Нейрохірургія

Нейрохірургія — галузь медицини, основним завданням якої є оперативне лікування захворювань хребта та спинного мозку, головного мозку, периферичної та центральної нервової системи, спричинених травмами, новоутвореннями чи вродженими аномаліями. До нейрохірурга звертаються у випадках, коли консервативні методи терапії не дають бажаного результату. Нижче ми розглянемо детально, що таке нейрохірургія, хто такий нейрохірург, що роблять нейрохірурги, за якими симптомами можна розпізнати неврологічні захворювання, як правильно їх діагностувати і лікувати.

Що таке нейрохірургія?

Нейрохірургія – це хірургічна спеціалізація, що займається діагностикою та лікуванням хвороб нервової системи у випадках, коли медикаментозні та фізіотерапевтичні методи не допомагають подолати захворювання та не призводять до покращення стану пацієнта.

Простими словами, це хірургічне лікування патологій хребта, спинного та головного мозку травматичного, набутого чи вродженого характеру. Різні підрозділи нейрохірургії займаються видаленням та оперативним лікуванням новоутворень злоякісного та доброякісного характеру, аневризм, гриж та компресійних переломів хребта, епілептичних нападів різної етіології, крововиливів у мозок, оклюзії судин та вимагають від лікаря даної спеціалізації.

Для запису на прийом залиште Ваш номер телефону

Хто такий лікар-нейрохірург і в яких напрямках він працює?

Хто такий лікар нейрохірург? Часто нейрохірургів плутають із неврологами, однак у зазначених фахівців зовсім різні напрямки. Нейрохірурги мають великі знання в області будови периферичної та центральної нервової системи та головного мозку, здатні оперативним шляхом усунути патології та травми зазначених органів.

Найбільш поширені нейрохірургічні захворювання:

• інсульти;
• пухлини головного мозку та хребта;
• черепно-мозкові травми;
• грижі та компресійні переломи хребта;
• аневризми;
• вроджені та набуті хвороби нервової системи.

Відповідно, діагностика, консервативне та оперативне лікування хвороб нервової системи та подальша реабілітація пацієнтів – основне, чим займається нейрохірург.

Що оперує нейрохірург? Всі органи, що належать до нервової системи, а також органи, патологічні зміни в яких здатні викликати неврологічні симптоми, зокрема:

• хребет;
• череп;
• головний і спинний мозок;
• скелетну мускулатуру;
• периферичні нерви.

Залежно від того, що лікує нейрохірург, ця галузь медицини, як і будь-яка інша, має додаткові відгалуження, за кожне з яких відповідає певний фахівець:

• Нейротравматолог — корекція станів, викликаних травмами головного і спинного мозку, а також ускладнень, що розвинулися в їх результаті.
• Нейроонколог – діагностика та лікування оперативним шляхом новоутворень різного походження на головному та спинному мозку, хребті, реабілітація пацієнта після операції.
• Функціональний нейрохірург – корекція синдромів хронічних болів та причин епілептичних нападів.
• Спінальний нейрохірург – виконання операцій на хребті, зокрема видалення гриж, стабілізація хребців при різних травмах та компресійних переломах.
• Нейрососудистий хірург – оперативне лікування порушень кровообігу в головному мозку.
• Нейрореаніматолог – корекція післяопераційних ускладнень.
• Психохірург – оперативним шляхом усуває патологічні нейронні зв’язки, щоб унеможливити психічні розлади, що спостерігаються у пацієнта.

Нейроонкологія

Нейроонкологія – медична галузь, що поєднує в собі знання відразу кількох областей, а саме: неврології, онкології, нейрохірургії, психіатрії, психології та нейропсихології.

Нейроонкологи займаються вивченням:

• злоякісних новоутворень головного та спинного мозку, черепних та периферичних нервів, мозкових оболонок;
• патогенезу та етіології таких новоутворень;
• закономірностей розвитку та зростання пухлин;
• методів діагностики, лікування та профілактики.

Мутації клітин, що призводять до розвитку пухлин головного мозку та хребетного стовпа, можуть виникати внаслідок таких факторів:

• вживання в їжу або тривалий контакт із канцерогенними речовинами;
• спадковість;
• шкідливі звички та нездоровий спосіб життя;
• нераціональне харчування;
• погана екологія;
• вплив іонізуючого випромінювання.

