8. Тихий океан

Площа океану — 178,7 млн. км 2 . Максимальна глибина — 11 022 м (Маріанський жолоб). Кількість морів — 25. Найбільші моря — Філліпінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока — Аляска. Найбільші острови та групи островів — Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії — Північна й Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі); Західних вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).

Особливості фізико-географічного положення океанів

Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні та 1/2 площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180-й меридіан. Океан омиває береги п’яти материків: Євразії на північному заході, Австралії на південному заході, Антарктиди на півдні, Південної та Північної Америки на сході.

На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами — Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним — проводять уздовж меридіану від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів.

У Тихому океані налічують понад 10 тис. островів. Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено в західній частині океану. Острови центральної та південно-західної частини океану називають Океанією.

Тихий океан є найглибшим посеред інших — його середня глибина становить 3 960 м.

У Тихому океані 25 морів і три великі затоки. Переважна більшість морів розташована в західній частині океану. Саме тут розташоване найбільше за площею (5 726 тис. км 2 ) і об’ємом (23 522 тис. км 3 ) Філіппінське море, та найменші за площею море Балі (40 тис. км 2 ) і за об’ємом — Жовте море (16 тис. км 3 ).

Історичні відомості про освоєння та дослідження різних частин океану

Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519—1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану зібрали під час плавань Абель Тасман, Вітус Беринг та Джеймс Кук.

З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчали фізичні властивості океанічних вод та проводили глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна «Челленджер». Значні дослідження в Тихому океані (його північної частини) провів наш співвітчизник адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі «Витязь».

Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводять з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал і француз Жак-Ів Кусто. На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.

Геологічна будова та рельєф дна

Тихий океан — єдиний, що майже повністю розташований у межах однієї літосферної плити — Тихоокеанської. У місцях її взаємодії з іншими плитами виникли сейсмоактивні зони, що утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс, відомий ще за назвою «Вогняне кільце». По краях океану на межах літосферних плит розташовані найглибші його частини — океанічні жолоби. Однією із особливостей Тихого океану є хвилі цунамі, породжені підводними виверженнями вулканів і землетрусами.

Рельєф дна Тихого океану доволі складний. Шельф добре простежується біля берегів Азії та Австралії. Тут він здебільшого згладжений абразивно-акумулятивною діяльністю моря або виносом теригенного матеріалу (Жовте, Східно-Китайське моря). У східній частині океану шельф практично відсутній і характеризується різким переходом до ложа океану. На дні океану є великі улоговини, розділені океанічними підняттями. Найбільшими підняттям є Східнотихоокеанське та Південнотихоокеанське, які входять у світову систему серединно-океанічних хребтів. На ложі океану знайдені найбільші поклади залізо-марганцевих конкрецій. Підводними хребтами й підвищеннями ложе океану поділене на декілька улоговин. Найбільша серед них — Північно-Східна. На дні улоговини багато вулканічних горбів і гір, вузьких жолобів — розломів, з якими пов’язані максимальні глибини.

У західній частині океану на кілька тисяч кілометрів простягнувся ланцюг розломів завширшки 100-200 км. Дно океану в межах розломів більш гористе, ніж у сусідніх районах, нерідко вздовж них тягнуться пасма великих вулканів.

Характерні риси клімату

Тихий океан розташований в усіх кліматичних поясах, крім полярних. Найбільше опадів буває в районі екватора — до 2 000 мм. Унаслідок того, що Тихий океан захищений суходолом від впливу Північного Льодовитого океану, його північна частина тепліша за південну.

Над океаном формуються такі провідні центри дії атмосфери: Алеутський мінімум, два субтропічні максимуми, розділені екваторіальною депресією та приантарктичною смугою низького тиску.

У центральній частині океану панують пасати, в західній — мусонна циркуляція, яка відома своїми руйнівними тропічними ураганами (тайфунами). Такі тайфуни спричиняють значні руйнування та загибель людей. Вони щорічно «обвалюються» на Японські, Філіппінські острови, східне узбережжя Китаю та В’єтнаму. Діаметр тайфуну коливається від 200 до 1 800 км, а в його центрі часто буває спокійна та навіть ясна погода. На периферії тайфуну йдуть зливові дощі, дмуть ураганні вітри, а штормові хвилі досягають висоти 10-12 м. У помірних широтах переважає західне перенесення повітряних мас. На півночі й на півдні часто бувають шторми.

