1893-1930

Володимир Маяковський — неоднозначна постать у світовій літературі. Свій шлях поет розпочав з бунту проти старого світу. Бунтівник і мрійник, він відчував своє покликання в наближенні світлого майбуття. Але ці надії не справдилися. Переживши гіркі розчарування в суспільстві й житті, В. Маяковський обірвав своє життя пострілом, таємниця його смерті й досі не розгадана до кінця.

Володимир Маяковський народився 19 липня 1893 р. в с. Багдаді (Грузія) у родині лісника. Мати походила з роду херсонських селян. Це й дало привід поетові згодом написати про своє походження: «Я з діда-прадіда — козак, з другого — січовик, а в Грузії — жить починав. » (Переклад Миколи Бажана).

З 1902 р. навчався в місцевій гімназії, а потім у м. Москві, куди родина переїхала після смерті батька. З 1911 р. навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Потім приєднався до футуристів, які проголосили себе творцями мистецтва майбутнього й заперечували все, що було створено в минулому. Нова культура, згідно з маніфестами «будетлян» (так вони себе називали), мала формуватися на руїнах старого суспільства. Бунт проти загальноприйнятих норм і правил відповідав характеру молодого В. Маяковського, могутня натура якого шукала дії та простору, а поетичний талант — глобальних ідей та незвичайних художніх форм. Футуристичну програму боротьби проти старого світу й оновлення мистецтва поет сприймав як програму особистого життя та творчості. У його віршах «Нате!», «Вам», «Послухайте!» та ін. і поемах «Хмарина в штанах», «Війна і світ», «Флейта-хребет» та ін. (1912-1916 рр.) був зроблений виклик старому світові. Поет звинувачував натовп у байдужості й бездіяльності, закликав працювати задля кращого майбутнього.

Експерименти російських футуристів

У російській поезії авангарду утворилися чотири групи футуристів: 1) «Гілея» (кубофутуристи) — В. Маяковський, В. Хлєбников, В. Каменський, Д. і М. Бурлюки та ін.; 2) «Асоціація егофутуристів» — І. Северянін, І. Ігнатьєв, К. Олімпов; 3) «Мезонін поезії» — В. Шершеневич, Р. Івнєв та ін.; 4) «Центрифуга» — С. Бобров, М. Асєєв, Б. Пастернак. Усіх російських футуристів об’єднувало бажання знайти нові шляхи розвитку суспільства й мистецтва. Але вони мали й деякі відмінності. Кубофутуристи стояли на більш революційних позиціях, вони заперечували стару культуру, усталені форми життя, людську особистість, прискорюючи створення «всесвітнього людства» і «всесвітньої гармонії». Егофутуристи, навпаки, усі зміни пов’язували з розвитком людської свідомості, тому їхні вірші характеризуються особливим ліризмом і навіть зухвалістю в утвердженні власного «Я». Група «Мезонін поезії» більше орієнтувалася на класику. Не відмовляючись від здобутків світової культури, «мезонінці» намагалися знайти нові форми художньої виразності. Представники «Центрифуги», які теж усвідомлювали себе наступниками традицій О. Пушкіна, Ф. Тютчева, А. Фета та ін., були подібними до «мезонінців» і вирізнялися поміркованістю позицій, орієнтувалися на вічні закони природи, культури й історії. Представники «Центрифуги» відчули небезпеку революційних перетворень. Завдання поета, на думку Б. Пастернака, — це одухотворення дійсності за допомогою своєї творчості.

Після революційного перевороту 1917 р. В. Маяковський щиро повірив у перемогу нового суспільства, утвердження ідей братерства та справедливості. Він уважав себе поетом-трибуном, поетом-ватажком народних мас. Але дуже швидко розчарувався в можливості здійснення своїх надій. Відомо, що після виходу у світ поеми «Добре» (рос. «Хорошо») він збирався створити поему «Погано» (рос. «Плохо») і навіть написав до неї кілька розділів. Але радянській владі не треба було писати про «погане», їй потрібен був зразок митця, який оспівує нове суспільство. Довкола В. Маяковського в його останні роки стискалося фатальне коло, у яке потрапило чимало дивних людей, які ніби підштовхували його до загибелі. Поет застрелився 14 квітня 1930 р. в м. Москві (СРСР). Після смерті митця сталінський уряд оголосив його «найкращим поетом епохи», а справжнє новаторство й сатиричні твори В. Маяковського замовчувалися.

