Геракл Подвиг сьомий: критський бик – ГРЕЦЬКІ МІФИ – МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

Геракл (Геркулес — так його називали римляни) — один із найпопулярніш их грецьких героїв, наділений дивовижною силою, син Зевса Й Алкмени.

12 подвигів Геракла стали основою багатьох міфів і творів мистецтва. Свій перший подвиг Геракл здійснив, задушивши величезного немейського лева. Важкою була битва героя з лернейською гідрою, бо на місці кожної відрубаної голови в неї виростали дві нові. Коли в околицях міста Стімфала з’явилася зграя птахів із мідними дзьобами, яка спустошила місцевість, Геракл знову прийшов на допомогу людям. Богиня Афіна дала йому мідні тимпани (музичні інструменти, подібні до тарілок), від звуку яких птахи збожеволіли, і герой перестріляв їх із лука.

Цар Еврістей ставив чимало складних завдань Гераклові: то йому захотілося мати чудесну лань із мідними ногами й золотими рогами, то наказав убити страшенного кабана, який винищував околиці гори Ериманф, то зажадав, щоб Геракл вичистив від гною стайні царя Авгія. Звідси походить вислів авгієві стайні — у переносному значенні — бруд, щось дуже занедбане, безладдя.

Один із подвигів Геракл здійснює на острові Крит, де в царя Міноса був величезний бик. Володар морів Посейдон наслав на тварину сказ, бик гасав по острові, убиваючи всіх, хто траплявся Йому на дорозі. І тільки Геракл не побоявся його.

Останній і найважчий подвиг Геракла — приборкання стоголового пса, стража царства мертвих Кербера (Цербера). Герой спустився в царство Аїда (підземне царство мертвих) і здолав жахливу потвору.

Лісіпп. Геракл, який бореться з немейським левом. Копія I -II ст. н. е.

Цього разу на вимогу царя Еврістея Гераклові довелося податися до Криту. Великий той острів був благословенний богами: колись саме тут богиня Рея, дружина могутнього Кроноса. народила Зевса, а потім переховувала немовля, підвісивши його колиску серед гілля розлогого дерева, щоб Кронос не знайшов свого сина ні на землі, ні на морі, ні в небі.

А згодом сюди, до ще безлюдного, пустельного Криту, приплив сніжно-білий бик. на широкій спині якого сиділа юна фінікійська царівна Європа. І тим прекрасним биком був сам Зевс, а ім’‎ям його коханої згодом назвали частину світу.

Тут, на Криті. Європа народила Зевсові трьох синів: гордого Міноса. справедливого Радаманта та войовничого Сарпедона. Між братами не було щирої згоди. І коли всю владу на острові забрав до рук Мінос, Радамант утік од нього в Беотію, а Сарпедон — до Лікії.

За Міноса острів збагатів і розцвів. Здавалося, багатство плавом пливе сюди звідусіль. На Криті виросли гарні міста, а найбільшим, найбагатшим серед них став Кносс, де жив цар Мінос і де згодом за його наказом славетний будівничий Дедал звів палац Лабіринт.

Міносова влада з кожним роком міцніла. Уже гордий цар не хотів визнавати її меж, уже він надумав змагатися навіть із богами. Якось вінвирішив довести критянам прихильність до нього богів і проголосив, що безсмертні неодмінно вволять будь-яку його болю. А що критяни мовчали, не ймучи тому віри, то Мінос повів їх на морське узбережжя й став уголос просити могутнього володаря моря Посейдона послати йому найкращого бика, який ще ніколи не був у ярмі. А він, Мінос, принесе, мовляв, того бика Посейдонові б жертву.

Запала мертва тиша, а тоді загуло, завирувало море, і, на подив усьому людові, з хвиль раптом виринув і поплив до берега здоровенний бик. Натовп аж сахнувся назад, та бик спокійно став на березі, ніби чогось чекаючи. Його біла шкура гарно лисніла, дужі ноги міцно тримали кремезне тіло, у м’‎язах відчувалася дика, нездоланна сила.

Посейдонів бик так припав до вподоби Міносові, що той звелів мерщій відвести його до царського стада, а в жертву морському богу зарізати іншого, звичайного бика.

Так і зробили. Задоволений Мінос подався зі своїм почтом до палацу, де довго ще всі пили пурпурове вино в захваті від того, які милостиві й щедрі до царя Міноса безсмертні боги.

