Як і коли садити, вирощувати і доглядати за редькою у відкритому грунті

Повсюдне вирощування такої давньої культури, як редька виправдано позитивними характеристиками і користю. Лежкие коренеплоди збагачують людський організм вітамінами, стимулюють травні процеси, сприяють лікуванню жовчного міхура і печінки. З редьки можна приготувати багато страв, а отримати урожай цього овоча нескладно на будь-яких грунтах, під плівкою, спанбондом або у відкритому грунті.

• підготовка насіння
• В які терміни можна садити редьку
• підготовка ґрунту
• посадка
• Правила догляду за редькою
  • проріджування
  • полив
  • підживлення
  • Японська – дайкон. Володіє м`яким і ніжним смаком.
  • Китайська – лобо. Смак м`який, з гірчинкою.
  • Європейська. Має насичений, гіркий смак.

  Популярні сорти редьки:

  • Зимова довга чорна. Витягнуті коренеплоди чорного кольору з білою, соковитою, хрумкою м`якоттю. Зберігають корисні властивості тривалий період.
  • Кругла чорна. Середньостигла, з високими смаковими і лікувальними властивостями. Біла соковита м`якоть з яскравим, гострим смаком.
  • Зимова біла. М`якоть щільної структури, середньо гостра. Тривалий час зберігає товарний вигляд.
  • Маргеланская. Зелені плоди з білою м`якоттю зеленуватого відтінку, що володіє слабо гострим смаком. лежкий сорт.
  • Травнева. Рання, м`якоть не схильна до потемніння, ніжна, півострів.
  • Делікатес. Ранньостигла, з подовженим, овальним коренеплодом, що мають слабо гостру м`якоть.
  • Одеська. Літня. Плід гладкий, плоскоокруглої, білий з головкою зеленого кольору. Напівгострий смак. Схильна до розтріскування.
  • Ладушка. Ранньостиглий сорт, який формує коренеплід конічної форми червоного забарвлення. Ніжна м`якоть білого кольору біля шкірки забарвлена ​​в рожевий.
  • Султан. Середньорання. Довгий, білий, конічний плід з білою ніжною м`якоттю.

  підготовка насіння

  З насінного матеріалу відбираються якісні екземпляри, які рекомендується продезінфікувати в розчині марганцю. Через півгодини насіння промиваються водою і викладаються на вологу тканину. Посів проводиться, коли насіння набухнуть і почнуть прокльовується.

  В які терміни можна садити редьку

  Урожайність цієї овочевої культури багато в чому залежить від дотримання строків посіву. Важливо спочатку визначитися, для чого ви вирішили посадити редьку – для весняно-літнього вживання або для закладання на тривале зберігання. Обов`язкова умова – короткий світловий день, що оберігає рослини від стрілкування, викиду квітконосів, внаслідок чого плоди стають непридатними в їжу.

  Різні сорти сіяти потрібно в різні терміни. Літні: з 10 по 25 квітня, зимові: з 15 червня по 10 липня. Ранні сорти, котрі видають дрібні коренеплоди з соковитою, слабоострий м`якоттю сіють вже в березні. Така редька досягає технічної зрілості за 45 днів. Літні сорти встигають за 60 діб, їх прийнято висівати в кінці квітня – початку травня. Стійкі до зниження температури. Середньостиглі зимові сорти, вирощувані для тривалого зберігання, готові на 100-й день. Своєчасний збір врожаю можливий при висадці редьки з кінця червня до першої липневої декади.

  підготовка ґрунту

  Агротехніка вирощування редьки дозволяє посів на будь-якому грунті. Особливо соковитих коренеплодів, з м`якоттю щільної структури, слід очікувати на супіщаних і суглинних грунтах. Обробіток на легких, піщаних ділянках потребують посилених поливів.

  Підготовка ґрунту починається з осені: гряди потрібно перекопати досить глибоко, з внесенням компосту або перегною в розрахунку 6-8 кг на квадратний метр посадок. Навесні в якості добрива використовують суміш з сечовини і хлористого калію, взятих по 20 г і 30 г суперфосфату на один квадратний метр.

  посадка

  У відкритому грунті редьку вирощують насінням, що розподіляються по рядках глибиною 1-2 см, на відстані 4-5 см. Такий спосіб має на увазі проріджування. Насіння, які набрякли або проклюнулися, можна садити з інтервалом в 15 см. При посіві ранньої редьки крок між борозенками витримують в 15-20 см. Виростити пізньостиглі сорти можна на борозенках з відстанню в 25-30 см.