Вірш «А ви змогли б?». У творі протиставлені два світи — світ повсякденності та світ творчої фантазії митця, яка дає змогу знаходити високу поезію в буденному. У вірші вжито лексику двох видів — слова, що змальовують реальне існування (фарба, склянка, блюдо, холодець та ін.), і слова, які символізують існування іншого світу — прекрасного й духовного (ноктюрн, флейта, океан, порив). Ліричний герой переживає недосконалість дійсності як особисту драму та як поштовх до дії. Він незадоволений міщанським існуванням і прагне змінити все довкола за допомогою мистецтва. Головна тема вірша — прагнення до перетворення світу, пошуки духовного ідеалу в житті.

А ВИ ЗМОГЛИ Б? (1913)

Я вмить закреслив карту буднів,

хлюпнувши фарбами зі склянок.

Відкрив я в холодці на блюді

З рибин на вивісках строкатих

на флейті заржавілих ринв?

(Переклад Платона Воронька)

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Поетичне новаторство В. Маяковського

В. Маяковський у ранній творчості заперечував стару мораль, суспільство, культуру. Тема бунту стала центральною в його віршах 1910-х років. Ліричний герой поета вирізняється силою духу й дієвою позицією, прагне перебудувати світ повсякденності, перетворити його за допомогою своєї фантазії. Експерименти В. Маяковського у віршуванні сприяли створенню оригінальної поетичної системи. Поет заперечував традиційні поетичні розміри в межах силабо-тонічної системи. Його вірші будувалися не на чергуванні наголошених і ненаголошених складів, а на кількості наголосів. Тобто він використовував тонічну систему віршування, яка існувала ще в усній народній творчості (пісні, думи тощо). Але поет удосконалив тонічний вірш. У нього відсутній поділ віршів на строфи, його строфи можуть мати будь-яку кількість рядків. Він також використав новий графічний запис віршів — «драбинкою», що давала можливість додаткових пауз і наголошення певних слів, а відповідно — смислових акцентів. Рими у віршах В. Маяковського розміщуються не тільки в кінці

рядків, а всередині чи навіть на початку — це так звані внутрішні рими, що надають віршам милозвучності й емоційної виразності. Отже, заперечивши стару культуру, В. Маяковський фактично використав культурні здобутки усної народної творчості. Поет також знаменитий тим, що придумував несподівані образи й нові слова — неологізми.

В. Маяковський

Вірш «Послухайте!» (1914). В. Маяковський вважав, що людина не може вижити без краси, фантазії, мистецтва й високих духовних почуттів. Ця думка є провідною у вірші «Послухайте!». Ліричний герой — поет, для якого немає часових і просторових меж, він живе в Усесвіті, «вривається» навіть до Бога, веде з ним особистий діалог. Центральним символом вірша є зірки, які втілюють високий сенс існування й призначення людини, її творчого покликання та пошуки істини.

В. Маяковський на своїй виставці «20 років праці». 1930 р.

Вірш «Борг Україні» (1926). В. Маяковський знав про свої українські корені, любив українську культуру й часто приїздив в Україну з творчими виступами й лекціями. Тоді, у середині 1920-х років, поет відчув зверхнє ставлення радянської влади до України. Деякі представники сталінського уряду навіть заперечували існування такого народу, як українці, і самобутньої української культури. Відповіддю на ці «закиди» став вірш «Борг Україні», який у ті часи зазвучав як палкий заклик до дії — вивчати українську мову, здобутки видатних українців, визнати Україну як незалежну та творчу націю. Ці ідеї актуальні й нині.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Визначте місце В. Маяковського в літературі російського авангарду. 2. У чому полягає новаторство поета? Читацька діяльність. 3. Визначте у віршах «А ви змогли б?» і «Послухайте!» засоби зображення буденного й поетичного світів. 4. Охарактеризуйте образ ліричного героя ранньої лірики В. Маяковського. 5. Які твори та яких авторів цитує В. Маяковський у вірші «Борг Україні»? Визначте функції цитування. 6. Поясніть зміст назви вірша «Борг Україні». Людські цінності. 7. Які нові ідеї щодо призначення митця й мистецтва втілив у поезії В. Маяковський? Комунікація. 8. Які ідеї має вислів «Чи знає те ви українську ніч?» Ми — громадяни. 9. Які знання (тобто незнання) про Україну іронічно викриває В. Маяковський у вірші «Борг Україні»? 10. До чого він закликає? 11. Які негативні явища, описані В. Маяковським, існують і нині? Сучасні технології.12. За допомогою Інтернету з’ясуйте, імена яких діячів згадані у вірші «Борг Україні», що вони означають в контексті твору. 13. За допомогою Інтернету здійсніть власне розслідування трагічної загибелі В. Маяковського. Творче самовираження. 14. Опишіть (або намалюйте) картину, яка постала у вашій уяві в процесі читання віршів «А ви змогли б?» або «Послухайте!». Довкілля та безпека. 15. Яке довкілля не влаштовувало ліричного героя ранньої лірики В. Маяковського? Як він прагнув змінити його? Навчаємося для життя. 16. З’ясуйте значення слова ноктюрн. Як ви вважаєте, чому саме цей музичний термін використав поет у творі, де зображується буденність? Що для нього означало «закреслити карту буднів»,«відкрити океан» у звичайних речах, «зіграти ноктюрн на флейті заржавілих ринв»? Чи шукаєте ви власний сенс у буденних справах? 17. Напишіть міні-твір на тему «Чи потрібні зірки в нашому житті?» (роздуми над віршем «Послухайте!»).