Однією із своєрідних особливостей Тихого океану є цунамі, породжені підводними виверженнями вулканів. Ці хвилі, на відміну від вітрових, охоплюють усю водну товщу. Рухаючись з величезною швидкістю (понад 800 км/год), в океані вони залишаються практично непомітними, маючи висоту всього 0,5-1 м, а на мілководді їх висота збільшується до десятків метрів.

Значна протяжність Тихого океану з півночі на південь зумовлює зміни середньорічних температур на поверхні від -1 °С до +30°С. Унаслідок значних опадів солоність поверхневих вод у океані трохи нижча, ніж в інших океанах.

У північно-східній частині океану спостерігають великі тумани. «Країною туманів» називають Берингове море.

На півночі Тихого океану майже немає плаваючого льоду, оскільки вузька Берингова протока обмежує зв’язок з Північним Льодовитим океаном, де він утворюється. Лише Охотське та Берингове моря взимку вкриваються льодом.

Течії у Тихому океані відповідають загальній схемі їх утворення у Світовому океані. У зв’язку з тим, що океан дуже витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають значні широтні рухи води. Найбільшими теплими течіями є Північна та Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північно-Тихоокеанська. Серед холодних течій вирізняються Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська та Перуанська.

Важливу роль в циркуляції вод Тихого океану відіграє підповерхнева течія Кромвеля, що рухається під Південною Пасатною течією на схід на глибині 500-100 м зі швидкістю 0,5-0,9 м/с та є своєрідною компенсаційною течією.

Бурхливим Тихий океан є між 40° та 50° пд. ш. Тут висота хвиль досягає 15-20 м. У Тихому океані були зареєстровані найвищі вітрові хвилі — до 34 м.

Своєрідність органічного світу

Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до складу планктону. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у помірному поясі Японське море.

Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних та екваторіальних широт. Кораловим рифом називають обмілину, що утворилася внаслідок життєдіяльності коралових поліпів — морських організмів з твердих вапнякових скелетів. Найкраще корали формуються на глибині до 50 м за температури +23 . +25 °С і середній солоності 35 %о. Живляться корали планктоном. Часто корали поселяються на схилах згаслих підводних вулканів. Таким чином утворюються коралові острови — атоли. Вони мають кільцеподібну форму з лагуною посередині. Традиційно лагуна острова з’єднується з океаном. Найбільше атолів зосереджено в західній та центральній частині Тихого океану. Найбільшим кораловим утворенням є Великий Бар’єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів.

Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві риби — лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця й оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів.

Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів).

В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри (трапляються лише в Тихому океані).

Ще однією особливістю Тихого океану є наявність тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна (маса — 300 кг), камчатський краб, китова акула, синій кит. Також в Тихому океані достатньо ендеміків, серед ссавців — це дюгонь (морська корова), морський котик, сивуч, калан.

Природні ресурси океану та їх використання

До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.

На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Крім риби, промислове значення мають молюски, краби, креветки. У країнах Східної Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та молюсків.

В окремих частинах шельфу (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам’яне вугілля, металеві руди. Через Тихий океан проходять важливі найдавніші морські шляхи.

Надмірна господарська діяльність людини призвела до знищення та значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин, особливо китів та морських котиків. Нині полювання на них істотно обмежене. З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою та нафтопродуктами, що надходять з материків.

Тестові завдання

8. ТИХИЙ ОКЕАН

8.1. Площа Тихого океану становить

8.2. Північна межа Тихого океану

• А Курильські острови
• Б Алеутські острови
• В Берингове море
• Г Берингова протока

8.3. Кліматичний пояс, у межах якого НЕ розташований Тихий океан

8.4. Курило-Камчатський жолоб розташований

• А в Атлантичному океані
• Б у Тихому океані
• В у Північному Льодовитому океані
• Г в Індійському океані

8.5. Тихий океан НЕ омиває

8.6. Алеутські острови розташовані

• А у Центральній частині Тихого океану
• Б у Південній частині Тихого океану
• В у Північній частині Тихого океану
• Г у Західній частині Тихого океану

8.7. Острови Туамоту розташовані

• А у Центральній частині Тихого океану
• Б у Південній частині Тихого океану
• В у Північній частині Тихого океану
• Г у Західній частині Тихого океану