Кносський палац на о. Крит (Греція)

Але вранці сталося лихо: красень-бик вирвався зі стайні на волю та, ніби враз здичавівши, став нищити все, що траплялося йому дорогою. Видно, бог Посейдон не подарував Міносові ошуканства, і тепер його величезний бик став справжнім лихом для критян. Ніхто не міг спіймати, приборкати розлюченого бика, і він гасав із страшним ревінням по всьому острову, убивав людей, руйнував їхні житла й знищував сади та городи.

Заморські торгові кораблі, що завжди охоче приставали до Криту, тепер негайно відпливали геть і везли в далекі краї страшну звістку про Посейдонового бика.

Почув її мікенський цар Еврістей та щиро зрадів: от куди треба послати Геракла! З радощів Еврістей аж сяяв, уявляючи, як бик роздере його родича.

Коли Геракл прибув на Крит, жителі острова зустріли його шанобливо. бо вже чули про незвичайні подвиги героя. Усі захоплено дивилися на його могутню постать, та нікому не вірилося, що один чоловік, бодай найдужчий, годен приборкати розлюченого бика.

Збентежений цар Мінос запропонував Гераклові поміч — досвідчених мисливців і пастухів, але той відмовився, бо за примхою царя Еврістея він сам-один мав здолати бика.

Не день і не два тривав той двобій між чоловіком і звіром, та як же здивувалися критяни, коли врешті побачили, що Геракл жене до берега бика, але приборканого, смирного.

З усіх усюд позбігалися люди, вийшов і цар Мінос, вітаючи Геракла, та всі боязко трималися осторонь. А герой, діставшись до берега, умостився на широкій спині бика й погнав його у воду. На очах здивованих критян той слухняно поплив, розтинаючи дужим тілом морські хвилі.

Так Геракл дістався рідних берегів і потім спокійно погнав приборканого бика в Мікени, до царського палацу.

Аж дух забило Еврістеєві, коли він побачив Геракла, що тримав на налигачі здоровенного білого бика.

— Відпусти його! — заверещав розпачливо цар. — Відпусти, тобі кажуть! Я присвячу його моїй покровительці Гері.

Не встиг Еврістей доказати, як красень-бик, відчувши, що Геракл попустив налигач, ураз крутнувся й помчав геть із Мікен.

Довго потому не було ані згадки, ані чутки про критського бика. Згодом він об’явився неподалеку від Афін, на Марафонському полі, де знову завдав людям такої страшної шкоди, що врешті його вбив афінський герой Тесей, юний Гераклів родич.

(За переказом Катерини Гловацької)

Робота з текстом

1. Які боги старшого покоління згадуються в міфі?

2. Як вони пов’язані між собою і з людським світом?

3. Як у міфі зображується життя на острові Крит? Покажіть його на малі.

4. Про які людські чесноти й вади йдеться в міфі?

5. Чому Посейдон наслав на бика сказ?

6. Розкажіть про те, як Геракл приборкав бика. Які якості виявив при цьому герой?

Подвига Геракла — популярна тема світового мистецтва. У скульптурі й живописі підкреслюється фізична сила героя, його надзвичайні можливості, які дають йому змогу подолати страховиськ.

Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

✅Короткий зміст 12 подвигів Геракла

Початком великих подвигів послужило чергове суворе випробування надіслане дружиною Зевса, яке лишило бідного Геракла розуму.

В результаті чого той убив своїх дітей і свого брата. Отямившись від божевілля Геракл став шукати вихід з цього положення і отримав рада, який свідчив, що він повинен зробити великі подвиги перебуваючи в мовчазному підпорядкуванні Ефрісея.

Подвиг 1. Вбивство Немейського лева

Першим завданням, отриманої від свого повелителя, було бій з Немейський левом. Немейський лев був небувалих розмірів чудовисько, яке було породженням Єхидні і Тифона.

Це чудовисько жило поблизу міста Немеъ і безжально грабували його. Отримай завдання герой, не витрачаючи часу той же час поспішив на пошуки злого чудовиська. Йому потрібно було підніматися на полонини, для того щоб знайти притулок лева.

Майже весь день герой шукав на схилах чудовисько і тільки коли сонце почало заходити він знайшов печеру, яка мала два входи.

Коли сонце повністю зайшло в печері здалося чудовисько з величезною гривою. Насамперед Геракл почав вистрілювати стрілами зі свого лука по шкурі лева. Але всі запущені стріли відскакували від лева ніби від сталі. Його шкіра була на стільки міцна, що її просто було неможливо пробити.

Розорений звір з усією своєю силою кинувся на того, який наважився наблизитися до нього з загрозою. Тоді герой обрушив палицю на чудовисько. І той оглушений звалився. В ту ж хвилину герой накинувся на чудовисько і задушив своєю нелюдською силою. Перемігши лева Геракл приніс трофей свого повелителя і завершив перше випробування.