  Правила догляду за редькою

  
  

  проріджування

  Проріджування є обов`язковою процедурою, адже загущення посівів збільшує ризик виникнення квітконосів, деформації та огрубіння плодів. Спочатку проводиться проріджування після утворення пари справжніх листків. Рослини можна видаляти повністю або прищипувати, залишаючи відстань 8-10 см. Потім, редьку проріджують у фазі формування 4-5 листків на відстань 12-15 см, для зимових сортів – 20 см.

  полив

  Регулярні поливи позбавляють плоди від в`ялості, зайвої гіркоти і виникнення пустот. На один квадратний метр посівів редьки потрібно 10-15 літрів води. Потреба в зволоженні зростає в міру формування і наливу плодів. У разі переливу коренеплоди стають водянистими. При культивуванні редьки слід підтримувати вологість грунту в межах 75-80%.

  підживлення

  За вегетаційний період редьці потрібно дворазова підгодівля з інтервалом в 2-3 тижні. Перший раз – з утворенням 2-4 листочків.

  Ця овочева культура добре відгукується на органічне добриво у вигляді розчину сброженной трави: літр на 4-5 літрів води або коров`яку: літр гною на відро води. У відсутності органіки застосовують готові добрива, призначені для овочів: 20 г на відро води. На 3 квадратних метра посадок використовують 10 літрів розчину.

  Захист від хвороб і шкідників

  Редька найбільш схильна до нападу комах-шкідників, найнебезпечнішими з яких є:

  • Капустяна муха. Харчується підземними органами рослин, що, в разі сильного пошкодження, призводить до загибелі рослини. Ознака поразки: синювато-ліловий забарвлення листя.
  • Хрестоцвіті блішки. На їх появу вказують точкову листя. Молодь може бути знищена повністю.

  Поширені захворювання редьки: кила, фомоз, чорна ніжка, чорна цвіль, несправжня борошниста роса і судинний бактеріоз. Причиною виникнення таких хвороб вважається перезволоження повітря.

  Профілактика та боротьба з шкідниками і хворобами:

  • Виконання агротехнічних прийомів. Дотримання сівозміни, що сприяє оздоровленню грунту. Висадка редьки на колишньому місці можлива через 3-4 роки.
  • Нейтралізація кислих грунтів.
  • Глибока осіння оранка ділянки. Регулярне розпушування міжрядь.
  • Дотримання термінів посіву з урахуванням періоду дозрівання. Добриво та інші заходи, спрямовані на прискорення розвитку рослин.
  • Своєчасна прополка бур`янів.
  • Ручний збір яєць, личинок і молодих комах-шкідників.
  • Своєчасне прибирання та перекопування ділянки, знищення рослинних залишків.

  Збір врожаю і зберігання

  Збирають ранню редьку в міру виростання коренеплодів. Плоди зимової редьки потрібно прибрати перед початком заморозків. Перед укладанням на зберігання листя зрізають, залишаючи стебло з 1 см заввишки. Коріння не чіпають. Землю з коренеплодів ретельно струшують.

  Після просушування, редьку опускають в сухі підвали й льохи з підтримкою температурного режиму повітря 0-1 ⁰С і вологістю не вище 90%.

  Зберігання коренеплодів показано в не зав`язалося поліетиленових пакетах або ящиках з двох – тришарової укладанням.

  Редька: выращивание из семян на огороде, сорта

  Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 02 августа 2023 Опубликовано: 05 февраля 2019 Первая редакция: 05 февраля 2016 🕒 11 минут 👀 128584 раза 💬 4 комментария

  Растение редька (лат. Raphanus) относится к небольшому роду травянистых однолетников и многолетников семейства Капустные, или Крестоцветные, произрастающих в диком виде в Европе и в азиатских районах с умеренныи климатом. Как овощ редька выращивается с незапамятных времен. Сегодня культивируют вид, известный под названием редька посевная (Raphanus sativus), который в дикой природе не встречается. Как сажать редьку посевную, как поливать редьку, чем удобрять редьку, чем обработать редьку, пораженную заболеваниями или вредными насекомыми, когда выкапывать редьку, как хранить редьку – обо всем этом и о многом другом пойдет речь в этой статье.

