1. Омоніми

Слово тінь має значення « темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку », « місце, закрите чим-небудь від променів сонця, сяйва місяця або іншого джерела світла », « темрява, морок » та ще п’ять значень, які об’єднані спільним тлумаченням — « місце або предмет, що знаходяться за межами досяжності джерела світла ». Синоніми: темрява, холодок, затінок, морок .

Омоніми мають різні корені, що збігаються тільки за формою написання.

Найпростіше омонім можна визначити так: підберіть до слова, яке аналізується, синонімічний ряд. Якщо не вийде – перед вами точно омонім .

Лава (дошка на стояках, на яку сідають) — лава (розплавлена маса); порох (пил) — порох (вибухова речовина) — спільних синонімів немає.

Існують омоніми повні і неповні. До повних відносимо слова, що є омонімами незалежно від форми слова: чайка (птах) — чайка (човен), коса (знаряддя праці) — коса (заплетене волосся) . Неповні стають омонімами лише тоді, коли одне або обидва слова набувають певної форми чи в поєднанні з іншими словами: брати (дієслово у неозначеній формі) — брати (родичі); сонце (світило) — сон це (поєднання іменника й частки), Мишко (скорочено від Михайло) — мишко (звертання до миші). Інколи значення омоніма можна розрізнити за наголосом: Ірис (квітка) — ірИс (цукерки), зАмок (укріплення) — замОк ( пристрій для замикання чогось).

Омоніми можуть належати до різних частин мови: іменник + іменник, іменник + дієслово, іменник + частка тощо.

Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно-побутовому мовленні. Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів .

Погана та мати , що не хоче дитя мати (Народна творчість). Був холодний місяць лютий , лис ходив голодний, лютий (Г. Чорнобицька).

Омонімія

Омоніми (від гр. homos “однаковий” і onyma “ім’я”) – слова, які звучать однаково, але мають різні значення.

Наприклад: ключ1 “знаряддя для замикання і відмикання замка” і ключ2 “джерело”, точити1 “обробляти на токарному верстаті” і точити2 “наливати, цідити”, топити1 “палити”, топити2 “нагріваючи, робити рідким” і топити3 “силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно”; рос. выдержка’ “стійкість” і выдержка2 “цитата”; польськ. zawôd’ “розчарування” і zawôd2 “професія”; болг. копие1 “спис” і копие2 “копія”; англ. match1 “матч, змагання” і match2 “сірник”, spring1 “весна” і spring2 “пружина”; нім. Strauß1 “букет”, Strauß2 “поєдинок” і Strauß3 “страус”, Bauer1 “селянин”, Bauer2 “будівник” і Bauer3 “клітка”; фр. ferme’ “твердий” і ferme2 “форма”, louer1 “наймати” і louer2 “хвалити”.

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов’язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов’язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв’язків. Порівняємо багатозначне слово земля і омоніми билина1 та билина2. Слово земля має значення: 1) “планета, яка обертається навколо Сонця”; 2) “верхній шар земної кори”; 3) “речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори”; 4) “суша (на відміну від водяного простору)”; 5) “ґрунт”; 6) “країна, край”. Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов’язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина1 “стебло трав’янистої рослини” і билина9 “російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги” нічого спільного немає, так як немає нічого спільного між німецькими омонімами Acht1 “вісімка” і Acht2 “вигнання”.

Розрізняють повні й неповні омоніми.

Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3).

Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ’ “ікона” й образ2 “обличчя, художній засіб, тип” мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу); рос. выдержка’ і выдержка2 різняться тим, що выдержка’ “стійкість, витримка” не має форми множини.

За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні.

Гомогенні омоніми (від гр. homogenes “однорідний”) – омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв’язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова “пил” і “вибухова речовина, яку застосовують для стрільби” настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова – порох’ і порох2. Гомогенними омонімами є рос. свет1 “світло” і свет2 “всесвіт”, англ. nail’ “ніготь” і nail2 “цвях”, air’ “повітря” й air2 “зовнішній вигляд”, нім. Lauf1 “біг” і Lauf2 “дуло вогнепальної зброї”, Zug1 “течія” і Zug2 “поїзд”, фр. train1 “хід” і train2 “поїзд” тощо. Гомогенні омоніми називають ще етимологічними.

Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель “колодязь” і журавель “птах” одні словники подають як омоніми, а інші – як одне багатозначне слово.

Гетерогенні омоніми (від гр. heterogenes “неоднорідний”) – омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.

Гетерогенними є українські омоніми ключ’ “знаряддя, яким відмикають двері” (Пов’язаний зі словом клюка “костур”) і ключ2 “джерело” (пов’язаний зі словом клюкати), балка1 “яр” (тюркського походження) і балка2 “Дерев’яна колода” (запозичення з німецької мови), російські Лун1 “цибуля” (із давнього лоукъ) і лук2 “ручна зброя для метання стріл” (із давнього лжкь). До гетерогенних належать англ. ear1 “вухо” й ear8 “колос” f нім. Weide1 “верба” (із wide) і Weide2 “вигін, пасовисько” (із weida).

Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, До яких відносять омоформи, омофони й омографи.

Омоформи (від гр. homos “однаковий” і лат. forma “форма”-слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом терти лише в одній формі Другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки). Пор. ще мати (іменник) і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово), анг. saw “пила” і saw (форма дієслова to see “бачити”), нім. ich trüge (кон’юнктив від дієслова tragen “носити”) і ick trüge (теперішній час від дієслова trügen “обдурювати”).

Омофони (від гр. homos “однаковий” і phone “звук”) – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.

Наприклад: клинок [клиснок] і кленок [кли’нок], роман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], Луг [лук] і лук [лук], нім. Saite [zaetd] “струна” і Seite [zaeta] “6ifc*, фр. cher “дорогий” і chair “кафедра”, champ “поле” і chant “снів”, тег “море”, mère “мама” і maire “міський голова”, boulot “праця” і bouleau “береза”, pot “горщик” і peau “ПГКІра”.

Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки вимова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не відображає, бо там панує традиційний принцип орфографії: to sew [souj “шити” і to sow (sou) “сіяти”, dear [dis] “дорогий” і deer [did] “олень”, night [naît] “йіч” і knight [naît] “рицар”, sea [si:J”море” і see [si:] “бачити”, right [rait] “правий” і write [rait] “писати”, week [wi:k] “тиждень” і weak [wi:k] “слабкий”, two [tU:] “два” і too [tu:J “також”, hair [hea] “волосся” і hare [пеэ] “заєць”, hear [hiaj “чути” і hen (Joe] “тут” і багата ін.

Омографи (від гр. homos “однаковий” і grapho “пишу”) – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і пропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. row [rou] “ряд” і row [rau] “скандал”, lead[led] “свинець” і lead [li:d] “вести”, tear [tea] “рвати” і tear [tie] “сльоза”, wind [wind] “вітер” і wind [waind] “виток, поворот” та ін.

Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити “застосовувати ліки для припинення захворювання” стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити “рахувати”; замість засипати (від спати) – форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за звучанням колишні дієслівні форми бы ти і бити, то в першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] – бути під впливом форми буду. Слово весь “село” зовсім вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник весь (у польській мові слово wies уживається в значенні “село”).

Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія.

Міжмовні омоніми – слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням.

Наприклад: укр. уродливий “гарний” – рос. уродливый “потворний”, укр. луна “відгомін, відлуння” – рос. луна “місяць”, укр. булка “хліб із білого пшеничного борошна” – болг. булка “молода, наречена”, укр. черствий “який став твердим, несвіжим (про хліб)” – чеськ. cerstvy “свіжий”, укр. диван “рід великих меблів для лежання і сидіння” – польськ. dywan “килим”, укр. магазин “крамниця” – англ. magazine “журнал”, укр. комплекція “будова тіла, статура” – ангд. complexion “колір обличчя”, укр. геніальний “винятково талановитий” – англ. genial “добрий, сердечний, веселий”, укр. академік “член академії наук” – польськ. akademik “студентський гуртожиток”, нім. – Akademiker “людина з вищою освітою”, укр. артист “актор, музикант, співак” – фр. artiste, англ. artist “художник”.

Міжмовні омоніми ще називають “фальшивими друзями перекладача”, бо нерідко перекладач, довірившись звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так, Шевченкове “Пішла луна гаєм” один із відомих російських поетів переклав “Пошла луна лесом”, а інший Сосюрине

“Нарозі дзвенів трамвай” передав як “По розам звенел трамвай”. Саме тому вивчення міжмовної омонімії є важливим для перекладознавства і практики викладання іноземних мов.

Лексичні омоніми. Приклади лексичних омонімів

Омонімія – це досить поширене явище практично в кожній мові. Вона характеризується наявністю ідентичних слів, які, однак, мають різне значення. Особливої уваги заслуговують лексичні омоніми. Приклади показують, що саме цей тип є найбільш поширеним і активним. Це явище збагачує мову, роблячи його більш художнім і образним.

Поняття

Під омонімами розуміють однакові морфеми, слова і інші лексичні одиниці, які мають різне значення. Подібний термін часто плутають з багатозначними словами або паронимами, однак по своїм функціям і характеристиками це зовсім інші категорії.

Термін має грецьке походження і був введений Аристотелем. Дослівно поняття позначає “однаковий” і “ім’я”. Омоніми можуть бути присутніми в рамках одних частин мови, так і проявлятися в різних.

