Вб’є машину капітально чи пронесе: що буде, якщо 10 років не міняти антифриз

Антифриз – це рідина, яка використовується в системі охолодження автомобіля для запобігання замерзання та перегріву двигуна. Заміна антифризу грає ключову роль в забезпеченні надійної роботи автомобіля, але далеко не всі змінюють його часто, а використовують роками. Що буде з машиною, якщо довго не міняти антифриз, читайте нижче.

Коли потрібно міняти антифриз

Виробники автомобілів рекомендують заміну антифризу через певні часові інтервали, які вказані в керівництві по експлуатації машини. Зазвичай це треба робити кожні 2-5 років, залежно від типу антифризу. Згодом він втрачає свої властивості і здатність ефективно захищати двигун від перегріву і корозії. При великому пробігу або старінні автомобіля антифриз також рекомендується замінити.

Якщо ви живете в регіоні з суворими кліматичними умовами, доцільно міняти антифриз залежно від сезонів. Взимку антифриз повинен забезпечувати захист від замерзання, а влітку – від перегріву.

При ремонті системи охолодження, наприклад, заміні радіатора або водяного насоса, рекомендується також замінити антифриз. Це допоможе запобігти змішуванню різних типів рідини, що може негативно вплинути на ефективність охолодження.

Що потрібно обов’язково возити з собою в машині

Як зрозуміти що закінчується антифриз

Зрозуміти, що рівень антифризу починає зменшуватися або закінчуватися, важливо для підтримки нормальної роботи системи охолодження вашого автомобіля. Ось кілька ознак, на які варто звернути увагу:

• Рівень в розширювальному бачку: найбільш очевидний спосіб визначити, чи закінчується антифриз, – це перевірити рівень у розширювальному резервуарі охолоджуючої рідини. У більшості автомобілів бачок прозорий, що дозволяє бачити рівень рідини. Якщо він значно нижче норми, це може свідчити про витік або недостатнє заповнення.
• Перегрів двигуна: якщо ви помічаєте, що температура двигуна починає різко підвищуватися, а індикатор перегріву на панелі приладів горить, це може бути ознакою нестачі антифризу.
• Підтікання та плями на землі: якщо під автомобілем з’являються сліди антифризу або ви помічаєте вологі плями під машиною, це може вказувати на витік охолоджуючої рідини. Перевірте область під автомобілем, щоб переконатися, що це антифриз.
• Зміни в роботі системи опалення: внутрішнє опалення автомобіля зазвичай використовує антифриз для передачі тепла. Якщо ви помічаєте, що воно працює менш ефективно, ніж зазвичай, або повітря стало холодніше, це може вказувати на проблему з рівнем антифризу.

Також регулярно оглядайте систему охолодження на наявність видимих витоків, корозії або пошкоджень. Якщо ви помічаєте що-небудь незвичайне, варто звернути увагу на стан антифризу.

Що буде з машиною, якщо 10 років не міняти антифриз

Якщо ви не змінювали антифриз в системі охолодження протягом 10 років, це може призвести до ряду серйозних проблем і пошкоджень, які негативно позначаться на роботі автомобіля.

Через це може перегрітися двигун, адже антифриз служить для регулювання його температури. Якщо він втрачає свої властивості або забруднюється, це може призвести до серйозних пошкоджень двигуна і навіть поломки.

Якщо антифриз старий, корозія почне руйнувати металеві деталі, такі як радіатор, водяний насос та багато інших компонентів. Тому, може статися витік і пошкодження системи охолодження .

Також старий антифриз може втратити свої властивості і перестати ефективно захищати двигун від замерзання в холодних умовах. Заморожена охолоджуюча рідина викликатиме тріщини і пошкодження в системі охолодження.

З плином часу антифриз може накопичувати в собі осад і забруднення. Це може призвести до утворення відкладень в радіаторі та інших компонентах системи охолодження, що знизить їх ефективність.