2 подвиг Геракла. Вбивство Лернейської гідри

Другим випробуванням, вивалився на бідну голову героя, було вбивство не менш небезпечного і жорстокого чудовисько, Лернейської гідри. Вона представляла собою величезну змію з головою з дев’яти драконів. Це створення було також кодлом Єхидні і Тифона.

Жило чудовисько поблизу міста Лерни. Нападаючи Лернійська гідра грабували землі. Ніхто не осміювали битися зі змієм. Так як одна з драконівських голів володіла безсмертної силою. І будь-якого, хто б наважився поквитатися з гідрою, чекав неминучий крах.

Отримавши вказівку, герой пішов на бій в компанії сина Іфікла. Але не став Геракл ризикувати життям свого супутника, а сам досліджував болотну гущавину в пошуках чудовиська. Виявивши її лігво дістав він свою зброю і напружена стріли.

Побачивши чудовисько, герой почав пускати по ньому смертоносні стріли. Це дуже розлютило чудовисько. Гідра вибралася на поверхню, але не встигнувши накинутися на Геракла була повалена ім. Тоді вона обвила тіло сина Зевса намагаючись його задушити. Геракл, недовго думаючи, випустив палицю і став зрубати голови гідри.

Це не допомагало, голови виростали, а до того ж за гідру стали заступатися інші болотні чудовиська. Тут же на підмогу прийшов його напарник. І їм вдалося повалити гідру і притиснути їй голови. Зрубав Геракл безсмертну голову, і гідра була переможена.

Подвиг 3. Перемога над стімфалійськими птахами

Наступним завданням отриманим Гераклом було позбавлення від стімфалійських птахів. Вони представляли собою величезних створінь з мідними кігтями і дзьобами, бронзовими пір’ям. Вони грабували землі, худобу. Також птиці викидали своє пір’я, які були подібні до найгостріших стріл.

Важким стало це завдання для героя. Тоді для того, щоб полегшити долю героя прийшла на підмогу Афіна Паллада. Вручила вона йому пару мідних тимпана. І вказала, що при битві з птахами герой повинен знаходитися на пагорбі, тоді до нього не дістануть їх пір’я. А після того як Геракл виявиться на місці, він повинен буде сильно вдарити в тимпани, що підніме птахів.

Запам’ятавши настанови, герой відправився здійснювати подвиг. Опинившись на висоті, він вдарив в тимпани і тут же над лісом з оглушливим дзвоном злетіли жахливі птиці. Він дістав свій лук і почав відстрілювати птахів.

З жахом Стімфалійські птиці викидали свої бронзові пір’я, але не одне з них, що не долетіло до героя. Злякавшись вони піднялися вгору до хмар від Геракла. Після чого птиці вирушили за багато кілометрів від Греції до берегів Евксинського Понта. І з тих пір вони не покидали тих місць і не залітали на межі Стимфала.

Подвиг 4. Подолання Керинейської лані

Наступним дорученням, який виставив Еврисфей Гераклові стало подолання Керинейської лані. Лань ця була не звичайною краси і грації.

Голову її прикрашали два золотих роги, а копита лані були з чистої міді. Надіслано це створення на землю богинею Артемідою в якості того щоб провчити людей за їх діяння. Грабували Керинейська лань поля і землі, знищувала урожай і доставляла безліч незручностей.

Тоді Еврмсфей вказав Гераклу доставити в цілості лань до нього не вбиваючи її. Важко було виловити це створення, так як воно не знало втоми і постійно бігло, стрибало по горах, лісах, прірви і річках.

Важко довелося Гераклові, біг він за нею цілий рік, не відстаючи від неї. Добрався він аж до півночі, де і вдалося наздогнати свою ціль.

Лань встала, і Геракл вирішив зловити її, але та вирвалася і попрямувала назад в південну сторону. І знову довелося Гераклові бігти за нею. І досяг він її в Аркадії. І, щоб знову не втратити видобуток, вирішив він використовувати свої влучні стріли. І після пострілу, її вдалося зловити.

Але в ту ж мить, коли герой вирішив повалити себе на плечі видобуток перед ним пристала прекрасна і розгнівана богиня. Тоді-то і пояснив герой, що це не його воля, а боги наказали прислужувати Еврисфеєві і виконувати його наказу. Зглянулася богиня на них і пробачила йому дане діяння.