Ендометріоїдна гетеротопія

Гетеротопія – вроджена мальформація мозку, що виникає через порушену нейронну міграцію. При цьому в товщі білої речовини мозку або вздовж стінок бічних шлуночків розташовуються атипові групи нейронів.

Розрізняють кілька типів гетеротопій головного мозку:

• перивентрикулярні (супепендимальні);
• ламінарні та осередкові (субкортикальні);
• гліонервальні крайові;
• вузликові.

Як правило, гетеротопії виявляються епілептичною активністю, яка може виникнути у будь-якому віці, але в деяких випадках можуть протікати без виражених симптомів та випадково виявляються під час МРТ-обстежень.

Судинна та ендоваскулярна нейрохірургія

Областью вивчення судинної та ендоваскулярної нейрохірургії є різні патології судинної системи, зокрема:

• артеріальні аневризми судин головного мозку;
• каротидно-кавернозні сполучення;
• артеріовенозні мальформації.

Травми, захворювання та вроджені патології судин центральної та периферичної нервових систем часто стають причиною внутрішньочерепних крововиливів, ішемічних та геморагічних інсультів.

Патології судин, які живлять мозок, можуть виникати через:

Стереотаксична нейрохірургія

Особлива область нейрохірургії, що відповідає за проведення операцій на структурах, до яких важко отримати прямий хірургічний доступ. Для проведення оперативних втручань такого роду застосовується спеціальний мікроінструмент та стереотаксичний атлас головного мозку (точно розрахована система координат, створена на основі результатів обстеження пацієнта, внесених до комп’ютера). Дана система дозволяє контролювати просування інструментів та направляє лікаря під час операції.

Стереотаксический метод застосовують щодо операцій на:

Операції такого типу показані пацієнтам із такими захворюваннями:

• ДЦП (дитячий церебральний параліч);
• аневризми судин мозку;
• епілепсія різної етіології;
• хронічний больовий синдром;
• хвороба Паркінсона;
• гіперкінези;
• спазми та торсіонна дистонія.

Суть операції полягає у стимулюючому, коагулюючому чи деструктивному впливі електродів на патологічні осередки. Подібного роду втручання дозволяють не порушувати анатомічну цілісність тканин та структур, що оточують вогнище захворювання.

Спінальна нейрохірургія

Спінальна нейрохірургія, що це? Відповідь на це питання криється в самій назві галузі. спинальна нейрохірургія. Вона займається вивченням та хірургічним лікуванням захворювань, травм та патологій хребта, спинного мозку, або просто спини. Для цього застосовуються сучасні технології, які забезпечують точну візуалізацію, нейронавігацію, високу ефективність та безпеку оперативних втручань.

Нейрохірургія спинного мозку відповідає за лікування:

• утворень доброякісної та злоякісної етіології;
• спондилодезу шийного, грудного та поперекового відділів хребта;
• гриж міжхребцевих дисків;
• патологій та захворювань, що передбачають динамічну фіксацію хребта або видалення тіла хребця з його подальшим ендопротезуванням.

Епілептична нейрохірургія

Епілептична нейрохірургія включає кілька типів оперативних втручань, що виконуються на блукаючому нерві і лікворних шляхах, з метою повного припинення або скорочення частоти і тривалості епілептичних нападів у пацієнта у випадках, коли прийом протисудомних препаратів малоефективний.

Такі операції показані при таких формах епілепсії:

• фокальної – патологія з кількома осередками або торкається всі півкулі;
• генералізованої – коли патологічна активність спостерігається по всіх ділянках мозку.

При епілепсії можливе проведення кількох типів операції:

• видалення чи від’єднання від здорової частини мозку вогнища епілептичної активності (резекційна операція);
• імплантація електростимулятора, що подає імпульси на певні структури СР (стимуляційна).

Симптоми нейрохірургічних захворювань та причини їх виникнення

Приводом для звернення до фахівця можуть стати такі симптоми нейрохірургічних захворювань та їх поєднання:

• часті, погано куповані головний біль;
• запаморочення та періодичні непритомності;
• порушення зору без видимих ​​причин;
• почуття поколювання чи оніміння пальців чи кінцівок цілком;
• параліч кінцівок;
• остеохондроз;
• больові відчуття у спині;
• порушення пам’яті та концентрації уваги;
• судоми;
• зниження слуху;
• порушення координації;
• поєднання болів у спині з порушенням статевої функції;
• випинання очного яблука;
• раптовий розвиток косоокості, ністагм (неконтрольовані рухи очей);
• безпричинна нудота і блювання, які не піддаються корекції лікарськими препаратами;
• порушення почерку та/або ходи;
• травми нервової системи, хребта, черепа;
• виявлені в результатах КТ або МРТ осередкові або об’ємні новоутворення на головному або спинному мозку або наявність у результатах діагностики ознак розширених шлуночків мозку;
• невралгія трійчастого нерва, яка не піддається лікуванню методами консервативної терапії;
• міжхребетні грижі;
• епілептичні напади різної етіології;
• хронічний больовий синдром;
• м’язова слабкість, що раптово виникає.

