Оподаткування іноземного доходу: що і куди платити?

Для України ситуація витоку робочої сили та інтелекту за кордон вже давно не є новиною. Громадяни у пошуках кращого та дорожчого застосування своїх талантів обирають працевлаштування за межами України, але залишаючись з громадянством нашої держави. Проте не кожен з таких закордонних українських працівників знає, що наша держава в податковому законодавстві передбачила і таку можливість втечі своїх громадян.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Ні для кого не секрет, що весь отриманий дохід так чи інакше має бути оподаткований, навіть якщо хтось отримує його за межами України. Отже, для того щоб визначитися, чи потрібно сплачувати податок у кожному конкретному випадку, спочатку необхідно дізнатися, що таке іноземний дохід, а також зрозуміти, чи належать кошти, отримані фізичною особою за межами країни, до оподатковуваного іноземного доходу.

Поняття іноземного доходу визначається Податковим Кодексом України як дохід (прибуток), отриманий з джерел за межами України. Саме іноземні доходи, відповідно до ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування резидента.

Хто ж належить до резидентів, які повинні сплачувати податок в Україні? Резидентом є особа, яка має постійне місце проживання в Україні. Проте якщо особа проживає на постійній основі в іншій країні, то вона буде резидентом, якщо матиме більш тісні особисті чи економічні зв’язки в Україні. Навіть якщо особа не може визначити «тісноту» своїх зав’язків у кількох державах, вона все ж таки буде резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 дні протягом періоду або періодів податкового року.

Отже, якщо особа визначилася, що вона є резидентом все-таки України та отримує іноземний дохід, то це означає, що час сплатити податки.

Ставки податку на іноземний дохід

Порядок оподаткування іноземного доходу визначається п. 170.11 ПКУ, який повідомляє платника податку про те, що іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу і визначає зобов’язання платника подати річну податкову декларацію з цього приводу.

З іноземного доходу справляється податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовий збір 1,5%. Тобто із суми доходу, яку особа отримує за кордоном, вираховується загалом 19,5%, які сплачуються до державного бюджету.

Уникнення подвійного оподаткування

Існує один нюанс, який дозволить закордонним українцям зменшити суму податку, що сплачується в Україні. Між урядом України та урядами інших держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Отже, необхідно перевірити, чи укладений подібний договір між Україною та державою, в якій працює особа. Якщо так, то діємо таким чином. Наша держава розуміє ситуацію громадян, тому п. 13.4 ПКУ визначила можливість зарахування сум податків, сплачених за кордоном під час розрахунку суми податку, який підлягає сплаті в Україні. Для того щоб провести таке зарахування, потрібно документально підтвердити, яку суму особа сплатила до контролюючого органу іноземної держави.

Саме тому платник податків, який працює за кордоном, має звернутися до уповноваженого державного органу іноземної держави (відповідального за збір податків) та у визначеному законодавством відповідної країни порядку отримати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу чи об’єкт оподаткування.

Таку довідку в тому вигляді, в якому її видали особі за кордоном, податковий орган України не прийме. Вона має бути легалізована, якщо звільнення від додаткової легалізації документів не передбачено міжнародними договорами України. Також довідка має бути перекладена українською мовою та нотаріально посвідчена. Після отримання довідки наступним кроком буде подання декларації про майновий стан і доходи.

Заповнення податкової декларації та її подання

Форма такої декларації затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859 (до речі, зазначений наказ містить інструкцію до заповнення декларації). Основне, що потрібно врахувати під час заповнення декларації, це правильно розрахувати суму податку, який підлягає до сплати, враховуючи податок, сплачений за кордоном. Податок за кордоном платник сплачує не у гривні, тому суму потрібно перевести в національну валюту.

Закордонна довідка буде видаватися за певний період, зазвичай це рік (наприклад, з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р.). Відповідно до ПКУ, отримані іноземні доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Оскільки в нашому прикладі особа отримувала дохід протягом року, то курс ми будемо дивитися на дату 31.12.2018 р. Ще один нюанс — податковим законодавством України передбачено, що сума податку іноземного доходу не може перевищувати суму податку, яка підлягає до сплати в Україні. Тобто не може бути такого, що держава вам залишиться винною.

Отже, із загальної суми доходу, вказаної в довідці, потрібно вирахувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору, що становитиме суму податку, який підлягає сплаті в Україні. Далі дивимося, якщо сума податку, сплачена за кордоном, буде більшою або дорівнюватиме тій, що підлягає сплаті в Україні, то платник не сплачує ПДФО, а тільки суму військового збору (зарахування сплаченого за кордоном податку під час розрахунку військового збору не відбувається). Якщо за кордоном платник сплатив податок менший ніж той, що підлягає сплаті в Україні, тоді податком до сплати буде різниця між сумою, що підлягає внесенню до бюджету в Україні, та сумою закордонного податку.