Подвиг 5. Бій з кентаврами і Ерімантським кабаном

Після не великого відпочинку герою було знову доручено чергове завдання. Воно полягало в вилові зухвалого і жорстокого Ерімантський кабана. Який мешкав в гірській місцевості Еріманф. Він безжально руйнував і грабували місто Псофіса і його місцевості.

Кабан жорстоко вбивав людей, тут сущих своїми іклами. Прийняв доручення Геракл і відправився в похід. По дорозі вирішив він заглянути до одного свого друга кентаврові фолу. З радість і пошаною прийняв його друг і вирішив пригостити Геракла особливим вином.

Але після того, як пробка була відкоркувати, пущений за вітром аромат долинув до сальних кентаврів, яких дуже розлютило дію Тола. Тому, як це вино належало й іншим кентаврами і його заборонено було розливати стороннім.

Вирушили розсерджені кентаври до дому Тола. Але не змогли вони напасти на героя, так як він був непохитний і тут же пустився в бій. Вирушили кентаври в втеча, проте герой встиг їх поранити своїми стрілами і кинувся за ними в слід. Досяг Геракл кентаврів близько Малеї.

Де ті сховалися у одного з наймудріших кентаврів Хірона, який також був кращим другом героя. І в результаті бою з кентаврами Геракл поранив свого друга стрілою, від якої той і помер. Засмучений герой відправився знову за пошуком кабана. Якого зумів зловити в лісовій гущавині і доставив його свого повелителя.

6 подвиг Геракла. Чистка скотного царського двору Авгія (Авгієві стайні)

Наступним отриманим завданням для Геракла стало чистка обори царя Авгія від нескінченного гною. Сам Авгый був сином давньогрецького бога сонця. Батько щедро нагороджував свого сина численним станом.

Особливо багатий був його обори, який налічував понад близько трьохсот биків з білими копитами, двох сот вогненно-червоних, дванадцять биків були білосніжні, а один був подібний до зірці на нічному небі і відрізнявся не земною красою.

Погодився Геракл виконати це завдання і вирішив здійснити операцію з царем. Суть, якої полягала, що якщо герой зможе всього за один день очистити двір, то цар дарує йому десять відсотків від загального стада.

Прийняв угоду цар, так як був впевнений, що ніхто не зможе впоратися з прибиранням всього за одну добу. Тоді герой вирішив прибрати направити з двох сторін води річок Алфея і Пенея.

Які своїм потоком в лічений мить змили весь гній. Побачив Авгый чистий двір, але не став виконувати угоду, чим дуже сильно розлютив Геракла.

І після того як той звільнився від свого правителя, він вирішив податися до царя зі своїм численним військам. Вразив Геракл царя стрілою і приніс його худобу в жертву богам. Після чого Геракл заснував олімпійські ігри, які все греки проводили один раз в чотири роки.

Подвиг 7. Приборкання Критського бика

Сьомим подвигом, з яким довелося зіткнутися відважному і непереможному героєві, була піймання і приборкання Критського бика для свого повелителя. Відправився за виконанням цього завдання Геракл на острів Крит, де і лютував цей монстр.

З’явився бик з небувалою красою у царя Криту Міноса, якій був сином богині Європи, як здійснення обряду жертвопринесення богу Посейдону. Але не наважився цар вбивати на настільки красивого бика і залишив він його в своєму стаді. І як жертвопринесення використовував іншого бика.

Чи не сподобалося це Посейдону, розлютився він на Міноса і послав сказ на полюбився звіра. І перетворився бик в безжального вбивцю крушать все поблизу себе.

Ніхто не насмілювався наближатися до нього. Але який прибув на місце герой з легкістю приборкав звіра і піднявшись до нього на плечі вирушив морем до царя Еврісфея. Побачив король цього бика і не захотів залишати його в своєму стаді.

Вирвалася тоді той на волю і помчав по рівнинах наділений повернулася свободою. Добрався бик на землі Аттики до марафонського полю. Але не зміг лютувати він на цих місцях і був повалений героєм Тесей.

Подвиг 8. Величні коні царя Діомеда

Зробивши сьомий подвиг великому герою відразу ж було доручено чергове завдання. Суттю даного завдання було відправлення на землі Фракії, якими правив цар Діомед і заволодіння його дивовижними кіньми. Ці коні були неземної краси і не стримав і сила.

Їх тримали в стійлі товсті залізні ланцюги, які не давали коням вирватися на свободу. Царем було доручено годувати тварин виключно людським м’ясом з чужинців. На це завдання з’явився Геракл не один, а з помічниками і улюбленцем Абдерах, який був сином бога Гермеса.

