У вільхи чорної листя зворотно-яйцевидної форми з тупою верхівкою, глянсові, а на верхівці пагонів – клейкі (звідси друга назва виду). У вільхи сірої листя округле або широколанцетове з яскраво вираженим зубчастим краєм, зверху блискуче, знизу – сизувате, матове.
Вільхова деревина не має у своєму стволі центрального ядра за рахунок чого колір її спила однорідний. Після спилювання зріз дерева білуватого кольору, але після того як полежить на повітрі поступово набуває жовтувато-червоного забарвлення.
На повітрі при розпилюванні деякі породи схильні до зміни кольору. Вільха помітно червоніє, А дуб при тривалому знаходженні у воді (протягом сотень років) темніє, стає надзвичайно міцним. У результаті за певних умов звичайний дуб перетворюється на морений.