  Посадка и уход за редькой

  • Посадка: посев семян ранних сортов в открытый грунт – после 25 апреля, посев семян поздних сортов – в середине июня.
  • Почва: плодородный, влажный, богатый перегноем суглинок слабощелочной или нейтральной реакции. Кислые грунты перед посевом известкуют.
  • Полив: регулярный: ранние сорта поливают один раз в неделю, поздние – реже, всего – 3-4 раза за сезон. Расход воды – 10-12 л на каждый м² грядки.
  • Подкормки: при необходимости ранние сорта подкармливают 2 раза азотными удобрениями: в стадии разворачивания семядольных листьев и спустя неделю после первой подкормки. Поздние сорта требуют еженедельной подкормки попеременно азотными удобрениями и полными минеральными комплексами. Прекращают подкормки недели за три до сбора урожая.
  • Размножение: семенное.
  • Вредители: крестоцветные блошки, капустные и огородные совки, капустные мухи, капустные моли и белянки, стеблевые нематоды и проволочники.
  • Болезни: черная ножка, кила, войлочная болезнь, мучнистая роса, пероноспороз, белая гниль, бель.

  Растение редька – описание

  Корень у редьки утолщеный, но иногда, как у масличной разновидности, тонкий. Окраска корня, формирующегося в первый год роста, может быть белой, розовой, красной, зеленой, фиолетовой или черной, но мякоть корнеплода неизменно белого цвета. Листья лировидные, перисто-раздельные, иногда цельные с крупной верхней лопастью и 2-6 парами боковых лопастей. Цветки розовые, фиолетовые или белые, плоды-стручки вздутые, широкие, голые или покрытые жесткой щетиной.

  Выращивают редьку для употребления в пищу в период нехватки витаминов: она возбуждает аппетит, улучшает пищеварение, ускоряет метаболические процессы. Широко применяют редьку в народной медицине.

  Посадка редьки в открытый грунт

  Когда сажать редьку в грунт

  Редька – растение холодостойкое, всходы прорастают при температуре 3-5 ºC и способны перенести похолодание до 3-4 ºC. Взрослые растения нормально выдерживают заморозки до -5-6 ºC . Сеют редьку в грунт весной и летом – все зависит от сорта растения. Ранние сорта сеют сразу после 25 апреля, а те сорта, которые выращивают для зимнего хранения, сеют в середине июня.

  Почва для редьки

  Лучший грунт для редьки – плодородные, влажные, богатые перегноем суглинки, нейтральные или слабощелочные. Кислые грунты придется известковать.

  Лучшими соседями для редьки считаются редис и репа, а хорошими предшественниками – бобовые культуры (горох, фасоль, соя, чечевица, арахис и бобы), а также огурец, помидоры, тыква, лук, салат, кабачок, патиссон, укроп, баклажан, кукуруза и перец. Именно под предшествующие редьке культуры и желательно вносить органические удобрения.

  Не высаживайте редьку на участке, где росли хрен, капуста, кресс-салат, турнепс, морковь, свекла, репа, редис и редька.

  Выращивание редьки из семян предваряют перекопкой участка осенью, сначала грунт лущат на небольшую глубину, а через небольшой промежуток времени удаляют появившиеся сорняки перекопкой на глубину штыка лопаты с одновременным внесением по ведру компоста или перегноя и по пол-литровой банке древесной золы на каждый м².

  Как сажать редьку в открытый грунт

  Посадка редьки в грунт начинается с подготовки посевного материала: семена редьки калибруют по величине и весу в растворе 50 г соли в 1 л воды при помощи решета с двухмиллиметровыми отверстиями. Оставшиеся в решете семена тщательно промывают водой и замачивают на сутки в растворе 0,2 г марганцовки в 1 л воды.

  В грядке делают борозды глубиной до 2 см на расстоянии около 35 см одна от другой и раскладывают в них по 3 семени с интервалом в 8 см между гнездами, после чего присыпают борозды землей и уплотняют ее. Если почва недостаточно влажная, полейте грядку после посадки. Всходы могут появиться уже через неделю.

  Посадка зимних сортов редьки

  Посев в грунт зимних сортов редьки осуществляется по тому же принципу и в том же порядке, что и посев ранних сортов, отличие лишь в том, что участок под посев поздних сортов готовят весной, а не с осени, и расстояние между гнездами семян должно быть больше – около 15 см.