В цілому, неувага до стану антифризу і його заміні може підвищити ризик виникнення поломок і неполадок, що своєю чергою може спричинити серйозні ремонтні роботи і значні витрати.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Щільність антифризу. Як перевірити і яка повинна бути? Пару слів про ТОСОЛ

Не багато знають, але антифриз (та й ТОСОЛ) можна перевіряти на щільність. «Для чого» — запитаєте ви? ТА все просто – вона повинна бути на нормальному рівні, досить високому, щоб дозволити охолоджуючої рідини працювати з низькими, а іноді критично низькими температурами. Адже коли ви купуєте антифриз, ви ж не знаєте його складу, а що якщо це просто вода, яка підфарбована звичайним барвником! Як перевірити? Давайте розбиратися …

• Як формується щільність?
• Як перевірити щільність?
• Нормальна щільність антифризу
• Таблиця щільності антифризу
• Підроблений антифриз або ТОСОЛ

Як я вже написав зверху, антифриз також має свою щільність, вона характеризує саме відповідну рідина для вашого авто, вона не замерзне, та й швидше за все не закипить (про це трохи нижче), багато хто з нас з вами не перевіряють цей параметр, а даремно! Адже неякісна рідина може бути причиною руйнування радіатора, так і в складних випадках блоку двигуна – їх просто розірве.

Як формується щільність?

Ви можете задати питання – «а чим викликана щільність у охолоджуючої рідини, як вона там формується»?

Хлопці це дуже просто – щільність вказує на наявність у складі яких кислоти, або спирту, іноді солі або навіть цукру. Тобто якщо сказати грубо, вона показує скільки масових часток того чи іншого речовини знаходиться в дистильованій воді.

Хоча складу антифризу не завжди просто вода і спирт, зазвичай він:

• Дистильована вода
• Спеціальні спирти, зазвичай це пропіленгліколь або етиленгліколь
• Присадки
• Барвники
• Віддушки і ПАР

Присадок, барвників і ПАР, не так-то багато зазвичай всього близько 5-10% від загального обсягу, так що вони практично не впливають на щільність.

Як перевірити щільність?

Зазвичай це робиться звичайним ареометром, спеціальним приладом який нагадує грушу з одного боку і колбу (з носиком) з іншого. У ньому є спеціальний поплавець (всередині) з градацією, по суті це і є робочий механізм. Після того як ви в колбу набираєте охолоджуючу рідину, поплавок спливає, на певну величину якщо подивитися на градацію на колбі, можна з’ясувати, який зараз у вас показник.

Показники жорстко прив’язані до температури, тому не рідко коли на поплавцях з одного боку вказується шкала грамів на сантиметр в кубі, а з іншого боку йдуть температурні характеристики. Тобто ви відразу можете з’ясувати, при якій температурі буде працювати ваш антифриз або тосол.

Процес повірки дуже простий, може впоратися буквально кожен, хоча у деяких все одно можуть виникнути питання, тоді дивимося ось цей відео ролик.

Нормальна щільність антифризу

НУ що визначилися, навіщо заміряти і як це робити. Але ось який нормальний показник не зрозуміло.

Тут все просто, він залежить лише від одного параметра, наприклад від температури замерзання, в антифризу до – 25 він буде один, а ось до – 40 буде інший. Власне це логічно бо як концентрація активних речовин, у «сильної» версії буде більше.

Хоча також варто згадати, сам етиленгліколь, який застосовується в антифризі, якщо його не розбавити водою замерзає вже при 13 градусах Цельсія! Це важливо! Ось чому його не можна застосовувати чистий, а тільки в розведенні.

Якщо вам потрібен складу до – 40 градусів Цельсія, то етиленгліколю має бути або 53% (1,071 г/см3), або 85% (1,104 г/см3). Ось такий от парадокс, і той і інший результати дадуть однаковий результат.

На даний момент, багато виробників антифризу, мають показник щільності – 1,071 г/см3, це відповідає температурі замерзання, приблизно -35, -40 градусів Цельсія.

Якщо після замірів у вас показник нижче, скажімо — прагнути до одиниці, то це означає, що перед вами підробка, лити в свій автомобіль не МОЖНА! Інакше навіть при мінімальних морозах, радіатор і вся система може замерзнути. Інші показники я надаю у таблиці внизу.

