Все про ФОП на 3 групі у 2023 році

Найбільш популярною для діяльності підприємств, які надають послуги , особ ливо в IT-сфері, є 3 група.

На відміну від 1 та 2 групи, на даній групі можуть працювати як ФОПи, так і юридичні особи.

Що потрібно знати підприємцям про умови роботи на 3 групі оподаткування, який ліміт доходу для даної групи, якими видами діяльності може займатися ФОП та як сплачувати менше податків, дізнаєтеся з підготовленого матеріалу.

3 група ФОП: регулювання і умови діяльності

Податковий кодекс визначає, що на 3 групі єдиного податку мають право працювати підприємства, річний дохід яких не перевищує 1167 мінімальних заробітних плат.

Станом на 2023 рік «мінімалка» становить 6700 грн.

Таким чином, максимальний дохід на 3 групі не повинен перевищувати 7 818 900 грн.

На даній групі, як правило, здійснюють діяльність підприємства, які надають послуги.

Перелік видів діяльності, які є забороненими для «єдинників» (1,2 та 3 групи), визначений ст. 291.5 ПКУ Податковий кодекс України .

ФОП обирають 3 групу найчастіше, коли їхня діяльність пов’язана з:

• креативною індустрією;
• маркентингом;
• блогерством;
• роботою з контентом.

Також 3 групу обирають перевізники, орендодавці, які здають в оренду нерухомість, підприємці, які надають послуги з ремонту тощо.

Загалом, перевагою даної групи є те, що вона не передбачає обмежень щодо того, кому можна надавати послуги, як 1 та 2 група.

Підприємства на 3 групі можуть надавати послуги фізичним особам, ФОПам, юридичним особам незалежно від форми власності. Крім того, отримувачами послуг можуть бути і закордонні компанії.

Як зареєструвати 3 групу ФОП

Що стосується реєстрації ФОП 3 групи оподаткування, то вона є досить простою і відносно інших груп – найшвидшою.

Реєстрація відбувається, зазвичай, на другий робочий день після подання заяви підприємцем.

При цьому, періоду перебування на загальній системі оподаткування від моменту подання заяви і до 1 числа наступного місяця, як це відбувається в ФОП 1 та 2 групи, немає.

Зареєструвати ФОП можна в онлайн-режимі, що найшвидше і найпростіше, або відвідавши відділення податкової служби.

Які податки має сплачувати підприємець

ФОП 3 групи може обрати одну із трьох податкових ставок:

• 2% ЄП Єдиний податок на спрощеній системі;
• 3% ЄП + ПДВ Податок на додану вартість ;
• 5% ЄП.

При цьому по ставці 2% сплачувати ЄП потрібно щомісяця, а 3% і 5% – раз на квартал.

Для того, щоб зменшити податкове навантаження, підприємці мають право, на підставі ст. 292.4 ПКУ, сплачувати податок не з суми всього доходу, а саме з винагороди.

В такому разі оподатковуватися буде тільки сума винагороди підприємця, яка має бути вказана в договорі, а не вся сума, яку він отримає на рахунок від клієнта.

Також підприємці мають сплачувати ЄСВ Єдиний соціальний внесок .

Розмір ЄСВ у 2023 році становить 1474 грн за місяць. Сплата ЄСВ «за себе» є необов’язковою на період дії воєнного стану.

Звітність (для ставок в 3% і 5%) подається за накопичувальною системою, тобто, дохід, отриманий за звітний квартал, підсумовується з попереднім кварталом.

Крім того, підприємці, які мають найманих працівників, повинні сплачувати ще ПДФО Податок на доходи фізичних осіб 18 % та воєнний збір 1,5% на кожного спеціаліста, та щоквартально подавати об’єднану звітність за кожний місяць окремо.

Якщо ФОПи самі здійснюють оплату за товари чи послуги іншим ФОПам, то вони мають подавати звіт 4ДФ.

Способи розрахунку з клієнтами

Для ФОП 3 групи доступні як готівкові, так безготівкові розрахунки.

Тобто, вони можуть отримувати оплату за надані послуги як грошима «на руки», так і на рахунок в банку.

Кількість банківських рахунків, які має право відкрити ФОП на даній групі, необмежена, вони можуть бути як в гривнях, так і в будь-якій іншій валюті.