8.8. Перший європеєць, який перетнув Америку та вийшов до узбережжя Тихого океану

• А Фернан Магеллан
• Б Френсіс Дрейк
• В Васко Нуньєс де Бальбоа
• Г Ернандо де Сото

8.9. Назву Тихому океану дав

8.10. Гавайські острови відкрив

8.11. Учений, наш співвітчизник, який вивчав водні маси Тихого океану в його північній частині

• А Сергій Макаров
• Б Микола Миклухо-Маклай
• В Вітус Берінг
• Г Фадей Беллінзгаузен

8.12. Походження Гавайських островів

8.13. Походження островів Фіджі

8.14. Причиною формування м’якого й не холодного помірного клімату над Тихим океаном біля західного узбережжя Північної Америки є

• А повітряні маси, що сформувались над Північною Америкою
• Б існування Алеутського максимуму
• В існування Алеутського мінімуму
• Г наявність Каліфорнійської течії

8.15. Холодна течія в Тихому океані, яка проходить біля узбережжя Північної Америки

• А течія Куросіо
• Б Північно-Тихоокеанська
• В Північна Пасатна
• Г Каліфорнійська

8.16. Південно-тихоокеанський максимум впливає на

• А клімат південної частини Тихого океану
• Б суворість клімату східної частини тропічних широт у південній частині тихого океану
• В розподіл опадів та температур у тропічних широтах Тихого океану
• Г пониження температур у тропічних широтах Тихого океану

8.17. Максимум солоності в Тихому океані спостерігають

• А в екваторіальних широтах
• Б у високих широтах
• В у тропічних широтах
• Г у помірних широтах

8.18. Найпотужніша течія Тихого океану

• А Південна Пасатна течія
• Б Північна Пасатна течія
• В течія Західних вітрів
• Г течія Куросіо

8.19. Холодна течія в Тихому океані, що проходить вздовж узбережжя Південної Америки

• А течія Західних вітрів
• Б Перуанська течія
• В течія Куросіо
• Г Міжпасатна течія

8.20. Клімат Японських островів є м’яким і теплим завдяки

• А Японській течії
• Б Північно Пасатній течії
• В течії Куросіо
• Г Алеутській течії

8.21. Коралові острови в межах Тихого океану поширені в

• А центральній частині
• Б східній частині
• В північній частині
• Г південній частині

8.22. Острів, який розташований у межах Тихого океану

8.23. Район, де випадає найбільша кількість опадів в Тихому океані

• А район Нової Зеландії
• Б район островів Туамоту
• В район Гавайських островів
• Г район Філіппінських островів

8.24. Увідповідніть характерні риси природи Тихого океану та причини, які їх обумовлюють

• 1 ланцюг діючих вулканів, який утворює Тихоокеанське «Вогняне кільце»
• 2 найбільш багатий і різноманітний органічний світ
• 3 середні річні температури повітря над океаном знижуються від +25° С . +27° С біля екватора, до +8° С в Беринговій протоці та ще нижча — біля берегів Антарктиди
• 4 у центральній частині океану панують пасати, для помірних широт характерним є західне перенесення повітряних мас
• А географічна широта, течії, властивості вод океану
• Б взаємодія Тихоокеанської літосферної плити з іншими плитами
• В формування областей високого і низького тиску
• Г сприятливі природні умови, тривала геологічна історія
• Д наявність температурних максимумів та мінімумів у відповідні сезони року

8.25. Увідповідніть частини океанів та тектонічні структури їх дна

• 1 Східнотихоокеанське підняття
• 2 Охотське море
• 3 Філіппінське море
• 4 частина Тихого океану на схід від Нової Зеландії
• А улоговини Середземних морів
• Б океанічні улоговини
• В серединно-океанічні хребти
• Г глибоководні жолоби
• Д підводні вулкани

8.26. Увідповідніть назви островів акваторії Тихого океану та їх географічне розташування

• 1 острови Туамоту
• 2 Алеутські острови
• 3 острови Галапагос
• 4 Маріанські острови
• А західна частина
• Б східна частина
• В північна частина
• Г центральна частина
• Д південна частина

8.27. Увідповідніть типових представників тваринного світу та природні зони в межах акваторії Тихого океану