Вдалося герою і його помічникам заволодіти цими кіньми і затягнути їх на свій корабель. Але не вдалося відплисти Гераклу, як на березі здалося ціле військо царя Фракії.

Тоді Геракл прийняв рішення залишити Абдера на кораблі, щоб той охороняв коней, а сам вступив у нерівний бій з царським військом. Чи не численне помічників було у Геракла в битві, однак він здобув перемогу над царем Диомедом.

Повернувшись на корабель, герой виявив, що його улюбленця безжально загризли коні. Велике горе обрушилося на плечі героя. Поховав він Абдера і звів на його могилі високий пагорб. А після в честь його пам’яті заснував місто Абдер. Коні ж були доставлені царю, однак той не захотів залишати їх собі і випустив на волю.

Подвиг 9. Геракл і войовничі амазонки

За дев’ятим подвигом давньогрецький герой відправився щоб угад дочки Еврісфея Адмета. Вона вмовила батька відправити Геракла за царственим поясом амазонок. За доданню, даний пояс дістався одній з найголовніших з войовничих амазонок Іпполіти від бога воїни. Цариця завжди носила на собі пояс, як символ верховенства і покірності всіх інших амазонок.

Геракл вирушив у похід за поясом в компанії зі своїми напарниками такими ж славними і відважними героями. І на превеликий подив героя по прибуттю в країну амазонок про нього давно ходили легенди, і все знали про його славні подвиги.

І довідавшись про те, що Геракл їде до амазонок за поясом подарованим богом війни цариця сама була згодна віддати необхідний трофей.

Однак, з цим були не згодні деякі інші амазонки, які напали на супутників Геракла і вбили їх. За легендою вважається, що в одну з нападників на загін Геракла, вселилася так ненависна йому дружина Зевса Гера, яка вже давно і наполегливо хотіла помститися героєві.

Після чого герой боровся з найсильнішими амазонками, і змусив їх загін бігти. Сама цариця віддала пояс в обмін за свободу взятих в полон амазонок.

Подвиг 10. Корови великого Геріона

По поверненню з країв амазонок, Гераклові було доручено чергове завдання, яке полягало в тому, щоб той зміг дістати пасуться в західних краях корів Геріона. Геріон був сином Хрісаор і Каллірої.

А сам він був трьох туловищного створенням з трьома головами, шістьма руками і шістьма ногами. І жив він на найзахіднішому краю землі, куди не вступала нога інших героїв. Цього разу вирішив герой відправитися в свій шлях самостійно, так як він був досить важкий і довгий.

Легенда свідчить, що саме в цьому поході Гераклом були споруджені пара стовпів по обидва боки протоки. На сьогоднішній день, ця протока називається Гібралтарську.

Боги допомогли Гераклові в цьому завданні. Так бог сонця Геліос дарував йому свою колісницю і коней, щоб той зміг дістатися до острова Еріфія. Після того, як Геракл опинився на острові їм були повалені варти Гериона, велетень і двоголовий пес.

Він зміг забрати корів і відвести їх до моря. Але це помітив сам Герион, який почав боротися за своїх корів, обороняючись трьома щитами і пускаючи три списи. Однак він був повалений стрілами Геракла і його палицею. Доставив герой корів з труднощами і випробуваннями, а після його повелителя приніс їх в жертву дружині Зевса

Подвиг 11. Три золотих яблука

Останнім дорученою завданням, який дав Еврисфей, був видобуток трьох яблук з райського саду титану Атласу. Гераклові належало самостійно відшукати дорогу до цього саду.

На допомогу герою прийшли німфи, які підказали, що необхідно виловити біля берегів бога моря Нерея і дізнатися у нього правильне спрямування. Так і вчинив Геракл. Він підстеріг Нерея, схопив його і не відпускав до тих пір, поки той не розповів напрямок правильного шляху.

На шляху до саду титану Геракла чекало бій з могутнім велетнем Антеєм, який був майже не переможемо через постійно надходять сил від матері богині землі Геї. Але в результаті тривалого бою Геракл підняв Антея над землею і не відпускаючи задушив його.

Далі героя намеривались піднести як жертвопринесення божествам. Це хотів зробити цар Бусирис за, що і поплатився разом зі своїм сином життями. По прибуттю до титану, то сам вирішив сходити за яблуками в сад, однак Гераклові належало замість нього підтримувати небосхил.

Титан намеривался обдурити героя і втекти. Однак Геракл вчасно запідозрив недобре і схитрував. Він попросив титану потримати небозвід, для того щоб трохи перепочити, а сам придбав золоті яблука і втік.

