Які відмінкові закінчення мають числові девяносто і сто в однині
Іменники мають сім відмінків:
| Відмінок | Допоміжне слово | Питання | Приклад | |
|---|---|---|---|---|
| 1. | Називний (Н.) | є | — хто? що?; | батько, пісня |
| 2. | Родовий (Р.) | немає | — кого? чого? до кого? до чого?; | батька, пісні |
| 3. | Давальний (Д.) | даю | — кому? чому?; | батькові(-у), пісні |
| 4. | Знахідний (Зн.) | шукаю, бачу | — кого? що? про кого? про що?; | батька, пісню |
| 5. | Орудний (Ор.) | орудую, милуюся | — ким? чим?; | батьком, книгою |
| 6. | Місцевий (М.) | стою, знаходжуся | — на (у) кому? на (у) чому?; | на батькові(-у), у пісні |
| 7. | Кличний (Кл.) | вживається як звертання | батьку, пісне | |
Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.
Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.
| Від- мінки | Однина | Множина | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тверда група (стіна) | М’яка група | Мішана гупа (круча) | Тверда група (стіна) | М’яка група | Мішана гупа (круча) | |||
| Основа НЕ на й (земля) | Основа на й (мрія) | Основа НЕ на й (земля) | Основа на й (мрія) | |||||
| Н. | -а | -я | -я | -а | -и | -і | -ї | -і |
| Р. | -и | -і | -ї | -і | □ (-ів) | □ (-ей, -ів ) | □ | □ (-ей) |
| Д. | -і | -і | -ї | -і | -ам | -ям | -ям | -ам |
| Зн. | -у | -ю | -ю | -у | Як у називному або родовому відмінку | |||
| Ор. | -ою | -ею | -єю | -ею | -ами | -ями | -ями | -ами |
| М. (на) | Як у давальному відмінку | -ах | -ях | -ях | -ах | |||
| Кл. | -е | -е, -ю | -є | -е | Як у називному відмінку | |||
В и н я т к и:
Р. мн. — суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); свиней, мишей, во́шей, статей.
Ор. мн. — сльозами (і слізьми), свинями (і свиньми).
| Від- мінки | Однина | Множина | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тверда група (стіл) | М’яка група | Мішана гупа (кущ) | Тверда група (стіл) | М’яка група | Мішана гупа (кущ) | |||
| Основа НЕ на й (день) | Основа на й (край) | Основа НЕ на й (день) | Основа на й (край) | |||||
| Н. | □, -о | □ | □ | □ | -и, (-і, -а) | -і | -ї | -і |
| Р. | -а, -у | -я, -ю | -я, -ю | -а, -у | -ів, □(□) | -ів, (-ей) | -їв | -ів |
| Д. | -ові/-у | -еві/-ю | -єві/-ю | -еві/-у | -ам | -ям | -ям | -ам |
| Зн. | Як у називному або родовому відмінку | Як у називному або родовому відмінку | ||||||
| Ор. | -ом, -им | -ем | -єм | -ем | -ами, ( -ьми ) | -ями, ( -ьми ) | -ями | -ами |
| М. (на) | -і/ -ові/ -у | -і/ -еві/ -ю | -ї/ -єві/ -ю | -і/ -еві/ -у | -ах | -ях | -ях | -ах |
| Кл. | -е, -у | -ю | -ю | -е, -у | Як у називному відмінку | |||
В и н я т к и:
Н. мн. — комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням).
Р. мн. — чобі́т, цига́н, чоловік (у значенні “осіб”); госте́й, ко́ней.
Ор. мн. — гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями).
| Від- мінки | Однина | Множина | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Тверда група (село) | М’яка група (поле) | Мішана група (днище) | Тверда група (село) | М’яка група (поле) | Мішана група (днище) | |
| Н. | -о | -е, -я | -е | -а (-і) | -я | -а (-і) |
| Р. | -а | -я | -а | □, (-ей) | □, (-ів) | □, (-ей) |
| Д. | -у | -ю | -у | -ам | -ям | -ам |
| Зн. | Як у називному відмінку | Як у називному відмінку | ||||
| Ор. | -ом | -ем, -ям | -ем | -ами (-има) | -ями (-ьми) | -ами, -има |
| М. | -і/ -у | -і/ -ю | -і/ -у | -ах | -ях | -ах |
| Кл. | Як у називному відмінку | Як у називному відмінку | ||||
В и н я т к и:
1. Н. і Кл. мн. — очі, плечі.
Р. мн. — очей, плечей (і віч, пліч); винятки із закінченням –ів, -їв.
Ор. мн. — очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами).
2. Іменники тім’я, вим’я у Р., Д. і М. одн. можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вимені (і Р. одн. — тім’я, вим’я; Д. і М. одн. — тім’ї, вим’ї).
| Від- мінки | Однина (тінь, ніч) | Множина | |
|---|---|---|---|
| Основа на НЕшиплячий (тінь) | Основа на шиплячий (ніч) | ||
| Н. | □, (-и) | -і | -і |
| Р. | -і (-и*) | -ей (-ів) | -ей |
| Д. | -і | -ям | -ам |
| Зн. | □ | -і (-ів) | -і |
| Ор. | -ю | -ями | -ами |
| М. (на) | -і | -ях | -ах |
| Кл. | -е (-и) | Як у називному відмінку | |
В и н я т к и: Н. і Кл. одн — мати. Р. мн. і Зн. мн. — матерів.