Для запису на прийом залиште Ваш номер телефону

Діагностика нейрохірургічних захворювань

Захворювання нейрохірургії діагностуються за допомогою різних методів та досліджень. На первинній консультації лікар опитує пацієнта, вивчає історію хвороб та результати попередніх аналізів, діагностичних досліджень, а також проводить загальний огляд, що включає перевірку:

• рухливості суглобів та м’язів;
• рефлексів;
• реакцій шкіри зовнішні подразники;
• реакцій окорухової активності.

Базовий огляд дозволяє вивчити стан нервової системи та визначити найбільш підходящі методи апаратної діагностики, які допоможуть визначити точний діагноз.

Нейрохірурги використовують у своїй роботі результати наступних інструментальних досліджень:

• Комп’ютерна томографія (КТ) – дозволяє виявити та візуалізувати наявність порушень роботи, новоутворень, атрофії кори головного мозку, патологічні скупчення рідини.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — необхідна отримання детальних даних про стан нервових структур.
• Люмбальна пункція – отримання проби спинномозкової рідини шляхом проколу хребетного стовпа з метою вивчення її біохімічного складу та фізичних характеристик, наявності в ній патогенних мікроорганізмів, визначення внутрішньочерепного тиску.
• Ехоенцефалографія – ультразвукова діагностика головного мозку, що використовується для вивчення зміщення структур при гідроцефалії або великих гематомах.
• Електроенцефалографія – апаратна фіксація електричної активності головного мозку, що застосовується для діагностики епілепсії, причин безсоння, енцефалопатії.
• Мієлографія – дозволяє зафіксувати електричну активність у спинному мозку, ефективна для діагностики наявності міжхребцевих гриж.
• Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) допомагає отримати інформацію, важливу для діагностики епілепсії, інсульту, онкологічних новоутворень у мозку.
• Електроміографія (ЕМГ) – дозволяє визначити точне місце розташування вогнища патології та область його поширення в нервово-м’язовій системі.
• Ультразвукова діагностика (УЗД) з допплерографією – обстеження судин, що дозволяє виявити стеноз, розшарування та закупорку артерій.

Крім апаратних обстежень, діагностика нейрохірургічних захворювань також включає проведення лабораторної діагностики, а саме:

• взяття крові та сечі для загального та біохімічного аналізу;
• діагностика зсідання крові;
• визначення протромбінового індексу та/або фібриногену;
• визначення групи крові та резус-фактора;
• коагулограма.

Нейрохірургічні захворювання: які методи лікування застосовуються

Лікування нейрохірургічних захворювань проводиться за допомогою різноманітних оперативних методик. У цьому використовуються як класичні відкриті операції, і малоінвазивні хірургічні методи. Відповідний спосіб лікування визначається лікарем після огляду пацієнта та проведення необхідних діагностичних заходів.

Відкриті операції передбачають розтин черепа або хребця для отримання доступу до осередку травми або захворювання. Показано для випадків, коли операція проводиться екстрено, а також тоді, коли отримати доступ до операційного поля іншим шляхом неможливо.

Малоінвазивні втручання передбачають проведення операції під контролем камери з мікроскопом та спеціальних мікроінструментів, що вводяться через невеликі проколи. У цьому випадку значно скорочується ризик післяопераційних ускладнень та реабілітаційний період.

У випадках, коли патологія торкається відразу кількох галузей медицини, нейрохірурги проводять операції спільно з онкологами, щелепно-лицьовими або пластичними хірургами.