Подвиг 12. Перемога на триголовим псом – Цербером

Одинадцятим завданням, яке повинен був виконати Геракл, був Цербер. Він знаходився в царстві мертвих при Аїді. Цербер представляв собою дивовижну собаку з трьома головами і кінцем хвоста у вигляді голови дракона. Довелося герою відправлятися у володіння Аїда через прірву Тенара.

Перед входом в царство мертвих Гераклом був звільнений афінський герой Тесей. Який зрісся зі скелею через те, що одного разу наважився на крадіжку дружини Аїда Персефони.

Також в царстві мертвих Гераклом був зустрінутий дух героя Мелеагра. Який просив про захист своєї самотньої сестри Деяніри. У відповідь Геракл пообіцяв стати її чоловіком і охоронцем.

При зустрічі Геракла з Аїдом, то сам дозволив відвести Цербера, але тільки за умови, що йому під силу його приборкати. Геракл почав боротьбу з Цербером. Йому вдалося майже знерухомити пса і підняти його на вгору.

Він приніс свою здобич Еврисфеєві, однак той через свою надзвичайної боягузтва велів Гераклові негайно повернути жахливого пса в царство мертвих. І довелося герою знову спускатися до Аїду, для того щоб повернути Цербера на місце.

Таблиця з поясненнями на тему “12 подвигів Геракла”

Висновок

12 подвигів Геракла – це серія завдань, які демонструють його надлюдську силу, кмітливість, та витривалість. Ці міфічні подвиги символізують боротьбу людини з надприродними викликами та перешкодами.

Кожен подвиг мав унікальні випробування, від фізичної боротьби до використання хитрощів та розуму, і кожен з них залишив по собі легенди, які надихають людство протягом століть.

✅12 подвигів Геракла

Великий давньогрецький герой Геракл був сином Зевса і смертної жінки Алкмени, дочки царя Мікен. З самого народження Геракла переслідувала дружина Зевса, богиня Гера, розгнівана тим, що її чоловік вступив з Алкменою у зв’язок. У день перед народженням Геракла Зевс оголосив, що немовля, яке першим з’явиться в цю добу в роді нащадків Персея, буде панувати над усіма родичами.

Гера, дізнавшись про це, прискорила пологи у дружини Персеїди Сфенели, яка народила слабкого і боязкого Еврісфея. Зевсу мимоволі довелося погодитися, щоб народжений після цього Алкменою Геракл підкорявся Еврисфеєві – але не все життя, а лише до тих пір поки не вчинить у нього на службі 12 великих подвигів.

Геракл з раннього дитинства відрізнявся величезною силою. Уже в колисці він задушив двох величезних змій, надісланих Герою погубити немовля. Дитинство Геракл провів у беотийських Фівах. Він звільнив це місто від влади сусіднього Орхомена, і в подяку фиванский цар Креонт віддав за Геракла свою дочку, Мегару.

Незабаром Гера наслала на Геракла припадок безумства, під час якого він убив своїх дітей і дітей свого зведеного брата Іфікла (за трагедією Евріпіда («Геракл») і Сенеки, Геракл убив і свою дружину Мегару). Дельфійський оракул в спокутуванні цього гріха повелів Гераклові йти до Еврісфея і здійснювати за його наказам ті 12 подвигів, які були визначені йому долею.

Перший подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиді. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цьому першому свому подвигу Геракл заснував Немейські ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки.

Другий подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського рака, який виліз з болота на допомогу гідрі. У отруйної жовчі лернейської гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними.

Третій подвиг Геракла (короткий зміст)

Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів.

Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частину їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції.

Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)

Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живу до Еврісфея в Мікени.

П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)

Ерімантський кабан, що володів дивовижною силою, наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердивши цим решту кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив їх ховатися у кентавра Хірона.

Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантського кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.

Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)

Цар Еліди Авгій, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезні обори не очищали 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад.

Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгій погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгія – весь гній був змитий з нього за день.

Жадібний Авгій не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгія і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.

Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)

Бог Посейдон дав критському царю Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого.

Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.

Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)

Фракійський цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи чужинців, що приходили до нього. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою Діомеда, який кинувся в погоню. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.

Дев’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)

Цариця амазонок Іполита носила як знак своєї влади пояс, подарований їй богом Аресом. Цей пояс бажала мати дочка Еврісфея, Адмета. Геракл із загоном героїв поплив в царство амазонок, до берегів Понта Евксинського (Чорного моря). Іполита на прохання Геракла хотіла віддати пояс добровільно, проте інші амазонки напали на героя і вбили кількох його супутників.