  Уход за редькой

  Как вырастить редьку

  Редька относится к неприхотливым культурам, поэтому выращивание редьки в открытом грунте вас не изнурит. Вам придется поливать грядку, прореживать растения одновременно с рыхлением грунта и прополкой сорной травы, а также проводить подкормки. Первый раз прореживание всходов осуществляют после отрастания у всходов одного-двух листьев, оставляя между ними дистанцию 6-7 см, второе прореживание проводят через 3-4 недели после первого.

  Междурядия на участке рыхлят 3-4 раза за сезон: первый раз на глубину 4 см, второй раз на 8 см, а третий и четвертый – на глубину 10-12 см.

  Полив редьки

  Увлажнение редьки весеннего посева осуществляют регулярно один раз в неделю, зимние сорта поливают реже – 3-4 раза за сезон. Редька нуждается в большом количестве влаги: на каждый м² выливают по 10-12 л воды. Главное в увлажнении грядок с редькой – регулярность, поскольку обильные поливы после длительной засухи приводят к тому, что редька растрескивается. От недостаточного полива корень редьки становится деревянным и почти несъедобным. Поможет сохранить влагу в грунте и сократить количество поливов мульчирование участка.

  Подкормка редьки

  За вегетационный период при необходимости подкормку ранней редьки проводят дважды: первый раз, когда у сеянцев развернутся семядольные листья, а второй спустя неделю. Ввиду короткого периода созревания ранних сортов удобрение редиса проводится только азотными удобрениями – известково-аммиачной или натриевой селитрой в концентрации 0,2 %. Поздние сорта редьки подкармливают еженедельно раствором полного минерального удобрения, растворив в ведре воды 60 г суперфосфата, 20 г мочевины и 15 г хлористого кальция и расходуя одно ведро раствора на 20 м рядка.

  Однако поскольку растению азот необходим в больших количествах, то чередуйте комплексные подкормки с исключительно азотными. За три недели до уборки урожая внесение удобрений прекращают. Никогда не используйте в качестве удобрения для редьки навоз, поскольку это приводит впоследствии к разветвлению корнеплодов.

  Вредители и болезни редьки

  Чаще всего редька подвергается заражению килой, мозаикой капусты, войлочной болезнью, мучнистой росой, пероноспорозом, белой гнилью, черной ножкой и белью.

  Кила – грибковая болезнь, из-за которой на корнях образуются веретеновидные или шаровидные наросты, со веременем буреющие и загнивающие. Пораженные растения отстают в росте и увядают.

  Мозаика капусты проявляется рисунком на листовой пластине, стягиванием жилок и деформацией листьев. Позже вокруг главных жилок листьев возникает темно-зеленая кайма, листья покрываются белесыми некротическими пятнами.

  Войлочная болезнь, или красная гниль, выглядит, как бурые и лиловые пятна на корнеплодах, затем на и месте этих пятен образуются темные склероции грибка. Прогрессирует заболевание при слишком высокой температуре и влажности воздуха.

  Мучнистая роса покрывает наземные части растения серовато-белым налетом, со временем приобретающим бурый цвет. Пораженные листья деформируются и засыхают, растения отстают в развитии.

  Пероноспороз, или ложная мучнистая роса, выглядит, как хлоротичные пятнышки на верхней стороне листовой пластины, которые постепенно становятся желтыми и маслянистыми, а затем буреют, и под ними, ни нижней стороне листа появляется грязно-фиолетовый налет.

  При заболевании черной ножкой нижняя часть розетки листьев и верх корнеплода деляются тонкими, мягкими, покрываясь грибницей.

  Белая гниль обесцвечивает пораженные ткани, они становятся водянистыми и покрываются мицелием, похожим на вату.

  При поражении белью наземные части растения как будто покрываются масляной краской, затем больные ткани буреют и засыхают. Листья, на которых образуются скопления спор грибка, искривляются и покрываются вздутиями.

  Из насекомых опасней всего для редьки крестоцветная блошка, огородная и капустная совки, капустная муха, капустная белянка, капустная моль, проволочники и стеблевые нематоды.

  Крестоцветная блошка совсем не блоха, а мелкий жук-листоед с задними прыгательными, как у кузнечика, ногами, способный уничтожить молодые всходы крестоцветных культур, сильно повреждая листья растений.