Таблиця щільності антифризу

Підроблений антифриз або ТОСОЛ

На останок, хочеться сказати – хлопці зараз на ринку дуже багато підробленої охолоджуючої рідини, замість етиленгліколю або пропіленгліколю, використовуються кислоти і звичайний цукор або сіль. Така рідина, спочатку, також не буде замерзати при негативних температурах, так і показник щільності буде на потрібному рівні.

АЛЕ вся проблема в тому, що через невелику кількість часу, рідина втратить свої властивості, скажімо від нагрівання і охолодження! І вона вже через місяць роботи, буде замерзати при малих температурах.

Тому потрібно через пару тижнів, після заміни антифризу, заново заміряти щільність, щоб переконатися, що вона залишилася на колишньому рівні. Якщо немає (критично впала)! Таку рідину варто замінити

З досвіду скажу, що зараз дуже багато підробок, заснованих саме на дешевих кислотах.

Думаю інформація була вам корисна, читайте наш АВТОБЛОГ.

Захисна сітка на решітку радіатора. Ставити чи ні?
Антизапотівач автомобільних стекол. Рецепт своїми руками
Як перевірити кришку (пробку) розширювального бачка? Інструкцією…

Все про охолоджувальну рідину (Антифриз)

Поряд з моторною оливою і паливом, антифриз є однією з найважливіших авторідин, що забезпечують роботу двигуна. Хороший антифриз підтримує температуру мотора, при якій всі процеси протікають в оптимальному режимі.

По суті, антифриз – це один з компонентів охолоджувальної рідини (ОР), яку заливають в систему охолодження.

Навіщо потрібна охолоджувальна рідина?

Перша функція зрозуміла без пояснень: охолоджувати працюючий двигун до прийнятної температури, при якій і моторна олива, і метал працюють в режимі найменшого зносу.

Друге завдання системи охолодження – допомога в прогріванні двигуна з моменту старту. Робота «на холодну» мотору на користь не йде, і охолоджувальна рідина, що циркулює в його сорочці, допомагає швидко і рівномірно прогріти всі частини двигуна до потрібної температури (приблизно 80-90°С). Для автоматичного регулювання слугує термостат: поки температура в системі охолодження не підніметься до потрібного рівня, антифриз охолоджуватися не буде.

В зимовий сезон надлишковим теплом від двигуна опалюється салон автомобіля: антифриз направляється в радіатор грубки і віддає тепло для обігріву пасажирів.

Вимоги до антифризу

Крім своїх «прямих обов’язків» антифриз виконує ще декілька функцій: захищає металеві деталі системи охолодження від корозії, а гумові – від деградації, зберігає полинність при низьких температурах, не піниться і не утворює накипу та осаду на металевих поверхнях. В результаті виходить часом суперечливий набір вимог: низька температура замерзання і висока – кипіння, інертність по відношенню до металу і пластику, плинність і мінімальне піноутворення, висока теплоємність, стійкість до впливу високих температур і низька ціна. Крім того, навіть замерзлий антифриз повинен мінімально збільшуватися в об’ємі, щоб не пошкодити систему охолодження.

З огляду на всі ці вимоги, розроблялися різні рецептури охолоджуювальних рідин, які на сьогоднішній день прийшли до певного єдиного стандарту. Якісні антифризи виконують всі покладені на них вимоги, які з кожним роком посилюються.

Склад і специфікація

Сучасні охолоджувальні рідини складаються на 90% з суміші рівних частин води і власне антифризу. Як правило, в якості активного компонента виступає етиленгліколь, а в найдорожчих – пропіленгліколь. Розробники прийшли до висновку, що саме пропорція 60:40 або 50:50 дає оптимальні показники за споживчими властивостями і ціною готового продукту. І 10% – це пакет присадок, які і визначають, наскільки якісною буде рідина у підсумку. У кожного виробника своя рецептура присадок, що забезпечують ті самі антикорозійні, протипінні, протинакипні, антікавітаційні та інші властивості.

Суміш етиленгліколю з водою має важливу властивість не замерзати відразу: при низьких температурах в рідині утворюються маленькі кристалики, яких у міру охолодження стає все більше, але при цьому суміш залишається напіврідкою. І тільки при охолодженні нижче 70°С відбувається повне замерзання суміші. Ця властивість дозволяє підібрати антифриз залежно від клімату, і система охолодження працюватиме в будь-яку погоду.