Геракл убив в битві сім найсильніших войовниць і звернув їх військо тікати. Іполита віддала йому пояс як викуп за що потрапила в полон амазонки Меланіппи.

На зворотному шляху з країни амазонок Геракл врятував біля стін Трої Гесиону, дочку троянського царя Лаомендонта, приречену, подібно Андромеді, на жертвопринесення морському чудовиську. Геракл убив чудовисько, однак Лаомедонт не дав йому обіцяної нагороди – коней Зевса, що належать троянцям.

За це Геракл через кілька років здійснив похід на Трою, взяв її і перебив всю сім’ю Лаомедонта, залишивши в живих лише одного з його синів – Пріама. Пріам і правил Троєю під час славної Троянської війни.

Десятий подвиг Геракла (короткий зміст)

На самому західному краю землі пас корів велетень Геріон, що мав три тулуби, три голови, шість рук і шість ніг. За наказом Еврісфея Геракл вирушив за цими коровами. Сама далека дорога на захід вже була подвигом, і в пам’ять про нього Геракл спорудив два кам’яних (Геркулесових) стовпи по обидва боки вузької протоки поблизу берегів Океану (сучасний Гібралтар). Геріон жив на острові Еріфіла. Щоб Геракл міг досягти його, сонячний бог Геліос дав йому своїх коней і золотий човен, на якому він сам щодня плаває по небу.

Убивши сторожів Геріона – велетня Еврітіона і двоголового пса Орфо – Геракл захопив корів і погнав їх до моря. Але тут на нього кинувся сам Геріон, прикриваючи три своїх тіла трьома щитами і кидаючи відразу по три списи. Однак Геракл розстріляв його з лука і добив палицею, а корів перевіз на човні Геліоса через Океан.

По дорозі до Греції одна з корів втекла від Геракла на Сицилію. Щоб звільнити її, герою довелося вбити на поєдинку сицилійського царя Еріксена. Потім на стадо наслала сказ ворожа Геракла Гера, і корів, що порозбігалися з берегів Іонійського моря, ледве вдалося переловити у Фракії. Еврісфей, отримавши корів Геріона, приніс їх у жертву Гері.

Одинадцятий подвиг Геракла (короткий зміст)

За наказом Еврісфея Геракл спустився через прірву Тенара в похмуре царство бога мертвих Аїда, щоб вивести звідти його стража – триголового пса Цербера, чий хвіст закінчувався головою дракона.

У самих воріт підземного світу Геракл звільнив прирослого до скелі афінського героя Тесея, якого разом з другом, Перифоєм, боги покарали за спробу вкрасти у Аїда його дружину Персефону. У царстві мертвих Геракл зустрів тінь героя Мелеагра, якому пообіцяв стати захисником його самотньою сестри Деяніри і одружитися на ній.

Владика підземного царства, Аїд, сам дозволив Гераклові відвести Цербера – але тільки у випадку якщо герой зуміє приборкати його. Відшукавши Цербера, Геракл став боротися з ним. Він майже задушив пса, витягнув його з-під землі і привів в Мікени. Боягузливий Еврісфей при одному погляді на жахливу собаку став благати Геракла відвести її назад, що той і зробив.

Дванадцятий подвиг Геракла (короткий зміст)

Гераклові належало відшукати шлях до великого титану Атласу (Атланту), який тримає на плечах небесне склепіння біля краю землі. Еврісфей наказав Гераклові взяти з золотого дерева саду Атласу три золоті яблука.

Щоб дізнатися шлях до Атласу, Геракл за порадою німф, підстеріг на березі моря морського бога Нерея, схопив його і тримав, поки той не показав потрібну дорогу. По дорозі до Атласу через Лівію Гераклові довелося боротися з жорстоким велетнем Антеєм, який отримував нові сили, торкаючись до своєї матері – Землі-Геї.

Після довгої сутички Геракл підняв Антея на повітря і задушив його, не опускаючи на землю. У Єгипті Геракла хотів принести в жертву богам цар Бусіріс, але розгніваний герой убив Бусіріса разом із сином.

Атлас сам сходив у свій сад за трьома золотими яблуками, але Гераклові в цей час потрібно було тримати за нього небосхил. Атлас хотів обдурити Геракла: він запропонував, особисто віднести яблука Еврисфеєві за умови, що в цей час Геракл продовжить тримати за нього небо. Але герой, зрозумівши, що хитрий титан не повернеться назад, не дався в обман. Геракл попросив Атласа змінити його під небом для короткого відпочинку, а сам забрав яблука і пішов.