*Згідно з нормами “Українського правопису” 2019 року в іменниках III відміни на -ть після приголосного, а також словах кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь в родовому відмінку (кого? чого?) допускається варіативність закінчення –і та –и: любові й любови, радості й радости, солі й соли; гідности, крови, належности, осени, смерти, чести, Ру́си́, Білору́си.
| Від- мінки | Однина | Множина | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| З суфіксом -ат- | З суфіксом -ен- (ім’я) | З суфіксом -ат- | З суфіксом -ен- (ім’я) | |||
| НЕ після шиплячого (теля) | після шиплячого (курча) | НЕ після шиплячого (теля) | після шиплячого (курча) | |||
| Н. | -я | -а | -я | -ята | -ата | -ена |
| Р. | -яти | -ати | -ені/ -я | -ят | -ат | -ен |
| Д. | -яті | -аті | -ені | -ятам | -атам | -енам |
| Зн. | Як у називному відмінку | Як у називному або родовому відмінку | ||||
| Ор. | -ям | -ам | -енем/ -ям | -ятами | -атами | -енами (-ями) |
| М. (на) | -яті | -аті | -ені | -ятах | -атах | -енах (-ях) |
| Кл. | Як у називному відмінку | Як у називному відмінку | ||||
6. Закінчення множинних іменників
Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на чотири групи:
1-й тип — подібні до іменників І відміни;
2-й тип — до іменників ІІ відміни чоловічого роду;
3-й тип — до іменників ІІ відміни середнього роду;
4-й тип — до іменників ІІІ відміни.
| Від- мінки | 1-й тип (ножиці) | 2-й тип (сходи) | 3-й тип (вила) | 4-й тип (сани) |
|---|---|---|---|---|
| Н. | -и, -і | -и, -і | -а | -и, -і |
| Р. | □ | -ів | □ | -ей |
| Д. | -ам, -ям | -ам, -ям | -ам | -ам, -ям |
| Зн. | Як у називному або родовому відмінку | |||
| Ор. | -ами, -ями | -ами, -ями | -ами | -ми/ -има |
| М. | -ах, -ях | -ах, -ях | -ах | -ах, -ях |
| Кл. | Як у називному відмінку | |||
7. Незмінювані іменники
Не відмінюються:
а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім та –я: айва, манія): амплуа, буржуа, кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.);
б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Зою Гайдай, Ларисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмінюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусенком);
в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: до ВАКу, на ЛАЗі).
Визначте, у якому відмінку вжито перші іменники у словосполученнях.
(Як виконувати завдання)
У відповідях використовуйте такі скорочення для відмінків: називний – Н., родовий – Р., давальний – Д., знахідний – З., орудний – О., місцевий – М., кличний – К.
Українська мова 4 клас – М.Д. Захарійчук – Грамота – 2015 рік
✵ Порівняйте відмінкові закінчення прикметників чоловічого, жіночого та середнього роду однини. Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи прикметника. Звірте ваш висновок із правилом, поданим нижче.
Прикметники змінюються за відмінками. У називному відмінку однини прикметники з основою на твердий приголосний мають закінчення: чоловічий рід – -ий. жіночий — -а та середній – -е (щирий, щира, щире).
Форма називного відмінка однини чоловічого роду (який?) є початковою формою прикметника.
188. Прочитайте словосполучення, розкриваючи дужки.
Золот… (ложка, годинник, дощ), висок… (тополя, хлопець, небо), солодк… (чай, цукерка, усмішка).
✵ Спишіть, розкриваючи дужки. Уставте пропущені закінчення прикметників.
✵ Провідміняйте прикметники, які вживаються в переносному значенні, користуючись таблицею на с. 85. Позначте закінчення.
189. Прочитайте текст, розкриваючи дужки.
Свидовецька ущелина — у самому центрі Карпат. Наближалася ніч, і ми вирішили переночувати на березі (гірський) (Р. в., одн.) річки. Сутеніло. У (темний) лісі нестямно засміявся нічний пугач. Потім плаксиво заскиглила (нічний) сова. Зовсім поряд у (густий) кущах ожини продзвеніла (меткий) синиця. Над нами хтось важко зітхнув. Замовк, а потім знову тихий шелест. Це в кронах (високий) сосен заплутався холодний вітер. Він примчав із (гірський) полонини. У (безхмарний) небі яскравів далекий Чумацький Шлях (За Павлом Стефаровим).
✵ Спишіть текст, розкриваючи дужки. Поставте прикметники в дужках у потрібному відмінку, змінивши рід. Укажіть у дужках відмінок і число прикметників за зразком у тексті.
✵ Підкресліть прикметники в початковій формі.
190. Прочитайте групи прикметників.
Щирий, щира, щире, щирі; блакитний, блакитна, блакитне, блакитні.
✵ Провідміняйте прикметники, користуючись таблицею на с. 85. Запишіть, позначте закінчення.