Гармонійний мінор і мажор

Додання різноманітності музичному звучанню досягається великою кількістю способів. Ми сьогодні розберемо одні з найважливіших – різновиди мажорного і мінорного ряду, зокрема гармонійний мінор і мажор. Почнемо з характеристик.

Що це гармонійний мінор?

Один з видів звукоряду, що відноситься до мінорного ладу. Це визначення поняття, винесеного в підзаголовок. Відмінність його від натурального звучання – це підвищення VII ступеня. Причина цього в присутності імітації ввідного тону, який характерний тільки для натурального мажору.

Гармонійний мінор вважають найпоширенішим видом однойменного ряду як у класичній, так і в естрадній, популярній музиці. У порядку сходження його звукоряд будується так: Т – ПТ – Т – Т – ПТ – півторатон – ПТ.

Таким чином, гармонійному мінору надає специфічне забарвлення саме та збільшена секунда (іншими словами, півторатон), яка помітна між шостою і сьомою сходинкою. Звідси спостерігається цікава тенденція. У класичних музичних творах XVIII – початку XX століття, які створені в мінорі, перехід мелодійного ходу на півторатон уникається. Винятком будуть ті композиції, яким автор прагне надати орієнтальний (східний) колорит, звучання в дусі “” Російського Сходу “”. Подібний хід на збільшену секунду правильніше називати модалізмом.

Існуючі тональності мінора

Поспостерігаємо, в яких тональностях можна помітити гармонійний мінор:

• Ля мінор.
• Мі мінор.
• Сі мінор гармонічний: поява ля-дієз.
• Фа-дієз: підвищення сьомого ступеня при сходженні.
• До-дієз: при гармонійному вигляді додається сі-дієз.
• Фа мінор: звучання характеризується підвищенням мі-бекар.
• До мінор: підвищення сі-бекар при гармонійному звучанні.
• Сіль мінор: при даному виді виставляється фа-дієз.
• Ре мінор гармонічний – це підвищення до-дієз.

Гармонійний мажор

Гармонічним мажором називається різновид однойменного звукоряду. Її головна відмінна риса – знижена VI ступінь. Це і відрізняє гармонійний різновид від натурального.

Подивимося на лад гармонійного мажору в тенденції сходження: Т – Т – ПТ – Т – ПТ – півторатон – ПТ. Шостий знижений щабель тут має одну особливість: вона допомагає вибудувати інтервали, які будуть ідентичні мінору. Як приклад: збільшена секунда на цьому щаблі.

Таким чином, можна сказати, що специфічне забарвлення гармонійного мажору – це той же орієнтальний колорит. Додає його секунда між шостою і сьомою сходинкою, яка збільшена.

Яким може бути мінор?

Спочатку звучання було представлено одним тільки натуральним мінором. Але з плином часу до ладу додавалися нові “” фарби “”, щоб урізноманітнити його. Так з ‘явився гармонійний і мелодійний мінор. Розгляньмо два не подані нами види.

Натуральний. Так називається проста гамма, як вона є, без додавання випадкових знаків і з урахуванням тільки ключових. При русі вгору і вниз звукоряд простежується один і той же. Загалом: просте, сумне, суворе звучання без зайвих деталей.

Мелодічний. Його відмінність в тому, що при русі вгору стають вище відразу два щаблі – шоста і сьома, а при русі спадному, зворотному вони скасовуються. Тобто в останньому випадку виконавець грає або співає практично натуральний мінор. Підвищення шостого ступеня тут необхідно, щоб перекрити збільшений інтервал. Він характерний для гармонійного різновиду. Це потрібно тому, що мінор – мелодійний, а в мелодії хід на збільшену секунду заборонений.

Підвищення VI, VII ступеня дає спрямоване, але в той же час пом ‘якшений рух до тоніки. Також цікаво, чому ця альтерація скасовується при русі вниз? Найпростіше пояснення: підвищення шостої і сьомої сходинки надає деяку веселість мелодії. Але з урахуванням, що виповнюється все ж таки мінор, повторення такої легковажної нотки буде вже зайвим.