Послідовність 12 головних подвигів Геракла різниться у різних міфологічних джерелах. Особливо часто міняються місцями одинадцятий і дванадцятий подвиги: спуск в Аїд за Цербером ряд древніх авторів вважає останнім звершенням Геракла, а подорож в сад Гесперид – передостаннім.

Інші подвиги Геракла

Після скоєння 12 подвигів Геракл, що звільнився від влади Еврісфея, переміг на змаганні у стрільбі кращого лучника Греції, Евріта, царя Евбейської Ойхалії. Евріт не віддав Гераклові обіцяної за це нагороди – своєї дочки Іоли. Геракл тоді одружився в місті Калідоні на Деянірі, сестрі зустрінутого їм у царстві Аїда Мелеагра. Домагаючись руки Деяніри, Геракл витримав важкий поєдинок з річковим богом Ахелоем, який під час сутички перетворювався на змію і бика.

Геракл з Деянірою пішли в Тиринф. По дорозі Деяніру намагався викрасти кентавр Несс, що запропонував перевезти подружню пару через річку. Геракл убив Несса стрілами, просоченими в жовчі лернейської гідри. Перед смертю Несс таємно від Геракла порадив Деянірі зібрати його отруєну отрутою гідри кров. Кентавр запевняв, що якщо Деяніра натре нею одяг Геракла, то жодна інша жінка ніколи не буде подобатися йому.

У Тиринфе під час знову насланої Герою припадку божевілля Геракл убив свого близького друга, сина Евріта, Іфіта. Зевс покарав за це Геракла тяжкою хворобою. Намагаючись дізнатися засіб від неї, Геракл буйствував в Дельфійськиму храмі і бився з богом Аполлоном. Нарешті йому було відкрито, що він повинен продати сам себе на три роки в рабство лидийської цариці Омфалі.

Три роки Омфала піддавала Геракла страшним приниженням: вона змушувала його надягати жіночий одяг і прясти, а сама носила левову шкуру і палицю героя. Однак Омфала дозволила Гераклові взяти участь у поході аргонавтів.

Звільнившись від рабства в Омфали, Геракл узяв Трою і помстився за колишній обман її цареві, Лаомедонта. Потім він брав участь у битві богів з гігантами. Мати гігантів, богиня Гея, зробила цих своїх дітей невразливими для зброї богів.

Вбити гігантів міг тільки смертний. Під час бою боги шокували гігантів на землі своєю зброєю і блискавками, а Геракл добивав насмерть своїми стрілами.

Смерть Геракла

Слідом за цим Геракл вирушив у похід на царя Евріта. Розбивши Евріта, Геракл полонив його дочку, прекрасну Іолу, яку він повинен був отримати ще після попереднього змагання з її батьком у стрільбі з лука. Дізнавшись, що Геракл збирається одружитися на Іолі, Деяніра, в спробі повернути любов чоловіка, послала йому плащ, вимочений в просоченій отрутою лернейської гідри крові кентавра Несса.

Ледве Геракл надів цей плащ, як він прилип до його тіла. Отрута проникла через шкіру героя і стала завдавати страшні муки. Деяніра, дізнавшись про свою помилку, покінчила з собою. Цей міф став сюжетом трагедії Софокла «Трахінянкі»

Зрозумівши, що близька смерть, Геракл звелів, щоб старший син, Гілл, відніс його на фесалійську гору Цю та склав там похоронне багаття. Свій лук з отруєними стрілами Геракл віддав герою Філоктетові, майбутньому учаснику Троянської війни, який погодився підпалити багаття.

Як тільки вогонь загорівся, з неба в грому і блискавці спустилися боги Афіна і Гермес, які в золотій колісниці піднесли Геракла на Олімп. Геракл одружився там на вічно юній богині Гебе і був прийнятий до сонму безсмертних.

Після смерті Геракла боягузливий Еврісфей став переслідувати його дітей (Гераклідів). Їм довелося сховатися в Афінах, у сина Тесея, Демофонта. Військо Еврісфея вторглося на афінську землю, але було розбите армією, якою командував старший син Геракла, Гілл. Геракліди стали родоначальниками однієї з чотирьох головних гілок грецької народності – дорійців.

Через три покоління після Гілла дорійське вторгнення на південь завершилося підкоренням Пелопоннесу, який Геракліди вважали законною спадщиною свого батька, підступно віднятою у нього хитрістю богині Гери. У звістках про захоплення дорійців легенди і міфи вже змішуються зі спогадами про справжні історичні події.