобін. Під час венозного забору отримують більше крові, тому є можливість виконати декілька тестів відразу, або повторити результат у разі сумніву.

Коли процедура неефективна

Забір венозної крові не рекомендовано робити, якщо в попередні дні пацієнт проходив фізіотерапію, УЗД, МРТ, рентген тощо. Фізичні навантаження, сильний стрес, емоційні переживання безпосередньо впливають на показники крові.

З практики лікаря

Іноді пацієнти скаржаться:

• лікар доправляє на аналіз крові до платної лабораторії, а там кров використовують лише з вени;
• дитині постійно призначають загальний аналіз крові, навіщо так часто це робити;
• під час вагітності треба було декілька разів здавати кров, бо різні лабораторії видавали різні результати.

• Алергологія 20
• Гастроентерологія 32
• Діагностика 139
• Дерматологія 58
• Дитячі захворювання 16
• Дослідження 13
• Ендокрінологія 8
• Жіночі захворювання 66
• Задати питання лікарю 11
• Кардіологія 16
• Косметологія 6
• Наркологія 7
• Неврологія 17
• Нетрадиційна медицина 51
• Нефрологія 2
• Онкологія 35
• Ортопедія 8
• Отоларингологія 41
• Офтальмологія 11
• Пацієнту 35
• Педіатрія 15
• Перша медична допомога 6
• Подологія 3
• Проктологія 11
• Психологія 38
• Стоматологія 19
• Терапія 39
• Технології 1
• Травматологія 13
• Трихологія 8
• Урологія 18
• Флебологія 6
• Хірургія 26
• Чоловічі захворювання 11

Загальний клінічний аналіз крові

Загальний клінічний аналіз крові (гемограма) – одно з найважливіших досліджень крові у медичній практиці. Оскільки кров є найбільш рухливим середовищем в організмі, вона чутливо реагує навіть на незначні зміни в його стані. Правильна та своєчасна діагностика захворювання, розумне лікування і вірний прогноз перебігу хвороби часто бувають зовсім неможливі без лабораторних досліджень крові, і в першу чергу – її загального клінічного аналізу. При захворюваннях системи кровотворення йому приділяється провідна роль.

Потрібно мати на увазі, що окремо, сам по собі, загальний клінічний аналіз крові надає багато цінної інформації, але не може бути єдиним її джерелом при встановленні діагнозу. Це пов’язано із різноманітністю функцій, які виконує кров. При оцінці результатів цього аналізу, його можна умовно розділити його на 4 складові:

• Червона кров, яка включає в себе дослідження еритроцитів (включно із змінами в їхній структурі), гемоглобіну, гематокриту та підрахунок ретикулоцитів, разом із середнім об’ємом еритроциту (MCV), середнім вмістом гемоглобіну в еритроциті (MCH) та середній концентрації гемоглобіну в еритроцитах (MCHC);
• Фагоцитарна система – кількість, співвідношення та зміни структури лейкоцити, які відповідають за знищення чужорідних організмів та тіл. Це, в першу чергу, нейтрофіли та моноцити, в меншому ступеню – еозинофіли;
• Імунна система, яка представлена лімфоцитами;
• Тромбоцити, які відповідальні за організацію згортання крові.

Повне дослідження крові людину складається з маси аналізів і проводиться тільки з науковою метою або в особливих випадках. Традиційно, загальний клінічний аналіз крові включає вивчення кількісної і якісної зміни таких параметрів:

• Гемоглобін
• Гематокрит
• Кількість еритроцитів
• Кількість тромбоцитів
• Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)
• Час згортання крові
• Кількість лейкоцитів у крові
• Лейкоцитарна формула, містить:
  • Нейтрофіли
  • Еозинофіли
  • Базофіли
  • Лімфоцити
  • Моноцити

  Нормальні значення для складових загального клінічного аналізу крові надана в наступній таблиці. Зверніть увагу на позначку 1 біля назви параметру – вона вказує, що його нормальне значення коливається залежно від віку та статі пацієнта, а в таблиці наведені широкі діапазони. Для одержання точних відомостей перейдіть на сторінку, яка описує конкретний аналіз.

  Складова	Норма	Одиниці виміру
  Еритроцити 1	3,7-5	× 10 12 /л
  Гемоглобін 1	120-160	г/л
  Гематокрит 1	36-48	%
  Кольоровий показник	0,85-1,05	–
  Тромбоцити	180-320	× 10 9 /л
  Лейкоцити	4,0-8,8	× 10 9 /л
  ШОЕ 1	2-15	мм/год
  Лейкоцитарна формула
  Мієлоцити	0	%
  Метамієлоцити	0	%
  Паличкоядерні нейтрофіли	1-6	%
  Сегментоядерні нейтрофіли	47-72	%
  Еозинофіли	0,5-5	%
  Базофіли	0	%
  Моноцити	3-11	%
  Лімфоцити	19-37	%

  Для полегшення оцінки одержаних в лабораторії результатів нами розроблений онлайн сервіс розшифрування загального клінічного аналізу крові.