Існує ще одне маленьке «але». Якщо будучи резидентом та громадянином України, всупереч закону, особа має також громадянство іншої країни, то право на зарахування податків, сплачених за кордоном, вважається втраченим. Також варто пам’ятати про строки подачі декларації. Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним. Зобов’язання, визначені у такій декларації, мають бути сплачені до 1 серпня. Декларацію можна подати особисто або уповноваженим представником.

Однак якщо особа працює за кордоном, не має можливості приїхати в Україну до 1 травня, а також не встигає зробити довіреність на представника, то що ж тоді? Всі ми знаємо, що за невчасну подачу податкової декларації настає відповідальність, податкова нарахує штраф та пеню. Проте для осіб, які працюють за кордоном, зробили виняток. Оскільки платнику потрібно отримати довідку про сплачені податки в закордонному контролюючому органі, що це може зайняти певний проміжок часу, а потім поки платник придбає квитки та долетить чи доїде до України, то він може не встигнути до 1 травня. Саме тому ПКУ передбачає можливість подати податковому органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Отже, заповнена декларація разом із доданою до неї довідкою про сплачені за кордоном податки подається або направляється поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (потрібно здійснити відправлення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків (за місцем реєстрації).

Сплата податкового зобов’язання

З терміном сплати задекларованої суми податку ми вже визначилися. Далі виникає питання про те, куди та на які реквізити сплачувати? Пам’ятаємо, що з іноземного доходу сплачуються два податки — ПДФО та військовий збір. Актуальні реквізити рахунків для зарахування надходжень податків можна знайти на офіційному сайті податкового органу України. Перед проведенням оплати важливо їх перевірити, оскільки вони час від часу змінюються.

Всюдисущі податківці

Жоден платник податків, прочитавши цю статтю та будучи справжнім українцем, не зможе втриматися від питання, як податкові органи дізнаються, що я працюю за кордоном. Дізнаються, адже ми живемо у світі глобальної діджиталізації, де країни усіма можливими та неможливими методами борються зі злісними неплатниками податків.

По‑перше, банки більше нам не друзі. Наразі вони зобов’язані повідомляти про будь-які підозрілі операції своїх клієнтів контролюючим органам. Також на запит податкової банк надасть інформацію щодо всіх рахунків клієнта. До того ж працівники Агенства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) відкрито заявляють, що мають доступ до інформації в українських банках, їм навіть не потрібно відправляти запити.

По‑друге, впевнено крокуючи до кращого та цивілізованого майбутнього, ще у 2007 р. Україна підтвердила свій намір реалізувати план дій BEPS та наразі активно працює над впровадженням Єдиного стандарту звітності (CRS), який передбачає міжнародний обмін інформацією усіма фінансовими установами країн-учасниць.

Отже, або сплатиш податок, або сплатиш податок разом зі штрафом. Для того щоб у платника податку з’явилася чітка картинка, як саме сплатити податок з іноземного доходу, варто підбити підсумки:

• отримуємо довідку про сплачений податок від державного органу іноземної держави;
• легалізуємо отриману довідку у відповідній закордонній дипломатичній установі України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України).
• робимо нотаріально засвідчений переклад довідки українською мовою;
• заповнюємо податкову декларацію про майновий стан і доходи;
• направляємо/подаємо особисто декларацію до податкового органу за своєю податковою адресою разом із довідкою, що підтверджує сплачений податок за кордоном, до 1 травня року, наступного за звітним;
• сплачуємо суму податкового зобов’язання, визначеного в поданій податковій декларації, до 1 серпня року, наступного за звітним;
• з легким почуттям виконаного зобов’язання насолоджуємося життя до наступного 1 травня.

Коли іноземцям необхідно сплачувати податки в Україні

Визначення статусу податкового резидента України відбувається з урахуванням певних критеріїв, які не завжди є достатньо зрозумілими для іноземних громадян. Крім того, у вказаному питанні відсутня усталена та загальновідома практика правозастосування, оскільки кожен випадок розглядається індивідуально із застосуванням тих чи інших критеріїв.

У зв’язку із цим постійно виникають питання щодо тлумачення окремих критеріїв та їх правильного застосування в окремих випадках.

Ми проаналізували, як наразі відбувається визначення статусу податкової резидентності для іноземців, а також національну та міжнародну судову практику щодо питань визначення резиденства.

Ключові питання:

• Який статус фізичної особи-нерезидента?
• Які доходи фізичної особи-нерезидента є об’єктом оподаткування?
• Коли фізична особа-нерезидент не є платником податку на доходи з джерела походження в Україні?
• За якими критеріями визначається статус податкового резидентства?
• Що означає критерій «центр життєвих інтересів»?
• Що якщо визначити «центр життєвих інтересів» неможливо?
• Який підхід до визначення «центру життєвих інтересів» у судовій практиці?
• Що є підставою для звільнення від оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні?
• Ким видається довідка та які вимоги до неї?
• Як втратити статус податкової резидентності?

1. Який статус фізичної особи-нерезидента в розумінні Податкового кодексу України?

Іноземець, який перебуває в Україні на законних підставах, в розумінні податкового законодавства має такі ж права й обов’язки, як і будь-який громадянин України. Відповідно, якщо така фізична особа-нерезидент отримує доходи з джерелом їх походження з території України, то зобов’язана сплачувати податок з таких доходів.