Омонімія та полисимия

У мовознавстві по відношенню до однакових слів однієї частини мови існує два різних поняття. Мова йде про полісемії та омонімії. Перше поняття передбачає наявність однакових слів, які мають різне значення, однак, що мають спільне історичне походження. Наприклад, якщо розглядати слово “ефір” у двох його значеннях. Перше – це органічна речовина, а друге – телебачення або телемовлення. Значення слів різне, однак воно утворилося від однієї загальної лексичної одиниці, а саме від грецького терміна, який дослівно означає “гірське повітря”.

Що стосується омонімії, то тут також йдеться про різних значеннях слів, однак при цьому відсутнє їх історичний зв’язок, а ідентичне написання є випадковим збігом. Наприклад, слово “бор”, яке має два значення: хімічний елемент і сосновий ліс. Між цими словами відсутній будь-який зв’язок, і навіть самі лексичні одиниці прийшли в російську мову різними шляхами. Перше – перське, а друге – слов’янське.

Деякі лінгвісти, однак, дивляться на це по-іншому. У відповідності з цим, полисимия – це коли два слова мають загальний смисловий відтінок і лексичне значення. Омоніми такого сенсу не мають. При цьому неважливо історичне походження слова. Наприклад, слово “коса”. Зв’язуючим елементом є те, що дві лексичні одиниці описують щось довге й тонке.

Класифікація

З урахуванням лексики, морфології і фонетики, омонімія може бути наступною:

• Лексичні омоніми. Приклади слів: ключ (як джерело і як інструмент для відкриття дверей), мир (відсутність війни і вся планета) і ін
• Омоніми морфологічного чи граматичного типу, які також відомі як омоформи.
• Фонетичні, або омофоны.
• Графічні, або омографи.

Також розрізняють повні і неповні омоніми. У першому випадку слова збігаються в усіх своїх формах, а у другому – тільки в деяких.

Відмінності лексичних омонімів від інших типів

Лексичні омоніми часто плутають з іншими типами даної категорії, однак вони мають відмінні характеристики і свою специфіку:

• Що стосується омоформ, то у них є збіг чи написання звучання тільки в декількох певних формах. Наприклад, слово “любий”, що означає прикметник чоловічого і жіночого роду: “дорогий підручник” і “подарувати квіти дорогою жінці”.
• Омофоны відрізняються ідентичним вимовою, але різним написанням лексичних одиниць, чого не мають лексичні омоніми. Приклади: око – глас, мокли – міг і ін.
• Відмінності характерні і для омографів. Під цим розуміють слова, які мають однакове написання, але різне вимова. Цим не мають лексичні омоніми. Приклади речень із словом “замок”: 1. Вона відкриває дверний замок. 2. Король і королева поїхали в свій замок.

Ці явища в мові використовуються в різноманітних лексичних цілях, починаючи з виразності й багатства художньої мови і закінчуючи каламбурами.

Особливості лексичних омонімів

Даний тип омонімії характеризується збігом лексичних одиниць у всіх їх формах. Крім того, належність до однієї частини мови – це обов’язковий атрибут, яким володіють лексичні омоніми. Приклади: графік – план і як художник.

Розрізняють два типи подібних лексичних омонімів:

• Повні або абсолютні. Характеризуються збігом всіх морфологічних і граматичних форм. Наприклад, клітина (пташина і нервова), крамниця (торгова і лава) і ін
• Часткові або неповні лексичні омоніми. Приклади: такт (як почуття міри і як музична одиниця).

Незалежно від типу, дане явище з’являється в силу певних причин.

Способи появи

Лексичні омоніми виникають у мові у силу різних причин:

• Розбіжність значень однієї лексичної одиниці настільки далеко, що вона вже не сприймається як одне слово. Наприклад, місяць (частина року та небесне тіло).
• Збіги національної лексики і запозичень. Наприклад, клуб (у російській мові – маса пилу або диму; англійською мовою – громадська організація або зібрання людей).
• Збіг слів, які були запозичені з різних мов. Наприклад, кран (від голландської мови – трубка, яка дозволяє заливати рідину; від німецького – особливий механізм для підйому вантажів).

Омоніми в мові з’являються не відразу. Найчастіше для цього потрібно багато часу, а також певні історичні умови. На початковому етапі слова можуть бути трохи схожими за звучанням або написанням, однак у зв’язку зі змінами структури мови, зокрема його морфології і фонетики, лексичні одиниці можуть ставати омонімами. Те ж стосується і розщеплення значень одного слова. У процесі історичного розвитку пропадає зв’язує семантичний елемент між трактуваннями слова. У силу цього з багатозначних лексичних одиниць утворюються омоніми.

Омонімія – це активне явище практично в будь-якій мові світу. Воно характеризується наявністю слів з однаковим написанням або звучанням, проте з різним значенням. Омоніми, зокрема саме лексичні їх типи, змінюють мову, роблячи його більш образним і художнім. Дане явище виникає в силу різних причин, найчастіше історичних або структурних, і має свої особливості і характерні ознаки в кожному конкретному мовою.