Специфікацію охолоджувальних рідин розробив концерн Volkswagen, і ця система найбільш повно характеризує їх якість і склад. При покупці можна орієнтуватися на ці позначення стандартів.

За складом антифризи діляться залежно від вхідних в них присадок.

• Традиційні (Traditional, Conventional, IAT) – застарілі рідини, виготовлені на основі неорганічних присадок: фосфатів, силікатів, нітратів, амінів, боратів, бензоатов та інших. Європейські виробники перестали випускати подібні засоби ще в 90-х роках, але і сьогодні на ринку можна зустріти численні «Тосоли», які відносяться саме до традиційних антифризів. Використовувати їх в сучасних автомобілях небажано: ніхто не може передбачити, як поведе себе застарілий антифриз при контакті з сучасними гумовими прокладками і ущільнювачами.

• Гібридні (HOAT, Hybrid Technology, NF) – антифризи, що прийшли на зміну традиційним. Виробники виявили, що додавання органічних присадок (карбоксилатов) до неорганічних значно покращує властивості готової охолоджувальної рідини.
• карбоксилатні (OAT, LLC, ELC або XLC, SNF, SF) – сучасні високоякісні охолоджувальні рідини, вироблені на основі тільки органічних присадок. Вони витримують тривалу експлуатацію, довго не втрачають первісні властивості, захищають металеві деталі від корозії, не утворюють накипу на поверхнях. На сьогоднішній день це оптимальне співвідношення ціни і якості.

• Лобридні (Lobrid, SOAT) – антифризи, в яких до основної маси карбоксилатних присадок додана невелика частина силікатних (не більше 10%). Крім того, етиленгліколь частково замінюється менш отруйним пропіленгліколем. Лобридні антифризи мають кращі охолоджуючі властивості, але при цьому менше служать і дорожчі, ніж карбоксилатні.

• G11. Відповідає групі гібридних рідин на основі етиленгліколю. Містять і органічні, і неорганічні присадки без фосфатів, нітритів, боратів і амінів. Ресурс цих рідин становить 2-3 роки, підходять для автомобілів до 1996 року випуску.
• G12. У цю категорію входять карбоксилатні антифризи, вироблені на основі етиленгліколю без неорганічних присадок. Характерна властивість цих антифризів – здатність витрачати антикорозійні присадки тільки в місцях появи корозії, завдяки чому вироблення присадок сповільнюється і антифриз зберігає свої властивості до 5 років. Підходять для потужних двигунів, що сильно гріються. Використовується в автомобілях 1996-2001 років випуску.
• G12+. Наступне покоління карбоксилатних антифризів, що мають подовжений термін експлуатації (до 8 років) і більш високі екологічні характеристики. Для нових автомобілів, випущених після 2001 року.
• G12++ і G13. Сучасні лобридні антифризи на основі пропіленгліколю. Їх також називають спортивними, оскільки вперше вони використовувалися для охолодження двигунів гоночних болідів. Використовуються в автомобілях з потужним мотором, найбільш безпечні, служать до 10 років. Найдорожчі з усіх антифризів на ринку.

Крім основної специфікації, існують також допуски автоконцернів, на які орієнтуються покупці при виборі охолоджувальної рідини.

Рекомендації автовиробника, записані в сервісній книжці, даються з розрахунку потужності і робочої температури двигуна, складу штатного радіатора, ущільнювачів і патрубків, і інших характеристик автомобіля. Тому краще купувати саме ті антифризи, які рекомендовані заводом: вони мають оптимальні показники щільності, хімічного складу і т.д. Наприклад, антифризи групи G12 і G12+ агресивні до латуні, а значить, не можуть використовуватися в автомобілях, система охолодження яких містить латунні деталі. Той самий принцип стосується і гумових ущільнювачів.

Колір антифризу. Як змішувати?