Види оперативних втручань при нейрохірургії

У випадках, коли хвороби нейрохірургії не піддаються лікуванню методами консервативної терапії або мають травму черепа або хребта, лікарі вдаються до операцій. У нейрохірургічному відділенні проводяться такі види хірургічних втручань:

• видалення новоутворень на головному мозку та його оболонках;
• видалення пухлин спинного мозку;
• ламінопластика;
• вертебропластика;
• стабілізація хребців з допомогою динамічних систем фіксації;
• видалення гриж міжхребцевих дисків;
• осциптопонділез;
• ендоскопічна мікродискектомія;
• видалення аневризм головного мозку;
• операції на периферичних нервах після травм.

Післяопераційний період при нейрохірургічних захворюваннях

Період відновлення пацієнта після перенесених нейрохірургічних втручань може бути тривалим. У післяопераційному періоді часто спостерігаються різні ускладнення, що потребують терапевтичної корекції, зокрема:

• рухові порушення;
• розлади сечовипускання (затримка чи нетримання сечі);
• порушення дефекації (діарея, запори);
• втрата навичок самообслуговування;
• порушення мови;
• психологічні проблеми.

Для максимально швидкого повернення пацієнта до нормальної активності та усунення фізичного та психологічного дискомфорту нейрохірурги складають план реабілітації, який може включати:

• фізіотерапію;
• психологічну допомогу;
• курс масажу;
• ерготерапію;
• ЛФК;
• санаторно-курортне лікування;
• носіння медичних корсетів (ортезів).

З метою профілактики можливих ускладнень у післяопераційному періоді пацієнту також призначають лікарські препарати, зокрема:

• антибіотики – для попередження післяопераційного інфікування;
• протизапальні препарати – з метою зменшення набряклості та усунення запального процесу в місці проведеної маніпуляції;
• знеболювальні лікарські засоби;
• антикоагулянти – щоб попередити ризик тромбозу;
• вітамінно-мінеральні комплекси – з метою прискорити регенерацію пошкоджених тканин та прискорити процес відновлення після перенесеного хірургічного втручання.

Які предмети треба складати на нейрохірурга

Нейрохірургія – це спеціалізація медицини, яка займається діагностикою та лікуванням захворювань нервової системи (центральної, периферичної). Пацієнта направляють в нейрохірургічну клініку зазвичай тоді, коли консервативне лікування (медикаментозне, фізіотерапія) не дає ефекту і не приносить поліпшення стану його здоров’я.

Що вивчає нейрохірургія?

У компетенцію нейрохірурга входить – головний і спинний мозок, периферичні нерви, а також судинна система. Лікар дає пацієнтам направлення на необхідні аналізи, призначає ліки, виконує мінімальні інвазивні процедури і підтверджує необхідність операційного втручання.

До направлень нейрохірургії відносяться:

1. Нейротравматологія.
2. Дитяча нейрохірургія.
3. Психохірургія.
4. Функціональна нейрохірургія.
5. Хірургія судинних захворювання ЦНС.
6. Нейрохірургія периферичної нервової системи.
7. Спінальна нейрохірургія.
8. Нейроонкологія.
9. Нейрохірургія гнійно-септична.

Симптоматика нейрохірургічних захворювань

Показаннями для візиту в клініку нейрохірургії є наступні симптоми:

• частий головний біль;
• непритомність і запаморочення;
• порушення зору з невідомої причини;
• погана концентрація уваги та пам’ять;
• біль в спині;
• оніміння і поколювання кінцівок;
• параліч кінцівок;
• остеохондроз хребта;
• втрата рівноваги;
• погіршення слуху;
• судома;
• часта втрата свідомості.

Лікар повинен обстежити хворого і запропонувати способи лікування.

Які захворювання лікує нейрохірургія?

До основних захворювань периферичної і центральної нервових систем, які діагностуються та лікуються в нейрохірургічному відділенні відносять:

1. Дегенеративні захворювання хребетного стовпа.
2. Остеохондроз грудного, шийного і поперекового ділянок хребта.
3. Стеноз хребтового каналу.
4. Захворювання, пов’язані з перевантаженням хребта.
5. Компресійні переломи хребта.
6. Попереково-крижовий радикуліт.
7. Гострий, хронічний біль у спині.
8. Спондилолістез (аномалія крижів).
9. Судинні захворювання ЦНС.
10. Хвороби периферичних нервів.
11. Внутрішньочерепна гіпертензія.
12. Пухлини головного і спинного мозку, хребта.
13. Синдром Кіарі і сирингомієлія.
14. Альцгеймера, Паркінсона та деменції.
15. Гідроцефалія (скупчення спинномозкової рідини).