Біографія Володимира Маяковського

Маяковський Володимир Володимирович був російським радянським поетом, публіцистом, драматургом та громадським діячем , популярність якого не згасає і донині.

$Ранні роки

Майбутній письменник народився у селі Багдад, Кутаїська губернія (нині Грузія) влітку 7 (19) липня 1893 року та був наймолодшим у родині. Батько хлопця був дворянином предки якого були родом з Запорізької Січі. Мати його також з козацького роду, але згодом разом за чоловіком послідувала до Багдаду.

$Освіта

У році 1902 – му юнак почав навчатися у гімназії міста Кутасія, та провчився там усього 4 роки, оскільки в зв’язку з тим що його батько помер у 1906 – му родина хлопця і він разом з нею переїхали до Москви. По приїзді Володимира одразу віддали на навчання у класичну гімназію, але й тут він не довчився. Так, у 1908 році його відрахували через несплату коштів за навчання. Приблизно у цей період Маяковський почав своє становлення в якості революціонера. І одразу після відрахування познайомившись з декількома студентами почав поширювати революційні ідеї. І вже зовсім скоро долучився до РСДРП, після чого був заарештований. Усього хлопця заарештовувати тричі. Правда цього разу покарання він уникнув, тому що ще не був повнолітнім. В період перебування під арештом у Бутирській в’язниці, у 1909 році, світ побачили перші його вірші.

Після звільнення з в’язниці, через деякий час письменник активно почав цікавитися світом живопису. А вже у 1911 –му він став студентом Московського училища живопису, скульптури та зодчества, де звів знайомство з учасниками Російського футуристичного руху. Після чого доволі швидко його обирали лідером групи «Гілея».

$Творчість

Перші кроки у письменництві Маяковський зробив ще у студентські роки, а першим опублікованим віршем була «Ніч». Він увійшов до збірника футуристичного напряму під назвою «Ляпас суспільного смаку» , який вийшов у 1912 році. А вже через рік після цього, у 1913-му Маяковський звертає свою увагу на драматургію в результаті чого було створено трагедію яку поет назвав своїм ім’ям « Володимир Маяковський», та яку він сам не тільки поставив, але й виконав у ній головну роль.

У році 1914-му Маяковського з його товаришем було виключено з університетських рядів через занадто активну діяльність у політичній сфері. Після чого він в період між 1914 -1915 роками створив поему «Облако в штанах» на написання якої письменника спонукали революційні реалії. Саме вона стала так би мовити центром творчості письменника, в якій він уміло переплітав такі важливі людські теми як кохання, релігія і мистецтво та все це на фоні революції. І саме цей твір прославив Маяковського не тільки на території Росії але й далеко за її межами.

В період між 1915 – 1917 роками письменник був задіяний на посаді кресляра у Петроградському військовому автомобільному училищі. А по повернені до Москви влаштовувався на роботу до Російського телеграфного агентства де працював над написанням текстів та графічних зображень(дизайну) до агітаційних плакатів. В цей же час він продовжував розвиватись у сфері письменництва в результаті чого у 1919 – му році світ побачила поема «150 000 000», яка була свого роду гімном світовій революції.

У 1923 –му ним було організовано ЛЕФ(«Левый фронт»), а також журнал з ідентичною назвою, проте у 1928 – му він, розчарувавшись і цій справі вирішує покинути її. Якраз у той період, у 1925 – му Маяковський написав твір «Мое открытие Америки», на яку його надихнули подорожі Великобританії, Німеччини, Америки, Мексики та ще низки країн.