Це, напевно, вічна тема для дискусій: чи можна синій антифриз змішувати з червоним і т.д. Відповісти на це питання досить просто: колір охолоджувальної рідини не означає зовсім нічого: це просто яскравий маркер, що дає можливість швидко виявити витік в системі охолодження. Різні виробники забарвлюють різні серії своєї продукції в різні кольори, але загального стандарту не існує: антифриз G12 може бути і зеленого, і червоного, і синього, і будь-якого іншого кольору.

Але у пораді не змішувати рідини різних кольорів присутня зерно істини: якщо мова йде про антифризи однієї марки, краще не змішувати рідини різних класів, а доливати той самий антифриз, який залитий в систему охолодження. А між рідинами від різних виробників можна отримати абсолютно непередбачувану хімічну реакцію, яка не порадує автовласника.

Втім, при незначному зниженні рівня антифризу долити його можна простою дистильованою водою: температура кипіння етиленгліколю набагато вища, і першою з системи випаровується саме вода. Але це стосуєтся саме незначного зниження рівня, а не до ситуації, коли система охолодження має протікання.

Ще колір антифризу може сказати про його якість: якщо барвника додано занадто багато, це може стати ознакою того, що виробник намагався приховати сторонні включення або осад.

Концентрат і готова рідина

Іноді в продажу можна побачити антифриз-концентрат, який потрібно розвести водою перед тим, як заливати в систему охолодження . У цьому випадку він маркується як Concentrated і на упаковці є інструкція по приготуванню розчину.

Для розведення концентрату найкраще використовувати дистильовану воду. Звичайна вода з-під крана містить таку кількість солей і домішок, що або насмерть засмітить тонкі канали радіатора охолодження й грубки, або достроково «виїсть» протинакипні присадки з охолоджувальної рідини, після чого, знову-таки, засмітить радіатор. З огляду на вартість нових запчастин, краще розщедритися на дистильовану воду.

Перевіряємо стан системи охолодження

Контролювати рівень охолоджувальної рідини потрібно регулярно: в нормальній системі вона буде постійно на одному рівні, вимагаючи доливання води не більше ніж раз на півроку. А проблеми проявляються різким зниженням рівня: тоді потрібно шукати місце витікання або оглядати двигун, чи не підтікає антифриз в циліндри.

Перший показник справності системи – рівень охолоджувальної рідини в розширювальному бачку не нижче мінімальної позначки.

Відкрутивши пробку бачка, можна перевірити стан антифризу: чи немає піни, стороннього запаху, слідів масла. Будь-які сторонні домішки – привід заїхати на діагностику, навіть якщо проблем, як таких, ще немає.

Чим небезпечний неякісний антифриз

Підробки автотоварів – бізнес суперприбутковий, і потрібно дуже уважно ставитися до покупки. Спритні продавці під виглядом антифризу можуть продати що завгодно: від підфарбованою води до метилового спирту і гліцерину з додаванням азотистих добрив (а що, теж нітрати ).

Автомеханіки стверджують, що погана охолоджувальна рідина стає безпосередньою причиною проблем в 11% всіх випадків звернення на СТО. І в 40% випадків – причиною непрямої, коли неякісний антифриз просто запускає ланцюжок поломок.

Найбільш фінансово тяжким наслідком буде корозія сорочки охолодження двигуна, як кислотна, так і кавітаційна. Через відсутність нормальних антикорозійних присадок антифриз буквально роз’їдає алюмінієві і сталеві деталі. Накип та інші опади накопичуються в найтоншому місці – радіаторі охолодження, поступово приводячи його в непридатність.

Кавітаційна корозія циліндра

Наступним чутливим елементом є термостат: від скупчення відкладень його «клинить» в одному положенні, в результаті чого потік охолоджувальної рідини не регулюється залежно від температури. Наслідки – перегрів або недогрів двигуна, і ще невідомо, що обійдеться дорожче.

І, звичайно, не потрібно забувати про прокладки реакція яких з компонентами фальшивого антифризу може стати непередбачуваною.

Іншими словами, якісна охолоджувальна рідина допоможе заощадити час, гроші і нерви, хоч і обійдеться дорожче, ніж фальсифікат з ринку.

Про те, як вибрати антифриз і які бренди заслуговують довіри, читайте наш “Гід покупця”.