До банківських рахунків можуть бути прив’язані різні платіжні сервіси, в тому числі й іноземні, адже 3 група передбачає приймання платежів з-за кордону.

При отриманні платежів в більшості випадків необхідно використовувати РРО Реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат). .

Прибуток підприємства повинен фіксуватися в журналі обліку доходу. При цьому для ФОП на 3 групі, які не сплачують ПДВ Податок на додану вартість , вимог до форми цього обліку немає, тому він може вестися зручним для підприємця способом, наприклад, в електронній таблиці або в паперовому журналі. Вести облік витрат потреби немає, а підсумок доходу необхідно підбивати раз на місяць.

Негрошові розрахунки (бартер, взаємозалік, обмін, видача подарункових сертифікатів) ФОП на 3 групі здійснювати заборонено. Порушення цієї заборони стане причиною переведення підприємця на загальну систему оподаткування, що передбачає більше податкове навантаження.

Умови діяльності ФОП 3 групи на ставці 3% + ПДВ

ПКУ (ст. 296.1) визначено, що підприємці, які працюють на 3 групі і сплачують податок у розмірі 3% + ПДВ, не можуть вести облік доходів і витрат у довільній формі.

Типова форма обліку затверджена наказом Мінфіну №405 від 30.11.2022.

Працювати на даній ставці вигідно підприємцям, які часто закуповують товари за кордоном і при розмитненні сплачують на них ПДВ. Після цього вони мають право суму ПДВ компенсувати.

Для підприємств діяльність на ставці 3% передбачає сплату ПДВ з отриманого доходу і можливість компенсувати ПДВ з суми витрат, які були здійснені іншому підприємцю-платнику ПДВ.

Отримання платежів

ФОПи на 3 групі ЄП мають право отримувати розрахунки з клієнтами чи покупцями готівкою чи в безготівковій формі.

При цьому підприємці можуть просто повідомити номер свого рахунку і на нього отримати оплату. Рекомендується наголошувати, що в помітках до платежу клієнт повинен вказувати той вид діяльності, який зареєстрований у ФОП.

Також ФОП на даній групі можуть виставляти рахунки на оплату наданих послуг, в яких самостійно вказувати назви послуг та реквізити для оплати.

Що стосується акту виконаних робіт, то як і рахунок його наявність не є обов’язковою. Проте саме цей документ є підтвердженням того, що клієнт отримав послугу, за яку здійснив оплату, і може виступати доказом порядності підприємця у випадку спірних питань чи при розгляді справи в суді.

В іншому випадку клієнт може заперечувати те, що йому була надана послуга або наполягати, що вона була надана не в повному обсязі чи не належним чином, і через суд стягнути суму, яку перевів на рахунок ФОПу в повному обсязі.

Таким чином, цей документ є своєрідною «страховкою» для самого ФОПу, тому його рекомендується виставляти у тих випадках, коли є потреба підтвердити факт виконання робіт документально.

Клієнтам, які знаходяться за кордоном, достатньо зробити інвойс, в якому вказати ким і кому була надана послуга, її назва та реквізити для оплати. Цей документ створюється українською мовою та мовою тієї країни, звідки буде здійснюватися оплата.

Інвойс підписується підприємцем, оплата по виставленому інвойсу є підтвердженням прийняття клієнтом цього документу.

Відносно договору, то його наявність також є необов’язковою. Домовленість про співпрацю може бути усною. Проте, якщо одна із сторін наполягає на деталізації умов співпраці, то можна її узгодити і затвердити письмово.

Але для підприємців, що надають послуги в інтернеті та мають власні сайти, наявність договору публічної оферти є обов’язковою, як і політики конфіденційності.

Наявність цих двох документів на інтернет-ресурсах вимагається законодавством.

Більш того, відповідно до закону GDPR, яким регулюється захист персональних даних, вимоги до наповнення сайтів, в тому числі і дотримання прав їх відвідувачів, є досить суворими. Оскільки Україна обрала курс на євроінтеграцію, то прогнозується, що вже скоро українське законодавство, яке стосується електронної комерції, буде допрацьовано відповідно європейських стандартів.