Але повернемося до кінця 20- х років, коли Маяковський був задіяний як співробітник в «Известиях» та«Комсомольській правді», та паралельно з цим публікуючи свої твори у таких журналах як: «Новый мир», «Молодая гвардия», «Красная нива» та ін. Також Маяковським були написані деякі п’єси, серед яких можна відзначити : «Клоп» за 1928-й рік та «Баня» 1929-й.

Далі, у 1929-му він заснував ще одну групу «РЕФ», але вже у наступному 1930-му він полишив і її вступивши до РАПП.

$Особисте життя

Творчість творчістю, та кохання вже топталося на порозі і улітку 1915-му «постукало» у двері його життя у вигляді зустрічі з Лілею Брик. Все би нічого, але він закохався, а вона була одружена. Ці почуття сильно вплинули не тільки на життя письменника але й на його творчість, що й «вилилося» у такі твори як «Флейта-позвоночник» (який письменник присвятив своїй коханій), а згодом у поему «Война и мир» у 1916 році, у якій він дуже дотошливо розписує всі неймовірні жахіття Першої світової війни. Після цього була написана поема «Людина», у якій мова йдеться про біль, яке спричиняє нам невзаємне або недосяжне кохання.

Хоч Ліля й була першим коханням письменника, однак не єдиним. Так, під час подорожування різними країнами світу у 20-х роках, письменник познайомився з Еллі Джонс, яка згодом народила йому доньку, про яку письменник взнав значно пізніше, аж у 1929 році, під час їх таємної зустрічі у Франції.

Але життя плине, і нічого не стоїть на місці змиваючи і наші почуття і змінюючи наші думки. Так, в кінці 1920-х років письменник зустрів ще одне своє кохання, Тетяну Яковлеву, якій також згодом присвятив твір «Лист Тетяні Яковлевій» у 1928 – му.

$Смерть

З часом у літературній діяльності письменника почався затор, під час якого його твори майже перестали публікуватися, п’єси не ставилися, а також йому було заборонено знаходитись на території Франції, в зв’язку з чим він не міг бачитися зі свою коханою жінкою, Еллі. Та і це ще не все, його почали ігнорувати всі його бувші колеги та навіть деякі друзі, а його виставку «20 років роботи» проігнорували не тільки чиновники, але й інші впливові літератори. Все це разом ввігнало письменника у депресивний стан наслідком якого стало його самогубство. Маяковськими вбив себе вистрілом у серце, залишивши по собі посмертну записку, якій говорилося:«Все, як кажуть, «інцидент поперчений», об побут розбився любові баркас. Життя, сподіваюсь з тобою ми квити, до біса рахунки мук, болей й образ. Щасливо залишатися. »

Помер письменник 14 квітня 1930 року у місті Москва.

Цікаві факти з життя письменника

1. Маяковський свого часу подарував своїй коханій Лілі кільце з вигравіруваними ініціалами «ЛЮБ», що по-своєму було ознакою нескінченного кохання.

2. Відомо, що письменник дуже любив азартні ігри, зокрема більярд та карти. Існує навіть одна з версій згідно якої самогубство письменника було не чим іншим як програшом у російську рулетку. Однак ці данні досі не підтвердженні.

3. Володимир, не дивлячись на великий успіх у жінок, та на більш ніж одне кохання у житті офіційно у шлюбі ніколи не був. Тим не менш у нього було двоє дітей, син – Микита, та донька Патрісія, яка до 9 – річного віку не знала хто її справжній батько.

4. Батько Маяковського помер він банального уколу шпилькою після чого в нього почалося зараження в крові. Письменника це настільки сильно шокувало та залишило такий глибокий слід у його пам’яті, що в нього навіть розвинулася фобія. Так, він боявся заразитися чим – небудь від кого – небудь тому у нього при собі завжди була мильниця, що давало змогу мити руки настільки часто наскільки йому це було потрібно.

Володимир Маяковський без сумнівно був не тільки великим письменником, але й великою людиною. Він є одним з найвідоміших поетів початку ХХ століття і мав на те повне право, бо окрім низки віршів він залишив нам не менш цікаві роботи в області живопису, кінорежисури та акторства. Тож давайте ніколи не забувати про нього, та нести його творчість крізь роки передаючи із покоління в покоління.

Всі тексти на цьому сайті подаються під ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License ([CC BY 4.0]), якщо не вказано інакшого. Якщо Ви знайшли помилку у ліцензуванні напишіть нам