Презентації роботодавців

Які 8 компетентностей є ключовими з точки зору Європейської комісії в галузі освіти?

8 ключових компетенцій вже 10 років є основою освітніх реформ у Європейському Союзі.

В 80-их роках у європейському освітньому просторі сформувалось розуміння, що високий рівень знань випускників шкіл та університетів не гарантує їм успішної професійної самореалізації. Саме тому у 2007 році з’явився документ “The Key Competences for Lifelong Learning – A European Framework”: ключові компетенції для навчання протягом усього життя – перелік компетенцій, визначення та розширене тлумачення їхнього змісту.

8 ключових компетенцій:
1) спілкування рідною мовою;
2) спілкування на іноземних мовах;
3) математична компетентність та базові компетенції в науці і технологіях;
4) цифрові компетентності;
5) уміння вчитися;
6) соціальні та громадянські компетенції;
7) навички ініціативи та підприємництва;
8) культурна самосвідомість і самовираження.

“The Key Competences for Lifelong Learning – A European Framework” можна скачати за посиланням.

Вищевказані компетентності XXI століття поступово втілюватимуться у життя в українських школах та університетах. Частина їх на базовому рівні надається сучасною вітчизняною освітою: математична та природнича компетенності, володіння рідною мовою, знання іноземних мов та ІТ-грамотність. На думку Лілії Гриневич, міністра освіти та науки України, додатково необхідні “громадянська і соціальна компетентність, підприємливість і фінансова грамотність, наскрізні уміння, такі як навчання впродовж життя і критичне мислення”.

Крім того “на останньому Світовому Економічному форумі було опитування роботодавців: що вам буде більше за все потрібно у найманих працівників у 2020 році? І всі вони говорять про м’які навички, які школа сьогодні зовсім не формує. І університет – теж не формує. Власне, критичне мислення, уміння вирішування комплексні проблеми, співпрацювати з іншими, емпатія – тобто те, чого сьогодні зовсім немає у навчальному процесі” (джерело: http://ua.censor.net.ua/r440800 )

З м’якими навичками, які надає Вінницький національний технічний університет своїм студентам, можна ознайомитись у навчальному посібнику “Навчальна практика” (автори Мельник О.В., Коваль К.О., Бурдейна О.В., Белзецький Р.С., Косарук О.М.) та у відповідному підрозділі сайту Інституту ІНВ ВНТУ.

Компетенції: оцінка, розвиток

Чи варто говорити, що компетенцію найманих співробітників варто регулярно оцінювати. Причому робити це треба не тільки при прийомі на роботу, а й після закінчення певного терміну професійної діяльності, для того щоб зрозуміти, наскільки виріс підлеглий як професіонал, або розвитку ніякого не спостерігається?
види компетенцій

Теоретично компетенції бувають наступних видів:

• 1) Навчально-пізнавальна компетенція – це сукупність тих умінь і навичок, які співробітник розвинув в собі завдяки пізнавальності. Наскільки в ньому розвинені навички цілепокладання, дій в нестандартних ситуаціях, планування, аналізу, самооцінки професійної успішності.
• 2) Інформаційна компетенція – це навики самостійного пошуку, аналізу, відбору, обробки і передачі необхідної інформації.
• 3) Комунікативна компетенція – це вміння взаємодіяти з оточуючими людьми і працювати в команді. Примірка на себе різних соціальних ролей і ін.

Оцінка компетенцій співробітників

Оцінка компетенцій – це процес визначення пріоритетних професійних якостей, необхідних для ефективної роботи співробітників, їх аналіз, діагностика, підрахунок і формування планів розвитку працівників.

Оцінку компетенцій прийнято визначати методом проведення спеціальних HR-тестів і рішення кейсів. За підсумками оцінки компетенції є можливість отримати відповіді на наступні питання:

Наскільки ефективно підлеглі справляються зі своїми посадовими обов’язками?
Чи відповідає рівень знань і кваліфікації співробітників поставленим цілям і завданням?
Які методики навчання або тренінги можуть допомогти персоналу для їх розвитку?
Як мотивувати співробітників на результативну роботу?

Які методи оцінки персоналу використовуються для формування моделі компетенції?

Для оцінки компетенції використовують такі методи:

• 1) створення певних бізнес-ситуацій, що зустрічаються в щоденній практиці, їх експертна оцінка.
• 2) структуроване спеціальним чином глибинне інтерв’ю, що доповнюється елементами самооцінки співробітника.
• 3) Визначення поведінкового портрета співробітника (успішність, відображення необхідних якостей і характеристик, притаманних кожному опитуваному).

Основні джерела розвитку компетенції.

Після точного визначення рівня компетенції кожного із співробітників прийнято складати план і методику підвищення цього рівня, його розвитку.

Найпоширеніші методи розвитку компетенції:

• 1) Навчання на робочому місці, без відриву, на досвіді інших.
• 2) Виконання спеціальних розвиваючих завдань, націлених на підвищення рівня компетентності.
• 3) Участь у тренінгах та семінарах, читання спеціальної літератури.
• 4) Рішення практичних спільних завдань в динамічному режимі, для розвитку навичок взаємодіяти в команді.