Ті ж ФОПи, які мають інтернет-ресурси і цільова аудиторія яких знаходиться за кордоном, вже зараз повинні дотримуватися вимог GDPR, оскільки цей закон має екстериторіальний принцип дії і його порушники можуть бути оштрафовані, незалежно від місця їхнього фактичного находження.

Кому на 3 групі потрібні РРО

З січня 2022 мали вступити в дію зміни до закону про РРО, проте через війну їх виконання не перевіряється і, відповідно, порушення не фіксуються.

Так, згідно внесених змін, необхідність наявності РРО на підприємстві визначається способами отримання платежів від клієнтів.

Таким чином, підприємці мають право отримувати платежі без РРО, якщо вони здійснюються на IBAN-рахунок. В інших випадках потрібно здійснювати фіскалізацію платежів.

Хоча на даний момент наявність касових апаратів не перевіряється, очікується, що вже з липня 2023 року їх наявність буде вимагатися в обов’язковому порядку. Більш того, при відсутності РРО підприємця може бути притягнуто до відповідальності.

1 група ФОП 2023: вимоги, ліміти доходу, дозволені види діяльності

ФОП 2 група: зміни у 2023 році, ліміт доходу, податки та звіти

Діяльність на 3 групі для підприємців, які надають послуги, має багато переваг, оскільки не передбачає ніяких заборон щодо тих, кому вони можуть надаватися.

Водночас робота на даній групі передбачає більш серйозне ведення обліку доходів, а у випадку сплати ПДВ – ще і витрат.

Також підприємцям рекомендується моніторити зміни в законодавстві, які прогнозуються вже в цьому році, щоб неумисно не порушити ПКУ.

Реєстр надавачів соціальних послуг

До уваги надавачів соціальних послуг та представників уповноважених органів з питань соціального захисту населення органів місцевого самоврядування, обласних, Київської міської держадміністрацій, районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад

Мінсоцполітики інформує, що з 16 лютого 2023 року в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі – ЄІССС) було впроваджено розділ про надавачів соціальних послуг Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг для роботи у промисловому середовищі (далі – Реєстр).

1. Що означає впровадження у промисловому середовищі розділу про надавачів соціальних послуг Реєстру?

Від 16 лютого 2023 року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій (далі – реєстратори), які забезпечують збір та узагальнення інформації у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці щодо надавачів соціальних послуг, а також надавачам соціальних послуг більше не потрібно подавати таку інформацію до Мінсоцполітики. Відтепер реєстратори з використанням програмних засобів ЄІССС самостійно здійснюють внесення інформації про надавачів соціальних послуг до розділу про надавачів соціальних послуг Реєстру.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” надавачі соціальних послуг – юридичні особи тафізичні особи – підприємці, включені до розділу “Надавачі соціальних послуг” Реєстру.

2. Чи можуть надавачі соціальних послуг вносити інформацію про отримувачів соціальних послуг?

Станом на сьогодні триває робота реєстраторів у тестовому середовищі розділу про отримувачів соціальних послуг Реєстру. За результатом завершення тестового періоду зазначені реєстратори зможуть працювати у промисловому середовищі для внесення інформації про отримувачів соціальних послуг.

Водночас Мінсоцполітики працює над розвитком ЄІССС в частині створення електронних кабінетів надавачів соціальних послуг для внесення такими надавачами інформації про такого надавача соціальних послуг та про отримувачів соціальних послуг.

3. Хто користується реєстром?

Якщо говорити про користувачів, для яких призначений Реєстр, то ними повинні бути:

внутрішні користувачі:

• Мінсоцполітики, Мінфін та Нацсоцслужба – для перегляду та здійснення аналізу відомостей, що містяться у Реєстрі;
• органи місцевого самоврядування, обласні, Київська міська держадміністрації, районні, районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та їх посадові особи (реєстратори, уповноважені особи суб’єктів реєстрації).