2. Які доходи фізичної особи-нерезидента є об’єктом оподаткування?

Положенням Податкового кодексу України передбачено, що об’єктами оподаткування фізичної особи-нерезидента є будь-які доходи з джерела походження в Україні.

«Центр життєвих інтересів» — особисті чи економічні зв’язки особи в Україні, які можуть слугувати причиною визначення резидентського статусу.

3. Коли фізична особа-нерезидент не є платником податку на доходи з джерела походження в Україні?

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

4. За якими критеріями визначається статус податкового резидентства?

• Місце знаходження особи (місце постійного проживання);
• «Центр життєвих інтересів»;
• Перебування в Україні не менше, ніж 183 днів протягом періоду (періодів) податкового року;
• Реєстрація суб’єктом підприємницької діяльності;
• Самостійне визначення особою місця проживання на території України;
• Реєстрація самозайнятою особою.

5. Що означає критерій «центр життєвих інтересів»?

«Центр життєвих інтересів» — особисті чи економічні зв’язки особи в Україні, які можуть слугувати причиною визначення резидентського статусу.

6. Що якщо визначити «центр життєвих інтересів» неможливо?

Якщо визначити державу з «центром життєвих інтересів» особи не є можливим чи у особи відсутнє місце постійного проживання у жодній з держав, то вона вважатиметься резидентом України, за умови перебування не менше 183 днів протягом періоду (періодів) податкового року.

7. Який підхід до визначення «центру життєвих інтересів» сформувався у міжнародній та українській судовій практиці?

Варто наголосити, що відсутність чіткого визначення поняття «центру життєвих інтересів» може інтерпретуватися по-різному та загалом суб’єктивно.

Одним із яскравих прикладів застосування окремих критеріїв для визначення статусу податкового резидента є податковий спір 2011 року, що розглядався Англійським Судом. Так, Верховний Суд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у справі R (on the application of Gaines-Cooper) (Appellant) v Commissioners for Her Majesty’s Revenue and Customs) (Respondent), де позивач, будучи громадянином Великої Британії, протягом 20 років був резидентом Республіки Сейшельські Острови, був визнаний податковим резидентом Великої Британії з нарахуванням йому податкового боргу.

Крім того, цікавою є практика Податкового Суду Канади, зокрема, справа Norman Gaudreau v Her Majesty the Queen, де громадянина Канади, котрий працював за контрактом та проживав разом з дружиною у Єгипті протягом чотирьох років і сплачував податки на дохід у Єгипті. Рішенням суду було встановлено, що особисті й економічні зв’язки («центр життєвих інтересів») позивача знаходяться у Канаді, а не в Єгипті, а тому він зобов’язаний сплачувати податки саме в Канаді, попри Угоду про уникнення подвійного оподаткування між Канадою та Арабською Республікою Єгипет від 1983 року. Аргументами суду було те, що позивач має житловий будинок та повнолітніх дітей у Канаді. Також суд припустив небажання припиняти економічні та соціальні зв’язки позивача з Канадою.

Українські приклади судових спорів є не менш цікавими. Відтак, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 № 826/48/17 було задоволено позовну заяву позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ Дарницького району ГУ ДФС у м. Києві. Позивач разом з дружиною та їхніми малолітніми дітьми проживав, працював і отримував дохід у м. Страсбург (Франція), проте це не завадило проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняттю податкових повідомлень-рішень, якими було збільшено суму грошового зобов’язання за платежами на податок на доходи з фізичних осіб та воєнний збір на майже 263 тисячі гривень. Судом було встановлено наявність «центру життєвих інтересів» позивача у м. Страсбург (Франція), дії ДПІ Дарницького району ГУ ДФС у м. Києві визнано протиправними, а податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Очевидно, що маючи у своєму розпорядженні такий неоднозначний критерій як «центр життєвих інтересів», судові та податкові органи можуть досить «творчо» ставитися до визначення статусу податкового резидентства. Тому у таких правовідносинах потрібно зважати не на формальні, а на фактичні обставини, що підтверджується і досвідом інших країн під час вирішення спорів у межах зазначених правовідносин.

Якщо визначити державу з «центром життєвих інтересів» неможливо чи у особи відсутнє місце постійного проживання у жодній з держав, то вона вважатиметься резидентом України, за умови перебування 183 днів протягом податкового року.

8. Що є підставою для звільнення фізичної особи-нерезидента від оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні?

Довідка уповноваженого органу договірної країни, яка підтверджує що фізична особа-нерезидент є резидентом договірної країни, з якою Україна підписала договір про уникнення подвійного оподаткування є одним з основних документів для отримання податкових пільг.

9. Ким видається довідка та які вимоги до цієї довідки?

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Варто наголосити на важливості видачі такої довідки фізичній особі-нерезиденту саме уповноваженим органом, визначеним у відповідному договорі про уникнення оподаткування.

10. Як втратити статус податкової резидентності?

Процедура втрати статусу податкової резидентності окремо не визначена.