• 1 кашалот
• 2 морська черепаха
• 3 біла акула
• 4 морський леопард
• А екваторіальна зона
• Б антарктична зона
• В помірні зони
• Г тропічна зона
• Д арктична зона

8.28. Укажіть три острівні архіпелаги, які розташовані в межах Тихого океану

• 1 Алеутські острови
• 2 острови Фіджі
• 3 Малі Антильські острови
• 4 Гаванські острови
• 5 Фолклендські острови
• 6 острови Земля Франца-Йосифа
• 7 Нікобарські острови

8.29. Укажіть три моря, які належать до басейну Тихого океану

• 1 Карибське море
• 2 Охотське море
• 3 Чукотське море
• 4 Філіппінське море
• 5 Яванське море
• 6 Біле море
• 7 Гренландське море

8.30. Запишіть значення висоти над рівнем моря атолів, які розташовані в центрально-західній частині Тихого океану.

Моря Тихого океана

Самой большой акваторией на нашей планете является Тихий океан, который занимает более 178 млн. кв. км. Он является рекордсменом по многим показателям, в том числе и по количеству морей – в состав Тихого океана входит 31 море. Узнаем, какие моря входят в Тихий океан.

Самые крупные моря Тихого океана

К крупнейшим морям тихоокеанского бассейна принадлежат моря, площадь которых превышает 1 млн. кв. км.

• Филиппинское море – одно из самых крупных морей в мире, расположенное на юго-западе океана. Поскольку оно не имеет четких географических границ, некоторые ученые склонны считать его не морем, а огромным участком Тихого океана.
• Коралловое море – занимает площадь 4,5 млн. кв. км, и имеет границы в виде островов Новой Гвинеи и Каледонии, а также материка Австралия. Коралловое море знаменито, прежде всего, уникальной природной структурой – Барьерным рифом, который находится в списке Всемирного наследия ЮНЕСКО.

• Южно-Китайское море – площадь оставляет 3,5 млн. кв. км. Со всех сторон море окружено странами: Малайзией, Вьетнамом, Китаем и Филиппинами.
• Тасманово море – самое южное море Тихого океана, расположенное на границе с Индийским океаном. Его границы «очерчены» побережьями Новой Зеландии и Австралии.

Соленость – концентрация солей в воде – всех морей Тихого океана практически одинакова и составляет около 35%. Она может незначительно меняться от расположения морей: повышаться в тропических и субтропических районах, и понижаться к востоку под влиянием холодных течений.

• Берингово море – в отличие от большинства тихоокеанских морей, это самое холодное море, расположенное на севере океана. Воды Берингова моря разделяют Аляску и Чукотку. Это самое крупное море в России.
• Японское море – его площадь чуть меньше 1 млн. кв. км. Расположено оно между Японией, Кореей и Россией.

Самые маленькие моря Тихого океана

Главная проблема маленьких морей – определение их точных границ. В большинстве случаев такие моря входят в состав крупных морей или являются своеобразными «карманами» между архипелагами и одиночными большими островами.

• Море Аки – самое крошечное море Тихого океана, площадь которого не дотягивает даже до 2 тыс. кв. км. Оно полностью принадлежит Японии, разделяя на восточную и западную части Японское море. Но, несмотря на столь скромные размеры, именно здесь формируются мощные циклоны Юго-Восточной Азии.
• Внутреннее Японское море – еще одно небольшое море, которое в Японии называют Сето-Найкай. Его площадь составляет 18 тыс. кв. км. Оно характеризуется большим количеством живописных островов и бухт.
• Море Бали – небольшое спокойное море на юге Тихого океана, где крайне редко проносятся штормы. Это настоящий рай для дайверов, поскольку подводный мир этого моря удивительно богат и разнообразен.

• Море Банда – площадь составляет 740 тыс. кв. км. Несмотря на свои небольшие размеры, это море отличается большими глубинами. Это связано с его расположением в зоне сейсмической активности. Поскольку в этом регионе проходит один из разломов земной коры, глубина море Банда достигает 2800 метров.

Море Банда отличается не только большой глубиной, красивым дном и комфортным климатом. Здесь вплоть до XIX века на крошечных островах выращивали мускатный орех. Это было единственное место на Земле, где рос редкий орех, который ценился на вес золота, и расположение островов долгое время держалось в строжайшей тайне.

которые читают вместе с этой