Яким може бути мажор?

Так само, як і мінор, мажор може бути натуральним, мелодичним і гармонічним. Розгляньмо непредставлені його різновиди.

Натуральний. Сюди відноситься звичайна гамма з ключовими знаками, якщо вони необхідні. Випадкові символи альтерації в натуральному мажорі відсутні. Це найпоширеніший у музичних творах вид з усієї трійки.

Послідовність тонів звукоряду тут спостерігається така: Т – Т – ПТ – Т – Т – Т – ПТ.

Мелодічний. Як ви пам ‘ятаєте, в мелодійному мінорі підвищувалися два щаблі – 6-й і 7-й. У мажорі ж вони не підвищуються, а, навпаки, знижуються. І змінюються VI і VII ступінь вже при низхідному русі. Тобто правила для мелодичного мінору в точності до навпаки. Це дозволяє легко запам ‘ятати їх різницю і загальні риси.

Цікава особливість тут така: через зниження шостої сходинки між звуками утворюються як збільшені, так і зменшені інтервали – характерні тритони. А загалом при висхідному русі тут грається натуральний мажор, а при спадному знижується шостий і сьомий щабель.

Як побудувати тритон

Тритон – Характерний інтервал тональності, що складається з трьох тонів. До тритонам відносяться збільшені кварти і зменшені квінти. Кількість тритонів в тональності змінюється в залежності від типу ладу (натуральний, гармонічний, мелодичний, двічі гармонійний).

Для зручності всі тритони уявляйте в рамках тональності, в нашому випадку до-мажор. Оскільки при ключі в ній немає знаків, вам буде простіше зосередитися на самих інтервалах.
У натуральному мажорі тритони будуються на четвертій сходинці («фа» – «сі» – збільшена кварта) і сьомий («сі» – «фа» – зменшена квінта). Зверніть увагу: другий тритон є зверненням першого. Решта тритони розташовуються попарно, за таким же принципом (звернення).

В гармонічному мажорі утворюється додаткова пара тритонів на шостий зниженою ступені («ля-бемоль» – «ре» – збільшена кварта) і другий («ре» – «ля-бемоль» – зменшена квінта). У мелодійному додається пара на сьомий зниженою («сі-бемоль» – «ми» – збільшена кварта) і третьої («ми» – «сі-бемоль» – зменшена квінта).
У двічі гармонічному мажорі знижується другий ступінь. Таким чином, друга пара тритонів замінюється на пару від другої зниженою («ре-бемоль» – «сіль» – збільшена кварта) і п’ятий («сіль» – «ре-бемоль»).

Тритони мінору будуйте в тональності ля-мінор (паралельна до-мажору тональність, також не має знаків). Перша пара тритонів (у натуральному мінорі) будується на шостий («фа» – «сі» – збільшена кварта) і другому ступенях («сі» – «фа» – зменшена квінта). Зверніть увагу: ця ж пара зустрічається в до-мажорі, але ступені мають іншу нумерацію. Інакше кажучи, цей тритон загальний для паралельних тональностей.

В гармонічному мінорі ще одна пара тритонів будується на четвертій і сьомій підвищеної ступені («ре» – «соль-дієз» – збільшена кварта і її звернення «соль-дієз» – «ре» – зменшена квінта). Згадайте: у натуральному мажорі тритон будується саме на цих щаблях.

У мелодійному мінорі виникає додаткова пара тритонів на третій і шостий щаблях («до» – «фа-дієз» збільшена кварта і звернення «фа-дієз» – «до» – зменшена квінта).
У двічі гармонічному мінорі пара на четвертій і сьомій щаблях замінюється на пару на четвертій підвищеної («ре-дієз» – «ля» – зменшена квінта) і перший («ля» – «ре-дієз» – збільшена кварта).

В інших тональностях будуйте тритони від ступенів, зазначених у статті. Орієнтуйтеся на знаки при ключі і знаки, що визначають тип лада.