Суб’єкт реєстрації – обласні, Київська міська, районні, районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до цього Порядку забезпечують ведення Реєстру;

реєстратор – це посадові особи суб’єкта реєстрації, яку уповноважено суб’єктом реєстрації на прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру, та/або на внесення відомостей до Реєстру та яка має відповідні права доступу до Реєстру;

уповноважена особа суб’єкта реєстрації – посадова особа суб’єкта реєстрації, яку уповноважено суб’єктом реєстрації на прийняття рішень щодо включення документів/відомостей про надавача соціальних послуг до Реєстру/повернення поданих документів на доопрацювання та яка має відповідні права доступу до Реєстру.

4. Які документи мають подавати надавачі соціальних послуг до реєстратора для внесення до Реєстру?

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які надають соціальні послуги, обов’язково подають:

заяву надавача соціальних послуг за формою згідно з додатком 3;

перелік соціальних послуг, які має право надавати надавач соціальних послуг, їх зміст та обсяг, умови і порядок отримання за формою згідно з додатком 4;

відомості про дату та результати здійсненого уповноваженими органами контролю за дотриманням надавачем соціальних послуг вимог, установлених законодавством про соціальні послуги (за наявності).

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці крім документів/відомостей, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, за бажанням подають:

копії штатного розпису надавача соціальних послуг і трудових договорів з найманими працівниками;

копії документів про освіту, свідоцтва про підвищення кваліфікації (за наявності), атестацію, неформальне професійне навчання, фаховий рівень працівників;

копії посадових інструкцій працівників;

копії особистих медичних книжок працівників;

довідку територіального органу ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

копію документа, що підтверджує право власності на приміщення або на право користування приміщеннями, які будуть використовуватися для надання соціальних послуг;

висновок фахівця з питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, про відповідність приміщення ДБН В.2.2-40:2018 “Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”. У разі наявності у зазначеному висновку інформації про неможливість повністю пристосувати об’єкти надавача для потреб осіб з інвалідністю додатково подається інформація засновника (власника) надавача за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю про забезпечення розумного пристосування відповідних об’єктів згідно з частиною другою статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.

Документи, що підтверджують повноваження особи, якою подано документи/відомості, перевіряє реєстратор із використанням кваліфікованого електронного підпису посадової особи. Якщо під час подання заяви надавача соціальних послуг через електронний кабінет необхідні дані отримуються автоматично шляхом електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, додавати до заяви довідки та документи/відомості, що містять такі самі дані, не потрібно.

Юридичні особи/фізичні особи – підприємці, які надають соціальні послуги, що передбачають цілодобове перебування/проживання, нічне або денне перебування в приміщенні надавача соціальних послуг, зокрема з харчуванням (догляд, підтримане проживання, притулок тощо), соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово), та допоміжні соціальні послуги, додатково можуть подавати копії:

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо відповідності приміщень санітарним нормам;

декларації відповідності матеріально-технічної бази надавача соціальних послуг вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

публічного звіту про діяльність з надання соціальних послуг та документів про результати оцінювання якості соціальних послуг (для надавачів з досвідом роботи у сфері надання соціальних послуг понад три роки);

дозвільних документів на право організації харчування або договору із суб’єктом господарювання про надання послуг з організації харчування та дозвільних документів відповідних суб’єктів господарювання на право організації харчування (для надавачів соціальних послуг з догляду, притулку тощо, якими передбачено харчування);

свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або договору із суб’єктом, який надає транспортні послуги, та відповідних дозвільних документів на право надання транспортних послуг (для надавачів соціальних послуг екстрено (кризово);

договору із закладом охорони здоров’я або ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (для надавачів соціальних послуг з догляду особам із частковою або повною втратою рухової активності, пам’яті, особам із захворюваннями, що потребують тривалого лікування, невиліковними захворюваннями, психічними та поведінковими розладами).

5. Де можна отримати консультацію щодо роботи в Реєстрі?

консультацію щодо користування Реєстром можна отримати у:

Міністерстві соціальної політики, контактна особа – Крістіна Вітко, керівник експертної групи з питань цифрових систем Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції, тел.: (044) 284 39 08;

державному підприємстві «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» за телефонами:

кол-центр: (044) 49 419 10;

відділ технічної підтримки: (044) 494 19 26.

Дашборд із інформацією про надавачів соціальних послуг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг Єдиної інформаційної системи соціальної сфери працює у тестовому режимі

Реєстр надавачів соціальних послуг

Інформація щодо реєстраторів надавачів соціальних послуг