Нейрохірург також займається пацієнтами з травмами. Наприклад, після дорожньо-транспортних пригод, з черепно-мозковою травмою, переломами кісток черепа, внутрішньочерепним крововиливом або пошкодженням периферичних нервових закінчень.

Як виглядає обстеження у нейрохірурга?

На перший прийом до нейрохірурга необхідно принести результати всіх досліджень, наприклад, аналіз крові, рентген і т.д. (за наявності). Під час візиту лікар для початку займається неврологічним обстеженням.

Перевіряє наявність симптомів: ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь, хворобливість очних яблук і ряд інших захворювань, які можуть свідчити про запалення мозкових оболонок або головного мозку.

Лікар також перевіряє м’язовий тонус, силу м’язової тканини, наявність різних рефлексів і поверхневі відчуття. При необхідності призначає томографію на комп’ютері або МРТ (магнітно-резонансну томографію).

МРТ відносять до інвазивного способу, завдяки якому отримують високочастотне зображення внутрішньої частини тіла. Комп’ютерна томографія, навпаки, дозволяє отримати поперечні перерізи томографічних зображень досліджуваного об’єкта за допомогою рентгенівських променів. Сфотографована частина тіла пацієнта виконується в 2D або 3D техніках.

Які аналізи може призначити нейрохірург і що він лікує?

Лікар також призначає додаткові обстеження, за допомогою яких можна розпізнати захворювання нервової системи і ступінь їх тяжкості. Найточніший і технічно прогресивний тест – емісійна томографія. З її допомогою можна аналізувати ураження на клітинному рівні. Це дає можливість виявити тривожні зміни на ранній стадії їх розвитку.

Інший відомий тест, який може замовити нейрохірург, – магнітоенцефалографія (МЕГ). Він включає в себе візуалізацію електричної активності мозку шляхом реєстрації магнітного поля, яке створює мозок.

Нейрохірург також може порекомендувати наступні тести:

• загальні аналізи крові та сечі;
• УЗД;
• дослідження спинномозкової рідини;
• біохімічні дослідження;
• обстеження ендокринної системи.

Завдяки всім цим дослідженням можна підтвердити попередньо поставлений діагноз і запропонувати відповідний метод лікування захворювання у пацієнта.

Які методи лікування застосовують в нейрохірургії?

Нейрохірургія – це, по суті, інвазивне лікування, коли фармакотерапія виявляється неефективною або недостатньою.

До мінімально інвазивних відносяться, наприклад, ендоскопічне видалення грижі диска, черезшкірна лазерна декомпресія міжхребцевого диску, мікродискектомія шийного або поперекового відділів хребта, стабілізація хребців імплантатом і трансдермальне цементування хвостовика хребта. Ці процедури не потребують великого хірургічного втручання і зазвичай проводяться з використанням місцевої анестезії.

До більш серйозних процедур, які виконуються нейрохірургом, відносяться операції:

• видалення пухлин головного мозку;
• видалення новоутворень в хребетному каналі;
• переломи кісток черепа;
• гідроцефалія;
• аневризм головного мозку;
• шийного диску або диску поперекового відділу хребта;
• на периферичних нервах після травм;
• усунення компресії спинного мозку.

Після хірургічного втручання лікар може призначити фармакотерапію.

Нейрохірургічні медичні інструменти

Щоб досягти позитивних результатів протягом операційних втручань, необхідне використання професійних наборів нейрохірургічних медичних інструментів, що включають:

• голки для спинномозкової пункції;
• кліпси знімні і незнімні;
• коловорот з набором свердел і фрез для трепанації черепа;
• долото, молоток хірургічний;
• гачок для ізоляції нервових стовбурів;
• ножиці, затискачі, ножі;
• пилки дротяні;
• щипці, кусачки;
• розширювачі ран;
• шпателя, ложки.

Всі нейрохірургічні інструменти виготовляються з медичної сталі і титанових сплавів найвищої якості. Для запобігання псування медичних інструментів, їх покривають напиленням з вмістом хрому. Це захищає металеве обладнання від окислення при взаємодії з медпрепаратами, кислотами і хімічними розчинами.

Де замовити медичні інструменти для нейрохірургії?

Скористайтеся послугами інтернет-магазину “Медика”, щоб придбати всі необхідні високоякісні нейрохірургічні інструменти за найкращими цінами. Замовити інструмент можна з доставкою, яка здійснюється по всій Україні.