  Гусеницы совок и капустной белянки выедают мякоть листьев, а личинки капустной мухи грызут корнеплоды редьки, отчего они гниют.

  Личинки нематод, питаясь соком растений, вызывают искривление и отставание в росте.

  Проволочники питаются не только листьями редьки, но и корнеплодами.

  Обработка редьки

  С грибковыми болезнями (килой, белью, гнилями, мучнистой росой, черной ножкой и пероноспорозом) борются обработкой растений медьсодержащими препаратами (бордоской жидкостью, медным купоросом, хлорокисью меди). Как обработать редьку этими препаратами, вы прочтете в прилагающейся инструкции.

  С мозаикой справиться не получится, поскольку от нее лекарств пока не придумали, но заболевшие экземпляры нужно немедленно удалять с участка и сжигать, пока болезнь не перекинулась на соседние растения.

  Что касается вредных насекомых, то их уничтожают инсектицидами, которые можно найти в любом специализированном магазине или отделе. Однако лучшее, что вы можете сделать для защиты огорода от болезней и вредителей, это проводить предпосевную обработку грунта и семян, соблюдать агротехнику культуры и правила севооборота.

  Уборка и хранение редьки

  Ранние сорта редьки убирают летом, выборочно, когда корнеплод достигнет 3-4 см в диаметре. Эти сорта не годятся для хранения – их выращивают исключительно ради еды, поэтому положите раннюю редьку в холодильник, где она сможет находиться до трех недель. При комнатной температуре ранние сорта редьки хранятся не больше 10 дней.

  Сбор урожая редьки зимних сортов осуществляют осенью, во второй половине сентября, перед наступлением первых холодов. Выкопав корнеплод, стряхните с него землю, оборвите мелкие корешки, аккуратно срежьте ботву у самого корнеплода, стараясь его не повредить, и дайте редьке немного просохнуть, а затем подержите ее несколько дней в темном прохладном месте. Если вы заготавливаете позднюю редьку на зиму, сложите ее в ящики с вентиляционными отверстиями и пересыпьте песком, как морковь или свеклу. Каждый слой песка должен быть толщиной до 4 см.

  Лучше всего хранить редьку в погребе с температурой около 2-3 ºC и влажностью воздуха около 90 %. В таких условиях поздние сорта редьки, такие, как Зимняя круглая белая или Зимняя круглая черная, могут храниться до весны.

  Виды и сорта редьки

  В рамках вида редька посевная различаются такие разновидности:

  • редька черная – по вкусовым качествам этот подвид проигрывает остальным разновидностям, однако он обладает самыми ценными целебными свойствами;
  • редька японская, или дайкон – большая белая редька, достигающая иногда 60 см в длину при диаметре 10-15 см. Она неприхотлива, вкусна и полезна: сто граммов корнплода содержит 40 % суточной нормы витмина C. Эта разновидность редьки богата также клетчаткой, бета-каротином, фолиевой кислотой, калием, железом, селеном и йодом. Лучшие сорта: Саша, Дракон, Дубинушка, Японский белый длинный;
  • редька масличная – холодостойкое, теневыносливое, влаголюбивое и урожайное однолетнее растение. Цветки у редьки масличной бело-фиолетовые, лучшее время для посадки – июнь или июль;
  • зеленая узбекская редька, полезная почти так же, как и черная, но ее вкус намного нежнее и приятней. Зеленая редька богата каротином, витаминами, фитонцидами, калием, фосфором, натрием, серой, кальцим и эфирными маслами;
  • редька китайская, или маргеланская, или лоба – сочные и плотные корнеплоды округлой или удлиненной формы, которые хранятся хуже европейских сортов редьки. Это салатная разновидность, сорта которой различаются по цвету: они могут быть розовыми, красными, сиренево-фиолетовыми, светло– или темно-зелеными, однако верх головок одинаково насыщенно-зеленого цвета у всех сортов. Мякоть этой редьки не острая и не горькая. Самые популярные сорта: Ладушка, Хозяюшка, Северянка, Зарево.

  Но поскольку в наших климатических условиях лучше всего растет редька европейских сортов, предлагаем вашему вниманию описание самых популярных из них. Итак, лучшие сорта редьки для открытого грунта:

  • Зимняя круглая белая – среднеспелый урожайный сорт корнеплодами белого цвета, округло-плоской или округло-овальной формы, весом до 400 г с белой, сочной, твердой мякотью среднеострого вкуса;
  • Зимняя круглая черная – один из самых распространенных урожайных и лежких сортов, овальные или плоскоокруглые корнеплоды которого обладают высокими вкусовыми качествами и лечебными свойствами. Мякоть у редьки этого сорта белая, сочная, слабоострого вкуса;
  • Сударушка – сорт, созревающий за 37 дней, с белыми овальными корнеплодами, погруженными в грунт только наполовину, что в значительной степени облегчают уборку. Мякоть корнеплодов отличных вкусовых качеств;
  • Гайворонская – среднепоздний урожайный сорт острого вкуса и прекрасной лежкости с белой твердой мякотью корнеплодов цилиндрической формы с зеленой головкой;
  • Майская – скороспелый сорт с овально-коническими гладкими белыми корнеплодами с сочной, белой мякотью приятного полуострого вкуса;
  • Зеленая богиня – раннеспелый сорт приятного слабо-острого вкуса округлых зеленоватых корнеплодов с сочной, хрустящей мякотью. Сорт отличается прекрасной лежкостью;
  • Слоновий клык – среднеспелый урожайный лежкий сорт с белыми корнеплодами длиной до 25 см;
  • Лекарь – позднеспелый сорт, сочетающий в себе высокие вкусовые и лечебные качества. Корнеплоды ровные, округлые, черные, мякоть белая, плотная, сочная и хрустящая. Сорт идеален для салатов и при хранении долго не теряет своих качеств и упругости.

  Кроме описанных, популярны среди огородников такие европейские сорта редьки, как Мюнхен Бир, Чернавка, Негритянка, Деликатес, Одесская 5.

  ТОП-5 найкращих сортів літньої редьки, які треба посадити у липні: добре вродять у відкритому ґрунті

  Вирощування овочевих культур — дуже відповідальний процес, який потребує знань, але найважливіше — обрати найкращий сорт продукту. Сьогодні ви дізнаєтеся , яку редьку краще обирати для ідеального врожаю.

  ТОП-5 найкращих сортів літньої редьки для вирощування у відкритому ґрунті

  Редька – один з найпоживніших коренеплодів, з якого можна приготувати багато корисних салатиків. Для правильного вирощування вам не знадобиться багато клопоту, але варто звернути увагу на найкращі сорти літньої редьки, які рекомендують ледь не всі досвідчені фермери України. До цього процесу потрібно підходити відповідально – ваш врожай напряму залежить саме від сорту редиски і якщо помилитеся у виборі, то не зможете потішити себе і своїх близьких ідеальним врожаєм.

  Найкращі сорти редьки в України

  • Первісток F1. Це гібридний сорт, який має здатність плодоносити вже на 16 день. Плоди будуть яскравого червоного кольору з малиновим відтінком і один плід може важити близько 30 грамів, а це досить багато. Мʼякоть в такого сорту дуже солотка і відсутній характерний гіркий смак, який часто зустрічається в деяких видах редьки. Також цей сорт стійкий до хвороб і добре переносить різкі перепади температур.
  • Альба. Альба має круглу форму і вагу 22-35 грамів. Ці плоди починають давати врожай через 30 днів. Сорт може довго зберігатися, є стійким до посухи за дощів, а також не хворіє.
  • Жара. Вага цих плодів від 15 до 30 грамів. Їх дуже люблять фермери за те, що плоди цього сорту дають велику врожайність, але вони не дуже стійкі до похолодання, тому якщо раптом влітку псується погода – їх потрібно обовʼязково накривати і робити так зване утеплення.
  • Льодяна бурулька. Ця редька нетипової форми і білого кольору, за що отримала таку назву. Плоди продовгуваті, хрусткі та мають солодко-пікантний смак. Цей сорт є найбільш стійким до перепаду температур, а перший врожай ви отримаєте вже за 25 днів.
  • Рондар F1. Цей сорт починає плодоносити на 21 день. Колір шкірки приємного малинового кольору, а мʼякоть гарного білого відтінку, яка має характерний легкий аромат. Рондан є дуже врожайним сортом, тому це один з найкращих сортів редьки. Він добре росте, є стійким до хвороб та похолодання.